Культура Закарпаття між двома світовими війнами.

Закарпаття від найдавніших часів до 1945 р. (час возз`єднання з Українською РСР) і виділено такі її періоди, як формування політичного об`єднання з центром в Ужгороді (ІХ-ХV ст.), період  розподілу земель між різними державами і панування Трансільванії, Угорщини, Австрії (ХVІ - перша половина ХІХ ст.), Австро-Угорська монархія (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.), Чехословаччина (1919-1939 рр.), період Другої світової війни (1939-1945рр.). Культурна еволюція регіону на різних історичних етапах була неоднаковою. Багатовіковий період бездержавного існування, часта зміна політичних формацій і денаціоналізаторська політика урядів призвели до тривалого "застійного" існування.  Потужним імпульсом духовно-інтелектуального й мистецького розвитку регіону стала ідея національного самоствердження, яку в Закарпатті в середині ХІХ століття пропагували "будителі" на чолі з О.Духновичем. Їх діяльність була породжена загальною хвилею культурного піднесення, що охопила Галичину, Наддніпрянщину та країни Західної Європи. У розділі наголошується на ролі церкви - єдиного на той час освітньо-культурного осередку - в організації різноманітних форм громадського життя і налагодженні контактів з іншими державами. Виділено непересічну подію музичної культури краю - заснування емігрантом  К.Матезонським першого на Закарпатті хорового колективу - хору  богословів "Гармонія", що діяв при Ужгородському греко-католицькому кафедральному храмі.

Цілком закономірно, що в умовах поліетнічного складу населення регіону  культурно-мистецький рух був неоднорідним. Він ускладнювався протистоянням багатьох політичних партій, у ньому були напрямки, що віддзеркалювали інтереси та ідеологію різних суспільних груп. Це виявилось у протистоянні між прихильниками трьох течій: москвофільської, українофільської та русинофільської. Мовна боротьба залишалась актуальною аж до середини ХХ століття. Вона визначала не тільки формування громадсько-політичних рухів, але впливала і на культурне життя краю.

20-30-ті роки ХХ ст. (час перебування Закарпаття у складі Чехословацької Республіки) оцінюється як період  національно-культурного відродження краю. Наводяться докази наявності національного підйому, констатуються його численні вияви у різних сферах життя: політичній, громадській, релігійній, мистецькій, освітній тощо. Окреслюється коло громадсько-культурних організацій і об`єднань, які формували культуротворчий процес регіону, подається інформація про сфери діяльності, структуру і склад правління. З їх числа виділено два провідні товариства - "Просвіту" і "Общество им.А.Духновича".  У розділі розкриваються також історичні передумови зосередження в регіоні великої кількості української та російської еміграції і виявляється її значний вплив на розвиток культури Закарпаття.

Оборонна архітектура Закарпаття.

Замки Закарпаття є невід’ємною частиною культурної спадщини українського народу. Це фортифікаційні споруди, феодальні резиденції, графські двори та палаци. Як одні з найцікавіших об'єктів історії та архітектури сьогодні вони є надзвичайно популярними в світі серед туристів. Середньовічна оборонна архітектура України сьогодні є однією з найменш прилаштованих для потреб туристичного бізнесу в Європі. Ті незначні кроки, що сьогодні здійснюються в цьому напрямі, не дозволяють у недалекому майбутньому сподіватись на суттєве покращення ситуації.На території Закарпаття знаходяться будівлі і руїни дванадцятьох середньовічних замків :1.  Ужгородський (м. Ужгород) - ХI ст., нині музей.2.  Мукачівський (м. Мукачево) - ХI ст., нині музей.3.  Невицький (с. Невицьке Ужгородського району) - руїни, ХIII-ХVII ст.4.  Середнянський (с. Середнє Ужгородського району) - руїни, ХII-ХVIII ст.5.  Чинадієвський (смт. Чинадієво Мукачівського району) - паркова споруда, ХV ст.6.  Бронецький (с .Бронька Іршавського району) - залишки, ХIII-ХIV ст.7.  Квасівський (с. Квасово Берегівського району) - руїни, ХII-ХVI ст.8.  Боржавський (с. Варієво Берегівського району) - залишки, ХI ХVII cт.9.  Королевський (смт. Королево Виноградівського району) - руїни, ХII-ХVII ст.10.  Виноградівський (м. Виноградів) – руїни, ХI-ХVI ст.11.  Хустський (м. Хуст) – руїни, ХI-ХVIII ст.12.  Вишківський (смт. Вишково Хустського району) - залишки, ХIII-ХIV ст.

Перші захисні укріплення з'являються на території нашого краю в бронзовому віці. Це були просто городища-гради, укріплені земляним валом та ровом (перші елементи фортифікації, які навчилася робити людина). До прикладу Арданівське, Стремтура (Іршава), Галіш-Ловачка (Мукачево). Та найбільш завершену форму форму оборонної споруди представляють замки ХІ - ХVІІ ст. Власне, феодальний замок - це специфічний мистецький жанр, притаманний лише середньовіччю.

Існують також два типи замків. Це замок - паразит, тобто слугував для нагляду і збору дані з підвладної території, а також постійно здійснював набіги на власну контрольовану територію.Другий тип замок-охоронець підвладної території .Ще один поділ: замки регулярні, тобто такі фортеці, де жив власник даної території, та нерегулярні, які слугували лише на час набігів та під час оборони від ворога.

Здебільшого класичні середньовічні замки мають дві стандартні форми: чотирибічну, у якої по боках кілька оборонних редутів та восьмибічну, форма якої часто змінюється. У випадку із закарпатськими фортецями архітектурний стиль дещо змінився в залежності від географічного положення у гірській місцевості. В усій ланці замкової архітектури окремо стоїть замок-вілла ХІХ ст. графів Шенборнів, в урочищі Берегвар, поблизу Чинадієва. Його будова від початку і до кінця просякнута романтичним стилем, з доповненням у навколишній зеленій архітектурі.Сьогодні в Україні музеї мають тільки 17 середньовічних замків та фортець. З них 2 - на Закарпатті: обласний краєзнавчий музей в Ужгородському замку та історичний музей в Мукачівському замку «Паланок

Мукачівський замок - це один з найбільших історичних музеїв України.

Тут експонуються знаряддя, кам'яного віку, мідно-бронзової доби, зброя та ужиткові речі від кельтських часів до-пізнього середньовіччя тощо. Етнографічний відділ музею розповідає про культуру, побут й мистецтво мешканців Закарпаття. Проте більшість середньовічних замків та фортець Закарпаття сьогодні знаходяться у руїнах. Стан багатьох з них - критичний. Пам'ятки не охороняються, а відсутність ремонтно-реставраційних робіт тощо прискорюють їх подальше руйнування. Стан збереженості їх низький та дуже низький. Як правило такі пам'ятки практично не підлягають реконструкції та відбудові. Це зумовлює низький рівень туристичної привабливості багатьох оборонних пам'яток середньовіччя в регіоні. Тому їх неможливо всі перетворити на музеї.Замковий туризм може забезпечити унікальні можливості співробітництва між державою та органами місцевого самоврядування, приватними особами в сфері збереження історичної та культурної спадщини.