- •Тема 1. Передумови формування культури українського народу. Трипільська
- •Тема 2. Витоки українського народу та його державності
- •Тема 3. Теорії походження Русі
- •Тема 4. Україна княжої доби та її роль в світовій історії
- •Тема 5. Україна в складі Польщі
- •Тема 6. Козацька доба
- •Тема 7. Визвольна війна українського народу середини XVII ст. Формування
- •Тема 8. Велика Руїна
- •Тема 9. Гетьманщина. Ліквідація української автономної державності
- •Тема 10. Україна в складі Російської та Австро-Угорської імперій
- •Тема 11. Українська національна демократична революція 1917–1921 рр.
- •2. Тип господарства та заняття трипільських племен
- •3. Трипільські поселення, суспільний лад і духовний світ трипільців та історичне значення трипільської культури
- •Список літератури
- •Тема 2. Витоки українського народу та його державності
- •1. Проблема походження слов'ян в історичній науці
- •2. Перші письмові згадки про слов'ян та археологічні пам'ятки слов'янської старовини
- •3. Слов'яни на початку та в середині і тис. Н.Е.
- •4. Східні слов'яни на території сучасної України у переддержавну добу
- •5. Історична наука про проблему походження українського народу
- •Список літератури
- •Тема 3. Передумови виникнення Київської Русі. Норманська теорія
- •3. Початки державності
- •Список літератури
- •Тема 4. Україна княжої доби та її роль у світовій історії
- •2. Запровадження християнства на Русі
- •6. Боротьба руських земель проти іноземних поневолювачів в XIII ст.
- •Список літератури
- •Тема 5. Україна в складі Польщі
- •1. Польська експансія на українські землі в другій половині XIV – середині XVIII ст. Люблінська унія
- •2. Україна в складі Речі Посполитої
- •3. Національний та релігійний рух в Україні
- •Список літератури
- •Тема 6. Козацька доба
- •1. Причини зародження козацтва
- •4. Організація Запорозької Січі
- •Список літератури
- •Тема 7. Національно-визвольна війна українського народу. Утворення Української гетьманської держави (середина XVII ст.)
- •1. Причини, характер та рушійні сили визвольної війни
- •Список літератури
- •Тема 8. Велика руїна
- •1. Загострення кризи української державності у 1657-1663 рр.
- •2. Розчленування України на Правобережну і Лівобережну
- •3. Капітуляція п. Дорошенка та поразка визвольної боротьби
- •Список літератури
- •Тема 9. Гетьманщина. Позбавлення України автономної державності
- •1. Становлення Гетьманщини
- •2. І. Мазепа та загострення у країно-російських протиріч
- •3. Посилення наступу російського царизму на автономний устрій України, його остаточна ліквідація
- •Список літератури
- •Тема 10. Україна в складі Російської та Австро-Угорської імперії
- •2. Суспільно-політичний і національний рух в Україні на початку XX ст.
- •3. Революція 1905 -1907 рр. Та Україна
- •4. Трагедія Першої світової війни
- •Список літератури
- •Тема 11. Українська національна демократична революція 1917-1921 рр.
- •1. Лютнева революція 1917 р. В Росії та утворення Центральної Ради
- •2. Україно-більшовицька війна. Брест-Литовський мирний договір та його значення для України
- •3. Конституція унр 1918 р. І падіння Центральної Ради
- •4. Гетьманат п. Скоропадського: здобутки та прорахунки
- •5. Доба Директорії
- •6. Західно-Українська Народна Республіка
- •Список літератури
- •Тема 12. Міжвоєнний період історії українського народу (1921–1939 рр.)
- •2. Утворення срср: місце та роль України в цьому державному утворенні
- •3. Політика „коренізації", її особливості й наслідки на українських землях
- •4. Утвердження антинародного колгоспного ладу в Україні та голодомор 1932-1933 рр.
- •5. Україна в умовах великого терору
- •Список літератури
- •Тема 13. Україна в Другій світовій війні.
- •1. Початок Другої світової війни і Україна
- •2. Українські землі в умовах окупації фашистською Німеччиною.Рух Опору
- •3. Звільнення України від німецько-фашистських загарбників. Воз'єднання українських земель
- •Список літератури
- •Тема 14. Суспільний розвиток України у повоєнний період ( друга половина 1940-х-1985 рр.) План
- •2. Голод 1946-1947 рр. В Україні
- •3. Спроба здійснення нової політики (середина 50-х – перша половина 60-х років)
- •5. Розгортання правозахисного і дисидентського руху.
- •Список літератури
- •Тема 15. Національно-державне відродження українського народу. Розбудова незалежної Української держави План
- •1. Утвердження національної державності
- •2. Конституційний процес в незалежній Україні
- •3. Проблеми соціально-економічного та політичного реформування українського суспільства на сучасному етапі, його зовнішньополітичні орієнтири
- •Список літератури
Список літератури
1. Історія України /Керівник авт. кол. Ю. Зайцев. – Львів: Світ, 1996. – с. 9-13.
2. Історія України /Під ред. В.А. Смолія. – К.: Альтернативи, 1997. – с. 8-10.
3. Лановик Б.Д., Лазарович М.В. Історія України: Навч. Посібник. – К.: Знання - Прес, 2001. – с. 11-14.
Світлична В.В. Історія України: Навчальний посібник для студентів неісторичних спеціальностей вищих закладів освіти. Друге видання, виправлене і доповнене. – К.: “Каравела”, Львів: “Новий світ - 2000”, “Магнолія плюс”, 2003. – с. 13-14.
Тема 2. Витоки українського народу та його державності
План
Проблема походження слов'ян в історичній науці
Перші письмові згадки про слов'ян та археологічні пам'ятки слов'янської старовини
Слов'яни на початку та в середині I-го тис. н. е.
Східні слов'яни на території сучасної України у переддержавну добу
Історична наука про проблему походження українського народу
1. Проблема походження слов'ян в історичній науці
Сучасні українці є однією з гілок історичного слов'янства, походження і етногенез якого на сьогодні остаточно не з'ясовано. Про нього можна говорити лише в загальних рисах, використовуючи дані різних наук: історії, археології, лінгвістики, етнографії, антропології тощо. Значна частина науковців схиляється до думки, що свої початки слов'янський світ бере ще у бронзовому і ранньозалізному віках (ІІ-І тис. до н.е.). Але в цілому сучасна археологічна наука може простежити історію слов'янства не раніше ніж з середини І тис. до н.е.
Про походження і місце початкового проживання слов'ян є кілька версій. Перша з них – дунайська - була висловлена ще Нестором-літописцем у середньовічні часи. Друга пов'язує перший етап існування цього населення з вісло-одерським межиріччям. За третьою, стародавні слов'яни мешкали на території між Дніпром і Віслою, а за четвертою - між Дніпром і Одером. Проте, в цілому етнологи, археологи, історики, лінгвісти останнього часу дійшли висновку, що батьківщина слов'ян була розташована між Віслою чи навіть Одером і Дніпром, сягаючи півночі Балтійського моря та півдня Карпатських гір.
Грунтуючись на археологічних даних, багато вчених роблять також висновок, що слов'яни (протослов'яни), принаймні від часу відокремлення їх у II тисячолітті до н.е. з індоєвропейської спільноти і до раннього середньовіччя (коли їх існування було зафіксоване писемними джерелами й підтверджено археологією), змінювали місця свого проживання. Тому кожна з наведених концепцій, наймовірніше, фіксує той чи інший етап розселення слов'ян на початку їхньої історії.
Але хоч нині ще не можна остаточно виділити їх старожитності в культурах бронзового й ранньозалізного періодів, дедалі чіткіше вимальовується картина входження до цього відносно раннього процесу населення поліської та лісостепової зон Правобережжя Дніпра. Починаючи з раннього середньовіччя, ареал слов'янського населення інтенсивно збільшується, а цей етнос займає чільне місце серед інших утворень цього часу.
2. Перші письмові згадки про слов'ян та археологічні пам'ятки слов'янської старовини
Вперше слов'яни згадуються лише в І ст. н.е. під назвою " венедів". Про це пише, зокрема, вчений-енциклопедист Пліній Старший (24-79 рр. н. е.). За його описами, вони мешкали поблизу Балтійського моря й ріки Вісли. Ці дані він подає в своїй "Природничій історії". Римський історик Тацит у своїй праці " Германія"(98 р. н. е.) називає венедів поміж сусідів германців. Грецький вчений Птоломей ( помер близько 178 р. н. е.) відносив венедів до числа "дуже великих племен", що посідають землі вздовж Балтійського моря( за Птоломеєм - Венедської затоки). Термін "слов'яни" побачив світ у творах європейських істориків VI ст.: готського - Йордана, візантійських -Агафія, Прокопія Кесарійського, Маврикія Стратега, Менандра Протиктора та ін. Зокрема, Йордан повідомляє, що вони походять від одного кореня і відомі під трьома назвами: венетів, антів і склавінів. Тобто на рубежі нашої ери слов'яни сформувались як самостійна етнічна спільнота, що співіснувала в Європі з германцями, фракійцями, сарматами, балтами, угрофінами.
Найдавніші знайдені археологічні матеріали належать до зарубинецької культури. Ця спільнота проживала на берегах Середнього Дніпра, Прип'яті і Десни на рубежі Ш-ІІ ст. до н. е. - І ст. н. е.
Безпосереднє відношення до формування східного слов'янства мало населення північного ареалу поширення черняхівської культури (П-Vст. н. е.). Матеріальні знахідки свідчать, що крім ранніх слов'ян до черняхівської спільноти входили ще скіфо-сарматські, фракійські та германські угруповання. Перші з них в ті часи ще не мали якоїсь окремої культури, а були включені, як інші етнічні групи, до загальної культурної моделі, створеної під впливом римської цивілізації.