- •Тема 1. Передумови формування культури українського народу. Трипільська
- •Тема 2. Витоки українського народу та його державності
- •Тема 3. Теорії походження Русі
- •Тема 4. Україна княжої доби та її роль в світовій історії
- •Тема 5. Україна в складі Польщі
- •Тема 6. Козацька доба
- •Тема 7. Визвольна війна українського народу середини XVII ст. Формування
- •Тема 8. Велика Руїна
- •Тема 9. Гетьманщина. Ліквідація української автономної державності
- •Тема 10. Україна в складі Російської та Австро-Угорської імперій
- •Тема 11. Українська національна демократична революція 1917–1921 рр.
- •2. Тип господарства та заняття трипільських племен
- •3. Трипільські поселення, суспільний лад і духовний світ трипільців та історичне значення трипільської культури
- •Список літератури
- •Тема 2. Витоки українського народу та його державності
- •1. Проблема походження слов'ян в історичній науці
- •2. Перші письмові згадки про слов'ян та археологічні пам'ятки слов'янської старовини
- •3. Слов'яни на початку та в середині і тис. Н.Е.
- •4. Східні слов'яни на території сучасної України у переддержавну добу
- •5. Історична наука про проблему походження українського народу
- •Список літератури
- •Тема 3. Передумови виникнення Київської Русі. Норманська теорія
- •3. Початки державності
- •Список літератури
- •Тема 4. Україна княжої доби та її роль у світовій історії
- •2. Запровадження християнства на Русі
- •6. Боротьба руських земель проти іноземних поневолювачів в XIII ст.
- •Список літератури
- •Тема 5. Україна в складі Польщі
- •1. Польська експансія на українські землі в другій половині XIV – середині XVIII ст. Люблінська унія
- •2. Україна в складі Речі Посполитої
- •3. Національний та релігійний рух в Україні
- •Список літератури
- •Тема 6. Козацька доба
- •1. Причини зародження козацтва
- •4. Організація Запорозької Січі
- •Список літератури
- •Тема 7. Національно-визвольна війна українського народу. Утворення Української гетьманської держави (середина XVII ст.)
- •1. Причини, характер та рушійні сили визвольної війни
- •Список літератури
- •Тема 8. Велика руїна
- •1. Загострення кризи української державності у 1657-1663 рр.
- •2. Розчленування України на Правобережну і Лівобережну
- •3. Капітуляція п. Дорошенка та поразка визвольної боротьби
- •Список літератури
- •Тема 9. Гетьманщина. Позбавлення України автономної державності
- •1. Становлення Гетьманщини
- •2. І. Мазепа та загострення у країно-російських протиріч
- •3. Посилення наступу російського царизму на автономний устрій України, його остаточна ліквідація
- •Список літератури
- •Тема 10. Україна в складі Російської та Австро-Угорської імперії
- •2. Суспільно-політичний і національний рух в Україні на початку XX ст.
- •3. Революція 1905 -1907 рр. Та Україна
- •4. Трагедія Першої світової війни
- •Список літератури
- •Тема 11. Українська національна демократична революція 1917-1921 рр.
- •1. Лютнева революція 1917 р. В Росії та утворення Центральної Ради
- •2. Україно-більшовицька війна. Брест-Литовський мирний договір та його значення для України
- •3. Конституція унр 1918 р. І падіння Центральної Ради
- •4. Гетьманат п. Скоропадського: здобутки та прорахунки
- •5. Доба Директорії
- •6. Західно-Українська Народна Республіка
- •Список літератури
- •Тема 12. Міжвоєнний період історії українського народу (1921–1939 рр.)
- •2. Утворення срср: місце та роль України в цьому державному утворенні
- •3. Політика „коренізації", її особливості й наслідки на українських землях
- •4. Утвердження антинародного колгоспного ладу в Україні та голодомор 1932-1933 рр.
- •5. Україна в умовах великого терору
- •Список літератури
- •Тема 13. Україна в Другій світовій війні.
- •1. Початок Другої світової війни і Україна
- •2. Українські землі в умовах окупації фашистською Німеччиною.Рух Опору
- •3. Звільнення України від німецько-фашистських загарбників. Воз'єднання українських земель
- •Список літератури
- •Тема 14. Суспільний розвиток України у повоєнний період ( друга половина 1940-х-1985 рр.) План
- •2. Голод 1946-1947 рр. В Україні
- •3. Спроба здійснення нової політики (середина 50-х – перша половина 60-х років)
- •5. Розгортання правозахисного і дисидентського руху.
- •Список літератури
- •Тема 15. Національно-державне відродження українського народу. Розбудова незалежної Української держави План
- •1. Утвердження національної державності
- •2. Конституційний процес в незалежній Україні
- •3. Проблеми соціально-економічного та політичного реформування українського суспільства на сучасному етапі, його зовнішньополітичні орієнтири
- •Список літератури
5. Історична наука про проблему походження українського народу
Таким чином, в стародавню добу Україну населяло розмаїття народів і племен. Всі вони залишили свій слід в історії країни, маючи в давнину власні самоназви та свої (довші чи коротші) історії, на різних етапах впливаючи на культурні традиції місцевого населення, на певний час або ж назавжди, стаючи його частинами.
Що ж стосується походження власне українського народу, то стосовно цього в історичній літературі існує кілька точок зору. Головною проблемою тут є визначення часу, коли можна казати про існування українців, як окремої етнічної спільноти, а також питання про те, які народи приймали участь в їхньому етногенезі. Слід також додати, що об'єктивному розв'язанню проблеми походження українського народу заважала й заважає надмірна політизація цього питання.
В Російській імперії, практичного до самого кінця її існування, офіційною та пануючою була точка зору про існування єдиного "русского народа", об'єднаного спільністю походження, віри, мови, культури. В принципі не заперечувалося існування в цьому етносі окремих частин (великоросів, малоросів, білорусів), але за ними визнавалися лише діалектичні та етнографічні особливості. Цю точку зору підтримувала і більшість російських істориків. Тут, зокрема, можна згадати теорію відомого російського історика першої половини XIX ст. М. П. Погодіна. Згідно з нею слов'янське населення Середньої Наддніпрянщині після монголо-татарської навали XIII ст. (особливо після розгрому Києва) стало масово покидати південні території Київської Русі і масово переселятися на північ, де і склало основу великоруської народності. Та ж частина слов'янського населення, яка залишилася на півдні стала згодом називатися малоросами або українцями. Щоправда, при цьому можна відзначити деяких російських істориків - головним чином представників демократичного табору ( В.О. Ключевський та ін.), які не заперечували існування окремої української нації, підкреслюючи при цьому спільність походження росіян та українців.
В протилежність цьому, наприкінці ХІХ - на початку XX ст. виникає автохтонна теорія М.С. Грушевського. Відповідно до неї, починаючи з епохи бронзи, особливо в лісостеповій та поліській зонах Дніпровського Правобережжя зароджується праслов'янський етнічний масив, що з часом посів провідне місце на українських землях. На його основі в першій половині І-го тис. н.е. формується антське племінне об’єднання. Антів, як вже зазначалося вище, М.С. Грушевський вважав предками українського народу. Доповнена і модифікована у зв'язку з новими (особливо археологічними) матеріалами, накопиченими майже за 100 років від часу її створення, теорія М.С.Грушевського є зараз однією з провідних в сучасній українській історичній науці.
За радянських часів пануючою була так звана теорія "єдиної давньоруської народності". Згідно з цією теорією, протягом другої половини І-го тис. н.е. на базі східнослов'янських племен формується єдина давньоруська народність, яка склала основний масив населення Київської Русі. Після розпаду Київської Русі на окремі частини в період феодальної роздрібненості, монголо-татарської навали, та особливо після того, як ці частини опинилися у складі різних східноєвропейських держав відбувається і процес розпаду давньоруської народності. Протягом ХІV-ХV ст. на її основі формуються три сучасних східнослов'янських народи - росіяни, українці і білоруси. Слід зазначити, що ця теорія залишається, з деякими змінами і доповненнями, провідною і в сучасній російській історичній науці. З певними застереженнями та зауваженнями її підтримує і частина сучасних українських істориків (академік П. Толочко та ін.).При цьому робиться наголос на тому, що не варто перебільшувати етнокультурної єдності давньоруської народності, оскільки місцеві розбіжності в побуті, звичаях, мовних діалектах, фольклорі в часи її існування (ІХ-ХШ ст.) так і не були подолані. Вживається іноді й інша термінологія, наприклад, східнослов'янська етнокультурна спільність замість давньоруської народності тощо.
В цілому ж говорячи про проблему етнічних українців, не потрібно її "опускати" в глибину тисячоліть, удревнювати - там народу, який би іменував себе так, нема. Наші предки мали свої самоназви , і всі вони справили свій вплив на формування духовної й матеріальної скарбниці українського народу, котрий вийшов на історичну арену дещо пізніше - вже в середньовічні часи.