- •Тема 1. Передумови формування культури українського народу. Трипільська
- •Тема 2. Витоки українського народу та його державності
- •Тема 3. Теорії походження Русі
- •Тема 4. Україна княжої доби та її роль в світовій історії
- •Тема 5. Україна в складі Польщі
- •Тема 6. Козацька доба
- •Тема 7. Визвольна війна українського народу середини XVII ст. Формування
- •Тема 8. Велика Руїна
- •Тема 9. Гетьманщина. Ліквідація української автономної державності
- •Тема 10. Україна в складі Російської та Австро-Угорської імперій
- •Тема 11. Українська національна демократична революція 1917–1921 рр.
- •2. Тип господарства та заняття трипільських племен
- •3. Трипільські поселення, суспільний лад і духовний світ трипільців та історичне значення трипільської культури
- •Список літератури
- •Тема 2. Витоки українського народу та його державності
- •1. Проблема походження слов'ян в історичній науці
- •2. Перші письмові згадки про слов'ян та археологічні пам'ятки слов'янської старовини
- •3. Слов'яни на початку та в середині і тис. Н.Е.
- •4. Східні слов'яни на території сучасної України у переддержавну добу
- •5. Історична наука про проблему походження українського народу
- •Список літератури
- •Тема 3. Передумови виникнення Київської Русі. Норманська теорія
- •3. Початки державності
- •Список літератури
- •Тема 4. Україна княжої доби та її роль у світовій історії
- •2. Запровадження християнства на Русі
- •6. Боротьба руських земель проти іноземних поневолювачів в XIII ст.
- •Список літератури
- •Тема 5. Україна в складі Польщі
- •1. Польська експансія на українські землі в другій половині XIV – середині XVIII ст. Люблінська унія
- •2. Україна в складі Речі Посполитої
- •3. Національний та релігійний рух в Україні
- •Список літератури
- •Тема 6. Козацька доба
- •1. Причини зародження козацтва
- •4. Організація Запорозької Січі
- •Список літератури
- •Тема 7. Національно-визвольна війна українського народу. Утворення Української гетьманської держави (середина XVII ст.)
- •1. Причини, характер та рушійні сили визвольної війни
- •Список літератури
- •Тема 8. Велика руїна
- •1. Загострення кризи української державності у 1657-1663 рр.
- •2. Розчленування України на Правобережну і Лівобережну
- •3. Капітуляція п. Дорошенка та поразка визвольної боротьби
- •Список літератури
- •Тема 9. Гетьманщина. Позбавлення України автономної державності
- •1. Становлення Гетьманщини
- •2. І. Мазепа та загострення у країно-російських протиріч
- •3. Посилення наступу російського царизму на автономний устрій України, його остаточна ліквідація
- •Список літератури
- •Тема 10. Україна в складі Російської та Австро-Угорської імперії
- •2. Суспільно-політичний і національний рух в Україні на початку XX ст.
- •3. Революція 1905 -1907 рр. Та Україна
- •4. Трагедія Першої світової війни
- •Список літератури
- •Тема 11. Українська національна демократична революція 1917-1921 рр.
- •1. Лютнева революція 1917 р. В Росії та утворення Центральної Ради
- •2. Україно-більшовицька війна. Брест-Литовський мирний договір та його значення для України
- •3. Конституція унр 1918 р. І падіння Центральної Ради
- •4. Гетьманат п. Скоропадського: здобутки та прорахунки
- •5. Доба Директорії
- •6. Західно-Українська Народна Республіка
- •Список літератури
- •Тема 12. Міжвоєнний період історії українського народу (1921–1939 рр.)
- •2. Утворення срср: місце та роль України в цьому державному утворенні
- •3. Політика „коренізації", її особливості й наслідки на українських землях
- •4. Утвердження антинародного колгоспного ладу в Україні та голодомор 1932-1933 рр.
- •5. Україна в умовах великого терору
- •Список літератури
- •Тема 13. Україна в Другій світовій війні.
- •1. Початок Другої світової війни і Україна
- •2. Українські землі в умовах окупації фашистською Німеччиною.Рух Опору
- •3. Звільнення України від німецько-фашистських загарбників. Воз'єднання українських земель
- •Список літератури
- •Тема 14. Суспільний розвиток України у повоєнний період ( друга половина 1940-х-1985 рр.) План
- •2. Голод 1946-1947 рр. В Україні
- •3. Спроба здійснення нової політики (середина 50-х – перша половина 60-х років)
- •5. Розгортання правозахисного і дисидентського руху.
- •Список літератури
- •Тема 15. Національно-державне відродження українського народу. Розбудова незалежної Української держави План
- •1. Утвердження національної державності
- •2. Конституційний процес в незалежній Україні
- •3. Проблеми соціально-економічного та політичного реформування українського суспільства на сучасному етапі, його зовнішньополітичні орієнтири
- •Список літератури
2. Голод 1946-1947 рр. В Україні
Як вже зазначалося вище, особливо складними у повоєнний період було становище сільського господарства, яке внаслідок війни та колективної системи господарювання повністю деградувало. Хронічно не вистачало техніки, реманенту, тяглової худоби, насіння, робочих рук: у селі залишилися в основному жінки і діти. Селянство, як і раніше залишалося найбільш упослідженою категорією тодішнього суспільства. Колгоспник був відчужений від засобів виробництва, від розподілу створеного ним продукту. Вироблена колгоспами продукція державою не закуповувалася, а фактично вилучалася методом продрозкладки. Оплата праці сільських виробників була символічною, а існували вони, в основному за рахунок присадибних ділянок
Катастрофу сільського господарства України довершила жорстока посуха. Валовий збір усіх зернових в Україні становив у 1946 р. 531 млн. пудів, що було в 3,5 рази менше, ніж у1940 р. Із 26397 наявних улітку 1946 р. колгоспів 5500 не зібрали навіть тієї кількості зерна, яку засіяли. Брак кормів призвів до значного скорочення поголів’я великої рогатої худоби, свиней та коней. Наслідки посухи посилювались діями центральних московських органів, які, не рахуючись з конкретними умовами і можливостями, здійснювали тиск на партійно-державний апарат України, вимагаючи будь-якого ціною виконати обов’язкові плани хлібозаготівель.
Почався голод 1946-1947 рр., який охопив значну територію, де проживали мільйони людей, передусім південь: Одеську, Ізмаїльську, Кіровоградську, Миколаївську, Херсонську, Дніпропетровську області. Повторювались жахливі картини 1932-1933 рр.: люди хворіли на дистрофію, часто із смертельними випадками ( на травень 1947 р. було зареєстровано понад 900 тис. хворих на дистрофію ), батьки залишали своїх дітей, оскільки були не в змозі їх нагодувати, мали місце випадки канібалізму (в січні-червні 1947 р. в Україні зареєстрували 130 випадків людоїдства, 189 трупоїдства). В цілому в 16 східних, а також Ізмаїльській і Чернівецькій областях у 1946 р. померло 282 тис. чол., у 1947 р. - понад 520 тис. чол. І це лише ті випадки смертей, які зареєстрували загси УРСР. Чимало людей загинуло за межами України, по дорозі в Закавказзя, Середню Азію, на Кубань.
Юрби голодуючих ринули у західні області України, рятуючись від біди. СРСР, як підтверджують найновіші дослідження, мав достатні резерви для забезпечення людей зерном. Однак у 1946-1947 рр., як і в 1932-1933 рр., добірну пшеницю вивозили за кордон, а населення партія і уряд кинули на поталу. В цілому експорт зернових із СРСР тільки 1946 р. склав 1,7 млн. т., що могло б стати суттєвою допомогою голодуючим регіонам (підраховано, що для боротьби з голодом в Україні у 1946 р. потрібно було 150 тис. т. зерна). При цьому поставки здійснювалися за цінами нижче світових і переважно в кредит.
Керівники України неодноразово звертались до уряду СРСР з проханням про допомогу. Зокрема, 17 грудня 1946 р. М. Хрущов надіслав Сталіну листа, в якому йшлося про найнагальнішу необхідність надати фуражну позику колгоспам України. У відповідь Сталін назвав Хрущова “підозрілим елементом”, але все ж дав вказівку виділити Україні продовольчу і насіннєву позику, а також 140 млн. крб. для організації безплатного харчування населення. Хоча ця “допомога” була мізерною, але якоюсь мірою полегшувала становище українських селян південних областей.
Наслідки голоду ще довго давалися взнаки. Не випадково у 1950 р. за врожайністю зернових та їх валовим збором колгоспи і радгоспи України не досягли довоєнного рівня, хоча він був перевищений за врожайністю жита, цукрових буряків, картоплі, за чисельністю поголів’я великої рогатої худоби.
В цілому ж сільське господарство залишалося збитковим. Підхід до розв’язання аграрних проблем зберігався старим: форсування виробництва в умовах жорстокої централізації та регламентації колгоспного життя.