Матеріальне забезпечення лабораторії
Скляний посуд загального призначення: пробірки, лійки, склянки, колби (конічні, круглодонні, плоскодонні), кристалізатори, промивалки, холодильники тощо (рис. 5).
Посуд спеціального призначення: ексикатори, колби Бунзена, склянки Вульфа дефлегматори, апарат Кіппа тощо (рис. 5).
Мірний посуд: циліндри, мензурки, піпетки Мора, градуйовані піпетки, мікропіпетки, бюретки, мікробюретки, мірні колби (рис. 5).
Фаянсовий посуд: тиглі, чашки для випарювання, ступки, стакани, лійки.
Металеве обладнання: штативи з набором лапок, кілець, муфт, штативи для пробірок, затискачі Мора, Гофмана, триноги, тигельні щипці, пінцети, ступки тощо.
Допоміжне приладдя: ножиці, ножі, молоток, дріт тощо.
Посуд загального призначення
Пробірки бувають різних розмірів. Є пробірки спеціального призначення: центрифужні, градуйовані, для напівмікро- та мікроаналізу. У клінічній лабораторії для деяких визначень користуються пробірками з тугоплавкого молібденового скла розміром 20X2 см (рис. 5).
Для зберігання пробірок використовують спеціальні дерев’яні, пластмасові чи металічні штативи (рис. 6).
Розчин у пробірці повинен займати не більше третини її об’єму, щоб рідину було легко розмішати. Не можна перемішувати вміст пробірки, закриваючи її отвір пальцем.
Іноді у пробірку потрібно внести тверду речовину (порошки, кристали тощо), для цього стрічку паперу шириною трохи меншу ніж діаметр пробірки складають удвоє по довжені і в отриманий совочок насипають потрібну кількість твердої речовини. Пробірку тримають у лівій руці, нахиливши її горизонтально, і вводять в неї совочок майже до дна (рис. 7). Потім пробірку ставлять вертикально і злегка вдаряють по ній. Коли вся тверда речовина всипиться, паперовий совочок виймають.
Хімічні склянки бувають різної ємкості. Їх виготовляють із тонкого скла. Такі склянки можна нагрівати, але не на відкритому вогні, а обов’язково на азбестовій сітці або на азбестовому картоні. Скляний та інший тонкостінний посуд не можна ставити після нагрівання на холодну поверхню. Переносити великі склянки з рідиною можна тільки обома руками.
Для розчинення і осадження взятих на хімічний аналіз речовини використовують склянки і колби ємність 100, 200 або 400 мл.
Рис. 5. Проста і градуйована Рис. 6. Штатив для пробірок. Рис. 7. Внесення в пробірку твердих
пробірки. речовин
Колби є круглі і конічні (колби Ерленмейєра). Круглі колби бувають круглодонні (рис. 8) і плоскодонні (рис. 9). Горло в таких колб може бути різної ширини і довжини. Для спеціальних визначень, особливо в органічному синтезі, застосовують колби, які мають два або три горла.
Круглодонні колби розміщують на спеціальних підставках (рис. 10) або кільцях. Колби, особливо плоскодонні, як і тонкостінні склянки слід нагрівати на азбестовій сітці.
Колби Ерленмейєра (рис. 11) застосовують для титрування, оскільки з них легко видалити вміст і розмішувати його без небезпеки розбризкати.
Рис. 8. Круглодонні колби. Рис. 9. Плоскодонні колби. Рис. 10. Підставка для круглодонних колб.
Рис. 11. Конічні колби.
Лабораторні лійки застосовують для відфільтрування і промивання осаду. Хімічні лійки випускають різних розмірів, верхній діаметр їх складає 35, 55, 70, 100, 150, 200, 250 та 300 мм. Звичайні лійки мають рівну внутрішню поверхню, але для прискорення фільтрування іноді використовують лійку з ребристою поверхнею. Лійки для фільтрування завжди мають вугол 60 0 та зрізану подовжену кінцівку (рис. 12).
При переливанні рідини у бутиль чи колбу не слід заповнювати лійку доверху!
Якщо лійка щільно прилягає до горла колби , в яку переливають або фільтрують рідину, то цей процес ускладнюється за рахунок утворення в посудині підвищеного тиску. Для пришвидшення цього процесу потрібно між лійкою та колбою покласти складений у декілька разів шматок паперу.
Ділильні лійки використовують для розділення рідин, які не змішуються між собою. Вони мають циліндричну чи грушоподібну форму (рис. 13), добре притерті пробки. Ємкість ділильних лійок різна – від 50 мл до декілька літрів. Залежно від ємкості змінюється і товщина їх стінок. Під час роботи циліндричні лійки невеликого об’єму закріплюють у лапки штатива, Лійки великої ємкості закріплюють на кільці, попередньо затиснувши шийку колби в лапці штатива.
Краплинні лійки (рис.14) різної форми та місткості виготовляють із тонкого скла, вони мають довгі вузькі шийки. Зазвичай їх використовують тоді, коли необхідно повільно додавати рідкий компонент у реакційне середовище малими порціями чи краплями.
Рис. 12. Аналітична лійка Рис. 13. Ділильні лійки Рис.14 Крапельні воронки
Кристалізатори (рис. 15) бувають різних діаметрів. Це плоскодонні скляні товстостінні чашки, які не можна нагрівати. У хімічних лабораторіях великі чашки застосовують для збирання газу над водою, охолодження посудини водою, кристалізації, очищення речовини перекристалізацією.
Промивалки (рис. 16) використовують для змиву осаду зі стінок склянку, фільтра, годинникового скла, бюкса. А також для промивання осаду дистильованою водою чи іншим розчином. Також промивалки служать для зберігання невеликої кількості дистильованої води.
Рис. 15. Кристалізатор. Рис. 16. Промивалка
Холодильники – прилади, які використовуються для охолодження і конденсації парів рідин. Холодильники, які призначаються для збирання конденсату називаються прямими (рис.17), а холодильники, з яких конденсат вертається у процес – зворотними (рис. 18).
На рис.17:
1- форштос;
2- рубашка
Рис.17. Прямий холодильник Лібіха Рис.18. Зворотній холодильник (кульковий)