Нескляний посуд
Фаянсові тиглі (рис. 35) використовують для прожарювання осаду (до 1200 0С). Маса нового тигля при прожарюванні завжди зменшується, тому перед використанням тиглі прожарюють у муфельній печі декілька годин до набуття ними постійної маси. Написи на тиглях роблять на дні із зовнішнього боку насиченим розчином заліза(III) хлорид, а потім закріплюють написи прожарюванням протягом кількох хвилин. У фаянсових тиглях неможна проводити сплавління лужних речовин, а також працювати з фторводневою кислотою. Фаянсові тиглі, які були у використанні, очищують гарячою розведеною (1:1) хлоридною кислотою, водою і знову прожарюють.
Для отримання точних результатів аналізу дуже важливим являється фактор тривалості охолодження фаянсових тиглів в ексикаторі. У випадку, коли ексикатор заповнений тиглями, то охолодження їх до моменту зважування має бути не менше 2-х годин, так як при меншому інтервалі охолодження виникає помилка за рахунок різниці температури тиглів і терезів. Навіть якщо в ексікаторі знаходиться декілька тиглів, то термін охолодження повинен становити не менш ніж 1 ¼ години. Не рекомендується поміщати в ексикатор більш ніж 6 тиглів за раз.
Для подрібнення речовини застосовують фаянсові ступки (рис. 36) з фаянсовим товкачиком. Вони повинні бути чистими і добре висушеними. Подрібнювати в них можна речовини не більш ніж на 1/3 об’єму ступки. У ступці речовини можна тільки розтирати, але не товкти.
Ступку і пестик після роботи потрібно добре вимити. Якщо внутрішня стінка ступки та пестика не вичищаються звичайними прийомами, то ступку очищають механічним шляхом. Для цього в ступці розтирають невелику кількість повареної сілі. Через деякий час сіль видаляють і ступку з пестиком миють водою. У більш складних випадках замість солі беруть чистий кварцевий пісок.
Рис. 35. Фаянсовий тигель з кришкою. Рис. 36. Фаянсова ступка
Металеве обладнання
В лабораторії широко використовується різне металеве обладнання, переважно сталеве: штативи (рис. 37), затискачи (рис. 38), тигельні щипці (рис. 39), пінцети (рис. 40), тиглі (рис. 41).
Рис. 37. Залізний штатив з набором. Рис. 38. Затискачі.
1,2 – лапки малі; 3, 4 – лапки великі; 5, 6, 7 – кільця; а- Гофмана; б - Мора
8 – вилка; 9 – муфта для лапок і кілець.
Рис. 39. Тигельні щипці Рис. 40. Пінцети Рис. 41. Тиглі.
а – металеві;
б – платинові.
Догляд за лабораторним посудом
Весь лабораторний посуд повинен бути старанно вимитий. Скляний посуд спочатку миють гарячою водою з використанням «йоржиків», а потім обробляють хромовою сумішшю чи сумішшю Комаровського.
Миття лабораторного посуду хромовою сумішшю.
1. Вимийте скляний посуд гарячою водою, використовуючи «йоржики».
2. Змочіть хромовою сумішшю (K2Cr2O7 і к. H2SO4 96 -98 %) усі стінки скляного посуду.
3. Помістіть піпетки в скляний циліндр і втягніть хромову суміш гумовою грушею до половини об’єму піпетки.
4. Вилийте хромову суміш через широкий отвір піпетки в той посуд, де вона була раніше.
5. Помийте ретельно 10 разів посуд водопровідною водою.
6. Сполосніть посуд із середини дистильованою водою.
Хромову суміш використовують багаторазово. Після тривалого використання її темно – оранжевий колір може стати світло – оранжевим або зеленим (відновлення Cr2O72- до Cr3+). Це вказує на непридатність хромової суміші.
При необережному поводженні хромова суміш може спричинити сильні опіки. Перша допомога – промити це місце великою кількістю води, потім - розчином питної соди.
Миття лабораторного посуду сумішшю Комаровського.
1. Приготуйте суміш Комаровського (однакові об’єми 6 н розчину HCL і 5-6 % H2O2).
2. Підігрійте суміш Комаровського до 30-40 0С.
3. Налийте суміш у скляний посуд і омийте нею стінки посуду.
4. Вилийте суміш у посуд, у якому вона зберігалась для повторного використання.
5. Вимийте багаторазово посуд проточною водою.
6. Сполосніть посуд декілька разів дистильованою водою.
7. Для отримання дуже чистого посуду попередньо його помийте за одним із методів, а потім обробіть гарячою водяною парою протягом 1 год.