6. Профконсультація.

Професійна консультація – це система психолого-педагогічних і медичних заходів з вивчення й оцінки здібностей, особистісних особливостей і функціональних можливостей людини з метою допомоги їй в обґрунтованому виборі професії.

Головна мета психологічної профконсультації – допомогти суб'єктові усвідомити особливості його особистості, інтереси, схильності, мотиви вибору професії і зрозуміти потреби і можливості суспільства, а також дати обґрунтовані рекомендації з вибору шляхів навчання і сфери діяльності, тобто допомогти знайти шляхи досягнення оптимальної відповідності між особистістю і професією.

Сутність практичної сторони проблеми професійної консультації при рішенні питання про вибір професії полягає в необхідності, по-перше, провести діагностичне обстеження людини з позиції визначення наявності та ступеня розвитку професійно важливих якостей; по-друге, співвіднести особисті якості обстежуваного з професійними вимогами до нього, обумовленими специфікою конкретної професії (або груп професій відповідно до їх класифікації); по-третє, видати рекомендації з вибору професій і педагогічно впливати на людину в напрямку належного вибору професії.

Професійна консультація має на увазі індивідуальну роботу із суб'єктом вибору професії – оптантом (від лат. optans, optantis – обираючий, бажаючий) і може мати різні цілі в залежності від виду консультації. Можна виділити такі види професійної консультації:

• інформаційно-довідкова, у ході якої оптанту повідомляється про вимоги при прийомі на навчання і роботу, про умови і канали працевлаштування, можливості освоєння різних професій, терміни підготовки, систему оплати праці, перспективи професійного росту і т.д.;

• психодіагностична, спрямована на вивчення індивідуально- психологічних особливостей оптанта і визначення їх відповідності до вимог окремих професій;

• формуюча, у ході якої здійснюється корекція вибору професії в залежності від індивідуальних особливостей оптанта;

• медична, що полягає в оцінці стану здоров'я і визначенні ступеня його відповідності до вимог професії (або обмежень за станом здоров'я при виборі тієї чи іншої професії).

Професійна психологічна консультація проводиться у формі групової й індивідуальної роботи з оптантом.Групова профконсультація полягає в проведенні попередньої бесіди на профінформаційну тему – про особистісний зміст вибору професії, про формування адекватної мотивації професійного самовизначення, соціальну значимість праці, про виявлення професійних інтересів і схильностей і т.д. Групова профконсультація дозволяє виявити тих, хто найбільшою мірою має потребу в індивідуальній консультації.

Індивідуальна профконсультація передбачає два рівні її проведення, що розрізняються за ступенем повноти і складності процедури. Первинна профконсультація проводиться з невеликою групою і спрямована на виявлення основних мотивів вибору професії, ступеня сформованості особистого професійного плану, пізнавальних і професійних інтересів кожного члена групи. У ході її реалізується не тільки діагностична, але і формуюча функції консультації – відбувається уточнення професійного плану, підвищення ступеня усвідомленості і відповідальності суб'єкта в питанні вибору професії.

Індивідуальна психологічна профконсультація проводиться в тому випадку, коли первинна не призводить до остаточного обґрунтування професійного плану і потрібне заглиблене вивчення особистості оптанта. Вихідною позицією цього рівня консультування є теорія індивідуальності, найбільш повно розроблена Б.Г. Ананьєвим, що розглядає психіку як інтеграцію трьох структур: індивід – структура потенцій і можливостей (функціональних, конституціональних, демографічних) людини; особистість – структура тенденцій, відносин, цінностей і мотивації); суб'єкт діяльності – структура акцій, дій, операцій, реалізованих психічними процесами і функціями. Вимоги професії, адресовані до різних структур індивідуальності, мають різний ступінь жорсткості: доцільно виділяти якості професійно бажані і небажані, необхідні і неприпустимі. Варто враховувати також можливість або неможливість розвитку тієї або іншої професійно важливої якості.

Індивідуальне психологічне консультування орієнтується на особливості приватних проблем і питань, пов'язаних з вибором професії. У роботах Є.А. Клімова і С.А. Боровикової проведена типізація й описані різні варіанти профконсультаційних ситуацій, серед яких найчастіше зустрічаються такі.

1. Оптант (той, хто вибирає професію) добре орієнтується у світі професій, вибравши собі одну з них у відповідності до своїх інтересів, схильностей і здібностей, має уявлення про шляхи одержання професії, але звертається до профконсультанта з метою підтвердження правильності свого професійного плану – буває досить однієї діагностичної бесіди, щоб обговорити можливі утруднення і намітити запасні варіанти. Однак за зовнішнім благополуччям ситуації можуть приховуватися складні особистісні проблеми, і тому для одержання більш повної інформації про оптанта необхідно проводити анкетування, тестування, використовувати біографічний метод і тільки потім давати остаточну рекомендацію.

2. Оптант має кілька варіантів професійного плану і відчуває труднощі з вибором. У цій ситуації варто з'ясувати ступінь обґрунтованості його професійного плану і мотиви вибору тієї чи іншої професії, уточнити область інтересів, рівень домагань, оцінити ступінь загального розвитку і вираження професійно важливих якостей, а потім провести корекційну бесіду.

3. «Конфліктна ситуація» – коли професійний план викликає розбіжність або внутрішню (недооцінка себе, завищений рівень домагань і т.п.), або зовнішню (з батьками, учителями); варто визначити зону конфлікту і провести бесіду з оптантом (можливо, з батьками й ін.).

4. Оптант не має професійного плану, не упевнений у собі, однак виявляє явно виражену схильність до визначеного виду діяльності – варто виявити причини відсутності плану, окреслити коло професій, що відповідають схильностям суб'єкта, і провести роботу з побудови обґрунтованого професійного плану.

5. В оптанта немає ні професійного плану, ні виражених схильностей до якого-небудь визначеного виду діяльності – у цьому випадку варто провести діагностичну роботу з метою з'ясування його індивідуально-психологічних особливостей, причин відсутності виражених схильностей, а також допомогти йому в мобілізації механізмів самооцінки, самопізнання й у формуванні професійного плану.

6. Ситуація «самопізнання» – професія обрана, а звернення до психолога-профконсультанта здійснюється з метою розширення уявлення про себе.

Аналіз перерахованих ситуацій вибору професій свідчить про те, що психолог-профконсультант зіштовхується із широким колом психологічних проблем, пов'язаних з особливостями розвитку особистості на життєвому шляху, які виявляються при формуванні професійного плану.

Проведення профконсультаційної роботи вимагає дотримання ряду професійних, етичних, організаційних принципів, що виділені і сформульовані в роботах Є.А. Клімова, Н.С. Пряжнікова та інших дослідників. До основних з них можна віднести такі:

• добровільність участі в психологічних процедурах, тобто прийняття оптантом самостійного рішення про звертання до профконсультанта, заснованого на попередній роз'яснювальній роботі з ним про користь, доцільність її проведення (з урахуванням характеру конкретної індивідуальної ситуації вибору);

• активність оптанта в процедурі консультування, заснована на розумінні та бажанні одержати поради профконсультанта, що виявляється у формі зацікавленого діалогу (питання, відповіді, уточнення, коментарі) обох суб'єктів консультаційної процедури;

• конфіденційність діагностичної інформації, тобто збереження професійної таємниці отриманих у процесі обстеження даних;

• професійна компетентність фахівців, які здійснюють обстеження, й інтерпретація його результатів, використання не тільки техніки психодіагностичних методик, але також навичок спілкування і досвіду аналізу психологічної інформації.

Крім перерахованих принципів, виділяють також і такі як: виховання поваги до різних видів праці, опора на формуючий виховний підхід до керівництва вибором професії, інформування оптанта про особливості різних компонентів структури конкретної діяльності (зміст, засоби, умови, організація), доброзичливе ставлення до оптанта й ін.

Процедура індивідуального психологічного консультування реалізується в три етапи. Перший етап – попередня бесіда з оптантом з метою загального знайомства, визначення домінуючих факторів вибору професії, орієнтації на самостійну активну і свідому роботу з вибору професії, попереднього виявлення інтересів, схильностей і переваг, їхньої широти і міри виразності, формування в оптанта доброзичливого, відкритого і рівноправного відношення до профконсультанта. У тому випадку, коли переваги й інтереси не усвідомлені і не виражені, рекомендується проведення психодіагностичного обстеження з урахуванням широкого спектра професійних вимог.

Другий етап – психодіагностичне обстеження з орієнтацією на вивчення й оцінку професійно важливих якостей особистості для конкретної професії або для більш широкого спектра видів трудової діяльності (з орієнтацією на психологічну класифікацію професій – наприклад Є.А. Клімова).

Третій етап – психокорекційна бесіда з оптантом про результати вивчення його індивідуально-психологічних особливостей, про відповідність професійно важливих якостей особистості вимогам професії, якій віддається перевага і до якої виявляється інтерес, а також обговорення необхідності в компенсації ряду якостей і способів її проведення. При явній невідповідності характеристик професійно важливих якостей вимогам визначеної професії здійснюється пошук додаткових варіантів вибору, обґрунтовуються наслідки неправильного вибору і виробляється професійний план (куди піти вчитися або працювати, як підвищувати рівень кваліфікації).