Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МЕВ-Опорний конспект-туристи-ГРС.doc
Скачиваний:
20
Добавлен:
25.02.2016
Размер:
643.07 Кб
Скачать

Контрольні запитання

  1. Світова валютна система, її структура.

  2. Валют, види валют, конвертованість валюти

  3. Охарактеризуйте етапи еволюції світової валютної системи

  4. Види та структура валютних ринків.

ТЕМА 9. МІЖНАРОДНЕ ВИРОБНИЧЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

9.1. Міжнародна виробнича спеціалізація

9.2. Міжнародна виробнича кооперація та спільне виробництво

9.1. Міжнародна виробнича спеціалізація

Міжнародне виробниче співробітництво крім виробництва засобів виробництва і предметів споживання на мікрорівні включає також відносини з приводу виробництва на макрорівні (домовленості між країнами про спільне виробництво, про налагодження кооперативних зв'язків, здійснення спільних програм). Міжнародне виробниче співробітництво - це форма міжнародних економічних відносин, які виникають у сфері матеріального виробництва на основі міжнародного поділу праці з приводу виготовлення речових виробів, тобто таких, які можна побачити, виміряти й використати для виробничого чи індивідуального споживання. Варто зазначити, що в даному визначенні спеціально виділяється виробництво саме матеріальних виробів, оскільки за ширшим розумінням виробляють не тільки матеріальні речі, а й послуги, інформацію, які є предметами інших форм МЕВ. Міжнародне виробниче співробітництво, як і інші форми міжнародних економічних відносин, базується на міжнародному поділі праці, але саме при розгляді виробничого співробітництва особливо помітно проявляються взаємопов'язані процеси міжнародної спеціалізації та кооперації.

Міжнародне виробниче співробітництво здійснюється у різних напрямках. Його структура наступна:

  • енергетичне співробітництво;

  • співробітництво у сировинному виробництві;

  • співробітництво у сфері переробного виробництва;

  • агропромислове співробітництво.

Міжнародне виробниче співробітництво включає також міжнародну спеціалізацію виробництва. Міжнародна спеціалізація виробництва - це форма міжнародного поділу праці, при якій зосередження однорідного виробництва у світі відбувається на основі прогресуючої диференціації виробничих процесів між різними країнами та їхніми суб'єктами. Іншими словами, відбувається зосередження виробництва одних видів продукції в одних країнах (або на підприємствах одних країн), а інших видів продукції - в інших країнах (чи на їхніх підприємствах).

Виділяють міжгалузеву, внутрішньогалузеву, внутрішньофірмову міжнародну спеціалізацію.

Міжгалузева міжнародна спеціалізація виробництва стосується виготовлення продукції цілих галузей національних господарств. Видами міжгалузевої спеціалізації можна назвати міжнародну спеціалізацію на добуванні паливно-енергетичних ресурсів, на сировинному виробництві, на агропромисловому виробництві, на виготовленні готової продукції і т. д.

Внутрішньогалузева міжнародна спеціалізація полягав в зосередженні підгалузей і фірм на виготовленні окремих видів продукції, що відносяться до даної галузі. Наприклад, це виготовлення верстатів, машин, обладнання та устаткування у машинобудуванні; виробництво м’ясних і молочних продуктів, олії у сільському господарстві; створення пластмас, мінеральних добрив, медичних та косметичних препаратів у хімічній промисловості. Крім того, виділяють три види внутрішньогалузевої міжнародної спеціалізації: предметну, тобто випуск готової продукції, вірніше випуск груп однорідної готової продукції певної галузі; подетально-повузлову, тобто виготовлення деталей, вузлів, агрегатів і компонентів внутрішньогалузевого та міжгалузевого застосування; технологічну або стадійну, тобто здійснення окремих операцій або виконання окремих технологічних процесів. Частково ці види притаманні і внутрішньофірмовій міжнародній стабілізації, особливо це стосується транснаціональних і мультинаціональних корпорацій, де одні підприємства-філії спеціалізуються на одних видах продукції, а інші - на технологічно пов’язаних видах іншої продукції.

Розвиток міжнародного поділу праці викликав появу в МЕВ таких понять як “міжнародно-спеціалізована галузь” та “міжнародно-спеціалізована продукція”. Перша з них характеризує ті галузі, які беруть найбільш активну участь в міжнародному поділі праці. Для них характерна висока частка продукції на експорт та високий рівень внутрішньогалузевої спеціалізації.

“Міжнародно-спеціалізована продукція” - це продукція, яка є предметом двосторонніх та багатосторонніх угод про розподіл виробничих програм і при умові виготовлення в одній чи декількох країнах у значній мірі покриває потреби світового ринку в ній.

Розгляд територіального розтину будови міжнародної спеціалізації виробництва дозволяє побачити спеціалізацію окремих країн, груп країн, міжнаціональних регіонів. Чим країна менша за територією або чим менше країна розвинена, тим більше їй доводиться зосереджуватись на виробництві невеликої групи продукції, щоб таким чином вистояти на світовому ринку. Якщо країна велика за територією, то у міжнародній спеціалізації виробництва бере участь не тільки уся країна, а й окремі її регіони (в тому числі й створення вільних економічних зон). Подібне може відбуватись і при федеративному устрої країни.

Вертикальний розтин дозволяє розглянути те, як відбувається міжнародна спеціалізація виробництва на різних рівнях. На мікрорівні спеціалізація дещо співпадає з територіальним аспектом, тобто це спеціалізація на міждержавному рівні між країнами, групами країн та міжнаціональними регіонами. Метарівень зводиться до міжгалузевої та внутрігалузевої міжнародної спеціалізації, а також між внутрішньонаціональними регіонами (наприклад спеціалізація вільних економічних зон).