Контрольні запитання

1. Окресліть суть поняття вільна економічна зона та цілі її створення

2. Виділіть специфіку функціонування зони вільної торгівлі.

3. Охарактеризуйте специфіку діяльності спеціальних експортно-промислових зон.

4. Виділіть специфіку науково-технічної зони.

ТЕМА 13. ТЕОРІЯ ПЛАТІЖНОГО БАЛАНСУ

13.1. Основні характеристики платіжного балансу

13.2. Принципи класифікації платіжного балансу

13.1. Основні характеристики платіжного балансу

Будь-яка систематична звітність неминуче ґрунтується на добре відомих бухгалтерських тотожностях.

Платіжний баланс - ключове поняття міжнародної економіки, оскільки він систематизує і тому дозволяє аналізувати взаємовідносини країни із зовнішнім світом. Практично лише на основі вивчення платіжного балансу уряд в стані зрозуміти поставлені перед ним макроекономічні проблеми, не тільки з точки зору своїх чисто національних інтересів, але й з точки зору багаточисельних зв'язків країни з міжнародною економікою в цілому.

Платіжний баланс - статистичний звіт, у якому в систематизованому порядку наводяться сумарні дані про зовнішньоекономічні операції даної країни з іншими країнам світу за певний період часу; співвідношення між платежами, здійсненими економічними суб'єктами даної країни в інших країнах, та надходженнями, які одержані ними з інших країн за певний період часу (місяць, квартал, рік).

Платіжний баланс:

- у більшості країн оприлюднюється;

- у країнах з розвинутою ринковою економікою розробляється за схемою, яка рекомендована Міжнародним валютним фондом;

- чітко відображає економічне становище країни;

- широко використовується для прогнозування та макроекономічного регулювання.

Стан платіжного балансу країни визначають:

- економічний потенціал;

- особливості структури економіки;

- участь у міжнародному поділі праці;

- зв'язки зі світовим ринком позичкових капіталів;

- стан державного регулювання економіки.

Наслідки дефіциту платіжного балансу:

- посилення валютного контролю;

- зниження курсу національної валюти;

- зростання обсягу позик за кордоном;

- проблема економічної залежності.

Наслідки надлишку платіжного балансу:

- тиск з боку інших країн з вимогами лібералізації торгівлі (відкриття ринків) та стимулювання споживання;

- перетворення країни в нетто-експортера капіталу.

Сальдо у міжнародних розрахунках - різниця між обсягом експорту та імпорту.

Види експортно-імпортного сальдо:

- сальдо торговельного балансу;

- сальдо балансу послуг;

- сальдо балансу послуг та некомерційних операцій;

- сальдо балансу поточних операцій;

- сальдо платіжного балансу.

У платіжному балансі країни записано всі операції між резидентами країни (включаючи споживачів, фірми та державні заклади) і резидентами усіх інших зарубіжних країн. До цих операцій належать товарний експорт та імпорт, імпорт та експорт послуг, видатки туристів, проценти та дивіденди, отримані за кордоном або туди виплачені, купівля і продаж фінансових активів або нерухомого майна за кордоном тощо. Платіжний баланс країни відображає баланс між усіма надходженнями, отриманими країною від інших країн, та всіма платежами цієї країни всім іншим країнам.

На максимально можливому рівні узагальнення платіжний баланс складається:

• із потоків реальних ресурсів – експорту та імпорту товарів і послуг;

• відповідних їм потоків фінансових ресурсів, що є оплатою за придбання або оплатою за продаж відповідних фінансових ресурсів.

Система подвійного запису. Оскільки платіжний баланс є бухгалтерською балансовою тотожністю, то кожна відображена в ньому операція повинна бути здійснена двома записами, що мають однакове вартісне вираження. Один з цих записів позначається як кредит зі знаком плюс, інший - як дебет зі знаком мінус. По кредиту реєструються статтями руху реальних ресурсів - експорт товарів і послуг, а за статтями потоків фінансових ресурсів - операції, що ведуть до скорочення міжнародних активів даної країни або до збільшення її зовнішніх зобов’язань, пасивів. Для активів, незалежно від того, чи вони є реальними або фінансовими, позитивне число в кредиті означає зменшення їх запасів, тоді як від’ємне число в дебеті - їх приріст. По дебету реєструються статтями руху реальних ресурсів - імпорт товарів і послуг, а за статтями потоків фінансових засобів - операції, що ведуть до збільшення міжнародних активів резидентів або до скорочення зовнішніх зобов’язань країни.

Резидентом вважається домашнє господарство або юридичні особи (корпорації, окремі зарубіжні фірми, некомерційні організації, органи державного управління), що знаходяться в країні більше року і мають в ній центр своєї економічної зацікавленості. Права володіння власністю (землею, спорудами тощо) достатньо для того, аби вважати, що дана особа має центр економічної зацікавленості в даній країні. Якщо фізична особа знаходиться за межами економічної території країни більше року, вона перестає вважатися резидентом. Туристи, сезонні робітники, прикордонні робітники, місцевий персонал іноземних посольств, команди кораблів і екіпажі літаків продовжують рахуватися резидентами тієї країни, котра їх відрядила.

Ринкова ціна. Для реєстрації операцій в платіжному балансі використовуються ринкові ціни - сума грошей, котру покупець може добровільно заплатити за товар, куплений у продавця, готового, у свою чергу, добровільно продати йому цей товар, тобто та ціна, за котрою укладаються реальні угоди між незалежним покупцем і незалежним продавцем.

Час реєстрації. Оскільки кожна операція в платіжному балансі повинна бути представлена двома записами, ці обидва записи в ідеалі повинні бути зроблені одночасно, в момент, коли економічні цінності створюються, перетворюються, обмінюються, передаються або ліквідовуються.

Розрахункова одиниця. При підготовці платіжного балансу країни потрібно використовувати ту розрахункову одиницю, яка застосовується у внутрішніх розрахунках і обліку. Для перерахунку даних в долари рекомендується використовувати курс національної валюти до долара, що фактично діє на ринку на дату складання платіжного балансу. Для перерахунку кожного компоненту платіжного балансу повинен використовуватися один валютний курс.