7.3.4. Методика аналізу прямих матеріальних витрат

Ефективність прийняття управлінських рішень в значній мірі залежить від організації економічного аналізу матеріальних витрат.

В сучасних умовах спостерігається тенденція до збільшення собівартості продукції, в першу чергу, за рахунок збільшення цін на сировину та основні матеріали, адже зміна норм витрат сировини і матеріалів може значно змінити споживчі властивості вироблюваної продукції. Фактор цін носить, в основному, зовнішній характер.

Матеріальні витрати оцінюють за всіма одноелементними статтями витрат. Аналіз розпочинають із порівнянні фактичних витрат звітного періоду з плановими (прогнозованими, кошторисними, бюджетними тощо). Методика дослідження впливу чинників залежать від галузевих особливостей суб'єктів господарювання, відмінностей технології виробництва, методу управлінського обліку, що використовується на підприємстві, видів матеріальних ресурсів тощо.

Згідно структурно-логічній схемі факторного аналізу прямих матеріальних витрат, факторами першого порядку, які впливають на зміну суми матеріальних витрат є:

• Зміна обсягу продукції;

• Зміна структури продукції;

• Зміна рівня витрат на виріб.

Розглянемо методику аналізу впливу цих чинників за допомогою прийому ланцюгових підстановок (табл.7.7).

Таблиця 7.7

Аналіз чинників, що впливають на зміну суми прямих матеріальних витрат

Стаття	План	Фактично вироблена товарна продукція			В і д х и л е н н я
		згідно з плановою собівартістю	згідно з фактичною собівартістю	Всього		у т. ч. за рахунок змін обсягу продукції
						структури продукції	рівня витрат за окремими виробами	рівня витрат за окремими виробами
Сировина та матеріали за відрахуванням відходів	8800	12320	11869	3069		5148	-1628	-451
Купівельні вироби та напівфабрикати	11360	10760	13880	2520		6645,6	-7245,6	3120
Паливо та енергія на технологічні цілі	3590	5320	7154,7	3564,7		2100	-370	1834,7
Разом	23750	28400	32903,7	9153,7		13893,6	-9243,6	4503,7

Визначення впливу зміни обсягу продукції:

-графа 1 х темп приросту обсягу продукції / 100% = 8800 * 58,5 % / 100% = 5148 (тис.грн.).

Вплив зміни структури визначається як різниця поміж графами 2 та 1, яка зменшена на розмір впливу зміни обсягу виробництва = 12320 - 8800 - ( 5148) = -1628 (тис.грн.).

Зміна рівня витрат визначається як різниця поміж графами 3 та 2 = =11869 - 12320 = -451 (тис.грн.).

Відхилення всього визначається як різниця поміж графами 3 та 1, або як сума граф 5 , 6, 7 = (11869 -8800) =3069= 5148+(-1628)+(-451)

За результатами аналізу, по статті "сировина та матеріали" отримано перевитрати в сумі 3069 тис.грн. Збільшення обсягу товарної продукції вимагало додаткових витрат матеріалів на 5148 тис.грн., але внаслідок зміни структури виробленої продукції в сторону зменшення частки більш матеріаломістких виробів витрати матеріалів зменшилися на 1628 тис. грн. Разом з цим, на більш раціональне використання матеріалів вказує зниження рівня витрат на вироблену продукцію на 451 тис. грн.

По статті „купівельні вироби та напівфабрикати", навпаки, отримані перевитрати у сумі 2520 тис. грн. відбулися внаслідок перевищення рівня витрат - на 3120 тис. грн. Збільшення обсягу виробництва покликало закономірні перевитрати - на 6645,6 тис.грн. В цілому перевитрати було частково компенсовано за рахунок зміни структури виробленої продукції ( в сторону зменшення частки продукції, яка потребує для свого вироблення купівельних виробів та напівфабрикатів) - на 7245,6 тис. грн.

Перевитрати по статті „паливо та енергія на технологічні цілі" було покликано перевитратами за рахунок двох чинників, при цьому найбільшою мірою за рахунок перевищення рівня витрат, що є негативним моментом у виробничої діяльності підприємства.

Під час аналізу витрат на матеріали, незважаючи досягнута економія, чи отримані перевитрати, слід розглядати зміни у витратах матеріалів по окремим їх видам та по видах продукції (в розрізі асортименту). Із загального переліку використаних матеріалів необхідно вибрати ті види матеріалів, які мають найширше застосування та є найдорожчими .

У процесі подальшого аналізу досліджують вплив факторів другого порядку на зміну рівня матеріальних витрат у собівартості одиниці продукції. Рівень матеріальних витрат у собівартості одиниці продукції залежить від: зміни норм витрат і цін придбання одиниці кожного виду матеріальних ресурсів.

Таблиця 7.8

Аналіз впливу чинників на відхилення собівартості одиниці продукції

Види матеріалів	Згідно плану				Фактично				Відхилення (+,-) на одиницю продукції
	Кіль- кість,	Ціна грн.	Сума грн.	Кіль- кість		Ціна грн.	Сума грн.	Всього		В т.ч. за рахунок змін
										норм	цін
А	1	2	3	4		5	6	7		8	9
цемент	20	10	200	22		11	242	42		20	22

Відповідно до методики аналізу, за допомогою прийому абсолютних різниць (табл. 7.8):

• зміну норм витрат визначають множенням різниці між фактичними і плановими витратами кожного виду матеріальних ресурсів на планову ціну одиниці цих ресурсів;

• зміну цін визначають добутком різниці між фактичною і плановою ціною одиниці матеріальних ресурсів кожного виду та фактичних їх витрат.

В резерв записуються перевитрати за кількістю і ціною (зі знаком „плюс").

Витрати цементу на виготовлення одиниці продукції збільшилися на 42 грн., у тому числі за рахунок перевищення норм витрат - на 20 грн., а також внаслідок росту цін на придбання цього виду матеріалу - на 22 грн. Для визначення зміни загальної суми матеріальних витрат на цемент необхідно суму відхилень на одиницю продукції помножити на фактичну кількість виготовлених виробів.

Для використання отриманого резерву зниження витрат виявляються та усуваються причини перевитрат.

Причини відхилення від норм витрат матеріальних ресурсів виявляють за машинограмами відхилень від норм, використанню вимог на додатковий відпуск матеріалів, про брак розкрійних листів та за іншою інформацією.

Для виявлення причин відхилень за рахунок збільшення цін, зіставляються розрахунки цін на матеріальні ресурсів з даними рахунків постачальників, транспортних документів.