1. Виробничі фактори

1.1. Найбільш повне (раціональне) використання виробничої потужності. Інформація про трудомісткість виробів за стадіями обробки і річний фонд часу наведено в табл. 12.1. Вплив цього фактора визначається за допомогою укрупнених розрахунків завантаження резервних потужностей за трьома стадіями обробки. Відповідний висновок можна зробити на основі визначення і порівняння коефіцієнтів завантаження устаткування. Середній коефіцієнт перевиконання норм, що враховується при розрахунках, становить за стадіями: заготовчою — 1,1; механообробною і складальною — 1,2.

Таблиця 12.1

Питома трудомісткість виробів і річний фонд часу за стадіями обробки

Стадія обробки	Трудомісткість одиниці виробів, нормо-год			Річний фонд часу за стадіями обробки (резервна потужність), год
	А	Б	В
Заготовча	5	5	5,25	5000
Механообробна	12	14	13,50	12000
Складальна	15	18	17,00	10000
Річна програма випуску, штук	1100	1000	1000	—

1.2. Можливі витрати на підготовку та освоєння виробництва. По виробу А може використовуватися традиційна технологія, потрібні додаткові витрати на придбання технічної документації. Для розробки виробу Б необхідно створити спеціальну групу проектантів і нову дільницю плат печатного монтажу. Процесу освоєння продукування виробу В мають передувати незначні додаткові розробки і деякі зміни в технології його виготовлення. Очікувані витрати на підготовку та освоєння виробництва продукції наведено в табл. 12.2.

Таблиця 12.2

Орієнтовні тривалість і величина витрат на підготовку та освоєння продукування виробів

Виріб	Тривалість підготовки та освоєння виробництва, місяців	Витрати, грн.
А	2	21000
Б	6	118000
В	4	43000

1.3. Окремі якісні техніко-експлуатаційні показники. За рівнем надійності, довговічності і ремонтопридатності виріб А відповідає вимогам діючого вітчизняного стандарту. Виріб Б додатково забезпечує більш високу точність вимірювань. Виріб В має підвищену довговічність порівняно з технічним параметром виробу А.

1.4. Використання конструкційних матеріалів. Для виготовлення виробів А і В використовуються традиційні матеріали, а виробу Б — платина та інші нетрадиційні матеріали.

1.5. Розширення кооперованих зв’язків. Поставки комплектуючих вузлів і деталей здійснюються з використанням усталених кооперованих зв’язків. Стосовно виробу Б необхідно укласти нові угоди щодо поставки кількох комплектуючих деталей: для цього існує реальна можливість, оскільки є попередня усна домовленість з конкретними постачальниками. Разом з тим виникла необхідність пошуку можливого постачальника трьох комплектуючих деталей для виробу В.

1.6. Використання уніфікованих вузлів і деталей при проектуванні виробів. Передбачено забезпечити високий рівень уніфікації вузлів і деталей у процесі проектування нових виробів. Вихідна інформація для визначення рівня уніфікації спроектованих виробів подана в табл. 12.3.