- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни харківська національна академія міського господарства
- •Математична обробка геодезичних вимірів|вимірів|
- •Харків хнамг 2012
- •Зміст|вміст|
- •1. Основні відомості про технологію навчання|вчення|
- •1.1. Параметри технології навчання|вчення| і ієрархія її цільових установок
- •1.2. Зміст|вміст| навчального модуля
- •1.3. Мережева|мережна| модель технології навчання
- •1.4. Термінологічна модель змісту|вмісту| навчального матеріалу
- •1.5. Схема технології навчання|вчення| як складова частина структурно-логічної схеми підготовки фахівця
- •1.6. Особливості вивчення навчального матеріалу
- •2. Основні відомості з метрології
- •2.1. Витоки математичного оцінювання геодезичних вимірів.|вимірів| Видатні науковці
- •2.2. Фізичні величини
- •2.3. Вимірювання|виміри| і їх класифікація
- •2.4. Похибки вимірів і їх класифікація
- •2.5. Властивості випадкових похибок
- •Додаткові джерела інформації
- •3. Кількісні критерії оцінювання точності вимірів
- •3.1. Моделі розподілу випадкових похибок вимірів|вимірів|
- •0 «Трикутник розподілу» Сімпсона р -1
- •3.2. Моделі розподілу систематичних похибок вимірів|вимірів|
- •3.3. Кількісні критерії оцінювання точності ряду рівноточних вимірів однієї величини
- •Додаткові джерела інформації
- •4. Оцінка точності функцій безпосередньо виміряних величин
- •4.1. Основна теорема теорії похибок
- •4.2. Застосування|вживання| основної теореми для розрахунку гранично допустимої нев'язки|нев'язки|
- •4.3. Апостеріорна оцінка точності функцій виміряних|виміряти| величин
- •Додаткові джерела інформації
- •5. Математична обробка ряду рівноточних результатів вимірів однієї і тієї ж величини
- •5.1. Проста арифметична середина і її властивості
- •5.2. Формула розрахунку емпіричної середньої квадратичної| похибки
- •5.3. Послідовність математичної обробки ряду|лави| рівноточних| вимірів|вимірів| однієї і тієї ж величини
- •Додаткові джерела інформації
- •6. Нерівноточні виміри
- •6.1. Вага як спеціальна міра відносної точності результатів нерівноточних| вимірів
- •6.2. Вага функцій результатів нерівноточних| вимірів|вимірів|
- •6.3. Загальна|спільна| арифметична середина і її властивості
- •6.4. Формула емпіричної середньої квадратичної| похибки одиниці ваги
- •6.5. Послідовність математичної обробки ряду нерівноточних|лави| | вимірів|вимірів| однієї і тієї ж величини
- •Додаткові джерела інформації
- •7. Подвійні виміри|виміри|
- •7.1. Загальні|спільні| положення
- •7.2. Оцінка точності за різницями подвійних рівноточних| вимірів|вимірів|
- •7.3. Оцінка точності за різницями подвійних нерівноточних| вимірів
- •Додаткові джерела інформації
- •Короткі відомості про залежні випадкові величини і залежні похибки
- •8.1. Види залежностей
- •2. Стохастична|самодифузія| залежність
- •3. Відсутність залежності
- •8.2. Кількісні характеристики лінійної стохастичної|самодифузія| залежності
- •8.3. Залежні випадкові похибки в геодезії
- •9. Зрівнювання результатів геодезичних вимірів методами математичної статистики
- •9.1. Сутність задачі зрівнювання результатів вимірів в геодезії
- •9.2. Два підходи до розв’язання задачі зрівнювання геодезичних побудов|шикувань|
- •9.3. Сутність методу найменших квадратів і обґрунтування його використання у зрівнюванні геодезичних побудов|шикувань|
- •10. Параметричний спосіб зрівнювання геодезичних побудов |шикувань|10.1. Постановка задачі. Рівняння поправок
- •10.2. Мінімум Нормальні рівняння
- •10.3. Матричне представлення параметричного методу зрівнювання. Розв'язання нормальних рівнянь
- •10.4. Оцінка точності зрівняних|урівнювати| значень невідомих геодезичних вимірів
- •10.5. Обчислення|підрахунок| емпіричної середньої квадратичної похибки| за поправками, одержаними|одержувати| із|із| зрівнювання.
- •10.6. Середня квадратична похибка виміряних|виміряти| величин після|потім| зрівнювання
- •10.7. Зрівнювання і оцінка точності при нерівноточних| вимірах|вимірах|
- •10.8. Приклади|зразки| складання рівнянь поправок для різних видів геодезичних вимірів|вимірів| і мереж|сітей|
- •11. Корелатний спосіб зрівнювання
- •11.1. Постановка задачі. Умовні рівняння
- •11.2. Знаходження умовного мінімуму методом найменших квадратів. Нормальні рівняння корелат і їх розв’язання
- •11.3. Оцінка точності функцій зрівняних величин
- •11.4. Обчислення середніх квадратичних похибок емпіричних і зрівняних величин поправок
- •11.5. Зрівнювання і оцінка точності нерівноточних вимірів
- •11.6. Застосування метода тріангуляції для зрівнювання виміряних величин, пов’язаних умовами
- •11.6.1 Геодезичний чотирикутник
- •11.6.2 Центральна система
- •11.6.3 Вставлення в жорсткий кут
- •11.6.4 Ланцюг трикутників між двома сторонами, довжини і дирекційні кути яких відомі
- •12. Зрівнювання системи виміряних величин, пов’язаних умовами, з додатковими невідомими
- •Тезаурус
- •Розподіли випадкових величин
- •Похідні функцій
- •Ряд Тейлора
- •Математична обробка геодезичних вимірів |вимірів|
3. Кількісні критерії оцінювання точності вимірів
3.1. Моделі розподілу випадкових похибок вимірів|вимірів|
Вище було показано, що випадкова похибка є|з'являється| наслідком впливу на результат вимірів різних випадкових взаємопов'язаних чинників|факторів|. Її можна інтерпретувати як алгебраїчну суму безлічі елементарних випадкових похибок.
Проаналізуємо процес формування випадкових похибок на прикладі|зразку| вимірювання|виміру| перевищення при геометричному нівелюванні. Для цього розглянемо|розглядуватимемо| випадкові похибки округлення відліку, узятого по рейці із точністю до 1 мм. Задамо інтервал вимірів|вимірів|, і вважатимемо|гадатимемо|, що вимірювання|виміри| виконують в інтервалі від -0,5 до +0,5 (рис.3.1).
Усі можливі значення похибок округлення укладаються|вкладаються| в десять|десятеро| фіксованих рівно імовірних інтервалів:
1) [- 0,5 – - 0,4]; 2) [- 0,4 – - 0,3]; 3) [- 0,3 – - 0,2]; 4) [- 0,2 – - 0,1];
5) [- 0,1 –| 0]; 6) [0 – 0,1]; 7) [0,1 –| 0,2]; 8) [0,2 – 0,3]; 9) [0,3 – 0,4];
10) [0,4 – 0,5].
Тут квадратними дужками позначені інтервали округлення на осі Δ(u). Ймовірність потрапляння похибок округлення у будь-який з інтервалів, представлених|уявляти| на рис. 3.1, дорівнює 0,1.
Рис. 3.1 – Рівномірний розподіл помилок вимірів
Процес округлення вимірів має дискретний характер|вдача| і тому при оцінюванні точності вимірів у певному випадку можна скористатися відомими з|із| теорії ймовірності властивостями закону рівномірного розподілу випадкових величин (вимірів): функцією ймовірності, функцією розподілу, математичним очікуванням|чеканням|, медіаною та ін.
Відзначимо|помітимо|, що так само будуть розподілені елементарні похибки округлення відліків по горизонтальному і вертикальному кругу теодоліта, відліків по рейці при визначенні відстаней нитковим далекоміром, відліків рахункового механізму планіметра і в інших випадках геодезичної практики.
Відомо, що перевищення дорівнює різниці відліків h = uз – uп. Усі можливі значення похибок округлення Δ(h) обчисленого|обчисляти| перевищення наведені в табл. 3.1.
Таблиця 3.1 – Значення можливих похибок округлення
Δ(h) |
-0,5 |
-0,4 |
-0,3 |
-0,2 |
-0,1 |
0 |
+0,1 |
+0,2 |
+0,3 |
+0,4 |
+0,5 |
-0,5 |
0 |
-0,1 |
-0,2 |
-0,3 |
-0,4 |
-0,5 |
-0,6 |
-0,7 |
-0,8 |
-0,9 |
-1,0 |
-0,4 |
+0,1 |
0 |
-0,1 |
-0,2 |
-0,3 |
-0,4 |
-0,5 |
-0,6 |
-0,7 |
-0,8 |
-0,9 |
-0,3 |
+0,2 |
+0,1 |
0 |
-0,1 |
-0,2 |
-0,3 |
-0,4 |
-0,5 |
-0,6 |
-0,7 |
-0,8 |
-0,2 |
+0,3 |
+0,2 |
+0,1 |
0 |
-0,1 |
-0,2 |
-0,3 |
-0,4 |
-0,5 |
-0,6 |
-0,7 |
-0,1 |
+0,4 |
+0,3 |
+0,2 |
+0,1 |
0 |
-0,1 |
-0,2 |
-0,3 |
-0,4 |
-0,5 |
-0,6 |
0 |
+0,5 |
+0,4 |
+0,3 |
+0,2 |
+0,1 |
0 |
-0,1 |
-0,2 |
-0,3 |
-0,4 |
-0,5 |
+0,1 |
+0,6 |
+0,5 |
+0,4 |
+0,3 |
+0,2 |
+0,1 |
0 |
-0,1 |
-0,2 |
-0,3 |
-0,4 |
+0,2 |
+0,7 |
+0,6 |
+0,5 |
+0,4 |
+0,3 |
+0,2 |
+0,1 |
0 |
-0,1 |
-0,2 |
-0,3 |
+0,3 |
+0,8 |
+0,7 |
+0,6 |
+0,5 |
+0,4 |
+0,3 |
+0,2 |
+0,1 |
0 |
-0,1 |
-0,2 |
+0,4 |
+0,9 |
+0,8 |
+0,7 |
+0,6 |
+0,5 |
+0,4 |
+0,3 |
+0,2 |
+0,1 |
0 |
-0,1 |
+0,5 |
+1,0 |
+0,9 |
+0,8 |
+0,7 |
+0,6 |
+0,5 |
+0,4 |
+0,3 |
+0,2 |
+0,1 |
0 |
Усього можливе 121 значення похибок округлення в межах усього інтервалу вимірів|вимірів| [-0,5 – +0,5], які можна об'єднати в 21 групу рівних значень, враховуючи, що ймовірність округлення вимірів|вимірів| в межах одного інтервалу, наприклад [-0,5 – -0,4] або [+0,5 – +0,4] або [+0,1 – +0,2] вища, ніж ймовірність округлення в інтервалах [-0,5 – -0,3] або [-0,5 – -0,2] або [+0,1 – +0,5] і таке інше. Ймовірність таких округлень розподілена за законом Сімпсона, «трикутник розподілу». Аналітичний вираз|вираження| трикутного розподілу Сімпсона, характеристична функція і його властивості наведені в додатку Б|застосуванні|.
Для наведеного вище прикладу|зразка| випадкових похибок округлення розподіл Сімпсона показаний на рис. 3.2.