0000b7eb[2]

74

Освітлення. Воно є важливим фактором впливу на організм людини. Неякісне освітлення викликає втому, може стати причиною виробничого травматизму. В підтвердження цього додамо, що в літні місяці року внаслідок широкого використання природного освітлення нещасних випадків на дорогах. вулицях значно менше ніж в осінньо–зимовий період, а на неосвітлених вулицях міст на 30% більше здійснюється аварій.

До гігієнічних характеристик освітлення відносять: його рівномірність, достатню силу свічення, відсутність різких тіней та контрастів між освітленим робочим місцем і оточуючою обстановкою, відсутність зайвої яскравості і блиску тощо.

Відмітимо, що сила , інтенсивність освітлення за нормами СНіПу залежить від розміру об’єкту розпізнавання (у мм). Чим найменший розмір об’єкта, тим робота потребує більш яскравого освітлення.

Так робота найвищої точності потребує освітлення на робочому місці десь 2000–3000 люкс, в навчальних приміщеннях 250–300 люкс, в комп’ютерних класах до 500 люкс і т.ін.

Слуховий аналізатор. Після органів зору органи слуху – на другому місці за важливістю. Слух є здатність організму сприймати та розрізняти коливання звукових хвиль за допомогою слухового аналізатора – вуха.

Слух сприймає звуки та шуми, які мають певні властивості. Так звукова хвиля характеризується довжиною, амплітудою, періодом та частотою коливань, силового звуку, звуковим тиском та його інтенсивністю. Всі ці властивості звуку негативно діють на стан людини коли перевищують певні його параметри. Але для нас найбільший інтерес становлять такі властивості звуку (шуму0 як частота хвильових коливань та сила або інтенсивність звуку, які найбільш негативно впливають на людину. Отже. слуховий апарат людини здатний сприймати звуки з частотою в діапазоні від 16 герц до 20 000 герц. Тобто, з 16 Гц людина починає сприймати звуки такої частоти, а після 20 000 Гц вже не сприймає такі високі частоти. Додамо: 1 Гц – це 1 коливання звуку за 1 сек. Ці дві границі (пороги) частот, які людське вухо не сприймає, мають назву інфразвуку (низькі частоти: 1 – 16 Гц) та ультразвуку (високі частоти: більш 12 – 20 кГц). Як ультра так і інфра звуки негативно впливають на

75

фізіологічний стан людини. При цьому страждає нервова система, вестибулярний апарат, виникають головні болі, зміни кров’яного тиску, властивостей крові тощо.

Негативно діють на людину звуки та шуми і в частотах, які сприймаються органом слуху. Тільки рівень негативного впливу, при цьому залежить від сили (інтенсивності) звуку, яка виражається а Па (паскалях), або його відносними одиницями децибелами (дБ). Вже така інтенсивність звуку як 90 дБ, при його тривалому впливі, спроможна викликати повну втрату слуху або туговухість. При рівні шуму 130 дБ людина відчуває фізичну біль, а при рівнях більше 150 дб неминучий розрив барабанних перепонок.

Параметри шуму вимірюються спеціальними приладами – шумомірами. Втім деякі шумові параметри можна й запам’ятати.

Так інтенсивність шуму дорівнює:
–	шум спокійного саду	– 20 дБ;
–	звичайна розмова	– 60 дБ;
–	жвавий вуличний рух	– 80 дБ;
– шум поїзда в метро		– 100 дБ;
–	сильний грім	– 110 дБ;

–масове естрадне дійство – 115 дБ Шум спроможний за інтенсивністю;

–160 дБ причинити смерть тварин протягом декількох хвилин;

–180 дБ викликати втому металів;

–190 дБ вирвати заклепки з конструкцій.

Зниження шуму на шляху його поширення від джерела виникнення значною мірою досягається реалізацією будівельно– акустичних заходів. До них належать; акустична обробка (облицювання) приміщень; звукоізоляція (герметизація, установка стримуючих звуки бар'єрів) тощо; глушники шуму (різних конструкцій індивідуального та колективного захисту) і т.д.

Психологічні властивості людини.

Психологічну надійність людини з точки зору безпеки життєдіяльності забезпечують такі основні психологічні властивості як пам’ять, емоції, сенсомоторні реакції (sensus –

76

почуття), увага, мислення, воля, темперамент, почуття обережності тощо. В світі немає людей які б мали бездоганні психологічні властивості. Образно кажучи, майже кожна людина має свій «слабкий ланцюжок», який в умовах екстремальних ситуацій може стати причиною зростання загрози здоров’ю, небезпеки життю.

На щастя вище перелічені психологічні властивості підлягають вдосконаленню шляхом тренування. Але щоб цілеспрямовано та свідомо це робить, треба знати особливості властивостей. Отже розглянемо деякі з них.

Пам’ять. Це одне з основних властивостей нервової системи, а по іншому – здатність до відтворення минулого досвіду (вчення). По структурі пам’ять складна властивість, яка налічує 9 різновидів: рухову. образну, емоціональну, зорову і т.д. Кожна з них по–своєму необхідна в життєдіяльності. Так зорова пам’ять потрібна, скажімо, для запам’ятовування технологічних процесів які потребують ще й особливої уваги, рухова – для успішного формування умінь та навиків, слухова – для контролю за роботою складних машин і механізмів тощо.

Існує й зворотній бік пам’яті – забування, як втрата здатності пригадати. Ця втрата значно зменшується якщо виконувати правила поліпшення та вдосконалення пам’яті. А саме:

–краще повторювати пройдений матеріал потроху, частинами ніж рідко та багато;

–краще прочитати два рази уважно і без поспіху, ніж 10 разів і неуважно і т.ін.

УВАГА. Це концентрація свідомості на якому–небудь об’єкті або діяльності з одночасною відчуженістю від всього іншого. Увага теж складна властивість людини, бо вона вміщує в собі такі особливості як активність, спрямованість, розподіл, швидкість переключення уваги та ін.

Особливо важливо володіти швидкістю переключення уваги. Вона підвищує надійність людини під час виникнення критичних, небезпечних ситуацій. Велике значення в надзвичайних ситуаціях має активність уваги, яка тісно пов’язана з вольовими зусиллями, свідомістю та спрямована на сприйняття явищ з наперед поставленою метою. Важливими для людини є

77

інтенсивність і стійкість уваги – якості так необхідні, скажімо, водіям автотранспорту під час виникнення надзвичайних ситуацій раптового характеру із–за непогоди і т.ін.

Антиподом уваги є неуважність як причина багатьох помилок, особливо в надзвичайних ситуаціях. Увагу теж можна тренувати якщо:

–обирати основного подразника небезпеки і концентрувати на ньому увагу;

–свідомо постійно відвертатися від другорядних подразників;

–привчати себе працювати в любих умовах;

–прикладати постійні вольові зусилля, дисциплінованість тощо.

МИСЛЕННЯ. Це всеосяжний процес пізнання, або узагальнено кажучи, це вся сукупність діяльності людини. Найбільш характерологічними рисами мислення є його глибина, послідовність, критичність та ін.

Саме ці риси мислення дуже важливі під час, коли треба дати оцінку небезпеки, прийняти або змінити рішення як діяти, які шляхи та засоби захисту обрати.

Такі складові мислення як винахідливість, кмітливість, швидкість прийняття рішення, швидкість та точні дії теж можна тренувати шляхом моделювання ситуацій на стендах тренажерах тощо.

ВОЛЯ. Здатність людини керувати своїми діями та вчинками. Складовими волі є дисциплінованість, самовладання, рішучість, наполегливість тощо, які відіграють величезну роль в зменшуванні небезпек. Якщо конкретніше то:

-дисциплінована людина уникає небезпек шляхом дотримання інструкцій, техніки безпеки праці;

-людина з високим самовладанням має здатність в любих умовах управляти своїми почуттями, вчинками, розумом;

-рішуча людина - значить здатна швидко оцінити ситуацію, прийняти рішення та виконувати його;

-наполеглива людина здатна до кінця виконувати прийняте рішення, терпіти.

Волю теж можна і потрібно виховувати, шліхи відомі:

78

-завжди виконувати прийняте рішення;

-бути постійно вимогливим до себе, до своїх дій, вчинків;

-стримувати себе від імпульсивних дій в любих обставинах;

-постійно переборювати свої недоліки.

В практиці життєдіяльності людини є багато чинників (скажімо негативних емоцій), які тимчасово або стійко підвищують імовірність наразитись на небезпеку. За браком часу розглянемо деякі з них.

Загальновідомим проявом негативних емоцій є стрес (анг. Stress - напруга).І дійсно, під миттєвим впливом гормону адреналіну (коли раптово виникає небезпека) весь організм охоплює напруга. І справа не тільки в тому, що при цьому звужується об’єм уваги і переключення її загальмоване, що людина може забути послідовність дій, неправильно оцінити ситуацію. Справа в тому, що напруга, а це підвищена сила м’язів та працездатності, потребує розрядки. Образно кажучи людині потрібно або вступити в протиборство з небезпекою, або тікати від неї. І в тому і другому випадку це буде розрядка, при якій адреналін швидко вичерпується з крові, зникне напруга, з’явиться полегшення. Зовсім інша картина спостерігається коли розрядка не здійснюється і організм залишається весь час під напругою. Ця стадія стресу одержала назву виснаження, коли вичерпуються резерви організму і настає зрив його адаптаційних систем. Такі часті зриви приводять до захворювань, як правило, неврозів. Надалі за неврозами поступово розвиваються такі грізні захворювання як стенокардія, ішемія, інфаркт, інсульт.

Під дією стресу вивільнена енергія м’язів повинна знайти вихід - причому краще фізіологічним, природним, а не патологічним шляхом. Тобто: замість реакції боротьби чи втечі здійснювалися б фізичні вправи, фізична праця, різновиди терапевтичних засобів: гідро, дендро, світло, музико - терапії тощо.

Слід зупинитися ще на одному прояву страху - паніці, якій піддаються не тільки окремі індивіди але й великі зборища людей, ім’я яким - натовп.

79

За формою прояву паніку вважають вищою формою страху, жаху, бо вона притаманна навіть сміливим та мужнім. Вчені визначають паніку, як психічний стан, при якому настає відчуття страху, розгубленості, невпевненості. Той хто піддався паніці вже не керує своїми вчинками. Не знає що робити, його дії йдуть на шкоду не тільки іншим, але й йому самому.

Генеральною рисою паніки є те, що психологічні закономірності поведінки натовпу дуже мало залежать від соціальних якостей людини.

Визначний соціолог Г. Лебон (Франція) з цього приводу писав: «Хоч якими були б індивіди, хоч якими були б їх спосіб життя, заняття, характер чи розум одного їх перетворення у натовп досить аби сформувалася свого роду колективна душа, що змушує їх відчувати, думати і діяти зовсім інакше, ніж думав би, діяв і відчував кожен з них окремо».

Отже, чому натовп під впливом страху перетворюється в особливу спільність людей, які разом починають однаково думати, діяти, і, навіть, гинути? Перший вісник трагедії - виникнення не страху за життя (травма, каліцтво тощо), а страх померти. Саме страх померти паралізує свідомість людини. За таких обставин у багатьох людей вступає в дію інстинкт самозбереження, який закладено в наш генетичний апарат. Людина, якою керує інстинкт самозбереження робить те, що не треба: кричить, кидається сліпо куди не слід, не зважає на інших (т. ч. і дітей), не враховує обставин, не робить миттєвих висновків, тобто не чинить опору обставинам і гине. При таких обставинах будь-яка мораль нишкне.

Щоб запобігти паніки треба людей готувати в умовах «навчальної паніки, екстремальних ситуацій». Тоді навчання будуть мобілізувати психіку на правильні дії, тобто готовність до небезпеки. А втім, кожна доросла людина спроможна сама собі підібрати метод зручний і посильний для подолання паніки, треба тільки покопатися в своїй практиці подолання страху. Це ж досвід!

80

Контрольні питання.

1.Причини поширення техногенних аварій та катастроф у сучасному світі.

2.Фізіологічні властивості та особливості органів відчуттів: зір, слух.

3.Психологічні властивості людини: пам’ять, увага, мислення, воля.

4.Чинники які тимчасово та стійко підвищують імовірність наразитись на небезпеку.

5.Характеристика паніки як різновиду страху.

Рекомендації щодо дій населення у надзвичайних ситуаціях

Природні джерела небезпеки.

ЗСУВИ

Зсув - це зміщення мас гірських порід вниз по схилу під дією сили земного тяжіння без втрати контакту з нерухомою основою на більш низький гіпсометричний рівень.

Причиною зсуву може бути: перезволоження грунту дощовими опадами, танення снігів, землетруси, підмив схилів та непродумана діяльність людини (вибухові та земляні роботи, вирубка лісу на схилах пагорбів та інше).Активізація зсувів залежить від інтенсивності постачання грунту підземними та поверхневими водами. Об’єм грунту, який зміщується під час

зсуву, може становити від декількох сотень до тисяч мільйонів кубометрів, а швидкість коливається від декількох метрів на рік до декількох метрів на секунду.

Яких небезпек слід очікувати від зсувів? Це руйнування і завалення житлових та виробничих будівель, потенційно небезпечних об’єктів, інженерних та дорожніх споруд, магістральних трубопроводів та ліній електромереж, систем життєзабезпечення, а також травмування та загибель людей.

Готуйтеся до виникнення зсуву:

81

Уважно слухайте та вивчайте інформацію про обстановку, можливі місця та приблизні межі зсувів, а також інструкції про порядок дій у випадку загрози виникнення зсуву. Це особливо необхідно знати тим, у кого будівлі розташовані: на узвищщі, на схилах або біля підніжжя гір та пагорбів, навколо глибоких ярів.

Повідомте при появі ознак зсуву органи місцевого самоврядування та органи цивільної оборони. Ознакою зсуву є заклинювання дверей та вікон будівель, просочування води на зсувонебезпечних схилах та зміщення грунту.

Дії під час зсуву:

При отриманні інформації про дане стихійне лихо дійте залежно від рівня загрози та швидкості зміщення зсуву.

Зберігайте спокій, уникайте паніки.

Підготуйтесь до евакуації, з’ясуйте у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування місце збору мешканців для евакуації

При наявності часу та незначній швидкості руху зсуву (декілька метрів на місяць): по можливості вивозьте своє майно у раніше намічене місце; відключіть всі мережі постачання; щільно зачиніть вікна, двері, горищні люки і вентиляційні отвори; шиби, по можливості, захистіть віконницями або щитами.

Дійте негайно! Терміново евакуюйтесь у безпечне місце при швидкості руху зсуву понад 0,5-1,0 метр на добу.

Попередьте сусідів, надайте допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку. Вони підлягають евакуації в першу чергу.

Швидко одягайтеся, візьміть документи та зберіть найбільш цінні і необхідні речі, невеликий запас продуктів харчування на декілька днів, ліки, кишеньковий ліхтарик та радіоприймач на батарейках.

Від’єднайте електроприлади від електромережі, вимкніть газ та систему нагрівання, загасіть вогонь у печах.

Не користуйтесь ліфтом. Його може заклинити від перекосу будинку.

Виведіть худобу на більш безпечну місцевість, а якщо немає часу, відчиніть хлів - дайте худобі можливість рятуватися.

Дії після зсуву.

Оцініть ситуацію.

82

Допоможіть, по можливості, постраждалим, викличте медичну допомогу для тих, хто її потребує. Допоможіть при необхідності рятувальникам у відкопуванні та діставанні постраждалих із завалів.

Переконайтесь, що ваше житло не отримало ушкоджень. Будьте дуже обережні, може статися раптове обвалення.

Перевірте зовнішнім оглядом стан мереж електро-, газота водопостачання.

Перевірте, чи немає загрози пожежі. Не користуйтеся відкритим вогнем, освітленням, нагрівальними приборами, газовими плитами і не вмикайте їх до того часу, доки не будете впевнені, що немає витоку газу.

Не користуйтеся без потреби телефоном, щоб він був вільний для зв’язку з вами.

З’ясуйте у місцевих органах державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, які відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

ЗЕМЛЕТРУС

Землетрус – підземні поштовхи у земній корі чи верхній частині мантії, що викликають коливання земної поверхні, спричиняють деформацію земної кори та деформування чи руйнування інженерних споруд. Землетруси – грізне стихійне лихо природного характеру, яке призводить до катастрофічних наслідків з багатьма жертвами та матеріальними збитками.

Фактори небезпеки землетрусів: руйнування будівельних конструкцій будинків та споруд; руйнування на потенційно небезпечних об’єктах, нафто– та газопроводах; утворення завалів; руйнування систем життєзабезпечення та розлами земної кори.

Додатковою небезпекою є повторні поштовхи.

Дії у випадку загрози виникнення землетрусу:

Уважно слухайте інформацію про обстановку та інструкції про порядок дій, не користуйтеся без потреби телефоном.

Зберігайте спокій, попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку.

Навчіть дітей, як діяти під час землетрусу.

83

Дізнайтесь у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування місце збору мешканців для евакуації. Завчасно вирішіть, де буде місце зустрічі вашої родини у разі евакуації.

Одягніться, візьміть документи та зберіть найбільш необхідні речі, невеликий запас продуктів харчування на декілька днів, питну воду, медикаменти, кишеньковий ліхтарик.

Від’єднайте всі електроприлади від електромережі, вимкніть газ та систему нагрівання.

Поставте на підлогу важкі та великі речі. Закріпіть речі, які можуть впасти і спричинити травми. Не ставте ліжко біля вікна з великим склом.

Тримайте у зручному місці один або декілька вогнегасників.

З’ясуйте, чи не перебуває ваше житло або місце роботи під загрозою затоплення (у разі руйнування греблі), зсуву або дії іншого стихійного лиха.

Виведіть худобу на більш безпечну місцевість.

Дії під час землетрусу:

Зберігайте спокій, уникайте паніки.

Дійте негайно, як тільки відчуєте коливання грунту або споруди, головна небезпека, яка вам загрожує, – це предмети і уламки, що падають.

Швидко залишіть будинок та відійдіть від нього на відкрите місце, якщо ви перебуваєте на першому – другому поверсі.

Негайно залишіть кутові кімнати, якщо ви перебуваєте вище другого поверху.

Негайно перейдіть у більш безпечне місце, якщо ви перебуваєте у приміщенні. Станьте в отворі внутрішніх дверей або у кутку кімнати, подалі від вікон і важких предметів.

Не кидайтесь до сходів або ліфта, якщо ви знаходитесь у висотній споруді вище п’ятого поверху. Вихід зі споруди найбільш буде заповнений людьми, а ліфти вийдуть з ладу.

Вибігайте з будинку швидко, але обережно. Оберігайтесь уламків, електричних дротів та інших джерел небезпеки.

Віддаліться від високих споруд, шляхопроводів, мостів та ліній електропередач.