12

VI. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН КУРСУ (заочна форма навчання)

Тема			Усьогогод.	Лекції	Практ.	Індивідуал.
		1 СЕМЕСТР.
	Розвиток і виховання акторських здібностей
		Загальні акторські навички
Вступ			1	1
Тема 1. Театральне мистецтво та			21	1
місце актора в ньому
Тема	2.	Система	47	1	6
К.С.Станіславського та її значення
в розвитку майстерності актора
Тема 3. Елементи сценічної дії та			63	1	6
вправи як	розвиток	фізичної
свободи
Тема 4. Органічна увага			48	1	6	1
Тема 5. М’язове напруга			48	1	6	1
Тема 6. Виправдовування дії			48	1	6	1
Тема 7. Творча фантазія			48	1	6	1
Усього за 1 семестр:			324	8	36	4

Сам. роб.

Аудиторні

20

40

56

40

40

40

40

276

48

2 СЕМЕСТР.

Вправи. Опанування елементів акторської майстерності в роботі над вправами

Тема 8. «Я» в запропонованих				34	1	3		30	48
обстави-нах
Тема	9. Сценічне відношення			34	1	3		30
Тема 10. Сценічна дія				44	1	3		40
Тема	11.	Розвиток	сценічного	44	1	3		40
самопо-
чуття
Тема 12. Розум – воля -- почуття				53	1	6	1	45
Тема	13.	Розвиток	сценічного	53	1	6	1	45
спілкування
Тема	14. Активність та пасивність			58	1	6	1	50
вправ
Тема	15.	Комплекс	сценічних	58	1	6	1	50
вправ
Усього за 2 семестр				378	8	36	4	330
Усього за 1 курс				702	16	72	8	606	96

13

					3 СЕМЕСТР.
Опанування елементів акторської майстерності в роботі над сценічним
етюдом
Тема	16.	Принципи		побудови		33	1	2		30
акторського етюду
Тема	17. Ідейно-тематичний аналіз					35	1	4		30
етюду
Тема	18.		Розвиток		навичок	44	1	3		40
сценічного почуття
Тема	19.		Розвиток		пам’яті	44	1	3		40
фізичних дій
Тема	20.		Розвиток		відчуття	48	1	6	1	40
темпу та ритму
Тема	21.		Розвиток	емоційної		48	1	6	1	40
пам’яті та уявлення
Тема	22.		Розвиток		навичок	50	1	6	1	42
органічної дії в роботі над
парним етюдом
Тема	23.	Закріплення			навичок	58	1	6	1	50
сценічного			існування	в	парних
етюдах
Усього: за 3 семестр						360	8	36	4	312	48
					4 СЕМЕСТР.
Опанування основ майстерності актора в роботі над уривками з п’єс
Тема 24. Принцип вибору теми за						23		2	1	20
уривками з п’єси
Тема 25. Композиція за уривками						35	1	4		30
драматургічних творів
Тема 26. Пластичне та просторове						35		4	1	30
вирішення за уривками з п’єс
Тема 27. Елементи художньо-						47	1	6		40
образної виразності та їх роль у
розкритті змісту в уривках з п’єс
Тема 28. Аналіз – процес						52		6		45
пізнавання п’єси та ролі
Тема 29. Застольний період роботи						52	1	4		47
Тема	30.		Дійовий		аналіз	57		6	1	50
запропонованих обставин ролі
Тема 31. Робота у «вигородках»						59	1	8	1	50
Усього: за 4 семестр						360	4	40	4	312	48
Усього:за 2 курс						720	12	76	8	624	96

14

5 СЕМЕСТР Опанування драматургічним матеріалом – знайомство з роллю.

(За матеріалами педагога).

Тема 32. Логіка та послідовність дії	24,5	0,5	4	1	20
Тема 33. Драматургія образу	25,5	0,5	4		20
Тема 34. П’ять стадій органічного	36,5	0,5	6		30
процесу спілкування	47,5	0,5	6	1	40
Тема 35. Партитура ролі
Тема 36 Характерність образу	45,5	0,5	5		40
Тема 37. Мізансценування	45,5	0,5	5	1	40
Тема 38. Спілкування з партнером	52,5	0,5	5		46
Тема 39. Спілкування з глядачем	46,5	0,5	5	1	40
Усього : за семестр	324	4	40	4	276	48
6 СЕМЕСТР.
Робота актора над образом.				0,5	40
Тема 40. Побудова образу за текстом	45	0,5	4
Тема 41. Дійовий аналіз образу	45	0,5	4	0,5	40
Тема 42. Фізіологічний облік	57	0,5	6	0,5	50
Тема 43. Психологічний облік	57	0,5	6	0,5	50
Тема 44. Статус образу	66	0,5	5	0,5	60
Тема 45. Сила та слабкість образу	66	0,5	5	0,5	60
Тема 46. Імпровізація	66	0,5	5	0,5	60
Тема 47. «Я» і партнер	66	0,5	5	0,5	60	48
Усього: за семестр	468	4	40	4	420
Усього: за 3 курс	792	8	80	8	696	96
7 СЕМЕСТР.
Самостійна робота над роллю
Тема 48. Пластика образу	32		12	2	18
Тема 49. Хореографія образу	36		16	2	18
Тема 50. Сценічний бій	38		18	2	18
Тема 51 Міміка обличчя образу	38		18	2	18
Тема 52. Особистий	32		12	2	18
інструментарій	36		16	2	18
Тема 53. Грим до образу
Тема 54. Костюм та стиль образу	38		18	2	18
Тема 55. Курсовий показ уривка	38		18	2	18
з п’єси	21		8	1	12
Тема 56. Вибір п’єси
Тема 57. Знайомство з	21		8	1	12
драматургією	23		8	1	14
Тема 58. Обґрунтування вибору
Тема 59. Художня нарада	25		8	1	16
Тема 60. Творчі та технічні	27		10	1	16
можливості курсу	27		10	1	16
Тема 61. Задум та бачення
режисера (педагога)
Тема 62. Застольний період	27		10	1	16
режисера (педагога)	27		10	1	16
Тема 63. Розподіл ролей
Усього:	198		72	8	118

15

8 СЕМЕСТР.		Тем	21		8
		а 64.
Робота з режисером		Знай
(викладачем) над роллю у		омст
виставі		во з
		обра
Тема 65. Пошук сценічного	21	зом	8	1	12
образу12Курсова робота
Тема 66. Обміркування образу	23		8	1	14
Тема 67. Характер образу	25		8	1	16
Тема 68. Масові сцени	27		10	1	16
Тема 69. Читка по ролях	27		10	1	16
Тема 70. Робота з режисером	27		10	1	16
(педагогом
71. Сценографія	27		10	1	16
Тема 72. Репетиція у «вигородках»	23		10	1	12
Тема 73. Репетиція по картинах та	23		10	1	1
актах
Тема 74. Репетиція в декораціях	25		10	1	14
Тема 75. Монтувальна репетиція	29		12	1	16
Тема 76. Технічна репетиція	33		12	1	20
Тема 77. Зводна репетиція	23	10	1	1	12
Тема 78. Прогон	23	10	1	1	12
Тема 79. Дипломна робота	27	12	1	1	14
(письмовий варіант)
Тема 80. Генеральна репетиція	31	12	1	1	18
Тема 81. Аудиторний показ	33	12	1	1	20
Усього за семестр	270	110	10		150
Усього: за 4 курс	666	254	26		386
Усього: за навчальним курсом	2844	64	910	122	1748

VІI. ЗМІСТ КУРСУ

1

Починаючи вивчення предмета «Майстерність актора», викладач повинен розповісти про значення даної дисципліни в загальній системі підготовки акторів, познайомити з основними поняттями і термінологією дисципліни театрального мистецтва, пояснити застосування матеріалу цього предмета в роботі акторів і викладачів театрального мистецтва.

При підготовці матеріалу до вступної лекції та І розділу викладачу необхідно користуватися не тільки підручниками, які торкаються безпосередньо питань виховання виразності актора, але й підручників із загальної режисури. Розповідаючи студентам про основні умови вправ з виразності актора, в розділах «Загальні

16

акторські навички» та «Акторські вправи», не треба докладніше зупинятися тільки на опануванні конкретних навичок фізичного напрямку, тому, що студенти готуються як актори, і повинні отримати контроль над своїм апаратом руху та мовлення. Тому що це для актора – інструмент. Необхідно лише розглянути особливості вміння бути самим собою, простим, органічним, природним.

Взмістових модулях « 2 - 3 « та « 4 -5 -6 « потрібно звернути увагу студентів не лише на перелік індивідуальних необхідних даних та здібностей, але й про прийоми їх використання і тренування. Розповідь та показ педагога про ці розділи повинна бути доповнена практичним показом відеоматеріалів. Ефективність володіння виразністю актора великою мірою залежить від уміння студента запам’ятовувати отримані навички. Тому дуже важливо, як майбутній спеціаліст вивчає і засвоює фундаментальні та професійно-орієнтовані дисципліни. Розвитку аналітичного мислення сприяє зв’язок між теоретичним і практичним засвоєнням курсу, а також активність самого студента.

Взмістових модулях « 7- 8 -9 -10 « – заключний етап у освоєнні всієї дисципліни. Поєднання всіх розділів у одному – це підсумок всього курсу навчання. Тому, увага студента повинна бути прикута не до окремого розділу, а до всіх одночасно.

Корисним для вивчення основних вимог виконання виразності актора з точки зору театру буде перегляд кіно-, відеозаписів, тренінгу, вправ, етюдів, уривків з вистав з послідуючим їх аналізом та практичної перевірки в аудиторії.

В змістовних модулях «13-14-15-16» увесь практичний курс побудови вистави. Починаючи з етапу драматургічного пошуку – до сценічного втілення.

Підсумком вивчення практичного матеріалу курсу повинно стати проведення практичних занять, на яких студенти самостійно та за допомогою викладача виконують спеціальні вправи та окремі уривки з п’єс.

Студентам рекомендується в вільній формі ознайомитись з термінологією цієї дисципліни, надані викладачем. Для цього потрібно вести конспект. Після занять проаналізувати його, запам’ятати необхідні терміни. Крім того, рекомендується звертатися до літератури, список якої запропоновано викладачем.

Останній етап – практичний показ студентських робіт, дипломна вистава вимагає глядацької аудиторії та сценічного втілення. Кожний студент самостійно готує свою роль для практичних показів, затверджених викладачем. Визначення задач для студентів на підставі їх можливостей та здібностей.

17

ЗАЛІКОВИЙ МОДУЛЬ 1. ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. РОЗВИТОК І ВИХОВАННЯ

АКТОРСЬКИХ ЗДІБНОСТЕЙ. ЗАГАЛЬНІ АКТОРСЬКІ НАВИЧКИ

ВСТУП

Предмет, структура та завдання курсу. Особливе місце курсу в системі навчання. Основні розділи курсу. Фахова література з курсу.

Тема 1. Театральне мистецтво та місце актора в ньому

Жити, щоб грати, або грати, щоб жити. Театри України – минуле та майбутнє. Сучасне театральне мистецтво. Школи театрального мистецтва. Перші кроки на сцені. Специфіка джерел по темі та проблеми роботи з ними.

Особливості театрального мистецтва:

-колективність;

-синтетичність;

-наявність хронотопа;

-взаємодія з глядачем;

-сіюхвилиність;

-неповторність.

Практичне заняття: Знайомство з театрами м. Харкова. Індивідуальні заняття: Вибір учбових підручників. Самостійна робота: Читка підручника та додаткової літератури.

Тема 2. Система К. С. Станіславського та її значення у розвитку майстерності актора

Об’єктивний процес розвитку «системи» К.С. Станіславського та становлення науки про мистецтво актора. Система К.С. Станіславського — підсумок досягнень світового театрального мистецтва. Матеріалістична теорія реалізму та її відтворення у «системі». П’ять принципів «системи». Етичні основи акторської творчості. Розвиток системи сучасними театральними діячами та педагогами.

Три генеральних завдання педагога – виховати митця-актора, допомогти йому зростити роль та побудувати рух вистави по законам життя.

Практичне заняття: Знайомство з роботами К. С. Станіславського.

Індивідуальні заняття: Робота з підручником.

Самостійна робота: Читка робіт К.С.Станіславського.

Тема 3. Елементи сценічної дії та вправи як розвиток фізичної свободи

Шлях до створення сценічної свободи полягає через вправи м’язової свободи. Фізична свобода як необхідність умов творчого процесу. Засоби створення сценічної свободи. Складання комплексу вправ для розвитку вміння відчувати своє тіло, володіти ним.

18

«Не має вправ без мистецтва, як і мистецтва без вправ.» головний засіб тренінгу актора – вправи та етюд. Перехід від вправ до етюду.

Практичне заняття: Тренінг з розігріваючи вправи. Індивідуальні заняття: Відпрацювання вправ на фізичну свободу. Самостійна робота: Робота з вправами наданими педагогом.

ЗАЛІКОВИЙ МОДУЛЬ 2. ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. ЕЛЕМЕНТИ АКТОРСЬКИХ

НАВИЧОК У СЦЕНІЧНОМУ ПРОСТОРІ Тема 4. Органічна увага

Особливість сценічної уваги. Види уваги — свавільна та мимовільна. Кола уваги: мале, середнє та велике. Природа сценічної уваги. Фізична свобода і увага. Почуття і своєрідність форм уваги — дотикова, зорова, слухова. Володіння свавільною увагою як необхідна умова сценічної творчості. Виховання здібності включення свавільної уваги. Опанування сценічною увагою за допомогою вправ.

Вправи на зосередження уваги:

1.Повтор рухів.

2.Короткочасний перегляд репродукцій та його словесний опис.

3.Увага на речі та предмети.

4.Слухова увага навколишнього середовища.

Вправи на опанування своїм фізичним та психологічним апаратом. Практичне заняття: Тренінг з вправ на опанування сценічної уваги. Індивідуальні заняття: Відпрацювати вправи на сценічну увагу. Самостійна робота: Робота з вправами наданими педагогом.

Тема 5. М’язова напруга

Актор як об’єкт уваги глядачів: відчуває турботу, почуття ніяковості, засмучення та ін., що викликає затиск м’язів обличчя, рук, ніг, голосу. Володіння м’язовим апаратом. М’язи та увага. Вправи на свободу м’язів.

Практичне заняття: Тренінг з вправ на володіння м’язовим апаратом. Індивідуальні заняття: Вибір вправ на м’язову напругу. Самостійна робота: Робота з вправами на зняття м’язової напруги.

Тема 6. Виправдовування дії

Студент перетворює вигадку для себе і для глядача у художню правду. За допомогою випадковості підключає логіку сценічного життя. В основі дії на сцені повинна лежати сценічне виправдовування. Виправдовування пози, руху. Можливість конкретних виправдовувань з речами та предметами, фізичними об’єктами, з

19

конкретних обставин. 1. Кожну мить свого буття на сцені студент повинен бути до кінця серйозним, вірити у правду всього, що відбувається на сцені. 2. За допомогою вірних для вистави і для себе мотивацій, студент повинен досягти абсолютної внутрішньої впевненості. 3. Сценічне виправдовування – шлях до віри.

Практичне заняття: Тренінг з вправ на виправдовування дії.

Індивідуальні заняття: Вправи на виправдовування дії: «Гойдалка», «Удар струмом», «Злива» та ін..

Самостійна робота: Розробити вправу згідно до завдання педагога.

Тема 7. Творча фантазія

Здібності до творчої фантазії — необхідне почуття актора. Мотивація фантазії. Роль і значення творчого уявлення та фантазії у перетворенні оточення та запропонованих обставин у творчих завданнях. Сценічне уявлення — найважливіший елемент сценічної дії. В основу ідентифікації закладена особлива стилістична технологія, що дозволяє грати на сцені не тільки персонаж – людину, а й, найчастіше, з персонажем – людиною чи іншим об’єктом реальної дійсності. Фантазувати – тобто програвати думкою дію, відчувати самого себе діючим у якості персонажу. Актор з самого початку вчиться створювати сценічні образи на рівні фантазії та гри, притаманними тільки його мистецтву. Для цього актору необхідно не тільки зберігати органіку самопочуття свого даного персонажа, але і витримувати логіку поведінки при виявленні конкретного об’єкта реальної дійсності.

Практичне заняття: Тренінг з вправ на творчу фантазію. Індивідуальні заняття: Виконати вправи на творчу фантазію. Самостійна робота: Робота з вправами наданими педагогом.

ЗАЛІКОВИЙ МОДУЛЬ 3. ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3. ВПРАВИ

Тема 8. «Я» в запропонованих обставинах

Здібність студента ставитися до штучного оточення та умов сцени як до справжньої дійсності. Магічне «якби» у вихованні акторського почуття віри. Віра у запропоновані обставини як перша умова розвинення даного елементу сценічної дії. Значення розвинутої сценічної віри актора у створенні переконливого життя людини у штучних умовах сцени. Опанування сценічною увагою за допомогою вправ. Студент повинен діяти як персонаж п’єси уявляючи себе у запропонованих обставинах, уявити місце та час дії, навколишнє середовище, взаємодію дійових осіб епоху, побут та характер та і ін.

20

Розвинення емоційної пам’яті та уявлення за допомогою вправ. Аналіз практичних прикладів розуміння уявлення як здібності студента створювати у своїй уяві нові форми та явища на базі колишніх вражень.

Методика роботи над одиночними етюдами (без слів), з виправданням мовчання. Послідовність та безперервність дії. Об’єкт уваги. Опанування логікою послідовної цілеспрямованої дії. Вплив уявлення на здібності студента знаходити та реалізовувати правильну лінію поведінки.

Практичне заняття: Вправи: «Пофарбована лава», «Пофарбування паркану», «Ранок».

Індивідуальні заняття: Розробити етюд «Я» в запропонованих обставинах.

Самостійна робота: Робота з етюдами наданими педагогом.

Тема 9. Сценічне відношення

Сценічне життя образу по відношенню до навколишнього середовища, до невиправданого театрального середовища як до живої дійсності, реальності. Вправи на виправдання відношення та чотири ступеня дії уявлення. Вправи на спілкування з партнером. Пам’ять фізичної дії. Сценічне відношення - якість, яка потребує вміння встановлювати та змінюватися згідно до образу. Відношення до партнера залежить від дії з боку партнера. Сприйняття дії з боку партнера. Замало дивитися на партнера, його треба бачити та відчувати, що між ними відбувається. Ледве змінилось одне обличчя, як змінюється інше.

Практичне заняття:Тренінг з етюдів – «Холод - спека», «Спрага», «Пустеля».

Індивідуальні заняття: Придумати етюд згідно умов теми занять. Самостійна робота: Робота з етюдами наданими педагогом.

Тема 10. Сценічна дія

Поняття дії як цілеспрямованого, активного, вольового прагнення досягти поставленої мети. Бажання та реакція на несподівану дію. Сценічне завдання та його форма. Особливості сценічної правди дії. Сценічне почуття — результат боротьби сценічної дії з протидією. Практичне втілення розуміння дії та її розвитку у запропонованих студентами етюдах.

Практичне заняття: Тренінг з вправ на сценічну дію.

Індивідуальні заняття: Дія та протидія в етюді.

Самостійна робота: Робота з етюдами наданими педагогом.

21

Тема 11. Розвиток навичок сценічного самопочуття

Засоби створення сценічного самопочуття. Складова частина сценічної дії; темп як характеристика зовнішніх ознак розвитку дії. Ритм як характеристика внутрішніх ознак розвитку дії. Складання комплексу вправ для розвитку вміння відчувати свої тіло, володіти ним: фізичне самопочуття». «самопочуття ролі», «сценічне самопочуття», психофізичне почуття студента. Вправи на конкретні завдання: «Коханий лист», «Біль» (фізична, психологічна), «Радість», «Горе» та ін.

Практичні заняття: Тренінг з складання комплексу вправ для розвитку вміння відчувати свої тіло, володіти ним.

Індивідуальні заняття: Зробити сценарій етюду.

Самостійна робота: Вправи та етюди на сценічну дію.

ЗАЛІКОВИЙ МОДУЛЬ 4.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 4. ОПАНУВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ АКТОРСЬКОЇ МАЙСТЕРНОСТІ В РОБОТІ НАД ВПРАВАМИ

Тема 12 Розум – воля – почуття

Дивитися-бачить, слухати-чути. Вправи на жанри складаються у тому, що студент отримує дві - чотири взаємопов’язаних фрази для двох виконавців і будується сюжет у різних жанрах:

-побутова драма;

-комедія;

-водевіль;

-трагедія.

Практичне заняття: Тренінг з вправ з сюжетів різних жанрів. Індивідуальні заняття: Замислити етюд згідно до жанру. Самостійна робота: Робота над етюдами наданими педагогом.

Тема 13. Розвиток сценічного спілкування

Основи складової частини спілкування. Життєва природа спілкування між людьми. Сприйняття, оцінка, віддача. Спілкування в умовах запропонованих обставин. Значення всіх елементів сценічної дії у реалізації процесу спілкування. Увага до партнера (перший етюд) як до об’єкта. Етюд — найкраща форма опанування навичками спілкування. Послідовність процесу спілкування: виникнення мети, пошуку об’єкту уваги, привертання уваги до себе, передача інформації, оцінка, виникнення нової мети на ін.

Практичні заняття: Тренінг з послідовності процесу спілкування: виникнення мети, пошуку об’єкту уваги, привертання уваги до себе, передача інформації, оцінка, виникнення нової мети на ін.

Індивідуальні заняття: Вправи на виправдання єдності місця дії та часу. Самостійна робота: Робота над вправами наданими педагогом.

Тема 14. Активність і пасивність вправ

22

Естетичні вимоги виховання апарату втілення, перш за все, спрямовані на формування правильної постави. Освоєння вікових, професійних, національних та інших характерних рис людської пластики.

Безперервність руху – один з основних навиків, що характеризують пластичну культуру актора. При цьому, належним чином освоюються жест великого плану, локально обмеженого при загальній статиці, а так само композиційні прийоми побудови руху в їх змістовній та емоційно насиченою формі (концепції Ф Дельсарта, Е. Декру та ін.).

Завдання щодо розвитку і вдосконалення пластичної культури актора.

1.Удосконалення нервово-фізичного апарату:

-Підготовчо-тренувальний комплекс (вдосконалення форм тіла і якостей виконання рухів).

-Спеціальний комплекс (придбання спеціальних сценічних навичок)

2.Переплавка в ході тренінгу придбаних якостей і умінь в засоби зовнішньої виразності.

3.Зовнішнє (знак) і внутрішнє (сутність знака). Система Франсуа Дельсарта (смуток, статика, динаміка в системі пластичної виразності.)

Практичні заняття: Тренінг з вправ:

-Коригуючи вправи (виправлення постави і ходи). Точність руху при ходьбі по прямій (поняття про фази людського кроку), з поворотом на сто вісімдесят градусів, із зупинками, зі зміною напрямків і темпу руху.

-Формування навичок безперервного і переривчастого руху, як усього тілесного апарату так і в частині рухів руками і ногами, корпусом, головою (в повільно - поступальному, уповільнено - поступальному і прискорено - поступальному русі з різкою зупинкою і фіксації статики з обґрунтуванням вимушеного положення тіла).

-Освоєння технології аналітичного комплексу роздільного руху всіх частин тіла з обов’язковим вивченням атласу мускулатури і частин тіла в анатомічному розумінні і фізичному осмисленні ергономіки рухів.

-Самоконтроль звільнення м’язів: Вільне обертання голови й тренування для зняття напруги м’язів шиї. Тренування роздільного оволодіння м’язами плечового пояса. Протиобертання плечей. Розробка суглобів пальців рук і кистьових суглобів. Розробка плечових суглобів. Тренування розслаблення при розробці суглобів.