- •1.Історія україни як наука,предмет,методологія,джерела
- •2. Історіографія проблеми генезису українського народу. Періодизація Історія України
- •3.Зародження, розвиток і розклад первіснообщинного ладу
- •4.Перші державні об’єднання
- •5.Античні міста-держави Північного Причорномор’я.
- •6. Східні слов’яни на території України: господарська діяльність, матеріальна та духовна культура.
- •7. Виникнення Київського князівства та його розвиток за Києвичів.
- •8. Періоди розвитку киїівської русі
- •9. Прийняття християнства Володимир Великий
- •10. Руська правда, джерело пізнання державності, господарського та культурного розвитку Київської Русі
- •12. Причини та наслідки феодальної роздробленості Київської Русі.
- •13. Південно-Західна Русь
- •15.Литва.
- •16. Литовсько-руське князівство
- •17. Виникнення українського козацтва.
- •18. Люблінська унія і її наслідки для України
- •21. 1. Причини нац. Виз. Війни
- •22.Богдан Хмельницький
- •23. Українсько-московський договір 1654 р.
- •25. Політичний розвиток в Україні у другій половині
- •27. Іван Мазепа
- •28.Конституція Пилипа Орлика
- •29. Причини козацьких повстань 20-30-х pp. XVII ст., їх значення в розгортанні національно-визвольної боротьби українського народу
- •30. Кирило-розумовський.Останнє відновлення гетьманства в Україні
- •31. Українські землі під владою Речі посполитої
- •32. Остаточне покріпачення селянства України в остання третина XVIII ст.
- •33. Повстання на Правобережжі та Західній Україні у хvіі – хvііі ст. (Коліївщина, опришки).
- •34.Повстання в Турбоях
- •35.Ліквідація Запорізької Січі. Українські козацькі формування після зруйнування Запорозької Січі
- •36. Приєднання Росією Північного Причорноморья.Заселення на господарський розвиток Південної України.
- •37.Г.С.Сковорода-видатний просвітитель, філософ, педагог , поет
- •38. Занепад кріпосницьких та зародження ринкових відносин в Україні у першій половині промислового перевороту.
- •40. Вплив подій революції 1848-1849 рр. В Австрійській імперії на західноукраїнські землі.
- •41.Культурно-національна політика російського царизму щодо України в другій половині XIX.
- •42. Відродження української національної свідомості. Кирило-Мефодїївське товариство.
- •43.Революційно –демократичний рух в Україні у другій половині хіх ст..Громади
- •44 М.П.Драгоманов
- •45.Братство тарасівців його роль у розвитку українського національно-визвольного руху.
- •46. Реформа 1861 р. Та її соціально-економічні наслідки для України
- •47. Демократичні реформи в Україні в 60-70 роки XIX ст.
- •48. Особливості розвитку капіталізму в Україні (друга половина хіх ст.)
- •49. Столипінська аграрна реформа та її наслідки для українського суспільства.
- •50.Соціально економічний розвиток України на початку хх ст.. (1900-1917)
- •51. Україна в роки революції 1905-1907 рр.
- •52. Виникнення та діяльність політичних партій в Україні (90-ті роки хіх ст.-1917р)
- •2. Створення політичних партій і громадсько-політичних організацій у Наддніпрянщині.
- •53. Лютнева 1917р. Революція в Росії.Піднесення національно-визвольного руху в Україні. Утворення Української центральної ради
- •54.Україна в період Першої світової війни(1914-1918 рр.)
- •55.Проголошення автономії України і іі Універсали Центарльної Ради.
- •I Універсал Центральної Ради.
- •II Універсал уцр. Основні положення:
- •56. Ііі Універсал Центральної Ради. Проголошення Української Народної Республіки.
- •2. Основні положення III Універсалу:
- •57. IV універсал Центральної Ради і проголошення незалежності, самостійної держави українського народу .Крути: трагізм української історії
- •59. Брестський договір і Україна. Прикінцевий період діяльносиі Центральної Ради :причини її падіння.
- •61.Українська держава гетьмана п. Скоропадського. Зовнішня і внутрішня політика гетьманату та причини його падіння.
- •1. Проголошення гетьманату п. Скоропадського.
- •62. Відновлення унр. Директорія Унр: її склад, внутрішня і зовнішня політика.
- •63. Перша українсько-більшовицька війна (грудень 1917-березень 1918 рр.)
- •64. Другий зимовий похід військ Унр (кінець 1920-початок 1921рр.)
- •65. Суспільно політичне життя в Україні після підписання Ризького мирного договору.Участь усрр в утворенні Радяеського Союзу.
- •67. Злука(об.Єднання) українських земель (22 січня 1919 року) та її значення.
- •68. Соціально-економічне та політичне становище на західноукраїнських землях у 20-30х рр.. Хх ст..
- •69. Україна в період нової економічної політики (1921-1928 рр.)
- •70. Радянська індустріалізація України (1920-1939рр.) суспільно-економічні наслідки.
- •71. Колективізація в Україні. Голодомор 1932-1933рр.
- •72. Політика українізації (20-30рр хх ст.):суспільно-політичнийй зміст, наслідки.
- •73. Український націонал-комунізм: хвильовим, шумскізм, волбуєвщина.
- •74.Початок Другої світової війни. Західна Україна під владою сталінського режиму
- •75. Фашистський окупаційний режим та антигітлерівський опір в Україні (1941-1944 рр.)
- •76.Оун і упа в роки Другої Світової війни та післявоєнний період.
- •77.Партизанський, антифашистський та підпільний рух в Україні(1941-1944рр.)
- •78. Україна в післявоєнний період (1945-1955 рр.)Голод 1946-1947 рр.
- •79. Соціально-економічний розвиток Української рср у 1964-1985рр.
- •80. Українська інтелігенція в русі опору 60-80х рр.. Ххст. В.Ячеслав Чорновіл, Василь Стус.
- •81. Дисидентський, правозахисний і національно визвольний рух в Україні у 60-80х роках хх ст.
- •82.Українська рср в системі міжнародних відносин після Другої світової війни. Створення оон і місце України у цьому процесі.
- •83. Спроби лібералізації суспільно-політичного життя в Україні у період десталінізації (1956-1964рр.)
- •84. Загострення екологічних проблем в Україні (Чорнобль)
- •85.Наростання соціальних проблем в Україні (1985-1991 рр.),
- •86.Становлення багатопартійної системи в Україні(кінець 80х 90-ті роки хх ст- до сьогоденні)
- •87.Україна на шляху до незалежності (1990-1991 рр.) “Декларація про державний суверенітет України” (16 липня 1990р.) та її значення.
- •88. Провал державного перевороту 19-21 серпня 1991р. В срср та його наслідки. Акт проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 р.
- •89. Конституція України- Основний Закон держави(28 червня 1996р.)
- •90.Соціально-економічний, політичний, духовний розвиток України у 90-ті роки XX ст.
47. Демократичні реформи в Україні в 60-70 роки XIX ст.
Скасувавши кріпосне право, російський царизм відкрив шлях буржуазним перетворенням в імперії. Тому після селянської реформи 1861 р. царському уряду довелося провести реформи. їхнім завданням було пристосування старого самодержавно-поліцейського ладу до вимог капіталістичного розвитку. Протягом 60-70-х років XIX ст. було проведено земську, міську, судову, військову, фінансову, шкільну й цензурну реформи, які охопили головні напрями життя імперії. При плануванні цих заходів бралося до уваги й те, що до здійснення прогресивних реформ долучаться й активні діячі демократичної громадськості. Жандарми сподівалися, що нова сфера докладання зусиль відверне українських демократів від антиімперської та національно-визвольної боротьби в усіх «національних окраїнах».
ДЕМОКРАТИЧНА ГРОМАДСЬКІСТЬ - та частина народу, яка здатна висловлювати й захищати потреби народу.
48. Особливості розвитку капіталізму в Україні (друга половина хіх ст.)
За 40 років, від 1861 р. до Д900 р. — внаслідок швидкого розвитку буржуазних відносин, як в економічній, так і в інших сферах спостерігаються великі зміни. Порівняно з феодальною епохою суспільний прогрес відбувався дуже швидко. Уже на протязі перших десятиліть завершився промисловий переворот. Україна, незважаючи на імперську політику російського самодержавства, перетворилась із аграрного на один з найбільш розвинутих в економічному відношенні регіонів імперії. На її території знаходилась основна база гірничої, вугільної і металургійної промисловості, сільськогосподарського машинобудування, а також значна частина харчової промисловості, залізниць, морського і річкового транспорту. У сільському господарстві, особливо па Півдні України, впевнено утверджувались капіталістичні відносини, основані на використанні вільнонайманої праці і машин. Якщо у 1869 р. в Україні налічувалось 3712 фабрик і заводів, то у 1900 р. їх стало 5301.
До кінця XIX ст. Україна вийшла на одне з перших місць в імперії і за рівнем концентрації промислового виробництва. Від загальної кількості 25327 підприємств гірничодобувної та обробної промисловості (що була в Росії у 1900 р.) на долю України припадало більше 5 тисяч, тобто майже 20 %. На них працювало близько 300 тисяч робітників, або 14 % від їх чисельності по всій імперії і виготовлялось продукції на 556 744 тис. крб., що складало 17 % вартості продукції всіх загальнодержавних обсягів. В Україні видобувалося понад 51 % чавуну, близько’половини сталі і прокату, понад 65% кам’яного вугілля. Крім того, Україна, давала 99,5% коксу, 100% ртуті, 63% соди, 71% цукру.
Характерною особливістю цього часу стало посилення довгострокових вкладень іноземних капіталів (інвестицій), частка яких у промисловості України досягла 80 і більше відсотків. Особливо яскравий процес можна спостерігати на прикладі гірничої промисловості, де з 1888 по 1894 рік було створено 22 іноземні кампанії з основним капіталом на суму 62,9 млн. крб. Як бачимо, у промисловому відношенні Україна належала до тих регіонів, які мало чим відрізнялись від центру, але її економіка мала однобокий характер і в значній мірі залежала від іноземного капіталу.
Що стосується сільського господарства, то земля України дедалі більше втягувалась в ринковий обіг, перетворюючись в товар. Протягом останніх десятиліть минулого століття Дворяни України продали понад половину своїх земельних володінь. Це стало основою створення буржуазної приватної власності на землю. Підприємницька оренда землі сконцентрувала 40 % орендного фонду в руках заможних селян, при цьому поширювалась найбільш невигідна для більшості селян короткострокова оренда на один посів.
Як свідчать статистичні дані, Україна порівняно з іншими національними окраїнами посідала перше місце з виробництва і переробки сільськогосподарської продукції. Вона давала майже половину всього збору озимої і ярової пшениці в європейській частині імперії. Відповідно збільшувалась і кількість переробних підприємств. Зокрема, цукропереробні підприємства Бродського, Терещенкіб, Харитоненків, Бобринського виробляли близько 60% усієї продукції цукрофонду Росії.
Відбувались і соціальні зміни. Найпомітніша з них, що мала серйозні наслідки, це поява нового класу пролетарів. На відміну від дрібних власників-селян, пролетарі зосереджувались переважно в промислових центрах і не мали засобів виробництва та власності. Тому вони продавали свою робочу силу. Умови життя і праці в промисловості Російської імперії у порівнянні з європейськими державами були у 4—5 разів гірші.
Таким чином, друга половина XIX ст. характеризувалась величезними успіхами в економічному розвитку як Росії, так і України. Але феодальні пережитки у вигляді поміщицького землеволодіння і самодержавства стримували прогресивний розвиток суспільства і загострювали соціальні протиріччя. У порівнянні з найбільш передовими країнами Росія продовжувала відставати як в економічному, так і в політичному відношеннях.