- •Міністерство освіти і науки україни
- •Розподіл лабораторних занять з курсу „фізика” на іі семестр навчання
- •Модуль 1. Магнетизм. Коливання та хвилі Лабораторна робота № 1 визначення горизонтальної складової вектора магнітної індукції магнітного поля землі
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Результати вимірювань та вихідні дані для розрахунку похибок
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 2 вивчення механічного осцилятора з одним ступенем вільності
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Результати вимірювань та вихідні дані для розрахунку похибок
- •Результати вимірювань та вихідні дані для розрахунку похибок
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 3 вивчення електричного осцилятора з одним ступенем вільності
- •Теоретичні відомості
- •Опис установки
- •Послідовність виконання роботи
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 4 визначення швидкості звуку фазовим методом
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання для самоперевірки
- •Модуль 2. Оптика Лабораторна робота № 5 визначення радіуса кривини лінзи та довжини світлової хвилі за допомогою кілець ньютона
- •Теоретичні відомості
- •Опис приладу
- •Порядок виконання роботи
- •Визначення довжини хвилі
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 6 визначення довжини хвилі жовтої лінії спектра неону за допомогою дифракційної гратки
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 7 визначення концентрації цукру в розчині за допомогою поляриметра
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 8 вимірювання кута розбіжності і ступеня поляризації випромінювання He-Ne лазера
- •Теоретичні відомості
- •1. Вимір розбіжності газового пучка
- •Порядок виконання роботи
- •2. Вимірювання ступеня поляризації лазерного випромінювання
- •Порядок виконання роботи
- •Питання для самоперевірки
- •Модуль 3. Атомна фізика Лабораторна робота № 9 вивчення законів теплового випромінювання речовин та вимірювання температури нагрітих тіл за допомогою оптичного пірометра
- •Теоретичні відомості
- •Опис приладу
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 10 вивчення зовнішнього фотоефекту
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 11 вивчення спектрів випромінювання і поглинання різних речовин
- •Теоретичні відомості
- •Опис спектральних приладів
- •Порядок виконання роботи.
- •Питання для самоперевірки
- •Список рекомендованої літератури Основна література
- •Додаткова література
- •Додатки
- •Основні одиниці sі
- •Похідні одиниці sі, що мають спеціальні назви
- •Коефіцієнти Стьюдента
- •Характеристики мір
- •Характеристики приладів
- •Властивості натуральних логарифмів
- •Грецький алфавіт
Порядок виконання роботи
Скласти електричне коло згідно зі схемою, наведеною на рис. 4, де E – джерело постійного струму, П – двополюсний перемикач, Б – бусоль, R – реостат, К – колова рамка, А – амперметр постійного струму.
Бусоль БШ-1 складається з магнітної стрілки, закріпленої на проградуйованому лімбі, та оптичної системи, за допомогою якої проводять відлік. Щоб уникнути впливу повітряних течій, магнітна стрілка з лімбом розміщені в металевій коробці, закритій зверху склом. На одному боці коробки розміщена рамка з візирною ниткою, а на протилежному – збираюча лінза в оправі з призмою повного внутрішнього відбивання. Під візирною ниткою розташований аретир. Стрілка, звільнена від аретиру, може вільно обертатися тільки в горизонтальній площині. Спостерігаючи крізь лінзу, одночасно можна бачити поділки шкали (у градусах), нанесені на лімбі, і нитку візира під ними.
Після складання електричного кола необхідно звільнити стрілку від аретира і встановити бусоль у площині магнітного меридіану. При цьому візирна нитка повинна знаходитися проти поділки 90або 270, що відповідає напряму схід-захід. При повертанні бусолі необхідно слідкувати за тим, щоб магнітна стрілка весь час знаходилася у площині витків колового струму, тобто щоб площина витка збігалася з напрямом південь-північ.
Рис. 4.
2. Відмітити положення візирної нитки за шкалою бусолі (90або 270), тобто початок відліку – кут0.
3. Замкнути коло. За допомогою реостата встановити силу струму І. Зробити відлік відповідного кута повороту1магнітної стрілки. Перемикачем П змінити напрям струмуІта провести знову відлік відповідного кута2магнітної стрілки. Відлік для двох протилежних напрямів струмів дозволяє уникнути впливу систематичної похибки, пов’язаної з неточністю встановлення колової рамки в площині магнітного меридіану. Знайти значення кута.
4. Провести аналогічні вимірювання при тій самій силі струму Іп’ять разів. Середнє значення цих п’яти вимірювань<α>використати для обчислення величини<BГ>за робочою формулою (4). Усі дані та результати вимірювань занести до таблиці 1.
Таблиця 1
Результати вимірювань та вихідні дані для розрахунку похибок
№ п/п |
1, Град |
2, град |
і, град |
і, град |
(і)2, град2 |
tg<> |
<BГ>, Тл |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
| ||
3 |
|
|
|
|
| ||
4 |
|
|
|
|
| ||
5 |
|
|
|
|
| ||
− |
− |
− |
<>= |
− |
I= ,0 = ,n= 160,R= 0.075 м.
Прийнята довірча ймовірність = 0.95, коефіцієнт Стьюдента t0.95;5 = 2.8.
5. Розрахувати похибки прямих вимірювань (для величин І, ) та похибки непрямого вимірювання (для величини BГ) і записати результати вимірювань у стандартній формі.