- •Міністерство освіти і науки україни
- •Розподіл лабораторних занять з курсу „фізика” на іі семестр навчання
- •Модуль 1. Магнетизм. Коливання та хвилі Лабораторна робота № 1 визначення горизонтальної складової вектора магнітної індукції магнітного поля землі
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Результати вимірювань та вихідні дані для розрахунку похибок
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 2 вивчення механічного осцилятора з одним ступенем вільності
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Результати вимірювань та вихідні дані для розрахунку похибок
- •Результати вимірювань та вихідні дані для розрахунку похибок
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 3 вивчення електричного осцилятора з одним ступенем вільності
- •Теоретичні відомості
- •Опис установки
- •Послідовність виконання роботи
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 4 визначення швидкості звуку фазовим методом
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання для самоперевірки
- •Модуль 2. Оптика Лабораторна робота № 5 визначення радіуса кривини лінзи та довжини світлової хвилі за допомогою кілець ньютона
- •Теоретичні відомості
- •Опис приладу
- •Порядок виконання роботи
- •Визначення довжини хвилі
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 6 визначення довжини хвилі жовтої лінії спектра неону за допомогою дифракційної гратки
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 7 визначення концентрації цукру в розчині за допомогою поляриметра
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 8 вимірювання кута розбіжності і ступеня поляризації випромінювання He-Ne лазера
- •Теоретичні відомості
- •1. Вимір розбіжності газового пучка
- •Порядок виконання роботи
- •2. Вимірювання ступеня поляризації лазерного випромінювання
- •Порядок виконання роботи
- •Питання для самоперевірки
- •Модуль 3. Атомна фізика Лабораторна робота № 9 вивчення законів теплового випромінювання речовин та вимірювання температури нагрітих тіл за допомогою оптичного пірометра
- •Теоретичні відомості
- •Опис приладу
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 10 вивчення зовнішнього фотоефекту
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 11 вивчення спектрів випромінювання і поглинання різних речовин
- •Теоретичні відомості
- •Опис спектральних приладів
- •Порядок виконання роботи.
- •Питання для самоперевірки
- •Список рекомендованої літератури Основна література
- •Додаткова література
- •Додатки
- •Основні одиниці sі
- •Похідні одиниці sі, що мають спеціальні назви
- •Коефіцієнти Стьюдента
- •Характеристики мір
- •Характеристики приладів
- •Властивості натуральних логарифмів
- •Грецький алфавіт
Лабораторна робота № 3 вивчення електричного осцилятора з одним ступенем вільності
Мета роботи – вивчити закономірності затухаючих коливань електричного осцилятора; отримати експериментально характеристики затухаючих коливань електричного осцилятора; ознайомитися з вимушеними коливаннями електричного осцилятора і порівняти їх з теоретично розрахованими.
Прилади та обладнання: електричний осцилятор; генератор звукових коливань; діод; магазин резисторів; магазин ємностей; котушка індуктивності; перемикач; з'єднувальні дроти.
Теоретичні відомості
Коливальний контур (LС – контур) складається з послідовно з'єднаних індуктивності L і ємності С, і називається також електричним осцилятором (рис. 1).
При вивченні коливань у контурі завжди розглядають зміну тільки однієї з величин – сили струму в контурі, падіння напруги на активному опорі, заряду на обкладках конденсатора або різниці потенціалів між його обкладками .
Рис. 1.
Згадаємо, як виникають коливання в контурі при активному опорі R = 0 (рис. 2). Для збудження коливань попередньо заряджають конденсатор ємністю С зарядом Q0 (рис. 2, а) і в початковий момент часу t = 0 вся енергія контуру зосереджена в електричному полі конденсатора. СтрумI в контурі відсутній.
Замкнемо перемикач К (рис. 2, б); через котушку індуктивністю L потече струм I, що буде зростати з часом. Якщо струм І зростає (рис. 3), то збільшується B-вектор магнітної індукції магнітного поля, яке з'являється в котушці. Напрям В зображено на рисунку товстими суцільними стрілками. Відповідно до закону Фарадея у витках котушки індукується електричне поле при зміні магнітного поля. Напрям електричного поля зображено тонкими штриховими стрілками.
Електрорушійна сила (ЕРС) самоіндукції
(1)
Оскільки за правилом Ленца ЕРС εs напрямлена в бік, протилежний зростаючому струму I, то він зростає до максимального значення повільно. При цьому зменшується заряд на конденсаторі. Отже, зменшується електрична енергія поля конденсатора, перетворюючись в енергію магнітного поля котушки індуктивності.
В момент часу (Т - період коливань заряду) Wе=0, Q=0, енергія магнітного поля максимальна.
а) t=0 б) t=T/4 в) t=T/2 г) t=3T/4
+ + - -
L - - C C + + C
L L L C
I
Рис. 2.
1)2)3)4)
Струм у контурі починає спадати, тому що відбувається зарядка конденсатора, зменшується енергія магнітного поля , зі зменшенням В з’являється ЕРС:
У цьому випадку εs напрямлена в бік спадаючого струму. Згідно з правилом Ленца індукційний струм напрямлений у той самий бік, що й струм зарядки конденсатора. До закінчення часу на обкладках
конденсатора накопичується максимальний заряд, що спричинює появу максимального електричного поля.
Струм у колі дорівнює нулеві (див. рис. 2, в).
Рис. 3.
Далі ті самі процеси почнуть протікати у протилежному напрямі (рис. 2, г) і система до моменту часу повернеться до початкового стану.
За другим правилом Кірхгофа сума падінь напруги у замкнутому контурі дорівнює алгебраїчній сумі ЕРС у контурі. При відсутності активного опору в контурі, тобто при R= 0, всі падіння напруги відбуваються на ємності:
(2)
Отже,
Враховуючи, що і , маємо,
або
. (3)
Введемо позначання
. (4)
Тоді
. (5)
Де ω0 – циклічна частота власних коливань контура.
Вираз (5) – диференціальне рівняння власних коливань лінійного гармонічного осцилятора, у даному випадку LC — контура.
Якщо розглядати дійсний контур, що крім L і С, має резистор (як резистор може бути опір індуктивності), то разом з падінням напруги на ємності
спостерігатиметься падіння напруги і на резисторі і тому другий закон Кірхгофа запишемо так:
,
, (6)
,
. (7)
Введемо позначення (4) і
. (8)
Дістанемо
, (9)
де δ – коефіцієнт затухання.
Вираз (9) – лінійне диференціальне рівняння другого порядку, тобто диференціальне рівняння затухаючого гармонічного осцилятора (LС-контура) з розв'язком
(10)
за умови, що
(втрати енергії в системі малі),
де Q - заряд на конденсаторі у визначений момент часу t; Q0 - амплітуда заряду при t = 0; е - основа натуральних логарифмів; ω - циклічна частота затухаючого гармонічного осцилятора,
(11)
За законом (10) змінюється й напруга на конденсаторі:
(12)
де – амплітуда наруги приt=0;- амплітуда напруги при t ≠ 0.
Отже, якщо збуджувати контур - заряджати ємність то за умови в ньому виникнуть коливання заряду, які затухатимуть (рис.4).
Рис. 4.
Закон зміни амплітуди з часом (штрихова лінія)
(13)
Одна з головних характеристик електричного затухаючого осцилятора - логарифмічний декремент затухання Ө, який визначається як натуральний логарифм відношення двох амплітуд, (Рис.4) віддалених одна від одної на період Тз:
. (14)
Друга характеристика – період затухання
. (15)
Час, протягом якого амплітуда зменшується в е разів, називається часом релаксації τ:
, (16)
де або .
Важлива особливість електричного осцилятора - добротність Qдоб яка дорівнює добутку числа коливань Nе, що відбуваються за час, протягом якого амплітуда коливань зменшується в е разів, і числа π:
. (17)
Характеристики (14), (16) і (17) взаємопов'язані:
і залежать від параметрів електричного осцилятора:
(18)
При (19)
(20)
При
(21)
(22)
При
(23)
При втрати енергії в системі великі через великий опірR1 контура. У цьому разі в (10) перший член не має суттєвого значення і розв'язок описує аперіодичний режим руху заряду - коливання не відбуваються (рис. 5).
Рис. 5.
Опір, при перевищенні якого в системі немає коливань, називається критичним. Його знаходять за умови (див. (4) і (8):
(24)
Потреби практики диктують необхідність мати тривалі незатухаючі коливання у контурі. Коливальний процес стане не затухаючим, якщо на контор діятиме зовнішня сила, що періодично змінюється. Такі коливання називають вимушеними. Вимушені коливання в електричному контурі можна дістати, якщо в нього ввімкнути генератор сигналів, наприклад, звуковий генератор ЗГ.
Диференціальне рівняння вимушених коливань у контурі дістають з рівняння затухаючих коливань (7), якщо в нього додати періодичну ЕРС
(– циклічна частота періодичної ЕРС):
,
,
,
,
, (25)
де – амплітудне значення напруги в коливальному контурі.
Розв'язок (25):
, (26)
де Q0 - амплітуда заряду на конденсаторі.
Напруга на обкладках конденсатора змінюється за законом
,
де U0 - амплітуда напруги на конденсаторі,
, (27)
a зсув фаз між коливаннями змушуючої сили (коливаннями напруги на виході звукового генератора) і коливаннями напруги на конденсаторі
. (28)
У разі вимушених коливань - величина відставання за фазою вимушеного коливання заряду (26) від спричиняючої його змушуючої періодичної ЕРС.
Залежність амплітуди вимушених коливань від змушуючої сили можна дослідити на максимум і переконатися, що максимальна при результуючій частоті періодичної ЕРС
. (29)
Ця частота називається резонансною, а саме явища зростання амплітуди при наближенні до резонансної частоти або кратної їй – резонансом. Фаза вимушених коливань при збігається з фазою змушуючого впливу; в околі резонансу прирізниця фаз наближається до, а при – дотобто фаза коливань майже протилежна фазі змушуючої сили.
Амплітудні криві для трьох різних значень втрат в системі:
зображено на рис. 6.
У техніці добротність осцилюючої системи визначає відносну гостроту резонансного піку, оскільки обернено пропорційна коефіцієнту затухання (16).