2.4 Завдання до практичної роботи №2
Побудувати гістограму розсіювання розмірів партії деталей , що складається із 100 штук. Вимірювання проводились із точністю до 0,001 мм.
Визначити ймовірний відсоток придатних деталей та відсоток виправного і невиправного браку.
Розміри придатних до використання деталей знаходяться в межах:
найбільший 11,990 мм.;
найменший 11,940 мм.
Значення розмірів для побудови гістограми брати із таблиці 2.3 по номеру залікової книжки, повторюючи номер, поки не отримаєте 10 цифр залікової книжки. Наприклад, номер залікової книжки 0143, тоді вибираємо рядки із цифрами 0143014301.
Таблиця 2.3- Варіанти завдань
|
Цифри залікової книжки |
Значення розмірів | |||||||||
|
0 |
11,988 |
11,988 |
11,990 |
11,978 |
11,938 |
11,906 |
11.950 |
11,972 |
12,020 |
11,950 |
|
1 |
11,970 |
12,020 |
11,986 |
11,988 |
11,987 |
11,920 |
11,996 |
11,956 |
11,984 |
11,968 |
|
2 |
11,967 |
11,958 |
11,983 |
11,964 |
11,956 |
11,957 |
11,985 |
11,963 |
11,972 |
11,964 |
|
3 |
11,984 |
11,968 |
11,970 |
11,981 |
11,959 |
11,984 |
11,992 |
11,961 |
12,004 |
11.978 |
|
4 |
11,958 |
11,966 |
11,954 |
11,958 |
11,976 |
11,974 |
11.950 |
11,974 |
11,966 |
11,999 |
|
5 |
11,946 |
12,006 |
11,932 |
11,964 |
11,978 |
11,988 |
11,966 |
11,954 |
11,970 |
11,954 |
|
6 |
11,974 |
11,978 |
11,968 |
11.954 |
12,002 |
11,973 |
12,003 |
11,984 |
11,974 |
11,952 |
|
7 |
11,954 |
11,980 |
11,988 |
11,928 |
11,987 |
11,960 |
11,968 |
11,956 |
11,946 |
11,982 |
|
8 |
11,938 |
11,950 |
11,984 |
11.947 |
11,986 |
11,979 |
11.970 |
11,974 |
11,992 |
11,974 |
|
9 |
11,942 |
11,980 |
11,967 |
11,978 |
11,952 |
11,970 |
11,944 |
11,978 |
11.954 |
11,964 |
Практична робота №3
ОЦІНКА РІВНЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ
3.1 Мета роботи
Ознайомлення студентів з методикою оцінки рівня конкурентоспроможності продукції
3.2 Матеріальне забезпечення
ДСТУ ІСО 9004-4-98 "Управління якістю та елементи системи якості. Частина 4. Настанови щодо поліпшення якості".
3.3 Теоретичні відомості
Товар - головний об'єкт на ринку. Він має вартість і споживчу вартість (або цінність), наділений певною якістю, технічним рівнем і надійністю, корисністю (придатністю), яку задають споживачі, показниками ефективності у виробництві та споживанні, іншими досить важливими характеристиками. Саме у товарі знаходять відображення всі особливості та протиріччя розвитку ринкових відносин в економіці.
Товар - точний індикатор економічної сили і активності виробника. Дієвість факторів, що визначають позиції виробника, перевіряються у процесі конкурентного суперництва товарів в умовах розвиненого ринкового механізму, який спроможний виявити відмінності даного товару від товару-конкурента як за ступенем відповідності конкретній суспільній потребі (корисності), так і за витратами на її задоволення. Для цього товар повинен мати певну конкурентоспроможність.
Конкурентоспроможність товару - це такий рівень його економічних, технічних і експлуатаційних параметрів, які спроможні (дозволяють) витримати суперництво (конкуренцію) з іншими аналогічними товарами на ринку. Крім того, конкурентоспроможність — порівняльна характеристика товару, яка містить у собі комплексну оцінку всієї сукупності виробничих, комерційних, організаційних і економічних показників відносно виявлених вимог ринку або властивостей іншого товару. Вона визначається сукупністю споживчих властивостей даного товару-конкурента за ступенем відповідності суспільним потребам з урахуванням витрат на їх задоволення, цін, умов постачання і експлуатації в процесі виробничого і (або) особистого споживання.
Інакше кажучи, під конкурентоспроможністю розуміється комплекс споживчих і вартісних (цінових) характеристик товару, що визначають його успіх на ринку, тобто перевага саме цього товару над іншими в умовах широкої пропозиції товарів-аналогів, що конкурують. І оскільки за товарами стоять їхні виробники, то можна з повною підставою говорити про конкурентоспроможність відповідних підприємств, об'єднань, фірм, рівно як і країн, у яких вони знаходяться.
Будь-який товар, що знаходиться на ринку, фактично проходить там перевірку на ступінь задоволення суспільних потреб: кожний покупець купує той товар, що максимально задовольняє його особисті потреби, а вся сукупність покупців - той товар, який найповніше відповідає суспільним потребам, порівняно з товарами, що з ним конкурують.
Щоб задовольнити свою потребу, покупцю недостатньо придбати товар. Якщо це технічно достатньо складний виріб, то покупцеві доведеться нести витрати по експлуатації (платити за паливо, мастила, запасні частини, ремонт), оплачувати (якщо це товар виробничого призначення) працю обслуговуючого персоналу, витрачати гроші на його навчання, страхування і т.д. Таким чином, витрати покупця складаються з двох частин: витрати на покупку (ціна товару) і витрати, пов'язані з споживанням, які називаються ціною споживання (ЦС)
Оцінка конкурентоспроможності товару (КСП) здійснюється на основі співставлення даної продукції з відповідною продукцією інших фірм. Показник конкурентоспроможності продукції виражається відношенням корисного ефекту до ціни споживання, а за корисний ефект беруться інтегральні показники характеристик товару - його якість.
В економічній теорії конкурентоспроможності поняття рівень конкурентоспроможності (К) пов'язують з відношенням показників конкурентоспроможності нашої продукції (Кн) і конкурента (Кк). Якщо це відношення К>1, то наша продукція вважається конкурентоспроможною.
Показники конкурентоспроможності виражаються як частка від поділу сум відносних показників характеристик якості продукції до відносної ціни споживання цієї продукції:
Кн.,к
=
(
хі/ЦС)н.к
(3.1)
Відносні значення показників характеристик якості та ціни споживання отримуються із порівняння характеристик і ціни споживання з такими ж у продукції, яка взята за базу. За базову продукцію беруть ідеальну споживчу модель (ІСМ) продукції, тобто ту продукцію, яку бажають придбати споживачі.
Розглянемо, як числові значення рівня і показників конкурентоспроможності пов'язані з характеристиками якості на числовому прикладі оцінки рівня конкурентоспроможності продукції (табл. 3.1).
Із характеристик якості конкуруючої продукції візьмемо лише дві (щодо транспортного засобу): швидкість і витрати палива, ставлення до динаміки числових значень яких у споживача протилежне.
Розрахунок числових значень ведеться приблизно за наступною послідовністю. Переконуємося в тому, що значення характеристик якості конкуруючої продукції відповідають вимогам нормативно-правових документів. У протилежному випадку оцінки є безпідставними. Визначаємо відносну значущість ("вагу") характеристик продукції та розрахункові значення характеристик. Визначаємо відносні значення характеристик (порівняно з такими ж ІСМ) і додаємо. Після цього визначаються числові значення Кн, Кк та К. Якщо значення К більше одиниці, то продукція вважається конкурентоспроможною.
Таблиця 3.1 Приклад оцінки рівня конкурентоспроможності продукції (числові значення - умовні)
|
|
ІСМ |
Наша продукція |
Конкурент | ||||||
|
Вихід-ні зна-чення |
Вага |
Розра-хун-кові зна-чення |
Ви-хідні зна-чен-ня |
Розра-хун-кові зна-чен-ня |
Від-носні зна-чен-ня |
Ви-хідні зна-чен-ня |
Розра-хун-кові зна-чен-ня |
Від-носні зна-чен-ня | |
|
Вимоги НД |
Задовільно |
Задовільно |
Задовільно | ||||||
|
Швидкість |
100 |
0,7 |
70 |
200 |
140 |
2,0 |
75 |
52,5 |
0,75 |
|
Витрати пального |
500 |
0,3 |
150 |
1000 |
300 |
0,5 |
400 |
120 |
1,25 |
|
|
|
1,0 |
|
|
|
2,5 |
|
|
2,0 |
|
ЦС |
1000 |
|
|
500 |
|
2 |
500 |
|
2 |
|
Кн,к |
|
|
|
|
|
5,0 |
|
|
4,0 |
Кн = 2,5/2 = 1,25; Кк = 2,0/2 = 1; К = Кн/Кк = 1,25>1