6.3. Постачання матеріальних ресурсів в логістичну систему

Однією з найбільш перспективних систем поставок МР в ЛС, відому з 60 –х років ХХ сторіччя (Японія, фірма «TOYOTA MOTOR») – є система «Just in TIME» - «точно в строк». Її привабливість пояснюється тим, що вона виключає утворення запасів у ПП, завдяки тому, що постачальник в точно зазначений час підвозить елементи постачання прямо на конвеєрну лінію замовника.

Але широкому розповсюдженню даної системи заважають фактори:

- неузгодженість в діях учасників процесу постачання;

- відсутність в більшості країн якісної інфраструктури (дороги, сервісні служби, логістичні механізми тощо);

- низька культура бізнесу, тобто нечітке виконання його учасниками шести правил логістики.

До більш традиційних систем поставок належить система MRP (materіal resource planning) – планування матеріальних ресурсів, яка виникла на початку ХХ сторіччя, і з появою комп'ютерної техніки отримала подальший розвиток. Алгоритм її роботи для виробничої ЛС визначається наступним:

1. Система MRP складає інформацію про те, скільки, коли і яких елементів збуту необхідно поставити у ПП;

2. Вміст бази даних MRP наступний :

- номенклатура МР логістичної системи;

- норми витрат ресурсів на одиницю продукції;

- кількість запасів елементів постачання;

- файли моментів поставок.

База даних оновлюється щодня.

3. Система MRP розраховує кількість, обсяг і час поставок кожного ресурсу.

Принципово будь-які системи поставок відрізняються одна від одної тим, що мають різну кількість запасів елементів постачання.

На сучасному етапі розвитку логістики, як вже вказувалось в п. 1.3, стає популярним аутсорсінг. Наприклад, пивкомбінат, який випускає кегове пиво, доручає сторонній фірмі управляти потоком порожніх кегових ємкостей, що передбачає наступні дії фірми:

- визначення місць, де торгують кеговим пивом даного пивкомбінату;

- збір і транспортування ЕП (ємкостей ) у ПП пивкомбінату;

- ремонт ємкостей у випадку необхідності;

- дезінфекція кегових ємкостей спеціальними розчинами або паром;

- постачання кегових ємкостей безпосередньо на технологічний процес розливу пива або в ПП пивкомбінату.

Слід нагадати, що ємкості (кеги) залишаються власністю пивкомбінату.

Тема 7. Логістика виробничих процесів

7.1. Особливості структури логістичного виробничого підприємства

7.2. Організація потоків матеріальних ресурсів в підсистемі виробництва

7.3. Основні варіанти управління матеріальним потоком

7.4. Організація виробничого процесу у просторі і часі

7.1. Особливості структури логістичного виробничого підприємства

Якщо підприємство має масове або серійне виробництво, то воно є логістичним виробничим підприємством.

Структура логістичного виробничого підприємства – це чотири підсистеми: ПП, ПВ, ПЗ, ПУ та їх взаємозв'язок між собою за допомогою матеріальних і інформаційних потоків.

Вид продукції, обсяг і інтенсивність матеріальних потоків визначає структуру ПВ і її масштабність. Технологічний процес складається з ТО і ЛО; служба логістики (СЛ) досліджує технологічний процес на предмет кількості ЛО та їх енергетичного вмісту і робить їх аналіз за допомогою, наприклад, гістограми.

Гістограма техпроцесу по ЛО являє собою декартову систему координат, де вісь ОY – це енергія, яка витрачається на виконання ЛО, а ОХ – це перелік усіх ЛО технологічного процесу. Для наочності енергію кожної логістичної операції відображають у вигляді окремого стовпчика. СЛ разом з іншим підрозділами підприємства аналізує висоту стовпців, визначає найбільш енергоємні ЛО і дає рекомендації по їх удосконаленню.

При проведенні організаційних та технічних заходів з удосконалення ЛО роблять порівняльний аналіз енергії до і після заходів, застосувавши для цього ентропію логістичного завдання.

Ентропія логістичного завдання – це різниця сум енергій всіх ЛО одного МП за певний проміжок часу на вибраній технологічній ділянці до і після проведення заходів з удосконалення ЛО.

Ентропія в логістичних економічних системах аналогічна до єнтропії технічних систем; вона визначає енергетичні процеси. Якщо ентропія ЛС менша нуля, то заходи удосконалення досягли своєї мети, а якщо більше, то ні. Вартість ресурсів, які були використані для проведення заходів, слід обов'язково порівнювати з економічним ефектом, отриманим від їх впровадження.

Загальний принцип створення будь-якої ПУ полягає в об'єднанні фасетного та ієрархічного способів побудови управлінської структури.

Фасетний спосіб передбачає паралельний розподіл сукупності елементів управління на незалежні угрупування.

Ієрархічний спосіб – це послідовний розподіл сукупності елементів управління на залежні угрупування (властивості ієрархічного способу описані в п. 3.2).

Незалежні угрупування – це сукупність елементів управління, не пов'язаних з іншими угрупуваннями вертикальними зв'язками. Наприклад, при розділенні ПУ за ознакою «функції логістичної системи», організовуються угрупування, які управляють виробництвом, постачанням, збутом, кадрами, маркетингом і т. ін. Наприклад, керівник відділу кадрів не має прямого впливу (прямого зв'язку – див. п. 3.2) на робітників відділу маркетингу, але при цьому між відділами існують горизонтальні комунікації.

Ознаки, за якими ще може бути зроблений фасетний розділ в ЛС:

- продукція - коли підприємство випускає значну номенклатуру виробів;

- регіон - коли торгова фірма обслуговує декілька великих регіонів області, країни або континенту;

- споживач - якщо для ЛС окремі споживачі мають велике значення, тому що приносять значний дохід, мають добрий імідж, тощо.

- функції і т.ін.