8.2. Види запасів

Запаси ЛС в залежності від призначення поділяються на види:

1. Виробничі (запаси ПП та ПВ).

2. Товарні (запаси ПЗ).

В залежності від місця зупинки потоку запаси бувають:

1. Запаси на складах.

2. Запаси в дорозі.

Запаси можна класифікувати за функціями, які вони виконують в ЛС:

1. Поточні запаси – це запаси, величина яких визначається на момент обліку.

2. Підготовчі запаси – запаси, елементи яких необхідно готувати до процесу виробництва, наприклад, сушка деревини при виготовленні столярних виробів.

3. Страхові запаси – це запаси, які залишаються недоторканними до настання форс-мажорних обставин (затримка в дорозі автомобіля з елементами постачання, недопоставка необхідної кількості елементів потоку тощо).

4. Сезонні запаси – це запаси, що утворюються при сезонному характері виробничих процесів, наприклад, заготовка восени і подальше зберігання в спеціальних камерах ягід журавлини для виробництва в майбутньому кондитерських виробів.

5. Перехідні запаси – це залишки елементів запасу на кінець звітнього періоду.

6. Неліквідні запаси – це запаси, які не використовувались довгий час, внаслідок погіршення їх якості або морального старіння.

В теорії управління запасами можна виділити рівні :

1. Оптимальний – це величина запасу, що економічно обґрунтована як бажана.

2. Пороговий – це величина запасу, яка використовується для визначення часу замовлення на постачання. Тобто, коли запас досягає цього рівня, логіст- менеджер у відповідності з контрактом робить замовлення контрагенту на постачання. З цього моменту починається відлік часу доставки.

3. Страховий – це величина запасу, яка фіксує момент початку термінових дій по збільшенню рівня запасів.

4. Поточний – це величина запасу на момент їх обліку.

Слід зазначити, що рівні запасів – це лінії, які є горизонтальними до осі OX графіку управління запасами; черговість їх розташування (зверху – вниз): оптимальний, пороговий , страховий, поточний . Поточний може знаходитись будь-де, але він завжди нижче оптимального.

Рівень запасів залежить від величини поставок. Оптимальний розмір замовлення розраховується за формулою Вільсона:

ОРЗ = ,

де А – витрати на поставку елемента постачання;

S – кількість елементів постачання, що необхідні на період і які замовляються;

І – витрати на зберігання елемента постачання на період між постачаннями.

Ефективне управління запасами досягається шляхами:

- систематичного обліку рівня запасу;

- визначенням страхового запасу;

- розрахунком оптимального розміру замовлення;

- визначенням інтервалу часу між замовленнями.

Число постачань за період – це фактор, який впливає на величину середнього рівня запасу (). Якщо обсяг замовлення зменшити вдвічі, а кількість постачань вдвічі збільшити, то обсяг постачань за період не зміниться, але зменшиться на 10…20 %.

8.3. Основні системи управління запасами

Розглянемо основні моменти при побудові графіків управління запасами в декартовій системі координат:

- наносимо прямокутну систему координат у необхідному масштабі;

- на осі ОY відкладаємо максимальне значення величини запасу (57т.., кг,, кВт · год) і розбиваємо цей відрізок на рівні частини;

- ділимо вісь ОХ на рівні відрізки, які відповідають годинам, дням, тижням тощо;

- знаходимо чисельні значення оптимального, торгового і страхового запасу і проводимо через ці точки лінії, паралельні осі ОХ, які будуть позначати на графіку відповідні рівні: оптимальний, 57орогів, страховий;

- лінії постачань зображаємо вертикальними лініями, а лінію витрат запасів - прямою , кривою тощо;

- коли лінія витрати запасів перетнула 57орогів рівень, то це є початком процесу замовлення; позначимо його на осі ОХ точкою;

- наприклад, машина з замовленням прибула до ПП, то це буде час прибуття, позначимо його - ;

- відрізки на осі ОХ: - час в дорозі; - час між першою і другою поставками; - час між першим і другим замовленнями;

- затримка в дорозі - коли існує запланований період часу доставки (), з’являється нерівність:

> .

- затримка в дорозі зменшує страхові запаси ЛС.

В теорії існує дві основні системи управління запасами:

1. Система управління запасами з фіксованим (однаковим) інтервалом часу між замовленнями (система I).

Для даної системи характерна рівність:

= = = … = const.

Точки на осі ОХ відкладаються у відповідності до часу поставок, який вказується в контрактах на поставку, через ці точки проводяться вертикальні лінії (лінії періоду). Точки перетину ліній періоду і витрачання запасів вказують на величину запасу, що залишився на момент замовлення, обсяги кожної поставки різні, тому що встановлена верхня межа запасів (оптимальна) в системі.

2. Система управління запасами з фіксованим розміром замовлення (система II).

На відміну від системи І систему з фіксованим розміром замовлення можна визначити нерівністю:

≠ ≠ ≠… ≠ const.

Але обсяги постачання кожного разу будуть однаковими.

Застосування на практиці однієї з систем може обумовлюватись наступними основними критеріями:

- видом елемента постачання;

- інтенсивністю МП на вході в систему;

- надійністю поставок;

- стабільністю планів виробництва і / або реалізації.

На практиці можуть застосовуватись і комбіновані системи управління запасами, які об’єднують елементи управління двох вищезазначених систем. Одна із таких комбінованих систем - це система «мінімум – максимум», яка використовує для визначення часу замовлення як точки перетину лінії періоду і лінії витрати запасів (система І), так і додаткові точки: точки перетину порогового рівня і лінії витрачання запасів (система ІІ).

Комбінована система управління запасами «мінімум – максимум» дозволяє оперативно реагувати на зміну інтенсивності споживання запасу.