Розділ 3. Загальні засади державної реєстрації та постановки на облік суб’єктів господарювання

3.1. Державна реєстрація суб’єктів господарювання: загальні положення

Державна реєстрація суб’єктів господарювання – це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Порядок проведення державної реєстрації суб’єктів господарювання включає, зокрема:

• перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці;

• перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації;

• внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу - підприємця до Єдиного державного реєстру;

• оформлення і видачу виписки з Єдиного державного реєстру.

При цьому слід зазначити, існування свідоцтва про державну реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців фактично було скасовано. При цьому, документом для ідентифікації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців під час провадження господарської діяльності, що містить відомості про них, відповідно до положень Закону є виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Відповідно до статті 5 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи - підприємця.

Також існують вимоги до оформлення документів, які подаються державному реєстратору:

1. Документи подаються (надсилаються рекомендованим листом) державному реєстратору, повинні бути викладені державною мовою.

2. Реєстраційна картка заповнюється машинодруком або від руки друкованими літерами.

3. Установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом. Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи.

Спеціально уповноважений орган з питань державної реєстрації має здійснювати [4, 7]

• державний нагляд за дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців;

• затверджує нормативно-правові акти щодо формування та ведення Єдиного державного реєстру;

• організовує навчальну підготовку та підвищення кваліфікації державних реєстраторів, погоджує кандидатури на зайняття посади державного реєстратора;

За проведення державної реєстрації справляється реєстраційний збір у такому розмірі:

• десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - за проведення державної реєстрації юридичної особи;

• два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - за проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця;

• три неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - за проведення державної реєстрації благодійної організації.

Кошти, одержані як реєстраційний збір, зараховуються до державного бюджету.

Мал.1. Реєстраційні дані щодо суб’єктів господарської діяльності в Україні