2.2 Приватне підприємство та його види

Відповідно до п. 3.1. Наказу Держкомітета України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.05.04р. № 97 приватне підприємство – це підприємство, яке діє на підставі приватної власності одного або декількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та їх праці або з використанням найманої праці. Приватним також вважається підприємство, яке діє на основі приватної власності суб’єкта господарювання – юридичної особи. Відповідно до ст.. 113 Господарського кодексу, приватне підприємство - організаційно-правова форма підприємства, заснованого на власності фізичної особи. Слід звернути увагу на те, що новий Цивільний кодекс у ст.. 83 , де визначено організаційно-правову форму юридичної особи, не містить відомості про приватне підприємство, хоча припускає наявність інших форм, якщо це передбачено законодавством.

Відмінною особливістю приватного підприємства є те, що воно засноване на власності фізичної або юридичної особи. Це зумовлює специфіку правового положення приватного підприємства – його власник є і суб’єктом підприємництва, здійснюючи повноваження власності та управління цим підприємством. Власник може використовувати свій та найманий труд [4,13].

Визначення приватне, крім форм власності, виражає головну особливість правового становища підприємств цієї організаційної форми. Згідно із законодавством України власник у даному разі водночас є і підприємцем, тобто власність і управління майном у даному разі не розмежовується. Приватна власність в Україні, як і в інших державах має незначну питому вагу в економічному житті. І хоч у процесі приватизації вона зростатиме, проте, враховуючи економічні та історичні умови розвитку України, ця форма власності навряд чи матиме найближчим часом вирішальне значення і зможе стати основою господарювання. Діючим законодавством приватне підприємство безпосередньо як об’єкт права власності не передбачений. Однак, аналізуючи положення Закону України “Про власність”, зокрема ст. 13, випливає, що заборони на право мати в приватній власності підприємство не встановлено. Тобто, якщо виходити з принципу “дозволено все, що прямо не заборонено законом “можна прийти до висновку, що приватне підприємство може бути об’єктом права приватної власності [ 10].

Як особливою формою приватного підприємства є фермерське господарство. Відповідно до ст.. 1 Закону України «Про фермерське господарство», фермерське господарство – це форма підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, що мають бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою з метою отримання прибутку на земельних дільницях, що надані ним для ведення фермерського господарства, відповідно до Закону. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом, угодою). Відносини, пов'язані із створенням та діяльністю фермерських господарств, регулюються Господарським Кодексом, а також законом про фермерське господарство, іншими законами. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або декількома громадянами України, які є між собою родичами або членами родини, відповідно до Закону. Воно має своє найменування та печатку. Відповідно до Закону України «Про фермерське господарство» у ст.. 3 зазначено, що селянське (фермерське) господарство в системі народногосподарського комплексу є рівноправною формою ведення господарства поряд з державними та іншими підприємствами і організаціями, господарськими товариствами[9]

Посилаючись на класифікатор організаційно-правових форм власності, Цивільний кодекс України , Господарський кодекс України та Закон України «Про режим іноземного інвестування», підприємства з іноземними інвестиціями – це підприємство чи організація будь-якої організаційно-правової форми, яке створене відповідно до законодавства України, іноземна інвестиція в уставному фонді якого, при його наявності складає не менше 10 відсотків. Підприємство набуває статусу підприємства з іноземними інвестиціями з дня зарахування іноземної інвестиції на його баланс. Іноземною інвестицією є цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту. Іноземні інвестиції можуть вкладатися в об'єкти, інвестування в які не заборонено законами України.

Відповідно до класифікатору організаційно-правових форм власності іноземним підприємством визнається дин з видів підприємств, що знаходиться на території України, майно якого є власністю іноземних громадян або іноземних юридичних осіб. Є унітарне або корпоративне підприємство, створене за законодавством України, що діє виключно на основі власності іноземців або іноземних юридичних осіб, або діюче підприємство, придбане повністю у власність цих осіб. Іноземні підприємства не можуть створюватися в галузях, визначених законом, що мають стратегічне значення для безпеки держави. Дане визначення цілком співпадає з визначенням, яке надане у ст.. 117 Господарського кодексу.