6.4 Організаційна структура комерційних банків

Організаційна структура вітчизняних банків може бути представ­лена по-різному, у залеж­ності від виду банку, характеру операцій та масштабності діяльності банку. При цьому необхідно враховувати, що банківське законодавство України містить певні вимоги щодо організаційно-функціональної структури банку, які пов’язані з вимогами до банківського менеджменту.

Тому типову форму організаційної структури комерційного банку прийнято розглядати на двох рівнях – на рівні органів управління банку та його функ­ціональних підрозділів і служб.

Найвищим органом управління банку є збори його акціонерів, які скликаються щороку (не пізніше ніж через місяць після складання балансу за звітний рік) і вирішують стратегічні завдання діяльності банку:

– ухвалюють рішення про заснування, реорганізацію чи припинен­ня ді­яль­ності банку;

– обирають членів виконавчих і контрольних органів, а також го­лову правління банку;

– визначають основні напрямки діяльності банку і затверджують доку­менти ділової політики;

– затверджують статут банку та внесення змін до нього;

– розглядають і затверджують звіт про роботу банку;

– затверджують звіти ревізійного комітету та висновки зовнішнього аудитора;

– розглядають і затверджують результати діяльності банку й ухва­люють рішення щодо використання прибутку та формування фондів.

Для загаль­ного керівництва роботою банку в період між загальними зборами акціонерів, а також для здійснення нагляду й контролю за роботою правління та ревізійного комітету банку збори акціонерів обирають спостережну раду банку (звичайно терміном на п'ять років). Члени ради не мо­жуть бути одно­часно членами правління чи ревізійного комітету банку. Спостережна рада, керую­чись чинним законодавством та нормативними актами НБУ, вирішує стратегічні завдання, пов'язані з управлінням і розвитком бан­ку. Повноваження та порядок роботи спостереж­ної ради визначаються ста­ту­том або окремим положенням банку.

Основні функції спостережної ради:

• призначення та звільнення з посади голови та членів правління банку;

• контроль за діяльністю правління банку;

• встановлення порядку проведення ревізій;

• затвердження умов оплати праці та матеріального стимулювання членів правління;

• підготовка пропозицій щодо розвитку банку, які виносяться на розгляд загальних зборів.

Правління банку є виконавчим органом банку, здійснює управління його поточною діяль­ністю та несе відповідальність за ефективність роботи банку згідно з принципами і порядком, передбаченими статутом, рішеннями загаль­них зборів та спостережної ради банку. До складу правління входять голова правління та його за­ступники. Кількість заступників залежить від масштабів діяльності та обсягу опера­цій, що виконуються банком.

Голова правління керує поточною діяльністю банку відпо­відно до статуту та несе персональ­ну відповідальність за його роботу.

Ревізійний комітет (комісія) банку – контролюючий орган банку, склад якого формуєть­ся із представників акціонерів та затверджується рішенням загаль­них зборів. Головне завдання комітету – здійснювати контроль за господарсько-фінансовою діяльністю банку та дотри­манням банком законодавчих і норма­тивних актів, які регулюють його діяльність. Членами ревізійної комісії не мо­жуть бути особи, які є працівниками банку.

Для забезпечення додаткових заходів з метою управління ризиками банки можуть створю­вати постійно діючі комітети: кредитний, тарифний, комітет з управління активами і пасивами, інші комітети (бюджетний, тендерний, ризик-менеджменту, технологічний).

Кредитний комітет формує кредитну політику банку, розроб­ляє струк­туру залучених коштів та їх розміщення, готує рішення щодо надання кредитів і рівня відсоткової ставки на окремі кре­дити. Комітет створюється за наказом голови правління, до його складу входять члени правління та провідні фахівці кредитного, юридичного і заставного відділів та служби безпеки.

Тарифний комітет визначає та проводить тарифну політику банку, несе відповідальність за розробку та забезпечення комплексу заходів щодо оперативного регулювання тарифів банку.

Комітет з управління активами та пасивами – щомісячно роз­глядає собівартість пасивів та прибутковість активів і приймає рішення щодо політики відсоткової маржі, розглядає питання відповідності вимог та зобо­в’язань за строками та надає відповідним підрозділам банку рекомендації щодо усунення розбіжностей у часі, що виникають.

Функціональну структуру комерційного банку утворюють під­розділи та служби, які виконують певні операції і мають свої права й обов'язки. Управ­ління (відділи) банку формуються відповідно до класифікації банківських операцій за їхнім функціональним при­значенням: кредитне, валютне, депо­зитне, з обслуговування населення, по операціям з цінними паперами, по касо­вим операціям, розрахунковий відділ та ін. Крім функціональних, існують допоміжні служби, які забезпечують нормальну діяльність основних підроз­ділів: відділ внутрішнього аудиту, служба безпеки, юридичний відділ, служба автоматизації, відділ маркетингу та розвитку банку, служба інкасації, адміні­стративно-господарча частина, транспортний відділ та інші підрозділи.