4. Справжня любов

Страхи, ненависть, гординя, жадібність, обман, тощо – усе це РОЗДІЛЯЄ нас із речами, людьми, природою.

А що поєднує всередині нас протилежності, забезпечуючи почуття внутрішньої єдності і єдності з зовнішнім світом?

Звичайно ж, любов! Будь-яка нормальна людина прагне пізнати, що таке любов. Будь-яка нормальна людина прагне знайти у своєму житті любов. І ви також. Любов – це стан єдності зі світом, це переживання цього стану. Під світом розуміється все, що існує в природі навколо нас, все без виключення, включаючи людей.

Коли чоловік і жінка з’єднуються в коханні, вони втрачають почуття власної роздільності й стають одним цілим. І ціле народжує дитину. Любов завжди відтворює речі. Любов з’являється там, де поєднуються протилежності – без боротьби, без протиставлення, без бажання придушити й існувати за рахунок одне одного.

Ви хочете мати любов у своєму житті, тому що у вас споконвічно живе прагнення з’єднатися зі світом в єдине ціле. Глибоко всередині ви знаєте, що розділені, тому й прагнете до єдності. Роздільність з процесом життя викликає біль і страждання, а єдність – любов, що зцілює і дарує радість. Цей світ настільки мудро влаштований, що власну внутрішню роздільність ми завжди можемо побачити навколо себе, у людях і ситуаціях, що переживаємо.

– Як ви можете мати любов, якщо розділяєте все навколо на погане і гарне, якщо завжди судите і виставляєте оцінки?

– Яку любов ви можете подарувати людям, близькій людині, якщо не хочете глянути на себе збоку, побачити свої «негативні сторони» та прийняти їх без усяких оцінок?

Ваші негативні сторони відбиваються зовні на близькій вам людині, тому що Зовнішнє дорівнює Внутрішньому. Тому люди розлучаються. Тому ви розлучаєтеся з коханою людиною. (Поміркуйте над цим).

Зовнішнє дорівнює внутрішньому. Ви не хочете побачити в собі обман, виходить, вас починають обманювати. Ви не хочете побачити в собі агресивні інстинкти – вам усюди починає здаватися, що вас збираються убити. Ви не хочете побачити в собі статевий інстинкт – світ навколо вас наповнюється розпустою, і ви потрапляєте в ситуацію, де вас намагаються зґвалтувати. Ви всюди бачите тільки те, що заперечуєте в собі. Це закон.

Любов з’являється там, де не виставляються оцінки, де ви не судите, де приймаєте, а не заперечуєте.

Отже, любов – це не емоція, якою ми можемо вільно розпоряджатися. Любов – це те, частиною чого ми є, вона обіймає весь світ. Це головна структура, що організовує нашу внутрішню інтеграцію, а також єдність з іншими людьми і зі Всесвітом. Любов забезпечує єдність із нашим минулим, дійсним і майбутнім, тому вона завжди приносить полегшення і виліковує душу. Віра і Надія ведуть нас по життю, а Любов поєднує з метою. Мета знаходиться в майбутньому, любов поєднує з метою, тому любов поєднує з майбутнім. В остаточному підсумку, любов поєднує з Істиною. Якщо немає мети в майбутньому, виходить, немає й любові, що здатна з’єднати нас із нею. Якщо немає любові, немає й мети. А без любові немає віри і надії, їм теж немає з чим поєднатися в майбутньому, зв’язок розірваний. І в цьому випадку віра, замість того, щоб давати силу, починає забирати її. Людина занурюється в зневіру, депресію, і занепокоєння не покидає її. Відповідно, це відбивається і на особистому житті, з усіх боків.

Більшість нормальних і добре вихованих людей слово «любов» розуміють тільки як гостре бажання користуватися іншою людиною. Чуєш «любов» – розшифровуй «бажання». Саме ж слово «любов» виконує роль прикриття, роль красивої завіси розважливого бажання і по суті фіксує лише небажання бачити у своїх стосунках явний розрахунок. Подивіться на свої стосунки з коханими і проведіть інвентаризацію.

Любов – зовсім не синонім «добра». За цим словом стоїть множина різних значень, і тільки декілька з них прикрашають людське життя. Любов як радість і захоплення – так. Любов як турбота – так. А от любов як фіксація на Єдиному – це вже, ні. Забороняти собі любити інших чудових, тобто дуже багатьох, людей – і нерозумно, і аморально. Ти позбавляєш себе любові до інших – це добро? Ти відмовляєш у своїй любові людям, що потребують допомоги, – як ти можеш зробити таке? Любов як фіксація на Єдиному – це брак кохання. (Добре поміркуйте над цим).

Щира любов, тобто безумовна любов, йде не від дефіциту, а від надлишку щиросердного тепла і світла. Безумовна любов подібна до того, що переживає жінка, народивши дитину й узявши її вперше на руки. У цю мить вона вся світиться. Тоді стає зрозумілим, що любов – це світло. Душа любить так само, як світить сонечко, і з неї випромінюється радість, виникає турбота, спокій. Дитина не дає мамі відпочити, іноді робить їй боляче, бруднить пелюшки, вона віднімає час, але мама любить її, любить безумовно, істинно. Приймає її такою, якою вона є, а не такою, якою б хотіла її бачити.

– А чи можете ви прийняти людину такою, якою вона є?

– А чи хочете ви, щоб вас сприймали таким, яким ви є насправді?

Ми дуже часто не любимо і не сприймаємо себе, так само, як не любимо і не сприймаємо своїх близьких. Часто, того не помічаючи, ми нав’язуємо іншим свої поняття, вказуємо, як повинно бути.

А чи знаю я, як насправді повинно бути?

В остаточному підсумку, усе це показує вам, якими б ви хотіли бути самі. Так станьте такими! Не жадайте від інших неможливого! У них свої задачі в цьому світі. Вони прийшли в цей світ за власними уроками, а не за вашими. Вони прийшли в цей світ проживати власне життя, а не ваше. Не намагайтеся змінити світ, не змінившись самі. Не намагайтеся змінити ближнього, не змінившись самі. Саме так входить у ваше життя насильство. «Добрими намірами викладена дорога у ПЕКЛО!» Змініть спочатку себе. Змінюючись, ми змінюємо й навколишній світ. Якщо ми змінимося, зміняться й оточуючі, зміниться наше життя і наші близькі, що тісно зв’язані з нами. Не відразу, майте терпіння, але це обов’язково відбудеться, тому що Зовнішнє – це відбиток Внутрішнього, Подібне притягує Подібне.

Але як ми станемо кращими, якщо не побачимо, які ми є насправді?

Що значить прийняти себе таким, яким ви є?

Уявіть собі, що ваша малеча взяла цінну для вас річ і випадково розбила її. Ваші думки, почуття і дії? А тепер уявіть, що ваш десятирічний син або донька зробили те ж саме, тільки до цього ви сотню разів попереджали їх не торкатися цієї речі? Відчуваєте різницю? У першому випадку ви угамувалися, простили дитині вчинок, – що з неї візьмеш? – і прийняли те, що є. Ви прийняли факт, ви прийняли реальність такою, якою вона є. У другому випадку ви не хочете погодитися з фактом, не хочете простити. Закрийте очі й уявіть собі обидві ці ситуації прямо зараз і порівняйте свої почуття. Ви зрозумієте, що означає – прийняти і простити.

«МЕТА» ЛЮБОВІ – ЗБЕРЕЖЕННЯ ЖИТТЯ. «СЕНС» ЛЮБОВІ – ПРОЩЕННЯ, ПРИЙНЯТТЯ.

Людина не вміє прощати ні себе, ні інших, цьому потрібно щодня навчатися! Звертайте на свою поведінку щодо оточуючих вас людей і близьких. Помічайте, що вам не подобається в їхній поведінці, що дратує вас у них. Оскільки Зовнішнє дорівнює Внутрішньому, Подібне притягує Подібне, отже, те, що вам не подобається в інших – є присутнім у вас. Ви будете постійно зустрічатися з прикрощами і роздратуванням, поки не пройдете урок прощення й урок справжньої любові.

Отже, щира (справжня) любов припускає, що ми віддаємо себе цілком іншому. Ми віддаємо свої думки, слова і, в першу чергу, – свої вчинки, залишаючись при цьому вільними, як сонечко. Світити – це природний стан, це спосіб буття Сонця. Так само як і любити – це природний стан душі, спосіб її буття.

СПРАВЖНЯ ЛЮБОВ ВОЛОДІЄ ТРЬОМА ІСТОТНИМИ РИСАМИ:

1. Вона безкорисна, жертвує своїми власними інтересами.

2. Вона незмінна, тобто не залежить від примх, незручностей або інших обставин.

3. Вона не виставляє умов, тобто не вимагає нічого у відповідь на свої дії: ані плати, ані схвалення, ані інших нагород.

УМОВНА ЛЮБОВ – це коли ми любимо за щось, коли ми виставляємо умови: «якщо ти добре себе поводиш, я тебе люблю», «якщо ти приносиш додому багато грошей, я тебе люблю» тощо.

Важливо зрозуміти! Тільки безумовна, щира, «свята» любов здатна зцілити людину і допомогти їй реалізуватися в житті.

Ми роками навчалися класової ненависті і презирству до ворогів. Ми молилися на світле сите майбутнє і поступово втратили вміння любити і прощати, і перестали навчати цьому наших дітей.

«А ще через порушення багатьох законів у людях охолоне любов», – сказано в Писанні.

Ми усі запитуємо себе: «Коли ж скінчаться кризові явища в нашій країні?» Зовнішнє дорівнює Внутрішньому, Подібне притягує Подібне. Отже, коли замість ненависті і пошуків винуватих у наші душі повернеться все те, що завжди там повинно бути – любов, співчуття, розуміння, справедливість.

НЕГАТИВНА НАСОЛОДА

Таким чином, поки ви живете в дуальному світі, поки не вийшли за межі дуального бачення, для вас існує тільки два шляхи:

I	II
любов	ненависть
єдність	роздільність
творчість	припинення розвитку
позитивна насолода	негативна насолода
радість	біль, страждання
життя	смерть

Коли творча енергія тече безпосередньо і ніщо їй не заважає самовиражатися, ми переживаємопозитивну насолоду. Можна стверджувати, що незаблокований творчий імпульс і позитивна насолода мають свої корені в любові. Людина по своїй природі настроєна на пошук і одержання насолоди. Це вектор, за яким ми рухаємося. Він веде нас по життю. Ми завжди намагаємося робити те, що приносить нам задоволення. Чи не так?

А що таке негативна насолода?

Її джерело знаходиться у заблокованому, перекрученому або зупиненому творчому імпульсі і прямо пов’язане з почуттями ненависті і роздільності. Як це відбувається?

Наприклад, якщо дитину карали щоразу, коли вона, намагаючись проявити самостійність, йшла куди-небудь без дозволу дорослих або робила щось і при цьому псувала цінну для батьків річ. Звичайно, досить одного-двох випадків, щоб відбулося блокування творчої енергії і дитина зробила висновок, що її дії можуть привести до небажаного для неї наслідку. Творчий імпульс в цьому випадку гальмується або зупиняється зовсім.

Але людина завжди залишається людиною. Тому вона буде отримувати насолоду вже з цієї ситуації. Наприклад, навчиться отримувати насолоду, коли хворіє, коли її не визнають, коли її залишають друзі й близькі, коли залишається на самоті, коли почуває себе погано, коли в неї нічого не виходить, коли не ладяться стосунки з протилежною статтю, коли її кривдять або навіть б’ють, коли їй не сплачують зарплатню і т.д.

Якщо ви тривалий час знаходитеся в якійсь негативній ситуації, якщо якась негативна ситуація регулярно повторюється у вашому житті, то ви якимось чином одержуєте насолоду від неї. Саме негативна насолода прив’язує вас до цієї ситуації.

Шукайте цю насолоду. Вона досить витончена і ховається під усілякими фантазіями й мріями про те, як вам коли-небудь буде добре, або під маскою жертви – як вам погано і як ви страждаєте.

Ви можете запитати: «Ну, добре, знайшов я цю свою негативну насолоду. Що ж далі?»

А далі починайте переживати її, задовольняючись і відпускаючи цю насолоду. Коли ви побачите, як прагнете ще раз випробувати її (це як із хворим зубом, що колупаєш і колупаєш, щоб випробувати біль і насолоду одночасно); коли побачите, як одержуєте задоволення від власної пасивності; коли побачите, як це приємно – жаліти себе, ви самі прийдете до здорового рішення.

Якщо ж ви продовжуєте насолоджуватись своєю улюбленою роллю жертви, ніхто і ніщо не зможе змінити ваше життя. Тільки ви самі, виявивши в себе негативні уподобання і небажання проявляти творчу енергію прямо і безпосередньо, можете змінити власне життя.