- •О.М. Веремейчик методика польових археологічних досліджень
- •2009 Пояснювальна записка
- •Студент повинен знати:
- •Студент повинен вміти:
- •Словник
- •Програма курсу
- •(За вимогами кредитно-модульної системи) змістовий модуль 1 теоретичні проблеми польового археологічного джерелознавства
- •Змістовий модуль 2 організація польових археологічних робіт
- •Змістовий модуль 3 розвідки археологічних пам’яток.
- •Змістовий модуль 4
- •СТруктура залікового кредиту курсу
- •Оцінювання навчальної діяльності студента
- •Шкала оцінювання якості знань студентів:
- •Критерії оцінювання знань студентів за кредитно-модульною системою:
- •Плани лекцій
- •Тема 1. Методика польових археологічних досліджень – наука про археологічні джерела (2 години)
- •Тема 2 . Археологічна пам’ятка як історичне джерело (4 години)
- •Тема 3 .Організація польових робіт(4 години)
- •Тема 4 .Археологічні розвідки(2 години)
- •Тема 5 .Розкопки давніх поселень та городищ(4 години)
- •Тема 6 .Розкопки давніх могильників (2 години)
- •Тема 7 . Камеральна обробка рухомих артефактів (1 година)
- •Тема 8. Складання археологічного звіту (1 година)
- •Тема 2. Археологічні розвідки.(2 години)
- •Тема 3. Методика розкопок поселень та городищ. ( 4 години)
- •Тема 4. Методика дослідження поховальних пам’яток (2 години)
- •Плани лабораторних занять
- •Тема 1. Оформлення топографічного плану археологічної пам’ятки та її опис.
- •(2 Години.)
- •Тема 2. Робота з кресленням. (4 год.)
- •Тема 4 . Заняття з методики
- •Література до курсу:
Студент повинен знати:
Основні теоретико-методологічні засади методики польових археологічних досліджень як спеціальної галузі історичної науки;
Предмет, завдання, функції та структуру методики польових археологічних досліджень;
Методику археологічного дослідження;
Інформаційний потенціал речових джерел з археології України.
Студент повинен вміти:
Застосовувати методику пошуку, виявлення та критики речового джерела;
систематизувати і класифікувати археологічні пам’ятки;
описувати археологічну пам’ятку і вести польову документацію;
формувати джерельну базу дослідження;
інтерпретувати інформацію речового джерела.
Словник
Кредитно-модульна система організації навчального процесу – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових одиниць (залікових кредитів).
Заліковий кредит – це одиниця виміру навчального навантаження необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів.
Модуль– це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу (тема, самостійна робота, лабораторна робота, тест).
Змістовий модуль – це система навчальних елементів, що поєднана за ознакою відповідності певному навчальному об’єктові.
Поточний контроль – оцінювання рівня знань, умінь та навичок студентів, що здійснюється у ході навчального процесу шляхом проведення усного опитування, контрольної роботи, тестування, колоквіуму тощо.
Модульний контроль – форма контролю, у якому підводиться підсумок роботи студента впродовж модуля.
Екзамен (залік) – форма підсумкового контролю, засвоєння студентом навчального матеріалу з окремої дисципліни за певний період відповідно до навчального плану.
Лекція – основна форма проведення навчальних занять у вищому навчальному закладі, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу. Як правило, лекція є елементом курсу лекцій, який охоплює основний теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальної дисципліни.
Семінарське заняття – форма навчального заняття, при якій викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів). Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або навчальних кабінетах з однією академічною групою. Індивідуальне навчальне заняття проводиться з окремими студентами з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей.
Консультація– форма навчального заняття, при якій студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування. Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи студентів, залежно від того, чи викладач консультує студентів з питань, пов’язаних із виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни. Індивідуальні завдання з окремих дисциплін (реферати, курсові роботи тощо) видаються студентам в терміни, передбачені вищим навчальним закладом. Індивідуальні завдання виконуються студентом самостійно при консультуванні викладачем.
Самостійна робота студента– основний засіб роботи студента по оволодінню навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять.