4. Обстеження і оцінка новонародженого

Дихання і серцебиття – це два основні показники стану організму, що входять в шкалу Апгар – систему критеріїв, розроблених Вірджинією Апгар для оцінки стану новонародженого. Окрім цих двох в шкалу Апгар входять ще три основні показники стану організму новонародженого: м'язовий тонус, наявність рефлексів, таких як кашель, і забарвлення шкіри. Кожен з п'яти показників оцінюється за трибальною шкалою (0,1 і 2), при цьому 2 бали вважається оптимальною оцінкою. Наприклад, новонароджений з повністю розслабленими м'язами отримує 0, а дитина, яка активно рухає руками і ногами, отримує 2 бали. Бали за усіма показниками підсумовуються. Якщо дитина набирає 7 або більше за бали, вона знаходиться в хорошому фізичному стані. Сума балів від 4 до 6 означає, що дитина потребує особливої уваги і спеціального відходу. Дитина, що отримала 3 або менш бали, знаходиться в критичному стані і вимагає екстреної медичної допомоги.

Система оцінки В. Апгар дає можливість швидко оцінити стан новонародженого, фокусуючи увагу на основних життєво важливих системах організму. Для ґрунтовнішої оцінки стану новонародженого використовується Шкала оцінки неонатальної поведінки. Ця шкала оцінює широкий спектр можливостей і реакцій дитини, необхідних йому для пристосування до життя поза тілом матері. Вона дозволяє виміряти рефлекси, слух, зір, жвавість, заспокоюваність (наскільки легко заспокоїти малюка). Шкала разом з усебічним обстеженням фізичного стану дуже корисна для діагностики розладів центральної нервової системи.

Шкала Апгар для оцінки стану новонароджених

Ознака	Оцінка ознак у балах
	0	1	2
Серцебиття	Відсутнє	Частота менше 100 уд /хв	Частота більше 100 уд/хв
Дихання	Відсутнє	Повільне, нерегулярне	Гучний крик
М'язовий тонус	В'ялий	Деяка міра згинання	Активні рухи
Рефлекторна збудливість	Відсутня	Слабо виражена (гримаса)	Сильно виражена (крик)
Забарвлення шкіри	Синюшна або бліда	Рожеве забарвлення тіла і синюшна шкіра на кінцівках	Рожева

5. Основні безумовні рефлекси новонародженого і їх значення

Більшість новонароджених добре підготовлені до того, щоб почати взаємодіяти з навколишнім світом. Новонароджений наділений великою кількістю рефлексів, вроджених реакцій, які запускаються певними подразниками.

Основні рефлекси новонародженої дитини

Назва	Відповідна реакція	Значення
Рефлекс Бабинського	Пальці ноги розгортаються віялом, коли підошовну поверхню ступні погладжують в напрямі від п'ятки до пальців	Невідомо
Мигальний рефлекс	Очі дитини закриваються у відповідь на яскравий спалах світла або гучний звук	Захист очей
Рефлекс Моро	У відповідь на гучний шум або коли голова дитини втрачає опору, її руки, напівзігнуті в ліктях, розводяться, а пальці розчепірюються, після чого руки повертаються в початкове положення, а пальці стискаються в кулаки (начебто дитина хотіла когось або щось обхопити)	Можливо, допомагає дитині чіплятися за матір
Хапальний рефлекс (долонний)	Дитина стискає предмет, поміщений в її долоню	допомагає дитині чіплятися за матір
Рефлекс «пошуку грудей»	Якщо доторкнутися до щоки дитини, вона повертає голову у напрямі подразника і відкриває рот	Допомагає дитині знайти сосок
Рефлекс крокування	Коли дитину тримають вертикально, упираючи її ступні в тверду поверхню і переміщаючи тулуб вперед, вона починає ритмічно переступати ногами	Попередник довільної ходьби
Смоктальний рефлекс	Дитина смокче предмет, що опинився біля її рота	Дає можливість харчуватися
«Рефлекс втечі»	Дитина згинає витягнуту ногу в коліні у відповідь на укол підошви гострим предметом	Захищає від неприємних подразників

Деякі рефлекси забезпечують новонародженому доступ до їжі, необхідної для росту: смоктальний рефлекс і рефлекс «пошуку грудей» – говорять про те, що дитина підготовлена до живлення материнським молоком. Інші рефлекси захищають її від небезпечних дій довкілля. Мигальний рефлекс і «рефлекс втечі» допомагають новонародженому уникати неприємної стимуляції.

Інші рефлекси служать основою для ширших, довільних моделей рухової активності. Наприклад, рефлекс крокування виглядає як попередник самостійної ходьби, тренуючи цей рефлекс діти раніше починають ходити.

Рефлекси, крім того, показують, нормально чи ні функціонує нервова система дитини. Наприклад, діти з пошкодженим сідничним нервом, який розташовується в спинному мозку, не демонструють «рефлекс втечі», а діти, які мають порушення в нижньому відділі хребта, не виявляють рефлексу Бабинського. Якщо ці або інші рефлекси ослаблені або повністю відсутні, потрібно ретельне обстеження фізичного стану і поведінки новонародженого.

№21. Асиметрія півкуль головного мозку та її прояви. Види асиметрії. Латералізація.

домінування руки

Міжпівкульна асиметрія мозку – характеристика розподілу психічних функцій між лівим і правим півкулями мозку; фундаментальна закономірність роботи головного мозку не лише людини, але і тварин. Нині проблема міжпівкульної асиметрії вивчається, передусім, у рамках функціональної специфічності великих півкуль. Функціональна специфічність великих півкуль – це специфіка переробки інформації і мозкової організації функцій, властива правій і лівій півкулі головного мозку, яка визначається інтегральними півкульними чинниками. Іншими словами, це специфіка того вкладу, який вносить кожна півкуля у будь-яку психічну функцію.

Процес становлення асиметрії називається латералізацією. Латералізація заснована на функціональній асиметрії і взаємодії півкуль мозку в забезпеченні психічної діяльності людини.

Як відомо, права і ліва півкулі мозку сполучені мозолистим тілом і рядом комісур, які виступають провідниками, через які півкулі обмінюються інформацією і «залагоджують» проблеми взаємодії. Крім того, дослідження останніх десятилітті показали, що існують певні анатомічні відмінності між двома півкулями, які проявляються вже з моменту народження людини.

Асиметрія є властивість усього живого, яка по-різному проявляється – в тропізмах, напрямі загортання молекулярної спіралі тощо. У фізіології тварин використовують поняття «лапість» (аналогічно «рукості»). Спостереження показують, що у ссавців також усі парні органи мають ту або іншу міру асиметрії, існують домінуючі і підпорядковані кінцівки.

Але абсолютного домінування не існує – у кожної людини спостерігається індивідуальне поєднання церебрального домінування (домінування півкулі, яка відповідає за мовлення), домінування руки, ноги, ока і вуха. Зустрічаються люди, які в рівній мірі володіють правою і лівою рукою, – їх називають амбідекстрами. Правші складають близько 90 % усіх людей. Можна припустити, що домінування правої руки існувало вже у печерних предків людини. Імовірно, при створенні наскальних зображень людини контур руки нерідко наносився за допомогою трафарету, яким служила вільна рука самого художника, і в 80 % таких випадків це була ліва рука, і, отже, контур обводився зазвичай правою рукою.

Між церебральним домінуванням та домінування руки існують два типи відношень. При іпсілатеральному типі відношень мовна півкуля буде управляти тією рукою, яка знаходиться по один з нею бік (наприклад при домінуючій правій руці центр мовлення розташовується в правій півкулі). Може бути й так, що мовна півкуля буде управляти рукою, яка знаходиться з протилежного боку (при домінуючій правій руці центр мовлення розташовується в лівій півкулі). Такий тип відношень називається контрлатеральним.