2. Типи гендерних ролей та їх характеристика

На сьогодні виділяють 3 типи психологічної статі особистості або 3 типи гендерних ролей – маскулінна, фемінна, андрогінна. Маскулінність і фемінність – нормативні уявлення про соматичні, психічні і поведінкові властивості, характерні для чоловіків і жінок.

У зміст маскулінної ролі входять характеристики активної, домінантної, інструментальної поведінки (самостійність, незалежність, напористість, здатність керувати, готовність ризикувати, сила, агресивність тощо).

Основними характеристиками фемінної ролі є залежність від оточення, експресивність, необхідні для встановлення близьких міжособистісних стосунків характеристики – вірність, м'якість, ніжність, поступливість, здатність до емпатії тощо.

Для андрогінної ролі властиве поєднання характеристик фемінної і маскулінної ролей, а також гнучкість переходу від однієї до іншої ролі залежно від вимог ситуації. Таким чином, андрогінія – характеристика цілісної особистості, інтеграція жіночого емоційно-експресивного стилю і чоловічого інструментального.

№27. Поняття про гендерну ідентичність, гендерну роль, гендерний стереотип. Розвиток гендерної ідентичності в онтогенезі.

№28. Ознаки порушення гендерної ідентичності в дошкільному віці.

№29. Теорії розвитку гендерної ідентичності : психоаналіз, теорія соціального научіння, когнітивний підхід.

1. Ортодоксальний психоаналіз підкреслює значущість ідентифікації як механізму засвоєння дитиною статевої ролі. Основну роль в цьому процесі грають емоції і наслідування, а заснований він на несвідомій імітації дитиною поведінки дорослих представників своєї статі, передусім, батьків, місце яких вона хоче зайняти.

2. У біхевіоризмі (теорії соціального навчання) прийняття гендерної ролі розглядається, як результат набуття навичок, що підкріплюються заохоченням (на підставі прямого і непрямого підкріплення). Батьки заохочують поведінку, що відповідає статевій приналежності. Матері інтуїтивно заохочують у хлопчиків прагнення до суперництва і досягнень, у дівчаток відсутні заборони на плач тощо. Специфіка вимог пов'язана з гендерними стереотипами, тобто укоріненими в суспільстві уявленнями про те, якими мають бути чоловік та жінка.

На формування гендерної ідентичності чинить вплив також співпадіння статі дитини з очікуваннями батьків. Інакше існує ризик пригнічення властивих статі поведінкових реакцій і викликання протилежних.

3. У когнітивному підході статеворольовий розвиток пов'язаний з розвитком самосвідомості і Я-концепції дитини. Дитина засвоює, що означає бути дівчинкою або хлопчиком, потім визначає (категоризує) себе і намагається, щоб її поведінка відповідала статі. Гендерна ідентичність формується в результаті когнітивного розвитку приблизно до 6 років

№30. Психологічні особливості, повязані зі статтю.

Як культурні, так і біологічні чинники чинять вплив на формування статевого дипсихізму. Передусім, зупинимося на деяких даних статистики. Дослідження ранніх періодів вагітності показують, що на 150 У-сперматозоїдів доводиться приблизно 100 X-сперматозоїдів. Зачаття чоловічим ембріоном часто закінчуються перериванням вагітності на дуже ранніх термінах, викиднями, передчасними пологами тощо. Тому на 100 дівчаток народжується 105 хлопчиків. До 20-24 років кількість чоловіків і жінок вирівнюється, надалі з кожним роком починає спостерігатися прогресуюча перевага чисельності жінок. Також відмічено. що перед війнами і після них народжується більше хлопчиків.

З точки зору Б.Г. Ананьєва, відмінності в тривалості життя чоловіків і жінок можуть бути пояснені більшою надійністю систем саморегулювання життєвих функцій в жіночому організмі. Про високий рівень регуляції жіночого організму свідчить, зокрема, вікова стабільність енергетичних і сенсорних показників. Досконаліший механізм кіркової регуляції і розвиток внутрішнього гальмування, велика надійність і стабільність у функціонуванні систем жіночого організму є продуктом еволюції і має важливий біологічний сенс, пов'язаний з відтворенням виду.

Існують наступні чинники, які сприяють вищій смертності серед чоловіків: різна міра небезпеки для двох статей в традиційній професійній діяльності, схильність до поведінки, зв'язаної з ризиком, менша життєздатність (одна з найбільш вагомих причин полягає в тому, що чоловік отримує лише одну Х-хромосому, а в У-хромосомі міститься порівняно менше генів), менша пристосованість (вузький спектр реакцій).

Функціонування головного мозку. Хлопчики народжуються з краще розвиненою правою півкулею, а дівчатка з лівою, тому дівчатка раніше починають говорити, їх легше навчити читати. У дорослому віці міжпівкульна асиметрія менше виражена у жінок. У хлопчиків же в певний момент часу починає інтенсивно розвиватися ліва півкуля, і дорослі чоловіки в основному лівопівкульні. Для пояснення статевих відмінностей у міжпівкульній асиметрії було висловлено декілька гіпотез. Згідно з однією з них, в основі статевих відмінностей лежать соціальні чинники: чоловіки займалися полюванням і керували переселеннями, що і привело до кращого розвитку у них просторових здібностей, а вербальні переваги жінок обумовлені тим, що вони виховували дітей, а це вимагало словесного спілкування. Існуючі трактування зв'язують статевий диморфізм по асиметрії мозку в основному з чисто людськими або соціальними чинниками. Проте все більше і більше накопичується даних, що свідчать про те, що не лише асиметрія мозку, але і статевий диморфізм по ній, поширені серед тварин.

Ігрова діяльність. Існують певні особливості (окрім іграшок різного виду) в іграх хлопчиків і дівчаток. Ігри дівчаток характеризуються тенденцією до компактного розміщення, для них найцікавіше те, що відбувається усередині будиночка, в замку, каструлі, тобто у внутрішній області. Ігри хлопчиків мають тенденцію до розширення ігрового простору в горизонтальному і вертикальному плані (лазіння по деревах), для них найцікавіше зовнішній план. Хлопчики постійно порушують ігровий простір дівчаток. Якщо дівчинка демонструє поведінку, властиву хлопчикові, до цього відносяться з посмішкою, поблажливо. Якщо ж хлопчик починає демонструвати дівочу поведінку (наприклад, надмірну ніжність, сльози), то це може привести до відкидання з боку однолітків, кепкування тощо.

Академічна успішність. У дівчаток вище вербальні здібності, словниковий запас, вони легше освоюють читання. У хлопчиків вище математичні здібності (з 11-12 років). Дівчаткам легше дається алгебра, важче геометрія, яка вимагає просторового мислення. Для дівчаток менше часу необхідно для налаштування на урок. Вони краще вирішують типові завдання. Дівчатка, які мають добру успішність, вчаться однаково добре майже з усіх предметів, їх оцінки стабільні і однакові. Оцінки хлопчиків неоднорідні.

Спілкування. В процесі спілкування дівчатка орієнтовані на контакт, вони часто дивляться в обличчя, чекають схвалення; хлопчики орієнтовані на отримання інформації. Дівчатка більш навіювані і конформні.

Здібності. Пізнавальні процеси. Креативність – нижче у дівчаток. Відмінності в просторових і математичних здібностях намагаються пояснити особливостями виховання, заохоченням певної діяльності (небагато дівчаток заохочують займатися математикою, що приводить часто до невпевненості дівчинки в необхідності розвивати математичні здібності), ігор (ігри в шашки, футбол, якими частіше захоплюються хлопчики, сприяють розвитку просторових здібностей). Аналіз впливу соціальних чинників показує, що вони, з одного боку, сприяють розвитку пізнавальних потреб чоловіків, з іншого – гальмують розвиток пізнавальних здібностей у жінок і призводять до небажання жінок їх проявляти, направляючи самореалізацію в інше русло. У зрілому віці чоловіки продовжують лідирувати в області просторових уявлень, математичної і вербальної логіки.

Жіноче мислення характеризується великим відсотком інтуїтивності, тонким сприйняттям. Розкид коефіцієнта інтелекту більше у чоловіків, а середні показники вище у жінок; жінка краще зберігає інтелект в старості. Увага жінок характеризується більшою вибірковістю і стійкістю, у чоловіків – високими показниками розподілу уваги.

У сприйнятті часу і простору для жінок характерна переоцінка тривалості тимчасового інтервалу, тобто для жінок час суб'єктивно спливає швидше. Для чоловіків фатальне значення має дата народження, що виступає як особлива точка відліку, за якою чоловік оцінює своє життя. Іноді ця оцінка може бути незадовільна, що призводить до стресу, загострення хронічних і появи гострих захворювань, смерті. За статистикою, велика кількість чоловіків померла за тиждень до дня народження.

Сприйняття і увага до зміни деталей зазвичай також краще розвинені у жінок. До гендерних особливостей соціальної перцепції відносяться вища точність фіксації характеристик зовнішності, більш деталізований опис зовнішності іншої людини, точність визначення ефекту власного впливу на співрозмовника, які характерні для жінок.

Темперамент. У структурі темпераменту спостерігаються наступні відмінності. У жінок вище показники соціальної пластичності, емоційності, соціальної емоційності, у чоловіків – пластичності, темпу. Емоційна чутливість, нестабільність, збудливість, експресивність більшою мірою характерні для жінок, висока вегетативна реактивність – для чоловіків.

Емоційна та мотиваційна сфера. Мотивація у жінок переважає зовнішня, у чоловіків – внутрішня. Рівень емпатії спочатку вище у дівчаток. Але у жінок з віком він більше не зростає, тоді як у хлопчиків з віком є тенденція до його росту.

Існують відмінності між чоловікам і жінкам в якості агресивних реакцій. Так, для жінок характерна непряма агресія, вербальний компонент різко переважає над невербальним, для чоловіків – пряма, доля невербальної агресії значно вища, ніж у жінок. У чоловіків переважають активні і агресивні стратегії подолання конфліктів, у жінок – стратегії компромісу і уникнення. В цілому, для жінок більшою мірою в порівнянні з чоловіками характерна партнерська стратегія досягнення мети.

61