28 Моногібридне схрещування

 

Основні закономірності спадковості були відкриті Г. Менделем (1865). Метод, що використовував Мендель при виведенні законів, називається гібридологічним. Гібриди — нащадки, одержані внаслідок схрещування двох організмів, що несуть альтернативні ознаки.

Моногібридне схрещування — схрещування за однією парою ознак.

Закон одноманітності першого покоління (1-й закон Менделя). При схрещуванні двох гомозиготних особин з альтернативними ознаками у першому поколінні всі гібриди однакові за фенотипом і схожі на одного з батьків. У гібридів І покоління проявляється тільки домінантна ознака.

Для наступного схрещування використовуються гібриди І покоління:

Закон розщеплення ознак (2-й закон Менделя). При схрещуванні двох гібридів у другому поколінні спостерігається розщеплення ознак за фенотипом у співвідношенні 3:1. В однієї частини нащадків виявляється рецесивна ознака вихідної батьківської особини.

В основі законів успадкування лежить поведінка хромосом під час мейозу. Алельні гени в гомологічних хромосомах несуть однакові ознаки, тому чисті батьківські лінії утворюють тільки один тип гамет. При злитті гамет у зиготу потрапляють гомологічні хромосоми з альтернативними ознаками, але виявиться фенотипово лише домінантна ознака.

Неповне домінування. Домінантна ознака не завжди повністю пригнічує рецесивну, тому можлива поява проміжних ознак. Генотип і Фенотип

Генотип – сукупність спадкоємних ознак і властивостей, отриманих особиною від батьків. А також нових властивостей, що з’явилися в результаті мутацій генів, яких не було в батьків. Генотип складається при взаємодії двох геномов (яйцеклітини й сперматозоїда) і являє собою спадкоємну програму розвитку, будучи цілісною системою, а не простою сумою окремих генів. Фенотип – сукупність всіх ознак і властивостей організму, що зложилися в процесі індивідуального розвитку генотипу. Сюди ставляться не тільки зовнішні ознаки, але й внутрішні: анатомічні, фізіологічні, біохімічні. Кожна особина має свої особливості зовнішнього вигляду, внутрішньої будови, характеру обміну речовин, функціонування органів, тобто свій фенотип, що сформувався в певних умовах середовища

29 Аналізуюче схрещування — схрещування особин із домінантною ознакою у фенотипі і невідомим генотипом із рецесивною гомозиготою, з метою визначити генотип першої особини. Вперше аналізуючі схрещування проводив Грегор Мендель для підтвердження своєї моделі спадковості. Такий тип гібридизації може використовуватись як інструмент у селекційній роботі і генетичних дослідженнях.

Моногібридні схерщування[ред. • ред. код]

У схемах схрещування особин із домінантною ознакою у фенотипі і невідомим генотипом записують у вигляді так званого фенотипвого радикала A_. Таке позначення означає, що в організму точно є один алель, що визначає домінантний стан ознаки, а другий алель є невідомим. При гібридизації такої особини із рецесивною гомозиготою можливі два результати:

• Якщо усе потомство виявиться одноманітним, це свідчитиме про те, що аналізована особина утворює тільки один тип гамет, а отже є гомозиготою (AA). Схематично схрещування можна записати так:

P:	AA	×	aa
G:	A		a
F1:	Aa

• Якщо у потомстві спостерігатиметься розщеплення 1:1, то це означатиме, що аналізована особина утворює два типи гамет (A і a), тобто є гетерозиготою (Aa). Схематичний запис схрещування:

P:	Aa	×	aa
G:	A, a		a
F1:	1Aa : 1aa