5.3. Класифікація методів дре за засобами державного впливу на розвиток економіки
Критерієм даної класифікації являються засоби державного впливу на розвиток економіки. Ця класифікація включає наступний перелік методів (рис. 5.1):
правові;
адміністративні;
економічні;
неформальні (методи морального переконання);
інституціональні.
Правові методи ДРЕ – система законів та законодавчих актів, що регламентують діяльність суб’єктів господарювання (визначають правовий простір). Правове регулювання – це діяльність держави з встановлення обов’язкових для виконання юридичних норм (правил) поведінки суб’єктів права. Необхідний у цьому разі примус забезпечується розвитком громадської свідомості та силою державної влади. Правове регулювання складає основу управлінської дії держави на економічну діяльність.
Правове регулювання економіки має свій предмет, оскільки пов’язана з юридичним визначенням засобів, інструментів і процедур реалізації державної влади. Предметом правового регулювання економіки є:
відносини між державою( державними органами) і суспільством, громадянами, суб’єктами господарської діяльності;
відносини «всередині» держави, між її органами з приводу розподілу повноважень, визначення їх статусу; відносини між суб’єктами господарської діяльності (виробник - посередник, замовник - підрядник, боржник – кредитор, власник – орендар і т. ін.);
економічні відносини між людьми, залученими в державно – управлінський процес як з приводу професійного виконання обов’язків державних службовців, так із причин звернення до державних органів для вирішення будь - яких власних проблем.
Стрижнем правового регулювання є розроблення та юридичне закріплення норм (правил) поведінки суб’єктів економічних відносин. Якість правового регулювання залежить від того, як законодавчі органи формують юридичні закони. Основними вимогами до різних форм правового регулювання є: своєчасність, стабільність, повнота, внутрішня узгодженість.
Основними формами правового регулювання економіки в Україні є: Конституція та закони України; укази та розпорядження Президента України;
Рис. 5.1. Класифікація методів ДРЕ
постанови та інші акти Верховної Ради України; постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України; нормативно - правові акти центральних органів виконавчої влади; нормативні акти місцевих адміністрації та органів місцевого самоврядування.
Виключно законами України встановлюються:
Державний бюджет України і бюджетна система України;
система оподаткування, податки і збори;
засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків;
статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України;
порядок утворення і погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргу;
порядок випуску та обігу державних цінних паперів, їх види і типи;
порядок утворення і функціонування вільних та інших спеціальних зон, що мають економічний чи міграційний режим, відмінний від загального.
Адміністративні методи ДРЕ – це інструменти прямого впливу держави на діяльність суб’єктів ринку. Загальними ознаками адміністративних методів є:
прямий вплив державного органу або посадових осіб на дії виконавців через встановлення їхніх обов’язків, норм поведінки та віддачі команд (наказів, розпоряджень) ;
безальтернативний вибір способів розв’язування завдань, варіанта поведінки;
обов’язковість виконання наказів, розпоряджень;
відповідальність суб’єктів господарювання за ухилення від виконання наказів.
З приводу застосування адміністративних методів та їх оцінки склалося дві точки зору, котрі відрізняються поміж собою характеристиками сутності цих методів.
Згідно з першою точкою зору, адміністративні інструменти державного регулювання, включаючи в себе засоби заборони, дозволу і примусу суперечать принципами ринкової економіки. Внаслідок цього їх широке використання порушує економічний механізм, перериває нормальний господарський розвиток. Тому, як вважають прибічники цього підходу, адміністративні методи необхідно використовувати в сферах і ситуаціях при надзвичайних обставинах як хірургічне втручання, а саме тоді, коли:
ринковий механізм діє дуже помалу (соціальні кризи);
ринковий механізм взагалі не може вирішити завдання (війни);
дія ринкового механізму може привести до незворотних наслідків (захист навколишнього середовища).
Іноді адміністративні методи ототожнюють з поняттям «адміністрування», хоч вони мають різний зміст. Адміністрування характеризує політичний режим, стиль державного управління, за яким в управлінських процесах переважно використовуються методи силового тиску, жорстке підпорядкування, команди, штрафи, покарання. Адміністрування можливо при використанні будь - яких методів, у тому числі й економічних.
В економічно розвинених країнах за нормальних умов адміністративні методи відіграють другорядну роль. Їх використання стає доцільним тоді, коли ринковий механізм та економічні засоби ДРЕ виявляються недостатніми або діють надто повільно.
З цієї позиції виходить інша, друга точка зору щодо адміністративних методів, згідно якої адміністративне регулювання - це дії центральних і регіональних державних органів, які направленні на збалансування інтересів суб’єктів господарювання за допомогою нормативних актів, вказівок, розпоряджень.
В такому розумінні сукупність адміністративних важелів охоплює регулюючі дії, пов’язані з забезпеченням правової інфраструктури. Застосування таких заходів має на меті створення найбільш сприятливих для приватного бізнесу правових умов. Їх функції - забезпечення стабільної обстановки для підприємців, захист конкурентного середовища, гарантування прав власності та свободи прийняття економічних рішень.
При такому підході застосування адміністративних методів ефективне у сферах:
прямий контроль держави над монопольними ринками;
балансування інтересів суб’єктів господарювання;
забезпечення правої інфраструктури;
реалізація державних програм і планів;
охорона навколишнього середовища і здорових людей;
соціальний захист населення, визначення і гарантування мінімально допустимих життєвих параметрів;
встановлення соціальних стандартів (гарантований прожитковий мінімум, регламентація умов праці тощо);
захист національних інтересів у міжнародних зв’язках (ліцензування експорту, державний контроль за імпортом капіталу, робочої сили, товарів тощо).
Основними інструментами адміністративного регулювання є ліцензії, квоти, санкції, норми, стандарти, державні закони тощо.
Економічні методи ДРЕ - це інструменти державного впливу, за допомогою яких створюються відповідні умови, котрі направляють розвиток ринкових процесів в необхідне для держави русло.
Регулювання за допомогою економічних методів дає змогу суб’єктам ринку зберегти право на вільний вибір своєї поведінки.
Застосування економічних методів ДРЕ дозволяє створювати економічні умови, які спонукають суб’єктів ринку діяти в необхідному для суспільства напрямі, вирішувати ті чи інші завдання згідно із загальнодержавними та приватними інтересами .
До економічних методів відносять :
фінансову (бюджетну, фіскальну ) політику ;
грошово-кредитну (монетарну ) політику;
прогнозування, планування і програмування.
Неформальні (пропагандистські, морально етичні, морального переконання) методи ДРЕ – це звернення держави до гідності, честі і совісті людини (підприємця, найманого робітника, державного службовця і т. ін.). Вони включають заходи виконання, роз’яснення і реалізації цілей і зміст регулювання, засоби морального заохочення тощо.
Суть цих методів полягає в тому, що б формувати і підтримувати в людей певні переконання, духовні цінності, моральні позиції, психологічні установки щодо діяльності держави.
Ці методи держава використовує для впливу на економіку в таких формах:
опублікування програм дії уряду;
спеціальні програми по радіо, телебаченню, публікації в періодичній пресі;
політична реклама;
заклики держаних органів до підприємців, бізнесменів, трудящих, профспілок, політичних партій щодо дотримання ними певної лінії поведінки;
зустрічі з виборцями, участь у роботі об’єднання за економічними інтересами з метою залучення інвестицій і т. ін.;
орієнтація діяльності суб’єктів ринків на цілі та пріоритети державних макроекономічних планів (програм).
Ефективність неформальних методів залежить від належної організація пропагандистських акцій і міри довіри людей до держави.