Зведена таблиця показників роботи каналів розподілу товарів

Показники	Умовні позначення	Варіанти каналів розподілу
		1	2
1	2	3	4
Необхідна кількість каналів розподілу по варіантам
Планова ефективність роботи 1 каналу, тис.т. :
для 1-го року роботи
для 2-го року роботи
для 3-го року роботи
Обсяги реалізованої продукції, тис.т.:
для 1-го року роботи
для 2-го року роботи
для 3-го року роботи
Доходи за всіма каналами розподілу, тис.грн.	Д
Податок на додану вартість, тис.грн.	ПДВ
Фонд оплати праці, в залежності від отриманого доходу, тис.грн.
Сумарний фонд оплати праці, тис.грн.
Нарахування на фонд оплати праці, тис.грн.
Загальні затрати на роботу каналу розподілу, тис.грн.	С (В)
Прибуток підприємства, тис.грн.	П
Податок на прибуток, тис.грн.
Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, тис.грн.
Рентабельність каналу розподілу, %

На підставі даних розрахунків зробити висновок, щодо доцільності вибору такого каналу розподілу за рентабельністю і вказати чисельність каналів збуту.

5.2. Визначення потреби в товарах, точки замовлення і порядок оформлення замовлення

5.2.1.1. Визначення потреби в товарах

Для ефективної організації процесів товаропостачання оптовим підприємством роздрібної торговельної мережі потрібно забезпечити неперервну циркуляцію товарної маси в обсягах та структурі, які б відповідали обсягам, структурі та ритму реалізації товарів у підприємствах роздрібної торгівлі. Однією з основних умов розв'язання цього завдання є правильне визначення потреби в товарах для завезення у відповідному плановому періоді.

Обсяги потреби в товарах окремих груп чи товарних підгруп на наступний плановий період визначаються за формулою балансового зв'язку на підставі даних про запаси товарів і обсяги їх реалізації:

, (5.29)

де Н — план надходження товарів;

Р — план (прогноз) реалізації товарів;

Зк — очікувані запаси на кінець прогнозного періоду;

Зп — очікувані запаси на початок прогнозного періоду;

Вт — очікуване вибуття товарів у зв'язку з природними втратами, переоцінками товарів, їх сезонним розпродажем та іншими причинами.

Найбільш поширеним методом визначення мінімальної частоти доставки товарів є встановлення інтервалу завезення за методом подвоєної різниці між середнім і незнижуваним запасом товарів.

, (5.30)

де Ізав — інтервал завезення, дн;

Зс — середній запас товарів, дн;

3н — незнижуваний (мінімальний) запас товарів, дн;

К— коефіцієнт комплектності партії завезення товарів

В подальшому розмір партії завезення товарів визначають на основі розрахованого інтервалу завезення і обсягів одноденної реалізації:

, (5.31)

де Ро/д — розмір одноденної реалізації товарів торговельним підприємством, грн;

3п — запаси товарів за нормативом, тис. грн; Зф — запаси товарів фактичні, тис. грн.

Оптимальний розмір партії завезення товарів за умови необхідності забезпечення стійкості асортименту товарів, запланованих розмірів товарних запасів і мінімізації поточних витрат, пов'язаних із завезенням Сзаг та зберіганням товарів Сзб:

, (5.32)

де С зав – витрати із завезення товарів, грн.;

С зб - витрати із зберігання товарів, грн.;

При цьому витрати із завезення товарів можна визначити як добуток транспортних витрат на завезення однієї партії товарів і кількості партій, що завозяться в підприємство торгівлі:

, (5.33)

де Q опт – оптимальний розмір партії поставки, який забезпечує найменший розмір витрат;

- витрати на завезення однієї партії товарів;

Н надх – обсяги надходження товарів у торговельне підприємство з планом.

А витрати зі зберігання товарів обчислюються як добуток питомих річних витрат на зберігання однієї одиниці запасів товарів і кількості товарів, які, зберігаються у підприємстві:

, (5.34)

де - питомі річні витрати на зберігання однієї одиниці запасів товарів.

У такому разі загальні витрати із завезення та зберігання товарів розраховуватимуться за формулою, а оптимальний розмір партії завезення товарів за критерієм мінімуму загальних витрат — за формулою:

, (5.35)

, (5.36)

Кількість партій завезення товарів протягом планового періоду (наприклад року):

, (5.37)

та інтервал завезення товарів:

, (5.38)

де Дн — кількість днів у плановому періоді.

5.2.2.2. Визначення точки замовлення та складання графіків завезення товарів

Одним з важливих питань, які виникають під час проектування системи товаропостачання роздрібної торговельної мережі, є визначення моменту, в який потрібно поповнювати наявні запаси товарів, щоб не допустити перебоїв у торгівлі. При визначенні розміру точки замовлення слід врахувати те, що все різноманіття систем управління запасами можна звести до трьох основних типів:

— система з фіксованим розміром замовлення Робота цієї система полягає в тому, що розмір замовлення є постійною величиною (визначеною за формулою Вілсона), а повторне замовлення подається при зменшенні наявних запасів до визначеного критичного значення точки замовлення. В такій системі момент подання замовлення (точка замовлення) визначається за формулою:

, (5.39)

а середній розмір запасів складає:

, (5.40)

Робота за цією системою пов'язана з необхідністю ведення щоденного обліку запасів по кожному товару. Водночас для магазинів більш зручною і традиційно використовуваною є система інтервальної перевірки запасів (у кінці робочого тижня, під час перезміни бригад тощо). При цьому розрахунок точки замовлення можна проводити за видозміненою формулою:

, (5.41)

де і— інтервал між перевірками запасів.

— система з постійним рівнем запасу (з фіксованим інтервалом замовлення) характеризується тим, що в ній через певні визначені інтервали часу проводиться перевірка стану запасів, і якщо після попередньої перевірки частину товарів було реалізовано, то подається замовлення на поповнення запасу, розмір якого Q відповідає різниці між максимальним запасом М, до якого здійснюється поповнення запасів, та фактичним розміром запасу в момент перевірки Jф.

, (5.42)

Максимальний розмір запасу в цій системі визначається за формулою:

, (5.43)

а середній розмір запасу — за формулою:

, (5.44)

Для визначення розміру замовлення Q застосовується одне із двох правил:

, (5.45)

, (5.46)

де q – раніше замовлена кількість товарів, од.

— система з фіксованим розміром замовлення і нижньою межею розміру запасу (так званої Ss — система, або система двох бункерів) — це система з постійним розміром замовлення, у якій встановлено нижню межу рівня запасу (пороговий запас). Фактично ця система є поєднанням системи з фіксованим розміром замовлення і системи з постійним рівнем замовлення. При цій системі встановлюється максимальний рівень запасу М і проводиться розрахунок точки замовлення. Для розрахунку цих параметрів використовуються формули:

, (5.47)

, (5.48)

В курсовій роботі студентам необхідно обрати ту систему замовлення товарів, яка відповідає досліджуваному підприємству. Далі в роботі надається приклад оформлення замовлення та графіки на завезення товарів (рис. 2.7, 2.8) та графік відбирання і завезення товарів з бази «N» у магазин «M» (рис. 2.9).

Рис. 2.7. Форма заявки на завезення товарів у магазин

Рис. 2.8. Зразок графіка завезення товарів

Графік відбирання і завезення товарів з.... бази у магазини ....

№з/п	Дні відбирання	Дні завезення	Назва покупців-одержувачів
1. Непродовольчі товари
1	понеділок	середа	Магазини .... споживчого товариства Магазини .... коопоб'єднання №..
2	вівторок	четвер	Магазини ... споживчого товариства Коопунівермаг
2. Продовольчі товари
№з/п	Дні завезення	Назва покупців-одержувачів
1	четвер	Магазини.... споживчого товариства
2	понеділок	Склад ...споживчого товариства

Рис. 2.9. Зразок графіків відбирання і завезення товарів

Зробити короткий висновок загалом по розділу.

ДОДАТКИ

Додаток А

ПРИКЛАД ОФОРМЛЕННЯ ТИТУЛЬНОГО АРКУША

КУРСОВОЇ РОБОТИ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ

КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО

УНІВЕРСИТЕТУ

КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ

Курсова робота з навчальної дисципліни:

«ОРГАНІЗАЦІЯ ТОРГІВЛІ»

на тему:

_______________________________________________________

Виконав: студент групи ЕП-11

економічного факультету О.О. Охріменко

Керівник: канд. екон. наук, доцент О.В. Кедрук

ХАРКІВ – 20____

Додаток А 1

Завідувачу кафедри

____________________________

(назва кафедри)

_____________________________

(прізвище, ініціали)

Студент(а/ки)________________

(прізвище, ім’я та по-батькові)

_____________________________

(факультету, курсу, групи, форми навчання)