- •Тема 1. Національна економіка: загальне та особливе
- •1.2. Моделі національних економік
- •1. За типом власності на засоби виробництва (формаційний підхід):
- •1.3. Стадії розвитку національної господарської системи України
- •1.4. Напрямки економічних реформ в Україні
- •1.5. Основні економічні показники національної економіки
- •1. Обчислення обсягу національного виробництва
- •Тема 2. Економічні теорії та базисні інститути національної економіки
- •2.1. Економічні теорії національної економіки.
- •2.2. Базисні інститути національної економіки.
- •2.1. Економічні теорії національної економіки
- •2.2. Базисні інститути національної економіки
- •Тема 3. Теорія суспільного добробуту та соціально-ринкової економіки
- •3.2. Утилітарна теорія суспільного добробуту
- •3.3. Соціально орієнтована ринкова економіка
- •Тема 4. Характеристика економічного потенціалу національної економіки
- •4.2. Природно-ресурсний потенціал
- •4.3. Населення країни як чинник її розвитку. Трудовий потенціал.
- •4.4. Науково-технічний потенціал
- •4.5. Інформаційний потенціал
- •4.7. Зовнішньоекономічний потенціал
- •4.8. Екологічний потенціал
- •Тема 5. Інституціональні чинники розвитку національної економіки
- •5.2.Населення як рушійна сила розвитку національної економіки
- •5.3. Матеріально-технічна база розвитку національної економіки.
- •Тема 6. Функціонування інфраструктури національного ринку
- •6.1. Сутність, склад та функції ринкової інфраструктури.
- •6.2. Основні елементи спеціалізованої ринкової інфраструктури та їх характеристика.
- •6.1. Сутність, склад та функції ринкової інфраструктури
- •6.2.Основні елементи спеціалізованої ринкової інфраструктури та їх характеристика
- •Тема 7. Державність та державне управління економікою
- •7.2. Сутність, об'єкти,суб'єкт та методи державного регулювання економіки
- •7.3. Економічні функції держави ( functio – виконання, обов’язок)
- •7.4. Система органів державного регулювання економіки
- •7.6. Шляхи вдосконалення державного регулювання національної економіки
- •Тема 8 демократія, економічна свобода та економічний порядок
- •8.2. Бюрократія та бюрократизм.
- •8.3. Економічна свобода та економічний порядок.
- •Тема 9. Структурна перебудова національної економіки
- •9.2. Державне регулювання структурних зрушень в економіці
- •Пріоритети державної структурної політики
- •9.3. Основні напрями державної структурної політики:
- •Тема 10. Програмування та прогнозування в національній економіці
- •10.2. Державна програма економічного і соціального розвитку як форма макроекономічного регулювання.
- •10.4. Принципи прогнозування в національній економіці.
- •Тема 11 політика економічного зростання в національній економіці.
- •11.2. Типи та способи економічного зростання
- •11.3. Чинники економічного зростання:
- •11.4. Механізми забезпечення економічного зростання
- •Тема 12. Інституціональні форми інтеграції національної економіки у світове господарство
- •12.1. Форми інтеграції у світовому господарстві
- •12.2. Економічна інтеграція України у світове господарство
- •12.1. Форми інтеграції у світовому господарстві
- •Цілі формування вез та шляхи їх реалізації
- •12.2. Економічна інтеграція України у світове господарство
- •Пріоритети національної економіки України за етапами історичного розвитку
- •Література Основна
- •Додаткова
- •Періодичні видання
2.2. Базисні інститути національної економіки
Теорія інститутів - комплексне економічне вчення. Об'єкти його дослідження - такі інститути: корпорація, держава, профспілки, ринок, психологічні, моральні та етичні (звичаї, норми, навички, інстинкти тощо) чинники розвитку сучасної цивілізації та окремо взятих національних господарських систем.
Інституціоналізм став активним поєднанням вітчизняної економічної школи з загально цивілізаційним економічним знанням. Подібно до представників західної школи інституціоналізму вітчизняні науковці відзначали, що дослідження предмета політекономії (економічної теорії) не можливе без врахування усіх зв'язків, що виникають у суспільстві. З цього приводу Симоненко Г.Ф. пише: „Політична економія не може розглядати народне господарство поза зв'язком з політичними і громадськими установами країни, з її цивільним та адміністративним законодавством, поза впливом на економічний побут релігії, пануючого морального світогляду народу і його побутових особливостей, переважаючого напрямку ідей у певну епоху, загальних успіхів людського знання та техніки, промисловості особливо, одним словом, - поза зв'язком із всім ходом історичного розвитку..." - інститутами суспільства загалом.
Суспільні інститути - це такі елементи, підсистеми суспільства та взаємозв'язки між ними, що визначають увесь його історичний хід.
Інститути національної економіки - це ключові елементи будь-якої економічної системи; механізми упорядкування економічних дій, що становить сутнісну основу економічної системи суспільства. Це поняття є ширшим за „господарський механізм", оскільки відображає не лише форми і способи регулювання та управління економічними процесами, а й способи поєднання ресурсів у суспільному виробництві товарів та послуг на принципах виконання інститутами певних лише їм притаманних ролей та функцій. Система інститутів економіки у їх взаємодії та розвитку – це і є економічна система суспільства.
Поняття " інститут" еволюціонувало від його розуміння як стійких звичаїв мислення (Т.Веблен), правил гри (Т.Парсонс, О.Уільямсон), мовних символів, традицій і права (У.Гамільтон, Дж. Ходжсонс), організацій (Д.Лафт) до їх розуміння як закріплених правом та організаціями звичаїв, норм і традицій, що становлять основу упорядкованого розвитку елементів та підсистем суспільства.
Основні базові інститути економіки - праця, влада, власність та управління. Вони є спільними для усіх економік. Конкретні форми їх прояву (у кількісному та якісному вираженні) можуть видозмінюватись і впливати на формування різних моделей національної економіки.
Комбінація базових економічних інститутів - це формування елементів, підсистем господарської системи та взаємозв'язків між ними у конкретному суспільстві. Взаємодія базових економічних інститутів формує інституціональну матрицю суспільства, що є саморозвивальною підсистемою суспільства поряд з політичною, соціальною, технологічною, демографічною та екологічною суспільними підсистемами.
Отже, аналіз економічних систем з позицій теорії інститутів дозволяє досліджувати формування інституційного середовища економіки, домінування одних інститутів над іншими, загибель та появу їх нових організаційних форм. Це і є реальна історія і перспективи розвитку людського суспільства загалом і окремих його націй. У цьому і полягає принцип поєднання у структурі наукового знання загального та особливого - варіанти історичного розвитку, взяті окремо, становлять історію окремих країн і цивілізацій, а у своїй сукупності формують історичну канву розвитку людства.
Становлення і трансформація базових економічних інститутів та інституцій веде до еволюційного розвитку економічних систем та окремих типів національних економік за загальними закономірностями.
Таким чином, економічні системи суспільства - це комплекс економічних інститутів, набір яких приблизно однаковий у будь-якій національній системі господарювання, проте прояви та форми його реалізації є різними. Так, країни з ринковою економікою стоять на вищих щаблях розвитку громадянського суспільства та адекватних їх розвитку систем політичного устрою і господарювання. А країни і трансформаційною економікою та ті, що розвиваються, перебувають на стадії формування власних основ демократичного розвитку. Їх стале зростання, залежить від того, як швидко і якісно (поетапно, нестихійно, системно) вони реалізують принципи демократичності у всіх підсистемах суспільства.