- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України херсонська державна морська академія Кафедра природничо-наукової підготовки
- •Методичні рекомендації
- •Правила техніки безпеки у лабораторії хімії
- •Основні правила
- •Обов’язкові вимоги до техніки безпеки при роботі студентів у хімічній лабораторії.
- •Надання першої медичної допомоги при нещасних випадках.
- •Правила надання першої медичної допомоги
- •Лабораторна робота №1 Тема: Найважливіші класи неорганічних сполук (теоретичні відомості)
- •Властивості кислот
- •Номенклатура солей
- •Класи неорганічних сполук (лабораторна робота)
- •I. Одержання та властивості оксидів
- •II. Одержання та властивості основ
- •Ііі. Одержання та властивості кислот
- •IV. Отримання та властивості солей
- •Контрольні питання та вправи
- •Лабораторна робота №2 Окисно-відновні реакції
- •Теоретичні відомості Окисно-відновні реакції
- •Класифікація окисно-відновних реакцій (таблиця 2.1)
- •Складання рівнянь окисно-відновних реакцій методом електронного балансу
- •Питання до захисту лабораторної роботи.
- •Лабораторна робота №3
- •Теоретичні відомості
- •Лабораторна робота №4 Гідроліз солей Al2(so4)3, Na2s, BaCl2, CuSo4.
- •Теоретичні відомості
- •Класифікація електролітів (таблиця 4.1)
- •Хід роботи
- •Електроліз розчинів та розплавів солей. Корозія суднових конструкцій.
- •Теоретичні положення
- •Електроліз розчинів
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота №6
- •Зміст роботи
- •1. Явища, які спостерігаються при розчиненні речовин:
- •2. Визначення розчинності солі.
- •3. Залежність розчинності солей від температури.
- •4. Пересичені розчини.
- •5. Кристалогідрати:
- •Індивідуальні завдання
- •Лабораторна робота №7
- •Теоретичні відомості
- •Зміст роботи
- •1. Утворення і дисоціація сполук з комплексним катіоном.
- •2. Утворення і дисоціація сполук з комплексним аніоном.
- •3. Різниця між простими і комплексними іонами ферум (III).
- •4. Стійкість і руйнування комплексних іонів.
- •5. Дисоціація подвійної солі.
- •6. Гідратна ізометрія аквакомплексів.
- •Індивідуальні завдання
- •Лабораторна робота №8 Властивості сполук Феруму.
- •Теоретичні відомості
- •Питання до захисту лабораторної роботи.
Контрольні питання та вправи
1. Які з перелічених речовин реагують з калій гідроксидом: магній гідроксид, алюміній гідроксид, цинк оксид, ферум (III) гідроксид, барій гідроксид? Написати рівняння відповідних реакцій.
2. Які з вказаних сполук будуть попарно взаємодіяти: дифосфор пентоксид, натрій гідроксид, цинк оксид, аргентум нітрат, натрій карбонат, калій хлорид, хром (III) гідроксид, сульфатна кислота? Скласти рівняння відповідних реакцій.
3. Представити структури наступних речовин: барій гідрокарбонату, алюміній гідроксиду хлориду, ферум (III) нітрату, хром (III) гідроксиду сульфату, ферум (II) гідрогенсульфату, цинк гідроксиду сульфату, алюміній дигідрогенфосфату, ферум (III) гідроксиду карбонату, хром (ІІІ) гідрогенсульфату, кальцій фосфату, кальцій триоксосилікату, ферум (II) гідроксиду нітрату.
4. Скласти рівняння реакцій отримання усіма можливими способами наступних солей: купрум (II) сульфату, натрій нітрату, кальцій карбонату.
5. Змінюючи співвідношення реагуючих речовин за реакцією взаємодії кальцій гідроксиду з фосфатною кислотою, отримати кислу, основну та середню сіль.
6. Скласти рівняння реакцій отримання вказаних нижче солей: натрій гідрогенфосфату, барій гідрогенсульфату, алюміній дигідроксиду хлориду, хром (III) гідроксиду нітрату. Як перетворити ці солі в середні? Написати рівняння відповідних реакцій.
7. Скласти рівняння, за допомогою яких можна здійснити наступні перетворення:
а) Fe(OH)3 Fe2О3 Fе FеСl3 Fе(NO3)3
б) Р Р2O5 Н3РO4 Са3(РO4)2 Са3(Н2PO4)2 Са3(РO4)2
в) Сu(ОН)2 СuО Сu СuSO4 Сu(NO3)2
г) Са(НСO3) СаСO3 СаО СаСl2 СаСO3
д) Аl2O3 КAlО2 Аl(OН)3 Аl(ОН)SO4 Аl2(SO4)3 Al Al(NO3)3
Література:
1. Скопенко В.В., Григор'єва В.В. Найважливіші класи неорганічних сполук: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1996. – 152 с.
2. Ахметов Н.С. Общая и неорганическая химия: Учебник для химико-технологических вузов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Высш. шк., 1988. – С. 237-252.
Лабораторна робота №2 Окисно-відновні реакції
Мета роботи: дослідити окисно-відновні властивості різних хімічних речовин, удосконалити навички складання рівнянь окисно-відновних реакцій методом електронного балансу.
Обладнання: періодична система хімічних елементів Д.І. Менделєєва, таблиця окисників та відновників, таблиця окисно-відновних реакцій, алгоритм складання ОВР.
Теоретичні відомості Окисно-відновні реакції
Окисно-відновними називаються реакції, які відбуваються із зміною ступенів окиснення елементів.
Основні положення теорії окисно-відновних реакцій:
Окиснення – процес віддачі електронів атомом, молекулою чи іоном. Наприклад: Fe2+ - 1e → Fe3+ (ступінь окиснення підвищується).
Відновлення – процес приєднання електронів атомом, молекулою чи іоном. Наприклад: Fe3+ + 1e → Fe2+ (ступінь окиснення знижується).
Атоми, молекули чи іони, що віддають електрони, називаються відновниками. Під час реакції вони окиснюються. Атоми, молекули чи іони, що приєднують електрони, називаються окисниками. Під час реакції вони відновлюються.
Число електронів, що віддає відновник, дорівнює числу електронів, що приєднує окисник.