Методика виконання роботи:

Ш

а б

Мал.4.Віскозиметри:

а – віскозиметр Оствальда;

б – віскозиметр Оствальда-Пінкевича

видкість витікання розчину можна визначити віскозиметром Оствальда (мал.4), який становить собоюU-подібну трубку. Одне коліно трубки розширене, у друге – впаяний капіляр діаметром 0,7-1,0мм. Верхня частина капіляра переходить в шароподібне розширення ємністю 2-3мл. Після розширення трубка знову звужується. Вище і нижче шароподібного розширення виготовлені помітки А і Б.

До трубки над розширенням прикріплюють невелику гумову трубку або користуйтеся гумовою грушею. Віскозиметр вертикально закріплюють у штариві. На теперішній час використовують більш зручний віскозиметер Оствальда-Пінкевича з двома кульками (мал.4). Спочатку вимірюють час витікання чистого розчинника (у нашому випадку це дистильована вода). Для цього 5мл розчинника заливають в більш широке коліно віскозиметра (дослід проводять при температурі 25 ^°С). Через гумову трубку або грушею засмоктують розчинник вище помітки-А над кулькоподібним розширенням. Засмоктування припиняють, і рідина зразу починає переливатися в широке коліно віскозиметра. Як тільки рівень рідини опуститься до верхньої помітки-А, включають секундомір і відмічають час, протягом якого розчинник, який міститься між верхньою-А і нижньою-В помітками, витікає через капіляр. Коли рідина опуститься до нижньої помітки, виключають секундомір і записують результати замірювання. Відлік повторюють 3 рази, після чого обчислюють середній час витікання розчинника. Віскозиметер виймають із стакана, витирають, виливають розчинник, промивають і висушують прилад. Після цього таким же чином визначають швидкість витікання 0,2-0,5% розчину полімеру. В даній лабораторній роботі досліджуваним полімером є полівініловий спирт. Ваше завдання приготувати розчин полівінілового спирту, концентрацію якого для кожного визначає викладач. Для цього наважку полівінілового спирту розчиняють у 30 мл заздалегідь підігрітій дистильованій воді. Після розчинення, отриманий розчин полівінілового спирту охолоджують до температури 25 ^°С і доводять водою до мітки у мірній колбі на 50 мл, і так само як і у випадку з дистильованою водою проводять дослідження 3 рази та обчислюють середній час витікання розчину полімера.

Обробка результатів:

Відносну в’язкість (_відн.) обчислюють за формулою:

де t_р-ну – середній час витікання розчину полімеру;

t_роз-ка – середній час витікання розчинника (дист. води).

Виразивши концентрацію розчину в г/мл або г/100мл розчину, обчислюють молекулярну масу полімеру за формулою:

,

де ,

К – константа для даної системи полімер-розчинник при визначеній температурі, її значення знаходять у таблиці

с – концентрація розчину полівінілового спирту.

Результати роботи заносять у таблицю:

Середнє значення часу витікання дист. води (tроз-ка), с	Середнє значення часу витікання розчину полівінілового спирту (tр-ну), с	Відносна в’язкість (відн.)	Молекулярна маса полімеру (М)