- •Міністерство фінансів України
- •Передмова
- •1. Програма навчальної дисципліни
- •1.2. Зміст навчальної дисципліни «мікроекономіка» Модуль 1. Мікроекономіка як системний аналіз діяльності суб’єктів господарювання
- •Тема 1. Предмет і метод мікроекономіки
- •Тема 2. Теорія граничної корисності і поведінки споживача
- •Тема 3. Ординалістська теорія поведінки споживача
- •Тема 4. Аналіз поведінки споживача
- •Тема 5. Попит, пропозиція, їх взаємовідносини
- •Тема 6. Мікроекономічна модель підприємства
- •Тема 7. Варіація факторів виробництва та оптимум товаровиробника
- •Тема 8. Витрати виробництва
- •Змістовий модуль 3. Теорія ринкових структур: ринок продукту
- •Тема 9. Ринок доскональної конкуренції
- •Тема 10. Монопольний ринок
- •Тема 11. Олігополія та монополістична конкуренція
- •Тема 12. Ринок факторів виробництва
- •Тема 13. Загальна ринкова рівновага та економіка добробуту
- •Тема 14. Інституціональні аспекти ринкового господарства
- •Модуль 2. Індивідуальне науково-дослідне завдання
- •2. Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Модуль 1. Мікроекономіка як системний аналіз діяльності суб’єктів господарювання
- •Тема 1. Предмет і метод мікроекономіки
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список до теми
- •Тема 2. Теорія граничної корисності і поведінки споживача
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Ситуаційні завдання Завдання 1
- •Завдання 2
- •Ситуаційні завдання
- •Бібліографічний список до теми
- •Тема 4. Аналіз поведінки споживача
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Ситуаційні завдання
- •Ситуаційні завдання Завдання 1
- •Завдання 2
- •Питання для самоконтролю
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Ситуаційні завдання Завдання 1
- •Завдання 2
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список до теми
- •Тема 7. Варіація факторів виробництва та оптимум товаровиробника
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Ситуаційні завдання
- •Ситуаційні завдання
- •Питання для самоконтролю
- •Ситуаційні завдання
- •Питання для самоконтролю
- •Ситуаційні завдання
- •Питання для самоконтролю
- •Ситуаційні завдання Завдання 1
- •Завдання 2
- •Питання для самоконтролю
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Ситуаційні завдання Завдання 1
- •Завдання 2
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список до теми
- •Тема 13. Загальна ринкова рівновага та економіка добробуту
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Ситуаційні завдання Завдання 1
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю
- •Практичні завдання Завдання 1
- •Завдання 2
- •Контрольні завдання
- •Ключові терміни і поняття
- •Бібліографічний список до практичного заняття
- •Практичні завдання
- •Ключові терміни і поняття
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Практичні завдання Завдання 1
- •Завдання 2
- •Контрольні завдання
- •Ключові терміни і поняття
- •Бібліографічний список до практичного заняття
- •Практичні завдання
- •Ключові терміни і поняття
- •Бібліографічний список до практичного заняття
- •Практичні завдання Завдання 1
- •Завдання 2
- •Контрольні завдання
- •Ключові терміни і поняття
- •Бібліографічний список до практичного заняття
- •Ключові терміни і поняття
- •Бібліографічний список до практичного заняття
- •Практичні завдання
- •Ключові терміни і поняття
- •Бібліографічний список до практичного заняття
- •Практичні завдання
- •Завдання 5
- •Контрольні завдання
- •Ключові терміни і поняття
- •Бібліографічний список до практичного заняття
- •Практичні завдання Завдання 1
- •Завдання 2
- •Ключові терміни і поняття
- •Бібліографічний список до практичного заняття
- •Практичні завдання Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Завдання 4
- •Контрольні завдання
- •Ключові терміни і поняття
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Практичні завдання Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Ключові терміни і поняття
- •Бібліографічний список до практичного заняття
- •Практичні завдання Завдання 1
- •Завдання 2
- •Контрольні завдання
- •Ключові терміни і поняття
- •Бібліографічний список до практичного заняття
- •Контрольні завдання
- •Ключові терміни і поняття
- •Бібліографічний список до практичного заняття
- •4. Методичні рекомендації до виконання індивідуальних завдань
- •Завдання індивідуальних розрахункових робіт
- •Індивідуальне завдання 2. Оптимізація обсягів виробництва фірми
- •Завдання 1
- •Завдання 2
- •Вихідні дані варіантів для виконання індивідуального завдання 2
- •Тематика комплексної курсової роботи з дисциплін «політична економія» та «мікроекономіка»
- •5. Підсумковий контроль Питання до модульного контролю 1
- •Питання до модульного контролю 2
- •Перелік питань до іспиту
- •6. Список рекомендованої літератури
- •Навчально-методичний посібник Мікроекономіка
Ключові терміни і поняття
Вартість граничного продукту фактора виробництва для підприємств недосконалих конкурентів представляє собою результат від множення величини граничного фізичного продукту та граничного доходу на одиницю випуску.
Вартість граничного продукту фактора виробництва у конкурентній галузі представляє собою добуток граничного продукту на ціну одиниці продукції.
Гранична доходність ресурсу - зміна доходу в результаті продажу продукції, виготовленої за допомогою додаткової одиниці ресурсу.
Заробітна плата - ціна використання праці найманого працівника.
Похідний попит - попит на виробничий ресурс, який залежить від попиту на продукт, при виробництві якого він використовується.
Теорія граничної продуктивності розподілу базується на теорії розподілу доходів, згідно з якою кожний фактор виробництва отримує плату, що є рівною його граничній доходності.
Теорія ефективної заробітної плати - теорія, яка стверджує, що збільшення заробітної плати до рівня, вищого ніж мінімум, необхідний для залучення кваліфікованого робітника, може призвести до зростання продуктивності праці.
Дисконтування - процедура розрахунку теперішнього аналога суми, яка виплачується через певний строк за певної норми відсотка, яка враховує нормальний прибуток на капітал та темп інфляції.
Диференційована рента - прибуток, отриманий за рахунок використання ресурсів різної якості в ситуації рентування останніх за їх продуктивністю.
Земля - фактор виробництва, до якого відносять землю, що використовується у сільськогосподарському або промисловому виробництві, а також всі природні ресурси землі.
Інфрамаржинальна рента - різниця між вартістю застосованих ресурсів і тим мінімумом, за якого виникає пропозиція даної одиниці.
Капіталізоване значення ренти - сумарне значення усіх майбутніх орендних платежів. Які, як очікується, здатна принести конкретна дільниця землі.
Людський капітал - капітал у вигляді розумових здібностей, отриманих шляхом формального навчання або освіти, а також шляхом набутого практичного досвіду.
Норма доходу на капітал - граничний продукт у натуральному виразі, віднесений до вкладеного капіталу та виражений у вигляді відсоткового відношення.
Ринок позичкового капіталу - загальна назва ряду фінансових ринків, на яких господарюючі суб'єкти та фізичні особи, виходячи з різних причин та мотивів, надають та отримують позикові кошти.
Бібліографічний список до практичного заняття
1; 2; 3; 5; 6.
Практичне заняття 14
Тема 13. Загальна ринкова рівновага та економіка добробуту
Мета заняття: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів з питань аналізу часткової та загальної рівноваги всієї ринкової системи і взаємозв’язку між різними ринками та їх метою. Показати загальну рівновагу на прикладі двогалузевої моделі, суспільний розподіл ресурсів, роль держави у забезпеченні ринкової рівноваги.
План заняття
Поняття ринкової рівноваги.
Рівновага в економіці обміну.
Ефективність виробничої сфери.
Загальна рівновага та економіка добробуту.
Методичні рекомендації до практичного заняття
При підготовці першого питання слід звернути увагу на те, що економічна рівновага є центральною проблемою суспільного виробництва. Вона є ключовою категорією економічної теорії збалансованості й пропорційності економічних процесів: виробництва й споживання, пропозиції та попиту, виробничих витрат і результатів, матеріально-речових і фінансових потоків. Рівновага зупиняється на тому виборі, який влаштовує всіх у суспільстві.
Реальна економічна рівновага - це рівновага, встановлена в економічній системі за умов недосконалої конкуренції та зовнішніх чинників впливу на ринок.
Слід показати, що економіка являє собою не просто велику кількість ізольованих і роз’єднаних ринків. Навпаки, вона є тісно пов’язаною мережею цін, де зміни на одному ринку спричиняють численні та значні зміни на інших ринках.
Друге та третє питання розглядає взаємозалежність різних секторів економіки шляхом аналізу витрат і результатів. При порівняльній оцінці економічних систем різного типу використовують в основному два критерії:
ступінь переборювання нерівностей у розподілі прибутків;
ступінь досягнення суспільної ефективності у розподілі ресурсів.
Італійський вчений В.Парето запропонував вважати, що суспільна ефективність зростає, якщо якість зміни у виробництві чи споживанні підвищує становище принаймні одного з учасників ринкової системи, не погіршуючи при цьому становища інших контрагентів.
Якщо в суспільстві застосовані всі можливі поліпшення за Парето, то у такому разі спостерігається “оптимальність за Парето”. Суспільство досягло ефективності розподілу ресурсів і загальної ринкової рівноваги.
Оптимальність за Парето, або соціальна ефективність, означає, що будь-які подальші зміни виробництва або споживання можуть поліпшити становище одного контрагента тільки за рахунок погіршення становища інших.
При підготовці останього питання потрібно звернути увагу на те, що раціональна економічна поведінка складається зі здійснення будь-яких господарських дій лише до тих пір, поки граничні вигоди перевищують граничні витрати. Аналогічно соціальна ефективність будь-якої діяльності максимізується в точці рівності прямих соціальних витрат і граничних соціальних вигод. У цій точці досягається оптимальність розподілу ресурсів за умов, що:
на всіх ринках діє досконала конкуренція;
відсутні зовнішні ефекти, які являють собою додаткові витрати і вигоди для суспільства, не будучи при цьому витратами або вигодою.
Слід показати, що оптимальність за Парето не може бути досягнута за відсутністю у виробників та споживачів необхідної ринкової інформації. З цих причин виробники і споживачі можуть виробляти та споживати не кращі продукти. Їх граничні вигоди та витрати можуть не збігатися. Якщо не досягається приватна ефективність, не може бути реалізована соціальна ефективність розподілу ресурсів.