6.4 Порядок оформлення списку використаних джерел та додатків

Список використаних джерел - елемент бiблiографiчного апарату, який містить бiблiографiчнi описи використаних у курсовій роботі джерел i розміщується після висновків.

Бiблiографiчний опис джерел складають вiдповiдно до чинних стандартів з бiблiотечної та видавничої справи. Зокрема, потрібну iнформацiю можна одержати із таких державних стандартів: ДСТУ-3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення»; ДСТУ ГОСТ 7.1.: 2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання».

Бiблiографiчний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів i бiблiографiчних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв i т. ін. Завдяки цьому можна уникнути повторних перевірок, вставок пропущених відомостей.

Джерела можна розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування i рекомендований при написанні курсової роботи), в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.

Додатки оформлюють як продовження курсової роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті курсової роботи.

Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках курсової роботи, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком великими літерами друкується слово «Додаток ___» i велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, ґ, Є, З, I, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б i т.д. Один додаток позначається як додаток А.

При оформленні додатків окремою частиною на титульному аркуші під назвою курсової роботи друкують великими літерами слово "ДОДАТКИ".

Текст кожного додатка у разі необхiдностi може бути поділений на розділи й пiдроздiли, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатку (літеру) i крапку, наприклад, А.2 - другий розділ додатка А; В.3.1 - пiдроздiл 3.1 додатка В.

Ілюстрації, таблиці i формули, які розмiщенi в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рисунок Д.1.2 - другий рисунок першого розділу додатка Д); формула (А.1) - перша формула додатка А.

Таблиці та рисунки, які займають більше ніж дві третини сторінки розміщують в додатки.

7 Підготовка курсової роботи до захисту та захист курсової роботи

Завершена курсова робота підписується студентом на першій сторінці і подається керівникові не пізніше строку, вказаного у завданні.

Курсову роботу рецензує науковий керівник, рецензія складається відповідно до додатка Ж.

Науковий керівник, який перевіряє виконану курсову роботу, на основі рецензії дає попередню оцінку. Рецензія має за мету надання методичної допомоги студентові в підготовці до захисту курсової роботи.

Перевіряючи роботу студента, науковий керівник відзначає помилки, неточності й прогалини, вказує, в чому їх суть, звертає увагу (якщо це має місце в роботі) на недбалість у викладі або технічному оформленні тексту, на недостатньо чіткі формулювання, підкреслює наявні орфографічні помилки і стилістичні погрішності.

Перевіривши роботу, зробивши відповідні позначки в тексті й зауваження на полях, науковий керівник пише рецензію. Рецензія містить загальну характеристику рівня роботи щодо її змісту, практичного значення, структури написання та оформлення, а також докладний і аргументований аналіз позитивних і негативних сторін курсової роботи. Наприклад, перелік і аналіз помилкових положень надасть студентові велику допомогу в підготовці до захисту. Оскільки в рецензії відображені лише найсуттєвіші питання, студенту, який готується до захисту, треба уважно ознайомитися з усіма зауваженнями та позначками викладача, що безпосередньо містяться в тексті курсової роботи.

Робота може бути не допущена до захисту і направлена на доопрацювання у випадку, якщо:

а) робота, повністю або в значній мірі виконана не самостійно, тобто шляхом прямого копіювання першоджерел, підручників та іншої літератури;

б) робота, у якій виявлені істотні помилки та недоліки, що свідчать про те, що основні питання теми не засвоєні;

в) робота, що характеризується низьким рівнем грамотності та грубим порушенням правил оформлення;

г) робота, яка містить багато виправлень або така, що не має посилань на використані першоджерела.

В цьому випадку робота повертається студентові для повного або часткового доопрацювання. При цьому науковий керівник конкретно і чітко формулює зауваження до роботи та вимоги, які повинен виконати студент. Повторно виконана робота перевіряється науковим керівником, що раніше рецензував її, тільки в тому випадку, якщо до неї додається попередньо недопущена робота. При рецензуванні повторної роботи науковий керівник перевіряє, чи враховані при її виконанні його вказівки, зроблені раніше. Якщо вказівки не враховані, то вона знову повертається студентові для доопрацювання.

Остаточний висновок рецензента при позитивній оцінці курсової роботи виражається словами «допускається до захисту», при негативній – «не допускається до захисту», і виставляється попередня оцінка рецензента.

Рецензія повинна бути звернена безпосередньо до студента та написана простою і зрозумілою для нього мовою.

Наприкінці рецензії ставиться дата рецензування та підпис рецензента. Написання роботи за незатвердженою кафедрою темою або незареєстрованій студентом темі позбавляють автора права захисту курсової роботи. В останньому випадку робота повинна бути перероблена або виконана знову.

Курсова робота після її перевірки та рецензування повертається студенту як мінімум за 3 дні до її захисту. Це робиться для того, щоб надати відповідний час для підготовки до захисту. Якщо робота оцінена рецензентом «незадовільно», то видається інше завдання і встановлюється новий строк для його виконання.

Одержавши курсову роботу з рецензією наукового керівника, студент уважно вивчає викладені в ній зауваження і рекомендації. При цьому студент зобов’язаний:

а) у випадку прямої вказівки в рецензії наукового керівника на усунення недоліків в роботі – усунути їх до захисту (в інших випадках студент не має право перероблювати або вносити зміни в курсову роботу);

б) скласти план усного викладу основних положень і результатів дослідження з урахуванням рекомендацій у рецензії;

в) підготувати відповіді на питання, що виникли у наукового керівника в ході рецензування роботи.

У випадку виникнення труднощів у період усунення в роботі недоліків, зазначених у рецензії, студент може звернутися за індивідуальною консультацією до наукового керівника.

У ході захисту своєї курсової роботи студент повинен підтвердити попередню оцінку наукового керівника.

Важливо практикувати різноманітні форми захисту курсових робіт. Найбільш поширеним є захист перед спеціально створеною на кафедрі комісією, до якої обов'язково входить і науковий керівник-рецензент, у присутності студентів групи. Студентам, які за рекомендацією рецензента підготували курсову роботу на високому науково-практичному рівні, надається право виступити з доповіддю на науковій конференції або перед студентами свого потоку.

У ході короткої доповіді (5-10 хвилин) треба обґрунтувати тему дослідження, його цілі і практичне значення, розкрити зміст теми з викладенням своєї особистої точки зору до питань, що порушені. Захист курсової роботи передбачає і ґрунтовні відповіді на питання, поставлені в рецензії або усно присутніми викладачами і студентами.

В окремих випадках, якщо має місце наявність кількох курсових робіт, близьких за тематикою, практикується проведення колективного обговорення - захисту робіт на засіданні студентської науково-дослідницької групи. При цьому важливо надати всім студентам, які беруть участь в обговоренні, можливість заздалегідь ознайомитися з роботами своїх товаришів.

Результати захисту суттєво впливають на остаточну оцінку курсової роботи. Якщо студент сумлінно підготувався до захисту, дав вичерпні відповіді на запитання, що надійшли або містяться в рецензії, остаточна оцінка курсової роботи може бути підвищена у порівнянні з попередньою. Відповідно можлива і протилежна ситуація.

Курсова роботи для слухачів центру післядипломної освіти, що отримують другу вищу оцінюється за чотирьохбальною системою.

Курсова робота оцінується на «відмінно», якщо:

• робота виконана на високому теоретичному рівні і свідчить, що автор глибоко інформований щодо ступеня теоретичної розробки проблеми, яка досліджується, вміло орієнтується у відповідних альтернативних теоретичних підходах, має свою особисту позицію і вміє аргументовано і послідовно її викласти;

• робота свідчить, що слухач, який її виконав, володіє науковим економічним мисленням, вміло застосовує інструменти економічного методу, сучасні теоретичні концепції;

• робота містить самостійні обґрунтовані висновки, міркування і цікаві пропозиції, які мають теоретичне або практичне значення;

• правильно оформлена та викладена грамотною літературною мовою.

Оцінки «добре» та «задовільно» відбивають ступінь відхилення курсової роботи від цих вимог.

Оцінку «добре» одержує та робота, яка відзначається високим теоретичним рівнем, повно і всебічно висвітлює питання теми; оцінку «задовільно» - робота, в якій правильно і досить впевнено висвітлюються основні питання теми. У тих випадках, коли робота не відповідає цим вимогам, вона оцінюється оцінкою «незадовільно».

Слухачам, які одержали незадовільну оцінку за курсову роботу, встановлюється новий строк для її доробки з подальшим захистом.

Позитивно оцінена та захищена курсова робота залишається на кафедрі. Остаточна оцінка має бути занесена в екзаменаційну відомість та залікову книжку слухача.

Курсова робота оцінюється згідно з кредитно-модульною системою для студентів денної та заочної форм навчання, а також екстернів у 100 балів.

Робота отримує 90-100 балів, в якій дослідження виконано самостійно, повно і всебічно висвітлюються основні питання теми, має місце аналіз теоретичного і фактичного матеріалу та творче дослідження теми, зроблено самостійні висновки і подані конкретні практичні пропозиції.

Робота отримує 80-89 балів, якщо студент у ході дослідження показав достатні знання програмного навчального матеріалу і в цілому в достатній мірі вільно орієнтується у всіх аспектах окремих питань та навчальних проблем, впевнено оперує знаннями на рівні окремих питань та тем курсу з урахуванням їх як теоретичних, так і практичних аспектів. Проте при аналізі питань з досліджуваної проблеми допускається поверховий характер.

Робота отримує 70-79 балів, якщо студент у ході дослідження усвідомлено застосовує знання для вирішення теоретичних та практичних завдань, може самостійно відтворювати знання, необхідні для більш поглибленого розгляду досліджуваної проблеми. Однак, в розрізі вище зазначених вимог студент допускає певні несуттєві неточності як по формі, так і по змісту.

Робота отримує 60-69 балів, якщо проблему розкрито посередньо, тобто не всебічно, неглибоко та мають місце застарілі точки зору, аналіз зроблено поверхово, опрацьовано мало літературних джерел, немає висновків або вони не по суті питання, не залучено до аналізу фактичний матеріал.

Робота отримує 50-59 балів, якщо студент у ході дослідження показав недостатній рівень знань і не здатен впевнено і переконливо довести і обґрунтувати свої судження, не має навичок самостійного впевненого застосування набутих теоретичних знань при розгляді досліджуваної проблеми, припускається значних помилок у розрахунках, із значними труднощами і тільки з допомогою викладача може виправити допущені помилки.

Робота отримує 31-49 балів, якщо студент у ході дослідження, при розгляді окремих питань викладає розрізнені поверхневі і несуттєві безсистемні знання, припускається перекручень змісту і не вміє виділити головне та другорядне, допускає грубі помилки при розгляді певних сторін економічної діяльності підприємств, розкритті сутності економічних процесів та нормативно-правових актів з регулювання їх діяльності. в загальному на недостатньому рівні проявляє розуміння програмних питань та навчальних проблем курсу.

Робота отримує 0-30 балів, якщо її зміст не відповідає вищезазначеним критеріям оцінки. Студент не може не тільки самостійно, а й з допомогою викладача виправити допущені помилки та застосувати відповідні теоретичні положення при підготовці роботи.

Студентам, що одержали менш, ніж 49 балів (включно) за курсову роботу, видається інше завдання і встановлюється новий строк для її виконання.