Ключові поняття

Міжнародне право - це сукупність правил поведінки учасників міжнародного спілкування, обов’язковість яких визнається ними добровільно, з метою запобігання міжнародним конфліктам, забезпечення всебічного міжнародного співробітництва і дружніх відносин між ними.

Васалітет - це один з видів міжнародного опікування.

Протекторат - це відносини між державами, котрі визначаються договором, яким слабка держава віддає себе під захист сильної.

Міжнародний делікт - це неправомірна поведінка (агресивна війна, порушення миру чи загроза порушення миру, посягання на свободу народів тощо.

Питання для самоконтролю:

1. Охарактеризуйте систему міжнародного права.

2. Визначте сферу дії міжнародного права.

3. Надайте поняття міжнародного і національного права.

4. Розгляньте основні принципи міжнародного права.

Бібліографічний список

Основна література: 1, 3, 5, 8, 9 , 12.

Додаткова література: 2, 3, 6, 9, 13, 18, 19, 16, 20.

3. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Модуль I. Правознавство

Змістовий модуль 1. Загальні засади правознавства та окремі галузі юриспруденції

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 1

Тема: Цивільне право

Мета заняття: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про :

• поняття цивільних правовідносин;

• зміст цивільних правовідносин;

• види цивільних правовідносин.

План заняття

1. Поняття цивільних правовідносин.

2. Зміст та види цивільних правовідносин.

Методичні рекомендації до семінарського заняття

При розгляданні першого питання студенти повинні засвоїти, що цивільні правовідносини - це суспільні відносини, учасники яких зв’язані правами та обов’язками, заснованими на нормах цивільного права.

Студенти повинні розуміти, що у результаті такого врегулювання між учасниками цивільних правовідносин встановлюється юридичний зв’язок, який закріплює їхні права та обов’язки.

При підготовці другого питання студенти повинні знати, що цивільні правовідносини включають у себе такі елементи, як:

1. Підстави виникнення, зміни та припинення правовідносин;

2. Суб’єктний состав;

3. Зміст цивільних правовідносин;

4. Об’єкти цивільних правовідносин.

Студентам необхідно запам’ятати, що підставами виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин є юридичні факти.

Студенти повинні засвоїти, що юридичні факти - це конкретні життєві обставини, з якими закон пов’язує виникнення, зміну та припинення правовідносин. Вони можуть бути різними й охоплювати усі сторони суспільних відносин.

Студентам також треба знати, що суб’єктний склад правовідносин - це сукупність сторін, які приймають участь у правовідносинах. У всіх випадках у ньому приймає участь не менш як дві сторони. Практично у правовідносинах може приймати участь і більша кількість сторін. Наприклад, у дольовому договорі поставки на одній із сторін або на обох сторонах одночасно можуть виступати два й більше суб’єкта.

Крім того, студенти повинні знати, що об’єктом цивільних правовідносин є те, на що впливає конкретні правовідносини. До них можуть відноситися матеріальні речі, нематеріальні блага та дії або бездіяльність. Частіше об’єктом цивільних правовідносин є різні речі (майно), наприклад, товари народного використання, транспортні засоби, торгівельні приміщення, будинки, домашнє майно тощо. До нематеріальних благ відносять результати творчості у галузі літератури, мистецтва науки, техніки тощо.

Студенти повинні пам’ятати, що зміст цивільних правовідносин становлять права та обов’язки їх учасників.

Цивільні права класифікуються на:

1. Майнові;

2. Немайнові;

3. Абсолютні;

4. Відносні;

5. Речові;

6. Зобов’язальні.

Майнові права пов’язані із товарно-грошовою формою й тому мають визначену економічну ціну. Немайнові права, навпаки, не мають економічної цінності, але вони не можуть бути відокремленими від суб’єктів правовідносин.

Практичне розмежування цих правовідносин є в тому, що при порушенні прав та обов’язків, що випливають із майнових правовідносин, до порушника застосовуються санкції майнового характеру, тоді як при порушенні немайнових прав та обов’язків, зазвичай застосовуються інші засоби правоохоронного характеру( спростування фактів, які ганьблять честь та гідність тощо). Переважна більшість цивільних прав має економічний зміст, наприклад, право власності, переважна більшість договірних зобов’язань.

Студентам треба засвоїти, що за характером зв’язку та взаємовідносин суб’єктів, цивільні правовідносини класифікуються на:

• абсолютні;

• відносні.

Абсолютні правовідносини - це такі, в яких уповноваженій особі протистоїть невизначене коло зобов’язаних суб’єктів (правовідносини власності, авторства).

Відносні правовідносини - це такі, в яких правомочній особі протистоїть строго визначений зобов’язаний суб’єкт (суб’єкти). До них належить будь-яке цивільне-правове зобов’язання, що виникає із договорів, із спричинення шкоди.

Також студентам необхідно знати, що юридичні факти, які є у підґрунті цивільних правовідносин поділяються на:

• події;

• дії.

Події - це юридичні факти, які виникають незалежно від волі людей, наприклад, пожежа, землетрус, інші природні явища. У результаті таких подій, коли пошкоджено майно, або знищене, виникає правовідносини між власником цього майна і, наприклад, страховою компанією.

Дії - це юридичні факти, виникнення яких залежить від волі людей, наприклад, здійснення правочину, спричинення шкоди. Дії класифікуються на:

• правомірні;

• неправомірні.

Правомірні дії здійснюються згідно із вимогами чинного законодавства. При цьому виникають правомірні дії, які є підставою виникнення правовідносин, наприклад, правочини, адміністративні акти. Якщо такі дії відповідають вимогам закону, то вони будуть породжувати права та обов’язки.

Неправомірні дії - це дії, які суперечать закону або підзаконному нормативному акту. Такі дії називаються правопорушеннями. До осіб, що їх вчиняють, застосовуються передбачені законом санкції.

Захист цивільних прав здійснюється у встановленому порядку судом, господарським судом або третейським судом.