DF_11 / Дєєва Н.М. Бюджетний менеджмент / 1

грошових ресурсів держави для виконання її функцій.

Бюджет держави слід розглядати як важливу фінансову категорію, основу якої становить система фінансових відносин, а саме: відносини між бюджетом й господарськими структурами; відносини між бюджетом і населенням, що складаються при мобілізації й витрачанні коштів бюджету; відносини між державним та місцевими бюджетами із перерозподілу фінансових ресурсів.

Дослідження та всебічний аналіз зазначених відносин дають можливість зрозуміти економічний зміст бюджету, глибше виявити його роль у розподільчих процесах та економіці держави в цілому. На цих засадах формується і проводиться цілеспрямована бюджетна політика. Посилення ролі бюджету у формуванні та використанні фінансових ресурсів завжди пов'язано з удосконаленням системи економічних відносин – вони є основою наукового дослідження призначення і ролі бюджету.

Бюджет є головним інструментом реалізації конституційних обов'язків держави, а бюджетне фінансування соціальної сфери виступає основним складником забезпечення зростання суспільного добробуту.

У бюджеті централізується значна частина грошових коштів, які є необхідною умовою для виконання державою своїх функцій. І тільки із збільшенням масштабів виробництва, удосконаленням господарських зв'язків можна розраховувати на істотне збільшення централізованого фонду держави.

Рівень централізації фінансових ресурсів у державному бюджеті залежить від конкретних умов господарювання і завдань, які необхідно вирішувати на конкретному етапі розвитку економіки держави. Державний бюджет нашої країни характеризується високим ступенем централізації фінансових ресурсів.

Бюджет завжди був важливим інструментом впливу на розвиток економіки і соціальної сфери. За його допомогою держава, здійснюючи розподіл і перерозподіл валового внутрішнього продукту, могла змінювати структуру виробництва, впливати на результати господарювання, здійснювати соціальні перетворення.

Через бюджет держави здійснюється безпосередній вплив на задоволення різних потреб населення, стан та якість надання державних послуг. Видатки бюджету найяскравіше віддзеркалюють їхнє значення у функціонуванні господарства на рівні держави, утриманні об'єктів соціально-культурного призначення, проведенні інвестиційної політики, здійсненні соціального захисту населення, охорони навколишнього природного середовища тощо.

Державний бюджет – головний фінансовий план країни, який має силу закону та щорічно узгоджується й приймається вищим законодавчим органом – Верховною Радою України. Він встановлює для галузей економіки в цілому та для всіх структурних підрозділів суспільного виробництва бюджетні взаємовідносини щодо асигнування бюджету на основі завдань і заходів державного плану економічного і соціального розвиту України.

Доходи бюджетів утворюються за рахунок надходжень від сплати фізичними й юридичними особами податків та інших обов’язкових платежів, надходжень з інших джерел, встановлених законодавством України.

21

Кошти Державного бюджету України витрачаються лише на цілі і в межах, затверджених Законом «Про Державний бюджет України». Кошти республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів витрачаються лише на цілі і в межах, затверджених відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, місцевими радами народних депутатів. До Державного бюджету України не включаються видатки, які не передбачені законами України.

2.2. Бюджетний устрій та бюджетна система України

Структура бюджетної системи країни залежить насамперед від її державного устрою. У країнах, що мають унітарний устрій, бюджетна система має двох'ярусну будівлю — державний і місцеві бюджети. У країнах з федеративним державним устроєм є проміжна ланка – бюджети штатів, земель.

Між бюджетом центрального уряду і місцевими бюджетами існують досить складні взаємовідносини, пов'язані з розподілом джерел бюджетних доходів, фінансуванням місцевих бюджетів з боку центрального уряду шляхом перерозподілу коштів у масштабі країни тощо.

Бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. До місцевих бюджетів відносяться: бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні, районні у містах та бюджети місцевого самоврядування. Бюджети місцевого самоврядування – це бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об’єднань (рис. 2.1).

МІСЦЕВІ БЮДЖЕТИ

бюджет

обласні

бюджети

районні

бюджети

Автоном-

органів місце-

районів у

ної Респуб-

бюджети

бюджети

вого самовря-

містах

ліки Крим

дування

бюджети сіл, селищ, міст та їх об’єднань

Рис. 2.1. Структура бюджетної системи місцевих бюджетів

22

Сукупність усіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системи України, є зведеним бюджетом України. Зведений бюджет України використовується для аналізу й вивчення засад державного регулювання економічного та соціального розвитку країни.

Зведений бюджет Автономної Республіки Крим об’єднує республіканський бюджет та бюджети районів і міст республіканського підпорядкування Автономної Республіки Крим.

Зведений бюджет області об’єднує обласний бюджет та бюджети районів і міст обласного підпорядкування. Зведений бюджет району об’єднує районний бюджет, бюджети міст районного значення, селищні та сільські бюджети.

Зведений бюджет міста з районним поділом включає показники міського бюджету та бюджетів районів, що входять до його складу. У разі, коли місту або району у місті адміністративне підпорядковані інші міста, селища чи села, зведений бюджет міста або району в місті включає показники бюджетів цих міст, селищ та сіл.

Бюджетний устрій - це організація і принципи побудови бюджетної системи, її структура, взаємозв'язок між окремими рівнями бюджетної системи.

Бюджетна система України - сукупність державного бюджету й місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного та ад- міністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права.

Бюджетна система ґрунтується на принципах єдності, збалансованості, самостійності, повноти, обґрунтованості, ефективності, субсидіарності, цільового використання бюджетних коштів, справедливості й неупередженості, публічності та прозорості, відповідальності учасників бюджетного процесу

Принцип єдності бюджетної системи України означає, що єдність бюджетної системи України забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності.

Принцип збалансованості - повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період.

Принцип самостійності - Державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними. Держава коштами Державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов'язання органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування коштами відповідних бюджетів не несуть відповідальності за бюджетні зобов'язання одне одного, а також за бюджетні зобов'язання держави. Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів, правом відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на визначення напрямів використання коштів відповідно до законодавства України, правом Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати й затверджувати відповідні бюджети.

23

Принцип повноти - до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження до бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нор- мативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

Принцип обґрунтованості - бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного й соціального розвитку держави та розрахунках надходжень до бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил.

Принцип ефективності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Принцип субсидіарності - розподіл видів видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами. Він повинен базуватися на максимально можливому наближенні надання суспільних послуг до їх безпосереднього споживача.

Принцип цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями.

Принцип справедливості і неупередженості - бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами.

Принцип публічності та прозорості - Державний бюджет України та міс-

цеві бюджети затверджуються, а рішення щодо звіту про їх виконання приймаються відповідно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим та відповідними радами.

Принцип відповідальності учасників бюджетного процесу - кожен уча-

сник бюджетного процесу несе відповідальність за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу.

Бюджет складається із загального та спеціального фондів. Поділ бю-

джету на загальний та спеціальний фонди визначається Законом «Про Державний бюджет України», джерела формування спеціального фонду визначаються виключно законами України.

Підставою для рішення відповідної ради про створення спеціального фонду в складі місцевого бюджету може бути виключно Закон «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.

Передача коштів між загальним і спеціальним фондами бюджету дозволяється тільки в межах бюджетних призначень шляхом внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України» чи рішення відповідної ради.

Для характеристики бюджетної системи України в цілому важливе значення має зведений бюджет як сукупність усіх її складових. На стадії складання проекту державного бюджету важливою є попередня розробка основних показників зведеного бюджету України як аналітичного розрахунку для визначення основних параметрів мобілізації бюджетних ресурсів до кожної із складових бюджетної системи, тобто до Державного бюджету України і місцевих бюджетів, та їхнє використання відповідно до основних напрямів фінансової політики держави.

24

Показники зведеного бюджету дають можливість ще на стадії розробки державного бюджету внести відповідні корективи й уточнення щодо отпимізаціі дії бюджетного механізму. На стадії виконання показники зведеного бюджету використовуються для оцінки загальної економічної ситуації в державі та аналізу ефективності використання бюджетних коштів.

2.3. Склад доходів та видатків бюджетів

Доходи бюджету є компонентом загальної фінансової категорії бюджету. Вони виражають економічні відносини держави з юридичними та фізичними особами, які виникають у процесі стягнення податків, зборів і обов’язковихплатежів.

Відповідно до Бюджетного кодексу України, всі доходи бюджету класифікуються за такими розділами:

1)податкові надходження;

2)неподаткові надходження;

3)доходи від операцій з капіталом;

4)офіційні трансферти.

Податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні та місцеві податки, збори й інші обов'язкові платежі (рис. 2.2).

Податкові

надходження

Податки

Внутрі-

Податки

Збори за

на доходи,

Подат-

на між-

спеціа-

шні по-

Інші

на прибу-

народну

льне ви-

ток, на

ки на

датки на

торгівлю

корис-

подат-

збільшен-

влас-

товари

та зов-

тання

ки

ня ринко-

ність

та пос-

нішні

природ-

вої варто-

луги

операції

них ре-

сті

сурсів

Рис. 2.2. Склад податкових надходжень

Податки можуть бути прямі та непрямі:

прямі податки встановлюються безпосередньо щодо платників. Розмір прямих податків залежить від масштабів об’єкта оподаткування (податок на прибуток, податок на доходи фізичних осіб, податок на промисел, плата за землю тощо), вони сплачуються фізичними та юридичними особами.

непрямі податки включаються до ціни товарів та послуг як надбавка до них і сплачуються за рахунок такої надбавки, а їхній розмір для окремого плат-

25

ника прямо не залежить від його доходів. Неподатковими надходженнями визнаються (рис. 2.3):

Неподаткові надходження

Доходи від

Адміністративні

Надходження

Інші непо-

збори та платежі,

власності та

доходи від не-

від штрафів та

даткові над-

підприємниць-

комерційного та

фінансових

побічного про-

ходження

кої діяльності

санкцій

дажу

Рис. 2.3. Склад неподаткових надходжень

Доходи від операцій з капіталом – це будь-які доходи, отримані від операцій з капіталом, що включають надходження від його продажу (рис. 2.4).

Доходи від операцій з капіталом

Надходження

Надходження

Надходження

Податки на

фінансові

від продажу

від реалізації

від продажу

державних за-

землі і нема-

операції та

основного

пасів

теріальних ак-

операції з

капіталу

товарів

тивів

капіталом

Рис. 2.4. Склад надходжень від операцій з капіталом

Для регулювання міжбюджетних відносин використовуються трансферти. За соціально-економічними ознаками всі доходи можуть бути поділені на:

-доходи від господарської діяльності;

-доходи від використання природних ресурсів;

-доходи від зовнішньоекономічної діяльності;

-доходи від банківської діяльності;

-доходи від реалізації дорогоцінних металів і дорогоцінних каменів;

-державне мито;

-митні платежі;

-збори та інші неподаткові доходи;

26

-доходи від приватизації;

-доходи від громадян тощо.

Залежно від органу влади, який встановлює податки та збори, тобто за рівнем запровадження, доходи поділяються на загальнодержавній місцеві.

Загальнодержавні податки і збори – це обов'язкові платежі, що встанов-

люються вищими органами влади, іє обов'язковими для справляння на всій територіїкраїни незалежно від того, до якого бюджету вони зараховуються.

Місцеві податки і збори – це обов'язкові платежі, які згідно з законодавством запроваджуються місцевими органами влади. Їх справляння є обов'язковим лише на певній території.

Залежно від порядку зарахування до місцевих бюджетів доходи поділяються на власні та закріплені.

Власні доходи – доходи, що відповідно до законодавства належать місцевим органам влади і акумулюються нею за рахунок джерел, які знаходяться на підвідомчій території (наприклад, місцеві податки та збори тощо). Відповідно, власні доходи не включають міжбюджетні трансферти, що надійшли до місцевого бюджету із державного або інших місцевих бюджетів. До них також не входять спільні доходи та доходи, чия база і ставка визначаються вищим рівнем влади.

Закріплені доходи – це доходи, які повністю або на основі фіксованого відсотка у встановленому законом порядку надходять до відповідного місцевого бюджету.

Таблиця 2.1

Нормативи зарахування надходжень від податку з доходів фізичнихосібта плати за землю за видами місцевих бюджетів

	Назва бюджетів	Податок з доходів	Плата за землю
		фізичних осіб
	Бюджет АРК, обласні бюджети	25%	25%
	Бюджети міст республіканського	75%	75%
	(АРК) і обласного значення
	Районні бюджети	50%	15%
	Бюджети сіл, селищ, міст район-	25%	60%
	ного значення
	Бюджети міст Києва та Севасто-	100%	100%
	поля

* Бюджетний кодекс України, зі змінами, 2005 рік.

Встановлення фіксованої частки розподілу загальнодержавних податків між місцевими бюджетами (податку з доходів фізичних осіб та плати за землю див. табл. 2.1) забезпечує незалежність місцевих бюджетів щонайменше на трьох засадах, зокрема це:

-забезпечення стабільності й передбачуваності надходжень для довгострокового прогнозування доходів бюджетів;

-встановлення взаємозв'язку між обсягами податків, що сплачуються на

27

території, та рівнем бюджетних послуг, які отримує платник податку; - закріплення переліку доходів за місцевими бюджетами, що має стимулю-

вати органи місцевого самоврядування до нарощування та стабілізації податкової бази.

Місцеві органи влади можуть впливати на розвиток бази надходжень закріплених доходів через упровадження ефективної політики у сфері управління земельними ресурсами, підтримки підприємств, що створюють нові робочі місця та збільшують фонд оплати праці тощо. Закріплений на довгостроковій основі перелік податків і часток відрахувань від податків до місцевих бюджетів спонукає до проведення моніторингу цих надходжень, аналізу економічних чинників, що впливають на обсяги доходів, у рамках формування довгострокової місцевої політики розвитку.

Основними принципами розмежування доходів між місцевими бюджетами є:

-забезпечення стабільності і передбачуваності надходжень до місцевих бюджетів, можливість довгострокового прогнозування доходів;

-встановлення такого переліку доходів і відсотків відрахувань від них, які стимулюють нарощування абсолютних обсягів доходів;

-закріплення за місцевими бюджетами переліку таких доходів, що найменше залежать від коливань фінансово-економічної політики держави;

-закріплення за рівнями бюджетів переліку доходів, на зростання яких вони можуть відповідно впливати.

Видатки бюджету – це кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум.

УБюджетному кодексі наводиться також термін витрати бюджету, під яким слід розуміти видатки бюджету та кошти на погашення основної суми боргу.

Для більш детального з'ясування ролі бюджетних видатків їх можна класифікувати за критеріями, наведеними у таблиці 2.2.

Залежно від розподілу функцій між державою і органами самоврядування видатки поділяються на видатки з фінансування державних повноважень та фінансування власних повноважень органів місцевого самоврядування.

Видатки на здійснення повноважень, що виконуються за рахунок коштів державного бюджету та місцевих бюджетів, у свою чергу, поділяються на:

-видатки на забезпечення конституційного ладу держави, державної цілісності та суверенітету, незалежного судочинства, а також інші, передбачені Бюджетним кодексом видатки, які не можуть бути передані на виконання АР Крим та місцевому самоврядуванню. Ці видатки здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України;

-видатки, які визначаються функціями держави та можуть бути передані на виконання АР Крим та місцевому самоврядуванню з метою забезпечення найбільш ефективного їх виконання на основі принципу субсидіарності;

-видатки на реалізацію прав та обов'язків АР Крим та місцевого самоврядування, які мають місцевий характер та визначені законами України.

Останні два види видатків здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів, у тому числі трансфертів з Державного бюджету України.

Видатки Державного бюджету України включають бюджетні призначення, встановлені Законом «Про Державний бюджет України» на конкретні цілі, що пов'язані з реалізацією державних програм.

28

		Таблиця2.2
	Класифікація видатків бюджету
Критерій	Вид видатків	Напрями використання
За часовим	Видатки розвитку	Видатки, пов'язані з капітальними
виміром		витратами на розвиток виробництва
	Поточні видатки	Видатки, пов'язані з забезпеченням
		поточної діяльності
За фондами фі-	Загальний фонд	Видатки, пов'язані з фінансуванням
нансових		мережі установ, закладів, соціальних
ресурсів		програм
	Спеціальний фонд	Видатки, пов'язані з окремими захо-
		дами, програмами
За роллю в су-	Розвиток матеріального	Фінансування економічної діяльнос-
спільному ви-	виробництва, паливно-	ті – сільського господарства, транс-
робництві	енергетичний комплекс,	порту, будівництва, зв'язку тощо
	обробна промисловість
	Розвиток нематеріальної	Фінансування соціальної сфери –
	сфери	освіти, науки, охорони здоров’я,
		культури, соціального захисту насе-
		лення тощо
Засуспільним	Економічна діяльність
призначенням	Соціально-культурні уста-
	нови і заходи
	Оборона
	Громадський порядок, без-
	пека та судова влада
	Житлово-комунальне гос-
	подарство
	Органи державного управ-
	ління, місцевої влади та
	місцевого самоврядування,
	фінансова та зовнішньопо-
	літична діяльність
	Обслуговування боргу
	Соціальний захист та соціа-
	льне забезпечення
За цільовим	Заробітна плата
призначенням	Нарахуванняназаробітнуплату	Видатки на відрядження;
	Придбання предметів пос-
		матеріали, інвентар, будівництво,
	тачання і матеріалів, оплата	капітальний ремонт;
	послуг	субсидіїіпоточнітрансферти;
		придбання обладнання
	Оплата комунальних послуг
	та енергоносіїв
	Капітальне будівництво;
	капітальний ремонт та інше
	29

До видатків, що здійснюються з Державного бюджету України, належать видатки на:

1)державне управління:

-законодавчу владу;

-виконавчу владу;

-Президента України;

2)судову владу;

3)міжнародну діяльність;

4)фундаментальні та прикладні дослідження і сприяння науковотехнічному прогресу державного значення, міжнародні наукові та інформаційні зв'язки державного значення;

5)національну оборону;

6)правоохоронну діяльність та забезпечення безпеки держави;

7)освіту:

-загальну середню освіту – спеціалізовані школи (у тому числі школиінтернати), засновані на державній формі власності; загальноосвітні школи соціальної реабілітації;

-професійно-технічну освіту (навчальні та інші заклади освіти, засновані на державній формі власності);

-вищі навчальні заклади, засновані на державній формі власності;

-післядипломну освіту;

-позашкільні навчальні заклади та заходи з позашкільної роботи з дітьми, гідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

-інші заклади та заходи в галузі освіти, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

8)охорону здоров'я:

-первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (багатопрофільні лікарні й поліклініки, що виконують специфічні загальнодержавні функції, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України);

-спеціалізовану, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (клініки і науково-дослідні інститути, спеціалізовані лікарні, центри, лепрозорії, госпіталі для інвалідів Великої Вітчизняної війни, спеціалізовані медикосанітарні частини, спеціалізовані поліклініки, спеціалізовані стоматологічні поліклініки, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України);

-санаторно-реабілітаційну допомогу (загальнодержавні санаторії для хворих на туберкульоз, загальнодержавні спеціалізовані санаторії для дітей та підлітків, спеціалізовані санаторії для ветеранів Великої Вітчизняної війни);

-санітарно-епідеміологічний нагляд (санітарно-епідеміологічні станції, інфекційні станції, заходи, направлені на боротьбу з епідеміями);

-інші програми в галузі охорони здоров'я, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

9)соціальний захист та соціальне забезпечення:

30