DF_11 / Дєєва Н.М. Бюджетний менеджмент / 5

Кошти списуються з рахунку платника тільки на підставі першого примірника розрахункового документа, крім гарантованих доручень.

Уразі накладення арешту на кошти юридичної особи, виконавцем припиняється списання коштів за розпорядженням власника рахунку, в т. ч. на потреби установи (організації) та виплату заробітної плати і прирівняних до неї платежів (за винятком платежів до бюджету та внесків до державних цільових фондів).

Взаємні претензії за розрахунками між платником та одержувачем коштів розглядаються сторонами в претензійно-позовному порядку без участі Державного казначейства.

Усі первинні розрахункові документи за поточний день підлягають підрахунку з отриманням підсумків, які звіряються з даними щоденного балансу.

За своєчасне складання первинних документів і достовірність інформації, що міститься в них, а також за їх передачу в обумовлені терміни за призначенням відповідальність несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Відповідальний виконавець своєчасно доводить до відома клієнтів інформацію щодо змін в інструкціях, яка їх стосується, та надає консультації згідно з чинним законодавством з питань розрахункового обслуговування.

Керівники органів Державного казначейства вживають усіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню , записів у первинних, облікових документах і реєстрах бухгалтерського обліку.

Первинні документи та облікові реєстри повинні складатися українською мовою або іншою мовою відповідно до Закону України «Про мови в Українській РСР».

Відповідальність за своєчасне складання первинних документів та реєстрів бухгалтерського обліку, а також за правильність відображення операцій в облікових реєстрах несуть особи, які склали й підписали ці документи (реєстри).

Відповідальність за прийняття документів, які суперечать чинному законодавству, несуть особи, які їх ініціювали та підписували.

Керівник органу Державного казначейства несе відповідальність за проведення документів, які суперечать чинному законодавству і зроблені з його дозволу за письмовим зверненням ініціатора.

Державне казначейство України самостійно визначає порядок формування та зберігання первинних документів, облікових реєстрів і звітів для всіх органів Державного казначейства, що забезпечують їх сувору схоронність.

Уразі зберігання первинних документів і реєстрів бухгалтерського обліку на електронних носіях інформації органи Державного казначейства зобо- в'язані зберігати їх копії на паперових носіях на вимоги інших учасників операцій, а також контролюючих та правоохоронних органів.

Вилучення первинних документів, облікових реєстрів та звітів здійснюється тільки за постановою уповноважених державних органів відповідно до чинного законодавства України. Вилучення оформляється протоколом (актом), копія якого вручається під розписку відповідальній службовій особі.

Уприсутності представників органів, які здійснюють вилучення, відповідні службові особи мають право зняти копії документів та зобов'язані скласти реєстр

198

документів, що вилучаються, із зазначенням підстав і дати їх вилучення. Копії вилучених документів та протоколів (актів) зберігаються в окремій справі.

При вилученні первинного документа складається акт або протокол вилучення у двох примірниках за підписами керівника органу Державного казначейства (заступника керівника органу Державного казначейства), головного бухгалтера (заступника головного бухгалтера) та представника установи, для якої вилучається документ. В акті або протоколі має бути точно вказано, за чиєю вимогою та дозволом проводиться вилучення і який документ вилучається. Перший примірник акта чи протоколу видається уповноваженому представникові. Якщо вилучені документи відправляються поштою, акт складається без підпису представника установи, яка надіслала вимогу, а до акта додається поштова квитанція про відправлення.

Якщо вилучаються томи документів, що не оформлені належним чином (не переплетені, не пронумеровані тощо), то з дозволу і в присутності представників органів, за зверненням яких проводиться вилучення, відповідні службові особи можуть дооформити ці томи (зробити опис, пронумерувати аркуші, прошнурувати, опечатати, засвідчити своїм підписом та печаткою).

У разі повернення представниками уповноважених органів раніше вилучених документів ці документи приймаються під розписку відповідною службовою особою та разом із рішенням про повернення підшиваються до тих самих томів, з яких були вилучені.

У разі втрати або знищення первинних документів, облікових реєстрів і звітів керівник органу Державного казначейства письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів і розслідування причин їх зникнення або знищення.

Результати роботи комісії оформляються актом, який затверджується керівником органу Державного казначейства. Копія акта подається до вищого органу в 10-денний строк від дати підписання цього акта.

Реєстри синтетичного та аналітичного обліку

Бухгалтерський облік повинен забезпечувати виконання основних функцій:

–запис інформації про операції по виконанню бюджетів, що здійснюються органами Державного казначейства, та можливість відображення їх в агрегованому вигляді у звітності з метою аналізу та керування;

–відображення детальної інформації про контрагентів кожної операції та

параметрів самих операцій для складання внутрішніх звітів з метою аналізу та контролю.

Ведення агрегованого обліку забезпечується за допомогою синтетичного обліку з використанням балансових рахунків Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Синтетичний облік здійснюється на рівні класів, розділів, груп та балансових рахунків IV порядку Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів та забезпечує отримання інформації про операції, які виконуються органом Державного казначейства і відображаються у фінансовій звітності.

199

Усинтетичному обліку всі операції відображаються в грошовій одиниці України.

Детальна інформація про кожного контрагента та кожну операцію фіксується на рівні аналітичного обліку на аналітичних рахунках. Аналітичні рахунки повинні містити обов'язкові параметри, визначені окремими порядками Державного казначейства. Дані аналітичних рахунків мають бути тотожними відповідним рахункам синтетичного обліку.

Реєстри синтетичного та аналітичного обліку операцій – це носії спеціального формату у вигляді відомостей, книг, журналів, карток обліку тощо, їх призначення – хронологічне, систематичне чи комбіноване накопичення, групування та узагальнення інформації з первинних документів.

Записи у реєстрах бухгалтерського обліку здійснюються на підставі первинних облікових документів у момент здійснення операції. Відповідальність за правильність відображення операцій в облікових реєстрах несуть особи, які склали й підписали ці реєстри.

Державне казначейство України розробляє та затверджує форми реєстрів обліку з урахуванням того, що реєстри синтетичного та аналітичного обліку повинні мати назву, період реєстрації операцій, прізвища й підписи або інші кодовані знаки, що дають змогу ідентифікувати осіб, які їх склали. Органи Державного казначейства України ведуть такі обов'язкові облікові реєстри: оборотносальдовий баланс (щоденний баланс оборотів і залишків за балансовими, бюджетними, позабалансовими рахунками та рахунками управлінського обліку), особові картки (у тому числі з розподілом за кодами економічної класифікації видатків), сальдові та оборотно-сальдові відомості за аналітичними рахунками за формами, що додаються.

Ущоденному оборотно-сальдовому балансі відображаються обороти за дебетом і кредитом за день, вихідні залишки за активом і пасивом за кожним балансовим, бюджетним та позабалансовим рахунками, а також за рахунками управлінського обліку з проміжним підсумком за рахунками другого та третього порядків. В оборотно-сальдовому балансі відображаються підсумки за кожним класом рахунків і загальний підсумок за всіма рахунками. Правильність складання щоденного балансу оборотів та залишків контролюється рівністю дебетових і кредитових оборотів та залишків за активом і пасивом. Наявність такої рівності є обов'язковою умовою початку нового операційного дня в органі Державного казначейства.

Щоденний оборотно-сальдовий баланс перевіряється і підписується керівником і головним бухгалтером або особами, які ним уповноважені.

Перевірка тотожності даних аналітичних рахунків відповідним рахункам синтетичного обліку обов'язково здійснюється не рідше одного разу на місяць.

Звірення аналітичного обліку з синтетичним проводиться відповідальними виконавцями за наведеними вище балансовими та позабалансовими рахунками перевірної відомості з даними відповідних рахунків оборотно-сальдового балансу.

200

Свідченням проведеного звіряння аналітичного обліку з синтетичним (даних перевірної відомості з балансом) є підписи посадових осіб органу Державного казначейства - головного бухгалтера, його заступника.

Доступ до облікових реєстрів обмежений особами, визначеними наказом органу Державного казначейства.

За операціями в іноземній валюті облік здійснюється у грошовій одиниці України за курсом НБУ на день здійснення. Одночасно вказані записи здійснюються у валюті розрахунків і платежів (за кожною валютою окремо). В аналітичному обліку операції в іноземній валюті ведуться в подвійній оцінці: в іноземній валюті за її номіналом та в гривневому еквіваленті за діючим курсом Національного банку України на день проведення операції.

6.5. План рахунків бухгалтерського обліку виконання бюджету

Кожна операція по виконанню бюджету повинна документально оформлюватися та відображатися на рахунках відповідно до Плану рахунків.

План рахунків – це основа послідовності бюджету та класифікації операцій системами обліку. Місцеві бухгалтерські відділи повинні об‘єднувати операції за категоріями, щоб збалансовувати потреби контролю звітності й гнучкості менеджменту.

План рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів органами Державного казначейства - систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку, що використовується для детальної та повної реєстрації всіх фінансових операцій і забезпечення потреб складання фінансової звітності згідно з вимогами бюджетного процесу на відповідний бюджетний рік.

План рахунків, розроблений відповідно до загальноприйнятих у міжнародній практиці принципів та міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, є складовою частиною національної системи бухгалтерського обліку.

При побудові Плану рахунків ураховано особливості виконання державного та місцевих бюджетів, функціонування Єдиного казначейського рахунка, виконання місцевих бюджетів через органи Державного казначейства з дотриманням загальних принципів і вимог щодо здійснення бухгалтерського обліку та звітності. Будова Плану рахунків базується на класифікації рахунків за економічним змістом з метою отримання інформації про виконання бюджетів та здійснення контролю за цим процесом.

План рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів забезпечує відображення в бухгалтерському обліку операцій, пов’язаних із виконанням функцій, які покладаються на органи Державного казначейства та фінансові органи, тобто касове виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та видатками тощо.

План рахунків розроблено для забезпечення потреб ведення бухгалтерського обліку операцій по виконанню Державного та місцевих бюджетів за касовим методом та складання фінансової звітності.

План рахунків дозволяє здійснювати детальний і повний облік операцій, пов’язаних із виконанням бюджетів, а також своєчасно надавати детальну, достовірну і змістовну інформацію керівництву органів Державного казначейства

201

та фінансових органів, Міністерству фінансів України, статистичним відомствам, податковим органам та іншим користувачам.

Балансові рахунки в Плані рахунків класифікуються за активами та зобов’язаннями.

Балансові рахунки (синтетичний облік) забезпечують інформацію про операції, які виконуються органами фінансової системи при виконанні бюджетів та їх відображення у фінансовій звітності.

Синтетичний облік здійснюється на рівні класів, розділів, груп та балансових рахунків.

Детальна інформація про кожного контрагента та кожну операцію забезпечується за допомогою аналітичного обліку, що дає змогу уникнути використання зайвої кількості окремих балансових рахунків.

Аналітичний облік забезпечується за допомогою аналітичних рахунків. Відкриття будь-яких аналітичних рахунків передбачає обов’язкові параметри, згідно з вимогами Державного казначейства України. Додаткова інформація, необхідна для органів фінансової системи, може бути забезпечена за допомогою додаткових параметрів, визначених самостійно. Органи фінансової системи можуть самостійно збільшувати кількість необхідних їм параметрів.

Кожний клас розподілений на рахунки таких порядків:

–рахунки ІІ порядку (двозначні-розділ);

–рахунки ІІІ порядку (двозначні - група);

–рахунки ІV порядку (чотиризначні - балансові рахунок).

Рахунки поділяються на: балансові, бюджетні рахунки (доходи і видатки), меморандні й позабалансові рахунки.

Рахунок – це спосіб групування фінансово-економічної інформації для її поточного відображення в бухгалтерському обліку і для здійснення контролю за рухом і станом коштів: за їх надходженням, зарахуванням і перерахуванням за призначенням.

План рахунків складається:

Балансові рахунки:

–Клас перший. Активи.

–Клас другий. Зобов’язання.

–Клас третій. Кошти бюджетів та розпорядників бюджетних коштів.

–Клас четвертий. Розрахунки.

Рахунки доходів та видатків бюджету (бюджетні рахунки):

–Клас п’ятий. Результат виконання бюджету.

–Клас шостий. Доходи бюджету.

–Клас сьомий. Видатки бюджету.

Меморандні і позабалансові рахунки:

–Клас восьмий. Управлінський облік.

–Клас дев’ятий. Позабалансовий облік.

Характеристика класів рахунків:

Перший клас Плану рахунків визначає активи бюджетів. Цей клас вклю-

чає кореспондентський рахунок Державного казначейства в НБУ, кошти бюджетів у інших банках, розміщені депозити, цінні папери, надані бюджетні кредити, інші активи (кошти в дорозі та заблоковані на рахунках, товарноматеріальні цінності), субкореспондентські рахунки, відкриті в органах Державного казначейства. Усі рахунки першого класу активні.

202

Другий клас Плану рахунків визначає зобов’язання, які виникають у процесі виконання бюджетів. Цей клас включає зобов’язання, що пов’язані з випуском в обіг цінних паперів, за отриманими кредитами, за іншими зобов’язаннями. Усі рахунки другого класу пасивні.

Утретьому класі Плану рахунків відображені зобов’язання за операціями Державного казначейства за коштами бюджетів та розпорядників бюджетних коштів. Цей клас включає операції за коштами: державного бюджету, місцевих бюджетів; які підлягають розподілу між рівнями бюджетів; тимчасового віднесеними на доходи бюджету; на рахунках розпорядників бюджетних коштів, органів Державного казначейства. Рахунки третього класу пасивні.

Учетвертому класі Плану рахунків відображаються розрахунки, які виникають між бюджетами в процесі їх виконання, розрахунки за векселями, позицію Державного казначейства щодо іноземної валюти та балансуючі рахунки. Усі рахунки четвертого класу активно-пасивні.

П’ятий клас Плану рахунків визначає результат виконання бюджетів. Він включає результат виконання загального та спеціального фондів бюджетів. Рахунки п’ятого класу активно-пасивні.

Ушостому класі Плану рахунків відображаються доходи. Цей клас включає доходи: державного та місцевих бюджетів, доходи, які підлягають розподілу; кошти, тимчасово віднесені на доходи бюджетів. Усі рахунки шостого класу пасивні, крім рахунку 6911 «Контррахунок за операціями за доходами бюдже-

тів», який є контрпасивним.

Усьомому класі Плану рахунків відображаються видатки. Цей клас включає видатки державного та місцевого бюджетів. Усі рахунки сьомого класу активні, за винятком рахунків: 713 групи «Кредитування державного бюджету за вирахуванням погашення», 723 групи «Кредитування місцевого бюджету за вирахуванням погашення», які є активно-пасивними, та 7911 «Контррахунок за видатковими операціями», який є контрактивним, і 7921 «Контррахунок за операціями з кредитування за вирахуванням погашення», що є активно-пасивним.

Восьмий клас Плану рахунків включає меморандні (технічні) рахунки, що

єелементом управлінського обліку і не входять у баланс про виконання бюджету. Цей клас включає кошти передані та кошти отримані органами Державного казначейства в процесі виконання бюджетів. Рахунки 81 розділу «Кошти отримані» пасивні, рахунки 82 та 83 розділів активні, а рахунок 8911 «Контррахунок за операціями управлінського обліку за переданими коштами» контрактивний і рахунок 8921 «Контррахунок за операціями управлінського обліку за отриманими коштами» контрпасивний.

Удев’ятому класі Плану рахунків відображаються позабалансові статті. Цей клас включає: тимчасові планові показники, пропозиції та інші планові показники; кошторисні призначення; асигнування; планові показники за доходами бюджету; зобов’язання розпорядників бюджетних коштів; розрахункові документи, не оплачені в строк; нараховані доходи і витрати; зобов’язання і вимоги за кредитуванням та всіма видами гарантій. Рахунки: 90, 91,92,94,95 розділів пасивні; рахунки 93 розділу активні. Рахунки: 9911 «Контррахунок для активних рахунків позабалансового обліку» контрактивний та 9921 «Контррахунок для пасивних рахунків позабалансового обліку» контрпасивний.

Рахунки поділяються на балансові й позабалансові, синтетичні й аналітичні. Крім того, розрізняють активні, пасивні, активно-пасивні рахунки.

203

Балансові рахунки призначені для здійснення синтетичного обліку й забезпечення інформації, виконуються органами фінансової системи при виконанні бюджетів та їх відображення у фінансовій звітності.

Усі балансові рахунки є чотиризначними. Перша цифра балансового рахунку відповідає класу рахунків; перша та друга – розділу рахунків (рахунку ІІ порядку); перша, друга і третя – групі рахунків (рахунку ІІІ порядку). Балансові рахунки – це рахунки IV класу. Наприклад, у балансовому рахунку3141 “Надходження до загального фонду місцевих бюджетів, що знаходяться на казначейському обслуговуванні”:

3 – ознака третього класу рахунків “Кошти бюджетів та розпорядників бюджетних коштів”:

31 – ознака розділу рахунків 31 “Кошти бюджетів”:

314 – ознака групи рахунків 314 “Кошти загального фонду місцевих бюджетів”.

Позабалансові рахунки – це рахунки, що використовуюся для обліку цінностей та документів, які не належать ні до активів, ні до пасивів, зокрема, розрахункових документів, які не оплачені в строк.

Детальна інформація про кожного контрагента та кожну операцію забезпечується за допомогою аналітичного обліку, що дає змогу уникнути використання зайвої кількості окремих балансових рахунків.

Аналітичний облік забезпечується за допомогою аналітичних рахунків. Відкриття будь-яких аналітичних рахунків передбачає обов’язкові параметри, згідно з вимогами Державного казначейства України. Органи фінансової системи можуть самостійно збільшувати кількість необхідних їм параметрів.

Крім того, розрізняють активні, пасивні та активно-пасивні рахунки. Активні рахунки призначаються для обліку активів бюджету за їх складом та розміщенням, пасивні - для обліку джерел бюджетних коштів за їх цільовим призначенням, активно-пасивні поєднують ознаки активних і пасивних рахунків.

Рахунки мають таку структуру – це таблиця двобічної форми, лівий бік якої називається дебетом, а правий – кредитом. Активні рахунки завжди мають дебетовий залишок (сальдо), пасивні – кредитовий, а активно-пасивні – або дебетовий, або кредитовий. Незважаючи на однакову структуру рахунків, призначення дебету і кредиту в активних і пасивних рахунках різне, що видно із наведених нижче таблиць (табл. 6.1, 6.2):

Таблиця 6.1

Схема пасивного рахунка

Дебет	Кредит
Зменшення обліковуваного об’єкта (-)	Вхідний залишок (сальдо) Збільшення
	обліковуваного об’єкта(+)
Оборот за дебетом рахунку (сума)	Оборот за кредитом рахунку (сума) (пі-
(підсумок) операцій за певний період	дсумок) операцій за певний період) Ви-
	хідний залишок (сальдо) – кредитовий
	(обчислюється: вхідний залишок +
	оборот за кредитом – оборот за дебе-
	том)
	204

	Таблиця 6.2
Схема активного рахунка
Дебет	Кредит
Вхідний залишок (сальдо)	Зменшення обліковуванного об’єкта (-)
Збільшення обліковуваного об’єкта (+)
Оборот за дебетом рахунку (сума)	Оборот за кредитом рахунку (сума) (пі-
(підсумок) операцій за певний період)	дсумок) операцій за певний період)
Вихідний залишок (сальдо) – дебето-
вий (обчислюється: вхідний залишок
+ оборот за дебетом – оборот за кре-
дитом)

Структури кодів класів рахунків різняться за кількістю знаків. Чим більше ознак вимагається для вивчення та відображення тієї чи іншої операції бюджетного процесу, тим більшою мірою деталізується кожний клас рахунків. Такий рівень деталізації забезпечує ведення бухгалтерського обліку виконання державного бюджету та складання фінансової звітності на досить детальному рівні, що відповідає міжнародним стандартам. Така деталізація обліку виконання бюджету позитивно впливає як на складання звітності про виконання бюджету, так і на підготовку проекту бюджету.

За своєю економічною природою будь-яка операція характеризується двоїстістю і взаємопов’язаністю. Для збереження цих властивостей і контролю за записами бюджетних операцій на рахунках у бухгалтерському обліку використовується спосіб подвійного запису. Подвійний запис бюджетних операцій дає можливість отримувати матричні моделі взаємозв’язків рахунків. Матриця взаємозв’язків усіх рахунків відображає рух бюджетних коштів, несе інформацію про його напрямок і структуру, характеризує бюджетні процеси, що відбуваються при цьому.

Подвійний запис створює інформацію, яка несе потрійний зміст:

–відображає зміни об’єктів, що обліковуються у двох пов’язаних нею рахунках;

–характеризує напрямок руху об’єктів обліку;

–несе інформацію про бюджетний процес, що зумовив зміни, які відбу-

лися.

Кожна операція із виконання бюджету відображається бухгалтерським проведенням. Органи Державного казначейства при складанні проведень застосовують такі типи операцій:

1) грошові операції при відображенні сум проведених операцій через рахунки установ банків;

2) взаємозаліки – при відображенні сум надходження до державного бюджету податків, зборів (обов’язкових платежів) або суми касових видатків, проведених шляхом взаємозаліку;

205

3)векселі – при відображенні сум погашених векселів у рахунок сплати до бюджету податків, зборів (обов’язків платежів) або касових видатків, проведених векселями;

4)взаємні розрахунки – при відображенні надходження за платежами та /або сум касових видатків, проведених за взаємними розрахунками між бюджетами;

5)централізовані – при відображені централізованих виплат головним розпорядником коштів за підвідомчі установи витрат з оплати природного газу, теплопостачання та електроенергії на видатки установи;

6)децентралізовані – при відображенні операцій органами Державного казначейства на територіальному рівні з подальшою передачею інформації про здійснені операції до Держказначейства.

Правила надання виписок з рахунків клієнтів.

Виписки із рахунків клієнтів за формою, що додається, видаються відповідальними виконавцями представникам клієнта або через абонентські скриньки за довіреностями, оформленими підписами та печаткою, які вимагаються органом Державного казначейства на розрахункових документах згідно зі зразками підписів та відбитка печатки. Без довіреності виписки надаються особам, які мають право першого чи другого підпису за даним рахунком. Порядок та період надання виписок із рахунків клієнтам обумовлюється в угодах на розрахункове обслуговування при відкритті рахунку та в обов’язковому порядку станом на 1 січня звітного року.

До виписок із рахунків додаються документи (їх копії), на підставі яких здійснені записи по дебету та кредиту рахунку.

На основних документах, що додаються до виписок, повинен проставлятися штамп органу Держказначейства та календарний штамп дати проведення документа по рахунку, якщо дата проведення операції не збігається з датою виписки документа.

Обов'язковими реквізитами виписок є:

– номер рахунку;

– дата здійснення останньої та поточної операції;

– номер документа;

– номер рахунку - кореспондента;

– номер банку - кореспондента;

– умовні цифрові позначення виду операції;

– код валюти;

– сума операції;

– сума оборотів за дебетом і кредитом;.

– сума вступного залишку;

– сума вихідного залишку;

– реквізити органу Державного казначейства, який веде рахунок;

– можливі інші додаткові реквізити контрагентів залежно від можливостей програмного продукту.

206

Інформація про стан рахунків надається тільки власникам, уповноваженим ним особам та державним органам, які мають право на одержання цієї інформації згідно з чинним законодавством.

Станом на 1 січня клієнтам органів Державного казначейства надаються виписки за всіма діючими рахунками (включаючи нульові залишки), за даними яких органу Державного казначейства підтверджуються залишки на рахунках на початок року по строку до 1 лютого. При неотриманні підтверджень протягом місяця залишок коштів вважається підтвердженим. Порядок підтвердження залишків необхідно передбачати в угодах на розрахункове обслуговування.

Про неправильно занесені записи в дебет чи кредит рахунка суми клієнт протягом 5 операційних днів має повідомити орган Державного казначейства. При неотриманні заперечень у цей строк здійснені операції і залишок коштів вважаються підтвердженими.

Дублікат виписки із рахунка видається клієнту тільки з письмового дозволу керівника органу Держказначейства чи його заступника за заявою, підписаною керівником та головним бухгалтером клієнта, в якій вказується причина втрати виписки та зазначається конкретна особа, якій довіряється отримати дублікат виписки, і наводиться зразок її підпису. Дублікат виписки складається порядком дублювання (зняттям копії виписки із рахунку відповідного клієнта в електронній мережі), який підписується відповідальним виконавцем та головним бухгалтером чи його заступником і завіряється відбитком печатки органу Держказначейства з відміткою зверху (Дублікат виписки за "_"___200__р.). При видачі дублікату відбирається розписка на заяві клієнта про одержання та здійснюється надпис про його видачу на рахунку ("__"____200__р. виданий дублікат виписки) і скріпляється підписом головного бухгалтера (його заступника). Заяви на видачу дублікатів виписок підшиваються й зберігаються окремо.

Порядок виправлення помилкових записів у бухгалтерському обліку залежить від часу виявлення їх у реєстрах.

Уразі виявлення помилки за внутрішньоказначейськими операціями складаються виправні меморіальні ордери в 4 примірниках, із яких:

– перший служить підставою для бухгалтерського проведення;

– другий та третій - свідченням записів по дебету та кредиту відповідних рахунків (при необхідності надається клієнту);

– четвертий примірник використовується для внутрішнього контролю й знаходиться в книзі виправних ордерів.

Утексті виправного меморіального ордера вказується, коли і в якому документі зроблено неправильний запис, при цьому на четвертому примірнику ордера робиться відмітка про реквізити відповідального виконавця та контролера, винних у цій помилці. Заяви (якщо такі надійшли від клієнта) про неправильне зарахування (списання коштів) мають зберігатися біля виправних меморіальних ордерів у документах дня. Виправлення записів у реєстрах бухгалтерського обліку проводиться з відома головного бухгалтера та за підписом особи, що їх здійснила. Проти помилкового запису робиться напис «Сторновано» із зазначенням дати виправленого запису і номера виправного ордера, усе це завіряєть-

207