Поточну дебіторську заборгованість класифікують за 3-ома ознаками:

1. За якою існує впевненість у погашенні її боржником;

2. За якою існує невпевненість у погашенні її боржником;

3. За якою не існує впевненості у погашенні її боржником.

В активі балансу на дату його складання можна відобразити всю суму дебіторської заборгованості лише у першому випадку. Якщо тільки з’являється невпевненість у погашенні боргу конкретним боржником, вона переводиться у другу групу і по такій заборгованості створюється резерв сумнівних боргів, за рахунок якого у майбутньому будуть погашатись не повернуті борги дебіторами.

Резерв сумнівних боргів формується за методиками наведеними у П(с)БО 10 "Дебіторська заборгованість" по кредиту синтетичного рахунку 38 "Резерв сумнівних боргів".

Резерв сумнівних боргів створюється за рахунок витрат іншої операційної діяльності записом:

Дт 944 “Сумнівні та безнадійні борги”

Кт 38 “Резерв сумнівних боргів” на суму. Яка визначається як добуток дебіторської заборгованості та коефіцієнту сумнівності боргів по кожній групі за 3-ма варіантами:

• на підставі класифікації поточної дебіторської заборгованості за термінами її непогашення та аналізу її фактичного непогашення за попередні звітні періоди;

• Розрахунку коефіцієнту сумнівних боргів;

• визначення величини сумнівних боргів виходячи із питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг на умовах наступної оплати;

Коли дебіторська заборгованість переходить у 3 тю групу, вона вважається безнадійною.

(Довідка: Податковим законодавством визначено яка саме заборгованість може вважатись безнадійною. Існують 4 причини.

1. Закінчення строку позовної давності.

2. Недостатність майна боржника для погашення боргу.

3. Дія форс-мажор.

4. Смерть або позбавлення волі боржника – фізичної особи-боржника.

Така дебіторська заборгованість списується з балансу після інвентаризації, письмового наказу і обґрунтування керівника та погашається за рахунок резерву сумнівних боргів проводкою:

Дт 38 Кт 361, 37, якщо не вистачає коштів резерву.

Додатково робиться запис:

Дт 949 “Інші витрати операційної діяльності” Кт 36, 37” на решту суми”.

Якщо сума списана, як безнадійна, а клієнт після цього повернув кошти, робиться зворотна проводка і отримання платежу відбувається звичайним способом.

Якщо повертаються борги, які ще не визнані безнадійними , а вважались сумнівним боргом:

Дт 30,31,15, 14 Кт 36,37.

Невикористана сума резерву за сумнівним боргом в кінці року при інвентаризації приєднується до доходів проводкою:

Дт 38 Кт 716 “Відшкодування раніше списаних активів”.

Вправи для самостійної роботи

Вправа 1

Від покупців готової продукції на поточний рахунок підприємства надійшов аванс в сумі 36000 грн. Бухгалтер відобразила в обліку дану операцію бухгалтерським записом: Дт рах. 311 “Поточний рахунок у банку в національній валюті” та Кт рах. 361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями і замовниками”.

Які помилки допущені бухгалтером при складанні кореспонденції рахунків та як їх виправити?

Вправа 2

При складанні фінансової звітності на кінець звітних періодів виробничого підприємства ТОВ “Реммаш” поточна дебіторська заборгованість наводиться у балансі за її первісною вартістю, тобто розрахунок і облік поточної дебіторської заборгованості за термінами її непогашення не ведеться, резерв сумнівних боргів не обчислюється.

Чи є такий підхід до оцінки статей балансу, в яких наводиться поточна дебіторська заборгованість, правильним? Обґрунтуйте свою відповідь.

Вправа 3

Робітник підприємства Ромашко П.С. повернувся з відрядження 29 березня поточного року. Наступного дня він склав та подав до бухгалтерії звіт про використання коштів виданих під звіт. Після перевірки правильності записів і відповідності їх доданим до звіту виправдовуючим документам, звіт було затверджено в сумі, що склала на 30 грн. менше, ніж було видано авансу. Вказану суму готівки робітник до кінця місяця в касу не повернув.

Чи мають місце порушення порядку розрахунків з підзвітними особами? Якщо так, то поясніть наслідки таких порушень?

Вправа 4

ТОВ «Руссо» визначає величину сумнівних боргів на основі класифікації дебіторської заборгованості на кінець року. Для спостереження несплачених боргів застосовує період за попередні шість місяців.

На 31.12.2004р. поточна дебіторська заборгованість склала 41900 грн.(не прострочена – 5000 грн., прострочена від 1 до 30 дн. - 22900 грн., від 31 до 90 дн. – 6200 грн., від 91 до 180 дн. - 4800 грн., більше року – 3000 грн.). Протягом 4 кварталу 2004р. було списано безнадійних боргів на суму 3600 грн. Для визначення резерву сумнівних боргів (РСБ) було проведено розрахунок коефіцієнта сумнівності за минулий звітний період на підставі таких даних:

Таблиця 9.2

Назва дебіторів	Кількість прострочених днів оплати							Всього, грн.
	0	1-30	31-90	91-180	181-270	271-360	> року
липень	-	12000	5000	3000	-	1500	700	22200
серпень	-	3800	5700	-		300		9800
вересень	-	-	16500	1300		-	-	17800
Разом		15800	27200	4300	-	1800	700	49800
Безнадійні борги, грн.	-	3800	1200	200	-	500	200	4700
Коеф. сумнівності

1. Розрахувати суму резерву сумнівного боргу станом на 31.12. 2004р.

2. Скласти кореспонденцію бухгалтерських рахунків по формуванню резерву сумнівних боргів у 4 кварталі, якщо на 31.09.2004р. резерв сумнівних боргів (РСБ) склав 4900 грн.

Вправа 5

Підприємство «Ока» визначає величину сумнівних боргів, виходячи з питомої ваги безнадійних боргів в чистому доході від реалізації продукції на умовах наступної оплати. За 2004 рік чистий доход від реалізації продукції склав 1250000 грн. Залишок по рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів» до складання балансу на кінець року становив 4600 грн. Для розрахунку коефіцієнта сумнівності підприємство для спостереження обрало період за попередні три роки.

Таблиця 9.3

Рік	Чистий доход від реалізації	Сума безнадійної дебіторської заборгованості
2001	560000	3000
2002	1000000	2500
2003	1400000	4000
Разом	2960000	9500

Необхідно:

1. Визначити коефіцієнт сумнівності дебіторської заборгованості

2. Визначити відрахування на створення резерву сумнівних боргів за 2004р.