Особливості організації відбору крові у різних видів тварин:

Велика рогата худоба:- кров беруть із яремної вени. Вена затискається пальцем або за допомогою мотузка (джгута). Прокол голкою кровоносної судини проводять під кутом 45-50º у напрямку від серця. Для фіксації тварин використовують розколи, стовпи, фіксаційні станки. При прив'язному утриманні беруть кров у стійлах. Взяття крові можливе також без фіксації тварини з вени хвоста, при цьому голка вводиться під прямим кутом з вентральної поверхні хвоста в ділянці тіла хребця до упору в кістку, потім трохи відтягуючи, поки голка не опиниться в просвіті судини

Вівці, кози:- тварин проганяють через розкол. Поруч виривають траншею глибиною до 1-го метра (по пояс людині, що бере кров). При цьому яремну вену фіксують пальцем. Техніка проколу – аналогічна.

Свині: - фіксують за верхню щелепу за допомогою петлі. Кров беруть із судин вуха або хвоста. Хвіст обмивають водою з милом, просушують, дезінфікують та надрізають кінчик, приставляючи до нього пробірку. З вен вуха можна відбирати кров безпосередньо у шприц, а можна шляхом надрізу попередньо продезінфікованої шкіри в ділянці вушної вени та збирання вільно стікаючої крові у пробірку. Застосовують також методику відбору крові з орбітального венозного сплетіння. При цьому голка вводиться в ділянці зовнішнього (латерального) кута ока по напрямку до протилежної нижньої щелепи (під кутом 40 - 45°) до упору в кістку орбіти. Скіс голки направляють до орбіти (в протилежний бік від очного яблука).

Коні: - відбір крові проводять із яремної вени за загальноприйнятою методикою. Голову тварині піднімають, вену перетискають пальцем.

Птиця: - відбір проводиться з підкрильцової вени, із гребінця, шпорної вени, а також із серця.

Підготовка крові для дослідження:

1.Після взяття крові та етикетування пробірки або шприці ставлять у теплу воду при 30 - 35°С на 30 хвилин.

2.При вийманні з водяної бані пробірки чи шприці переглядають для визначення характеру згортання (ретракції) крові та відділення сироватки. Якщо згусток щільно прилип до стінки пробірки, його відділяють від скла тонкою стерильною скляною паличкою або проволокою. Після кожної обвідки проволоку обтирають ватою та фламбують. Для покращання ретракції згустку в шприці слід злегка порухати поршнем.

3. Потім ємності з кров'ю переміщують у прохолодне місце для відстоювання сироватки.

4. Якщо в пробірці чи шприці спостерігається гемоліз - проба бракується.

В теплу пору року обов`язково проводять консервацію для кращої збереженості сироваток. Використовують 5% р-н фенолу на ізотонічному розчині натрію хлориду із розрахунку 1 мл розчину на 9 мл сироватки (2 краплі на 1 мл). Можна використовувати борну кислоту по 0,05-0,07 г на пробу (на кінці скальпелю).

До числа відпрацьованих та широко використовуваних на практиці серологічних реакцій відносяться:

РА - реакція аглютинації , РЗГА- реакція затримки гемаглютинації , РЗГад — реакція затримки гемадсорбції, РЗК- реакція зв'язування комплементу, РП - реакція преципітації ( як різновид РІД- реакція імунної дифузії, ЗІЕФ), РН- реакція нейтралізації, РІФ реакція імунофлюоресценції (МФА-метод флуоресціюючих антитіл), ІФА -імуно-ферментний аналіз (РІСАФ- реакція імунної сорбції антитіл, мічених ферментом або ELISA-метод),

РІМ- радіо-імунний метод, ПЛР - полімеразна ланцюгова реакція та багато інших.

Завдання для самостійної роботи

1. записати коротку характеристику суті однієї з перелічених вище серологічних реакцій (згідно варіанту)

2. Заповнити бланк супровідної на сироватки крові для дослідження на ____________________________

Відмітка державної лабораторії

ветеринарної медицини

__________________________________

Дата надходження матеріалу

"____"_______________20__р.

Доставлено проб ____________

Забраковано ________________

До ______________________________________державної лабораторії ветеринарної медицини

Адреса: ___________________________________________________________________________________

При цьому надсилаємо ____________________ проб крові (сироватки)

Від _________________________, що належать _________________________________________________

(вид тварин) ( господарство,

________________________________________________________________________________________________________________

населений пункт, район )

для ____________________________ дослідження на ____________________________________________

(вид дослідження) (зазначити,

________________________________________________________________________________________________________________

яке захворювання)

Господарство, бригада, отара, гурт, табун _______________________________________________

(благополучне чи неблагополучне,

________________________________________________________________________________________________________________

щеплені тварини чи ні,

________________________________________________________________________________________________________________

назва вакцини і дата щеплення)

Дослідження проводиться первинно чи вдруге (підкреслити)

Дата і результати попереднього дослідження ____________________________________________

_______________________________________________________________________________________________________

Дата взяття проб крові "_____" ___________________20___р.

Список тварин, від яких взята кров для дослідження:

№п / п	Назва господарства, відділку, прізвище власника тварини	Стать	Вік, Масть	Інв. № кличка	Результати дослідження
					РА		РЗК	РМА
					+/-	титр	+/-	серотип	титр

Лікар ветеринарної медицини Лікар ветеринарної медицини,

(фельдшер ветеринарної який проводив дослідження

медицини), що надіслав проби

___________________________ __________________________

(підпис) (підпис)

Лабораторно-практичне заняття № 4