- •1. Типова структурна схема однокаскадного передавача, призначення елементів (Рис. 3.8)
- •2. Структурна схема багатокаскадного передаючого пристрою, призначення елементів (Рис. 3.9)
- •3. Спрощена схема модулятора, призначення елементів. Осцилограми напруг на окремих вузлах (рис.3.13, 3.14)
- •4. Активний метод формування лчм сигналу, призначення елементів (рис. 3.20)
- •5. Пасивний метод формування лчм сигналу, призначення елементів (рис. 3.23)
- •6. Цифровий метод формування лчм сигналу, призначення елементів (рис. 3.24)
- •7. Активний метод формування фкм сигналу (рис. 3.27 а,б)
- •8. Пасивний метод формування фкм сигналу (рис. 3.27 в)
- •9. Направляючі системи (рис. 3.28, 3.30)
- •10. Пристрої управління потужністю сигналу (рис. 3.31-3.34)
- •11. Пристрої управління фазою хвиль, що направляються (рис. 3.35, 3.36)
- •12. Класифікація локаційних антен
- •13. Дзеркальні антени та принципи їх будови (рис. 3.39, 3.40)
- •14. Фазовані антенні решітки, їх типи
- •15. Активні фазовані антенні решітки з послідовним фідерним збудженням (Рис. 3.45)
- •16. Активні фазовані антенні решітки з паралельним фідерним збудженням (Рис. 3.46)
- •17. Активні фазовані антенні решітки відбивні з просторовим збудженням (Рис. 3.47 а)
- •18. Активні фазовані антенні решітки прохідні з просторовим збудженням (Рис. 3.47 б)
- •19. Призначення, режими роботи, класифікація систем обертання антен (соа)
- •20. Вимоги до систем обертання антен (соа)
- •21. Відслідковуюча розімкнута система керування обертанням антен (рис. 6.38, 6.39)
- •22. Відслідковуюча система керування обертанням антен замкнутого типу (рис. 6.40)
- •1. Призначення та структурна схема радіоприймача рлс. Призначення елементів (рис. 3.50)
- •2. Призначення та структурна схема преселектора радіоприймача рлс. Призначення елементів (рис. 3.51)
- •3. Призначення та структурна схема основного тракту радіоприймача рлс. Призначення елементів (рис. 3.52)
- •4. Одноканальна система апч, її призначення (рис. 3.60)
- •5. Двоканальна система апч, її призначення (рис. 3.61)
- •6. Втрати в тракті прийому рлс
- •7. Призначення і класифікація накопичувачів рлс
- •8. Структурна схема оптимального фільтра (рис. 3.68)
- •9. Структурна схема однократного та двократного накопичувача рециркулятора (рис. 3.71, 3.75)
- •10. Структурна схема квазіоптимальної фільтрації когерентних послідовностей радіоімпульсних сигналів (рис. 3.80)
- •11. Структурні схеми кореляційно-фільтрової обробки когерентних послідовностей радіоімпульсних сигналів (рис. 3.81)
- •12. Структурна схема когерентного накопичення імпульсних сигналів з невідомим доплерівським зрушенням по частоті (рис. 3.84)
- •13. Схема некогерентного накопичення та структурна схема некогерентного накопичення з рециркулятором (рис. 3.87, 3.92)
- •14. Спрощена структурна схема рлс, в якій реалізовано обробку широкосмугових сигналів з лчм (рис. 3.93)
- •15. Спрощена структурна схема рлс, в якій реалізовано обробку широкосмугових сигналів з фкм (рис. 3.102)
- •16. Визначення радіолокаційного пізнавання, необхідність пізнавання
- •17. Класифікація методів пізнавання (рис. 5.33, 5.34)
- •18. Показники якості пізнавання
- •19. Основні методи радіолокаційного пізнавання, основані на використанні вузько смугових сигналів
- •20. Структурна схема рлс з автоматичним фільтром пізнавання (рис. 5.39)
- •Система обробки і відображення рлі
- •1. Вимоги до динамічного діапазону приймача
- •2. Структурна схема шумового автоматичного регулювання підсилення (шарп) безперервної дії (рис. 4.9)
- •3. Структурна схема ключового шумового автоматичного регулювання підсилення (шарп) (рис. 4.10)
- •4. Структурна схема логарифмічного підсилювача з послідовним детектуванням (рис. 4.14)
- •5. Структурна схема поляризаційного автокомпенсатора (рис. 4.25)
- •6. Структурна схема підсилювача з швидкодіючим автоматичним регулюванням підсилення (шарп) (рис. 4.29)
- •7. Пристрої захисту від широкосмугових імпульсних перешкод (рис. 4.30, 4.33)
- •8. Пристрої захисту рлс від неспівпадаючих імпульсних перешкод (ніп) (неспівпадаючих з частотою повторення імпульсів рлс) (рис. 4.34)
- •9. Структурна схема рлс з пристроєм подавлення імпульсних перешкод по бокових пелюстках дн приймальної антени (рис. 4.35)
- •10. Структурна схема системи селекції рухомих цілей (срц) на проміжній частоті (рис. 4.41)
- •11. Структурна схема системи селекції рухомих цілей (срц) на відеочастоті (рис. 4.42)
- •12. Основні характеристики системи селекції рухомих цілей (срц)
- •13. Структурна схема пристрою системи селекції рухомих цілей (срц) з еквівалентною внутрішньою когерентністю з черезперіодним відніманням (чпв) на відео частоті (рис. 4.44)
- •14. Структурна схема пристрою системи селекції рухомих цілей (срц) з зовнішньою когерентністю з черезперіодним відніманням (чпв) на відеочастоті (рис. 4.46)
- •15. Принципова схема обмежувача сигналів системи селекції рухомих цілей (срц) (рис. 4.47)
- •16. Принципова схема фазового детектора системи селекції рухомих цілей (срц) (рис. 4.49)
- •17. Структурна схема пристрою формування опорної напруги (пфон) (рис. 4.50)
- •18. Пристрій черезперіодної компенсації (чпк) з однократним та двократним відніманням (рис. 4.53)
- •19. Пристрій черезперіодної компенсації (чпк) на ультразвукових лініях затримки (улз) (рис. 4.54)
- •20. Пристрій черезперіодної компенсації (чпк) на потенціалоскопах (рис. 4.60)
- •21. Будова віднімаючого потенціалоскопа (рис. 4.58)
- •22. Структурна схема одно і двоканального черезперіодного автокомпенсатора (чпак) на радіочастоті (рис. 4.62)
- •23. Структурна схема квадратурного автокомпенсатора (ак) (рис. 4.65)
- •24. Структурна схема гетеродинного автокомпенсатора (ак) (рис. 4.66)
- •25. Схеми включення черезперіодного автокомпенсатора (чпак) (рис. 4.68, 4.69)
- •26. Системи обробки з фільтровою системою срц (рис. 4.71)
- •27. Системи обробки з цифровою системою срц (рис. 4.79)
- •28. Пристрій дискретизації аналогових сигналів (рис. 5.4)
- •29. Пристрій квантування, його характеристика (рис. 5.5)
- •30. Послідовний аналого-цифровий пристрій (ацп) (рис. 5.6)
- •31. Паралельний аналого-цифровий пристрій (ацп) (рис. 5.8)
- •32. Логічний виявляч радіолокаційних сигналів (рис. 5.11)
- •33. Цифровий вимірювач дальності цілей (рис. 5.20)
- •34. Цифровий вимірювач азимута цілей (рис. 5.21)
- •35. Вимірювач допплерівської частоти (рис. 5.22)
- •36. Структурна схема алгоритма виявлення траєкторії (рис. 5.29)
- •37. Структурна схема алгоритму автосупроводу цілі (рис. 5.30)
- •38. Структурна схема напівавтоматичного супроводу цілі (рис. 5.31)
- •39. Призначення і класифікація індикаторних пристроїв
- •40. Узагальнена структурна схема індикатора (рис. 6.8)
- •41. Індикатори кругового огляду (іко) з системами відхилення що обертаються (рис. 6.12)
- •42. Індикатори кругового огляду (іко) з нерухомою системою відхилення (рис. 6.16)
- •43. Функціональна схема індикатора вимірювання висоти (рис. 6.26)
- •44. Одноканальна система передачі азимута (рис. 6.32)
- •45. Пристрій формування масштабних відміток азимута (рис. 6.34)
- •46. Функціональна схема автоматичного вимірювання азимута (рис. 6.37)
11. Структурні схеми кореляційно-фільтрової обробки когерентних послідовностей радіоімпульсних сигналів (рис. 3.81)
Відомо, що оптимальне виявлення на фоні білого шуму зводиться до обчислення кореляційного інтеграла.
Це обчислення може бути вироблене або безпосередньо за допомогою перемножувача і інтегратора (кореляційний метод), або за допомогою оптимального цьому сигналу фільтру (фільтрової метод), або за допомогою кореляційно-фільтрового методу. При одному з варіантів його застосування множення коливання, що приймається, на несуче виробляється в когерентному детекторі (КГД), керованому вказаним коливанням і перетворюючому коливання, що приймається, у відеочастотне. Фільтрація останнього здійснюється за допомогою оптимального фільтру (ОФ), побудованого для відеочастотної огинаючої сигналу і працюючого на відеочастоті (рис.3.81,а), унаслідок чого істотно спрощується його здійснення.
Якщо сигнал, що приймається, є послідовністю радіоімпульсів, то ОФ для його відеочастотної огинаючої складається з оптимального фільтру для одиночного відеоімпульсного сигналу ОФОС і оптимального фільтру для огинаючої послідовності імпульсів ОФОП (ідеального накопичувача), які розташовуються після КГД (рис.3.81,б). Але при такій побудові системи обробки когерентний детектор працює в тяжких умовах, оскільки на його вхід поступають не тільки слабкі сигнали, але і білий шум з його теоретично необмеженою потужністю, а також інші перешкоди. Щоб полегшити його роботу, оптимальний фільтр для одиночного імпульсу переносять з відеотракту в радіотракт і, перетворюючи його в радіочастотний РОФОС, ставлять перед когерентному детектором КГД (рис.3.81,в). Зважаючи на лінійність когерентного детектора і фільтру схеми на рис.3.81,б і рис.3.81,в повністю еквівалентні.
При випадковій початковій фазі система оптимальної обробки має два канали (рис.3.81,г) квадратури, як і структурна схема оптимального виявлення такого сигналу. Двохканальною є і структурна схема квазіоптимальної обробки даного сигналу (рис.3.81,д), на якому накопичувальний пристрій скорочено позначений НУ.
КГД – когерентний детектор
ОФ – оптимальний фільтр
ОФОС – оптимальний фільтр одиночного сигнала
ОФОП – оптимальний фільтр згинаючої послідовності імпульсів
РОФОС – радіочастотний оптимальний фільтр для одиночного сигналу
КВ – квадратурний випрямляч
НУ – накопичуючий пристрій
+ – суматор
12. Структурна схема когерентного накопичення імпульсних сигналів з невідомим доплерівським зрушенням по частоті (рис. 3.84)
При відносному русі об'єкту, що відображається, коливання, що приймаються, мають частоту f = fo + FД, де fo - випромінювана частота: FД = fo·[(1 – Vr/c)]/(1 + Vr/c) 2.Vr/)
Для здійснення когерентного накопичення сигналів від рухомих об'єктів є три можливості.
Перша полягає в побудові багатоканальної системи обробки (рис 3.84). Кожен її канал відповідає одній з порівняно вузьких ділянок спектру очікуваних частот Доплера, а сукупність всіх її каналів перекриває повністю цей спектр. Кожен канал цієї системи виконується по структурній схемі з наявністю генератора частоти Доплера ГЧД і змішувача СМ випромінюваної частоти fo і частоти Доплера FД. Фазообертач ФО змінює фазу одного з опорних коливань на 90о.
Друга можливість когерентного накопичення сигналів від рухомих об'єктів полягає в пошуку об'єкту по радіальній швидкості і реалізується системою обробки, в якій генератор частоти Доплера ГЧД перебудовується у всьому діапазоні очікуваних частот Доплера. Проте описана система вимагає в М раз більшого часу на пошук і накопичення сигналів, ніж в багатоканальній системі. Тому в системах виявлення об'єктів, що швидко переміщаються, вона не може бути використана по тактичних міркуваннях.
Третя можливість когерентного накопичення сигналів від рухомих об'єктів реалізується за допомогою одноканальної системи, в якій одночасно і когерентно накопичуються імпульсні сигнали з різними доплерівськими зрушеннями по частоті.
РФ – режекторний фільтр
КГД – когерентний детектор
ФВ - фазообертач
СМ – змішувач
ГЧД – генератор частоти Доплера
КВ – квадратурний випрямляч
НУ – накопичуючий пристрій
+ – суматор