- •1. Типова структурна схема однокаскадного передавача, призначення елементів (Рис. 3.8)
- •2. Структурна схема багатокаскадного передаючого пристрою, призначення елементів (Рис. 3.9)
- •3. Спрощена схема модулятора, призначення елементів. Осцилограми напруг на окремих вузлах (рис.3.13, 3.14)
- •4. Активний метод формування лчм сигналу, призначення елементів (рис. 3.20)
- •5. Пасивний метод формування лчм сигналу, призначення елементів (рис. 3.23)
- •6. Цифровий метод формування лчм сигналу, призначення елементів (рис. 3.24)
- •7. Активний метод формування фкм сигналу (рис. 3.27 а,б)
- •8. Пасивний метод формування фкм сигналу (рис. 3.27 в)
- •9. Направляючі системи (рис. 3.28, 3.30)
- •10. Пристрої управління потужністю сигналу (рис. 3.31-3.34)
- •11. Пристрої управління фазою хвиль, що направляються (рис. 3.35, 3.36)
- •12. Класифікація локаційних антен
- •13. Дзеркальні антени та принципи їх будови (рис. 3.39, 3.40)
- •14. Фазовані антенні решітки, їх типи
- •15. Активні фазовані антенні решітки з послідовним фідерним збудженням (Рис. 3.45)
- •16. Активні фазовані антенні решітки з паралельним фідерним збудженням (Рис. 3.46)
- •17. Активні фазовані антенні решітки відбивні з просторовим збудженням (Рис. 3.47 а)
- •18. Активні фазовані антенні решітки прохідні з просторовим збудженням (Рис. 3.47 б)
- •19. Призначення, режими роботи, класифікація систем обертання антен (соа)
- •20. Вимоги до систем обертання антен (соа)
- •21. Відслідковуюча розімкнута система керування обертанням антен (рис. 6.38, 6.39)
- •22. Відслідковуюча система керування обертанням антен замкнутого типу (рис. 6.40)
- •1. Призначення та структурна схема радіоприймача рлс. Призначення елементів (рис. 3.50)
- •2. Призначення та структурна схема преселектора радіоприймача рлс. Призначення елементів (рис. 3.51)
- •3. Призначення та структурна схема основного тракту радіоприймача рлс. Призначення елементів (рис. 3.52)
- •4. Одноканальна система апч, її призначення (рис. 3.60)
- •5. Двоканальна система апч, її призначення (рис. 3.61)
- •6. Втрати в тракті прийому рлс
- •7. Призначення і класифікація накопичувачів рлс
- •8. Структурна схема оптимального фільтра (рис. 3.68)
- •9. Структурна схема однократного та двократного накопичувача рециркулятора (рис. 3.71, 3.75)
- •10. Структурна схема квазіоптимальної фільтрації когерентних послідовностей радіоімпульсних сигналів (рис. 3.80)
- •11. Структурні схеми кореляційно-фільтрової обробки когерентних послідовностей радіоімпульсних сигналів (рис. 3.81)
- •12. Структурна схема когерентного накопичення імпульсних сигналів з невідомим доплерівським зрушенням по частоті (рис. 3.84)
- •13. Схема некогерентного накопичення та структурна схема некогерентного накопичення з рециркулятором (рис. 3.87, 3.92)
- •14. Спрощена структурна схема рлс, в якій реалізовано обробку широкосмугових сигналів з лчм (рис. 3.93)
- •15. Спрощена структурна схема рлс, в якій реалізовано обробку широкосмугових сигналів з фкм (рис. 3.102)
- •16. Визначення радіолокаційного пізнавання, необхідність пізнавання
- •17. Класифікація методів пізнавання (рис. 5.33, 5.34)
- •18. Показники якості пізнавання
- •19. Основні методи радіолокаційного пізнавання, основані на використанні вузько смугових сигналів
- •20. Структурна схема рлс з автоматичним фільтром пізнавання (рис. 5.39)
- •Система обробки і відображення рлі
- •1. Вимоги до динамічного діапазону приймача
- •2. Структурна схема шумового автоматичного регулювання підсилення (шарп) безперервної дії (рис. 4.9)
- •3. Структурна схема ключового шумового автоматичного регулювання підсилення (шарп) (рис. 4.10)
- •4. Структурна схема логарифмічного підсилювача з послідовним детектуванням (рис. 4.14)
- •5. Структурна схема поляризаційного автокомпенсатора (рис. 4.25)
- •6. Структурна схема підсилювача з швидкодіючим автоматичним регулюванням підсилення (шарп) (рис. 4.29)
- •7. Пристрої захисту від широкосмугових імпульсних перешкод (рис. 4.30, 4.33)
- •8. Пристрої захисту рлс від неспівпадаючих імпульсних перешкод (ніп) (неспівпадаючих з частотою повторення імпульсів рлс) (рис. 4.34)
- •9. Структурна схема рлс з пристроєм подавлення імпульсних перешкод по бокових пелюстках дн приймальної антени (рис. 4.35)
- •10. Структурна схема системи селекції рухомих цілей (срц) на проміжній частоті (рис. 4.41)
- •11. Структурна схема системи селекції рухомих цілей (срц) на відеочастоті (рис. 4.42)
- •12. Основні характеристики системи селекції рухомих цілей (срц)
- •13. Структурна схема пристрою системи селекції рухомих цілей (срц) з еквівалентною внутрішньою когерентністю з черезперіодним відніманням (чпв) на відео частоті (рис. 4.44)
- •14. Структурна схема пристрою системи селекції рухомих цілей (срц) з зовнішньою когерентністю з черезперіодним відніманням (чпв) на відеочастоті (рис. 4.46)
- •15. Принципова схема обмежувача сигналів системи селекції рухомих цілей (срц) (рис. 4.47)
- •16. Принципова схема фазового детектора системи селекції рухомих цілей (срц) (рис. 4.49)
- •17. Структурна схема пристрою формування опорної напруги (пфон) (рис. 4.50)
- •18. Пристрій черезперіодної компенсації (чпк) з однократним та двократним відніманням (рис. 4.53)
- •19. Пристрій черезперіодної компенсації (чпк) на ультразвукових лініях затримки (улз) (рис. 4.54)
- •20. Пристрій черезперіодної компенсації (чпк) на потенціалоскопах (рис. 4.60)
- •21. Будова віднімаючого потенціалоскопа (рис. 4.58)
- •22. Структурна схема одно і двоканального черезперіодного автокомпенсатора (чпак) на радіочастоті (рис. 4.62)
- •23. Структурна схема квадратурного автокомпенсатора (ак) (рис. 4.65)
- •24. Структурна схема гетеродинного автокомпенсатора (ак) (рис. 4.66)
- •25. Схеми включення черезперіодного автокомпенсатора (чпак) (рис. 4.68, 4.69)
- •26. Системи обробки з фільтровою системою срц (рис. 4.71)
- •27. Системи обробки з цифровою системою срц (рис. 4.79)
- •28. Пристрій дискретизації аналогових сигналів (рис. 5.4)
- •29. Пристрій квантування, його характеристика (рис. 5.5)
- •30. Послідовний аналого-цифровий пристрій (ацп) (рис. 5.6)
- •31. Паралельний аналого-цифровий пристрій (ацп) (рис. 5.8)
- •32. Логічний виявляч радіолокаційних сигналів (рис. 5.11)
- •33. Цифровий вимірювач дальності цілей (рис. 5.20)
- •34. Цифровий вимірювач азимута цілей (рис. 5.21)
- •35. Вимірювач допплерівської частоти (рис. 5.22)
- •36. Структурна схема алгоритма виявлення траєкторії (рис. 5.29)
- •37. Структурна схема алгоритму автосупроводу цілі (рис. 5.30)
- •38. Структурна схема напівавтоматичного супроводу цілі (рис. 5.31)
- •39. Призначення і класифікація індикаторних пристроїв
- •40. Узагальнена структурна схема індикатора (рис. 6.8)
- •41. Індикатори кругового огляду (іко) з системами відхилення що обертаються (рис. 6.12)
- •42. Індикатори кругового огляду (іко) з нерухомою системою відхилення (рис. 6.16)
- •43. Функціональна схема індикатора вимірювання висоти (рис. 6.26)
- •44. Одноканальна система передачі азимута (рис. 6.32)
- •45. Пристрій формування масштабних відміток азимута (рис. 6.34)
- •46. Функціональна схема автоматичного вимірювання азимута (рис. 6.37)
40. Узагальнена структурна схема індикатора (рис. 6.8)
Індикатор РЛС складається з ряду електронних пристроїв, що забезпечують виконання функцій, що покладаються на нього.
Кінцевим елементом індикатора є ЕПТ. На трубку подаються:
напруги або струми для створення розгорток (растру);
відеосигнали з виходу приймача;
імпульси масштабних відміток;
сигнали формування рухомого електронного маркера;
сигнали комутації для зміни режимів роботи;
напруги, що забезпечують початковий режим роботи.
Відповідно до цього індикатор включає наступні основні пристрої, які часто називають каналами:
канал формування розгорток;
канал сигналів;
канал формування електронного маркера;
канал комутації;
пристрій управління режимом роботи трубки;
канал масштабних міток висоти.
Канал формування розгорток є основним каналом індикатора і забезпечує створення необхідного растру.
Канал сигналів призначений для передачі посилених приймачем луна-сигналів, імпульсів масштабних відміток і імпульсів маркерного сигналу до електродів трубки.
Пристрій управління режимом роботи трубки забезпечує живлення трубки, можливість фокусування електронного пучка, регулювання яскравості зображення, а також можливість зсуву початку розгортки.
Канал формування електронного маркера виробляє імпульси необхідної форми, затримані на певний час щодо моментів початку розгорток. Ця затримка плавно регулюється і точно фіксується, що дає можливість розміщувати маркер в будь-якій точці екрану.
Канал комутації забезпечує відтворення на екрані індикатора сигналів декількох радіолокаційних каналів, рухомих маркерних міток і інших службових сигналів.
Канал масштабних міток висоти є тільки в індикаторах вимірювання висоти, що визначається специфікою формування цих міток. Масштабні мітки дальності і азимута в РЛС виявлення формуються самостійними системами формування масштабних міток і розглядаються окремо.
41. Індикатори кругового огляду (іко) з системами відхилення що обертаються (рис. 6.12)
Для створення радіально-кругової розгортки (РКР) за допомогою відхилюючих котушок (ВК), що обертаються і формують магнітне поле, яке відхилює електронний пучок перпендикулярно лініям магнітного поля, потрібне їх живлення струмом пилкоподібної форми постійної амплітуди Im.
Обмежувач призначений для виключення запуску розгортки від випадкових імпульсних наведень і здійснення запуску стабільними по амплітуді імпульсами.
Розширювач є чекаючим мультивібратором і призначений для забезпечення нормальної роботи генератора струму, що лінійно змінюється (ЛІТ). Пилкоподібний струм, створюваний ЛІТ, протікаючи від відхилюючих котушок, формує змінне магнітне поле, що переміщає електронний пучок уздовж радіусу екрану ЕПТ, тобто утворює лінійну розгортку по дальності. Відхилюючі котушки обертаються в площині, перпендикулярній осі трубки, з швидкістю, рівній швидкості обертання антени. Таким чином, необхідний закон повороту магнітного поля забезпечується поворотом самих котушок.
У магнітних трубках, використовуваних в ІКО, відхилення електронного пучка прямо пропорційне струму iк відхилюючих котушок (ВК), а не напрузі Uк, як в електростатичних трубках, тобто саме струм iк повинен мінятися по лінійному закону.
Оскільки струм повинен змінюватися по лінійному закону, що складно технічно, то перевагу віддають створенню напруги, що лінійно змінюється. В цьому випадку напруга на ВК (еквівалентна схема ВК містить паралельне з'єднання активного опору шунта Rш, реактивних опорів індуктивності і місткості котушки) рівна сумі напруг на активному опорі котушки і індуктивності. Це призводить до того, що напруга на ВК буде трапецієідальною за формою, отже, тут корректніше використовувати назву генератор імпульсів трапецієідальної форми.
Для передачі обертання від антени до ВК можуть бути застосовані механічна передача або синхронно-стежача система. Механічна передача обертання може бути здійснена за допомогою гнучкого валу або зубчатої передачі. Проте в цьому випадку виходять великі помилки (+1о) і неможливо передати обертання антени на великі відстані. Якщо відстань між приводом антени і індикатором не перевищує 1-1.5 метри, то використовують зв'язок механічний за допомогою гнучкого валу. Синхронно-стежача система забезпечує високу точність передачі і широко застосовується в індикаторах РЛС.
Пристрій зсуву центру забезпечує винесення початку розгортки в будь-яку точку екрану і за його межі. Для цього використовується котушка зсуву розгортки струмом, величина якого може мінятися в необхідних межах і повертатися щодо горловини трубки на будь-який кут.