- •1. Типова структурна схема однокаскадного передавача, призначення елементів (Рис. 3.8)
- •2. Структурна схема багатокаскадного передаючого пристрою, призначення елементів (Рис. 3.9)
- •3. Спрощена схема модулятора, призначення елементів. Осцилограми напруг на окремих вузлах (рис.3.13, 3.14)
- •4. Активний метод формування лчм сигналу, призначення елементів (рис. 3.20)
- •5. Пасивний метод формування лчм сигналу, призначення елементів (рис. 3.23)
- •6. Цифровий метод формування лчм сигналу, призначення елементів (рис. 3.24)
- •7. Активний метод формування фкм сигналу (рис. 3.27 а,б)
- •8. Пасивний метод формування фкм сигналу (рис. 3.27 в)
- •9. Направляючі системи (рис. 3.28, 3.30)
- •10. Пристрої управління потужністю сигналу (рис. 3.31-3.34)
- •11. Пристрої управління фазою хвиль, що направляються (рис. 3.35, 3.36)
- •12. Класифікація локаційних антен
- •13. Дзеркальні антени та принципи їх будови (рис. 3.39, 3.40)
- •14. Фазовані антенні решітки, їх типи
- •15. Активні фазовані антенні решітки з послідовним фідерним збудженням (Рис. 3.45)
- •16. Активні фазовані антенні решітки з паралельним фідерним збудженням (Рис. 3.46)
- •17. Активні фазовані антенні решітки відбивні з просторовим збудженням (Рис. 3.47 а)
- •18. Активні фазовані антенні решітки прохідні з просторовим збудженням (Рис. 3.47 б)
- •19. Призначення, режими роботи, класифікація систем обертання антен (соа)
- •20. Вимоги до систем обертання антен (соа)
- •21. Відслідковуюча розімкнута система керування обертанням антен (рис. 6.38, 6.39)
- •22. Відслідковуюча система керування обертанням антен замкнутого типу (рис. 6.40)
- •1. Призначення та структурна схема радіоприймача рлс. Призначення елементів (рис. 3.50)
- •2. Призначення та структурна схема преселектора радіоприймача рлс. Призначення елементів (рис. 3.51)
- •3. Призначення та структурна схема основного тракту радіоприймача рлс. Призначення елементів (рис. 3.52)
- •4. Одноканальна система апч, її призначення (рис. 3.60)
- •5. Двоканальна система апч, її призначення (рис. 3.61)
- •6. Втрати в тракті прийому рлс
- •7. Призначення і класифікація накопичувачів рлс
- •8. Структурна схема оптимального фільтра (рис. 3.68)
- •9. Структурна схема однократного та двократного накопичувача рециркулятора (рис. 3.71, 3.75)
- •10. Структурна схема квазіоптимальної фільтрації когерентних послідовностей радіоімпульсних сигналів (рис. 3.80)
- •11. Структурні схеми кореляційно-фільтрової обробки когерентних послідовностей радіоімпульсних сигналів (рис. 3.81)
- •12. Структурна схема когерентного накопичення імпульсних сигналів з невідомим доплерівським зрушенням по частоті (рис. 3.84)
- •13. Схема некогерентного накопичення та структурна схема некогерентного накопичення з рециркулятором (рис. 3.87, 3.92)
- •14. Спрощена структурна схема рлс, в якій реалізовано обробку широкосмугових сигналів з лчм (рис. 3.93)
- •15. Спрощена структурна схема рлс, в якій реалізовано обробку широкосмугових сигналів з фкм (рис. 3.102)
- •16. Визначення радіолокаційного пізнавання, необхідність пізнавання
- •17. Класифікація методів пізнавання (рис. 5.33, 5.34)
- •18. Показники якості пізнавання
- •19. Основні методи радіолокаційного пізнавання, основані на використанні вузько смугових сигналів
- •20. Структурна схема рлс з автоматичним фільтром пізнавання (рис. 5.39)
- •Система обробки і відображення рлі
- •1. Вимоги до динамічного діапазону приймача
- •2. Структурна схема шумового автоматичного регулювання підсилення (шарп) безперервної дії (рис. 4.9)
- •3. Структурна схема ключового шумового автоматичного регулювання підсилення (шарп) (рис. 4.10)
- •4. Структурна схема логарифмічного підсилювача з послідовним детектуванням (рис. 4.14)
- •5. Структурна схема поляризаційного автокомпенсатора (рис. 4.25)
- •6. Структурна схема підсилювача з швидкодіючим автоматичним регулюванням підсилення (шарп) (рис. 4.29)
- •7. Пристрої захисту від широкосмугових імпульсних перешкод (рис. 4.30, 4.33)
- •8. Пристрої захисту рлс від неспівпадаючих імпульсних перешкод (ніп) (неспівпадаючих з частотою повторення імпульсів рлс) (рис. 4.34)
- •9. Структурна схема рлс з пристроєм подавлення імпульсних перешкод по бокових пелюстках дн приймальної антени (рис. 4.35)
- •10. Структурна схема системи селекції рухомих цілей (срц) на проміжній частоті (рис. 4.41)
- •11. Структурна схема системи селекції рухомих цілей (срц) на відеочастоті (рис. 4.42)
- •12. Основні характеристики системи селекції рухомих цілей (срц)
- •13. Структурна схема пристрою системи селекції рухомих цілей (срц) з еквівалентною внутрішньою когерентністю з черезперіодним відніманням (чпв) на відео частоті (рис. 4.44)
- •14. Структурна схема пристрою системи селекції рухомих цілей (срц) з зовнішньою когерентністю з черезперіодним відніманням (чпв) на відеочастоті (рис. 4.46)
- •15. Принципова схема обмежувача сигналів системи селекції рухомих цілей (срц) (рис. 4.47)
- •16. Принципова схема фазового детектора системи селекції рухомих цілей (срц) (рис. 4.49)
- •17. Структурна схема пристрою формування опорної напруги (пфон) (рис. 4.50)
- •18. Пристрій черезперіодної компенсації (чпк) з однократним та двократним відніманням (рис. 4.53)
- •19. Пристрій черезперіодної компенсації (чпк) на ультразвукових лініях затримки (улз) (рис. 4.54)
- •20. Пристрій черезперіодної компенсації (чпк) на потенціалоскопах (рис. 4.60)
- •21. Будова віднімаючого потенціалоскопа (рис. 4.58)
- •22. Структурна схема одно і двоканального черезперіодного автокомпенсатора (чпак) на радіочастоті (рис. 4.62)
- •23. Структурна схема квадратурного автокомпенсатора (ак) (рис. 4.65)
- •24. Структурна схема гетеродинного автокомпенсатора (ак) (рис. 4.66)
- •25. Схеми включення черезперіодного автокомпенсатора (чпак) (рис. 4.68, 4.69)
- •26. Системи обробки з фільтровою системою срц (рис. 4.71)
- •27. Системи обробки з цифровою системою срц (рис. 4.79)
- •28. Пристрій дискретизації аналогових сигналів (рис. 5.4)
- •29. Пристрій квантування, його характеристика (рис. 5.5)
- •30. Послідовний аналого-цифровий пристрій (ацп) (рис. 5.6)
- •31. Паралельний аналого-цифровий пристрій (ацп) (рис. 5.8)
- •32. Логічний виявляч радіолокаційних сигналів (рис. 5.11)
- •33. Цифровий вимірювач дальності цілей (рис. 5.20)
- •34. Цифровий вимірювач азимута цілей (рис. 5.21)
- •35. Вимірювач допплерівської частоти (рис. 5.22)
- •36. Структурна схема алгоритма виявлення траєкторії (рис. 5.29)
- •37. Структурна схема алгоритму автосупроводу цілі (рис. 5.30)
- •38. Структурна схема напівавтоматичного супроводу цілі (рис. 5.31)
- •39. Призначення і класифікація індикаторних пристроїв
- •40. Узагальнена структурна схема індикатора (рис. 6.8)
- •41. Індикатори кругового огляду (іко) з системами відхилення що обертаються (рис. 6.12)
- •42. Індикатори кругового огляду (іко) з нерухомою системою відхилення (рис. 6.16)
- •43. Функціональна схема індикатора вимірювання висоти (рис. 6.26)
- •44. Одноканальна система передачі азимута (рис. 6.32)
- •45. Пристрій формування масштабних відміток азимута (рис. 6.34)
- •46. Функціональна схема автоматичного вимірювання азимута (рис. 6.37)
20. Структурна схема рлс з автоматичним фільтром пізнавання (рис. 5.39)
Структурна схема РЛС з автоматичним фільтром розпізнавання зображена на рис.5.39. У цій схемі передавач формує ЛЧМ-сигнал, який випромінюється антеною. Відображені сигнали стискаються узгодженим фільтром (СФ), при цьому їх тривалість на виході СФ τи = 1/Δf, де Δf - девіація частоти ЛЧМ-сигналу. Якщо послідовність радіоімпульсів опромінює ціль, що містить 4 «блискучі» точки (БТ), то амплітуди Р1, Р2, Р3, Р4 - пропорційні ЕПР БТ, в тимчасові інтервали між імпульсами t1, t2, t3 пропорційні відстаням d1, d2, d3 між БТ.
Розпізнавання здійснюється порівнянням РЛП з еталонами. Розпізнавання може бути ефективнішим, якщо додатково порівнювати сумарні сигнали Р' з аналогічними сумарними сигналами, відображеними від відомих цілей.
Система обробки і відображення рлі
1. Вимоги до динамічного діапазону приймача
Під динамічним діапазоном (ДД) приймача розуміють діапазон можливих значень вхідного сигналу, при якому забезпечується лінійне посилення сигналу, тобто приймач працює з допустимою величиною нелінійних спотворень і не відбувається обмеження сигналу.
ДД визначається по амплітудній характеристиці (АХ) приймача по формулі
Відносна зміна рівнів перешкод і корисних сигналів на вході приймача в звичних умовах може складати 80-100 дБ. Ще складніше справа йде при роботі в умовах складної завадової обстановки, коли діапазон зміни вхідних дій може складати 140-160 дБ.
Стиснення динамічного діапазону сигналів в тракті сигналів після змішувача до входу кінцевого пристрою звичайно здійснюється з допомогою: систем автоматичного регулювання посилення; підсилювачів з логарифмічними амплітудними характеристиками (ЛАХ); систем автоматичного регулювання порогу (АРП) обмеження знизу, інших систем, наприклад, схем ШОУ.
2. Структурна схема шумового автоматичного регулювання підсилення (шарп) безперервної дії (рис. 4.9)
Схема шумового автоматичного регулювання підсилення (ШАРП) призначена для підтримки незмінним середнього рівня шумової напруги на виході приймального пристрою при значній зміні інтенсивності АШП на його вході. Нормуюча дія ШАРП досягається подачею негативного зсуву на каскади ППЧ, при цьому робоча точка зміщується в область характеристики з малою крутизною.
Структурна схема ШАРП безперервної дії представлена на рис.4.9. Вона складається з регульованого підсилювача і ланцюга зворотного зв'язку (ланцюги ШАРП).
Схема ШАРП безперервної дії застосовується в умовах дії на РЛС АШП з різко вираженою нестаціонарністю.
3. Структурна схема ключового шумового автоматичного регулювання підсилення (шарп) (рис. 4.10)
Схема шумового автоматичного регулювання підсилення (ШАРП) призначена для підтримки незмінним середнього рівня шумової напруги на виході приймального пристрою при значній зміні інтенсивності АШП на його вході.
У тих випадках, коли інтенсивність перешкоди в межах періоду повторення Тп змінюється неістотно (не різко виражена нестаціонарність) застосовується ключова ШАРП (рис.4.10). Особливість її полягає у тому, що в ланцюг зворотного зв'язку включається ключ, керований генератором імпульсів строба. Стробування здійснюється з метою виключення впливу на регулюючу напругу ШАРП могутніх віддзеркалень від місцевих предметів, цілей, метеоутворень і т.п. Ключ відкривається в кінці дистанції на якийсь час, приблизно рівний (0,2-0,3) Тп.