9. 2. Рак ендометрія.

Епідеміологія.

В останні десятиріччя ХХ сторіччя рак ендометрія посів перше місце в структурі онкогінекологічних захворювань в усіх промислово розвинених країнах, в тому числі й в Україні. У Європі та Америці реєструється біля 15 нових випадків на 100.000 населення. В Україні 22,4 на 100 тис. нас.

Етіологія та патогенез.

Рак ендометрія належить до гормонозалежних пухлин. Естрогени є впливовим фактором проліферації ендометрія. Якщо концентрація естрогенів у крові підвищена і не врівноважується прогестіном, настає неодмінно проліферація ендометрія, що приводить до гіперплазії ендометрія, а далі до атипової гіперплазії ендометрія, в деяких випадках виникає аденокарцинома. Існують також генетична та вірусна теорія. У виникненні раку ендометрія має значення також імунний стан організму.

I. Доброякісні захворювання

• Поліп ендометрія

• Гіперплазія ендометрія

II. Передракові захворювання

• Атипова гіперплазія ендометрія (аденоматоз)

III. Рак ендометрія

Я.В. Бохман(1963, 1979, 1985 рр.) обґрунтував два патогенетичні варіанти раку ендометрія.

• 1-й (гормонозалежний) патогенетичний варіантспостерігається у 60-70% хворих з атиповою гіперплазією ендометрія і характеризується різноманітністю та глибиною прояву хронічної гіперестрогенії в поєднанні з порушеннями жирового та вуглеводного обміну. Клінічний симптомокомплекс проявляється ановуляторними маточними кровотечами, безплідністю, пізнім чи раннім настанням менопаузи, супроводжується гіперплазією текатканини яєчників в поєднанні з фемінізуючими пухлинами яєчників і синдромомШтейна-Левенталя, гіперпластичними процесами в ендометрії. Обмінні порушення зводяться до ожиріння та цукрового діабету.

• 2-й (автономний) патогенетичний варіантвідмічено у 30 - 40% хворих. Вказані ендокринно-обмінні порушення виражені нечітко, або взагалі відсутні. Характерне сполучення фіброзу строми яєчників і атрофії ендометрія, на фоні якого виникають поліпи, атипова гіперплазія і рак.

Патологічна анатомія.

У більшості випадків пухлини ендометрія – аденокарциноми (67%). Однак, можливі варіанти: світлоклітинний рак, плоскоклітинний рак, змішаний рак, недиференційований рак.

Метастазування раку ендометрія характеризується метастазуванням у легені, печінку, яєчники, кістки таза та інше.

Класифікація раків тіла матки

(код МКХ – О С54) за системою TNM (5 – е видання, 1997 рік) та FIGO

Tnm Клінічна класифікація

T – Первинна пухлина

TNM категорії	FIGO стадії	Ознаки
Тх		Не досить даних для оцінки первинної пухлини
Т0		Первинна пухлина не визначається
Tis	0	Преінвазивна карцинома (carcinoma in situ)
Т1	І	Пухлина обмежена тілом матки
Т1а	І А	Пухлина обмежена ендометрієм
Т1b	І В	Пухлина уражає не більше половини товщини міометрія
T1c	І С	Пухлина уражає більше половини товщини міометрія
Т2	ІІ	Пухлина поширена на шийку матки, але не за межі матки
Т2а	ІІ А	Захоплює лише ендоцервікальні залози.
Т2b	ІІ В	Цервікальна стромальна інвазія
Т3 і/або N1	ІІІ	Локальне і/або регіонарне поширення, як описано нижче для категорії Т3а, T3b, N1 та FIGO III А, III В, III С
Т3а	ІІІ А	Пухлина проростає серозний шар і/або в додатки (пряме поширення або метастаз) і/або ракові клітини в асцитичній рідині чи перитонеальних змивах
Т3b	ІІІ В	Поширення на піхву (пряме поширення або метастаз)
N1	III C	Метастази в тазові і/або парааортальні лімфатичні вузли
Т4	IV А	Пухлина проростає в слизовий шар сечового міхура і/або товстої кишки. Примітка: Бульозного набряку недостатньо, щоб класифікувати пухлину як Т4
М1	IV В	Віддалені метастази (за винятком метастазів у піхву, серозну оболонку таза або додатки, але включно з метастазами у внутрішньочеревні лімфатичні вузли інші, ніж парааортальні і/або інгвінальні