Класифікація передракових змін червоної облямівки губ і слизової оболонки порожнини рота (за а.Л. Машкіллейсоном)

І. Облігатні передракові захворювання:

1. Хвороба Боуена та еритроплазія Кейра;

2. Бородавчастий або вузликовий передрак червоної облямівки;

3. Абразивний передканцерозний хейліт Манганотті;

4. Обмежений передраковий гіперкератоз червоної облямівки.

II. Факультативні передракові захворювання зі значною потенційною злоякісністю:

1. Лейкоплакія ерозивна і верукозна;

2. Папілома і папіломатоз піднебіння;

3. Шкірний ріг;

4. Кератоакантома;

III. Факультативні передракові захворювання з меншою потенційною злоякісністю:

1. Лейкоплакія плоска;

2. Хронічні виразки слизової оболонки порожнини рота;

3. Ерозивні та гіперкератотичні форми червоного вовчака та лишаю червоної облямівки губ;

4. Хронічні тріщини губ;

5. Пострентгенівський хейліт та стоматит;

6. Метеорологічний і актинічний хейліти.

Таким чином, всі передракові зміни слизової оболонки порожнини рота і червоної облямівки губ розподілені на 3 групи: облігатні передракові стани, факультативні передракові стани з більшою потенційною злоякісністю, для яких характерна трансформація в рак у 15% - 30% випадків, і на факультативні передракові стани з меншою потенційною злоякісністю, при яких малігнізація виникає не більше, ніж у 6% - 10% хворих. В гістологічному відношенні перша і друга групи захворювань належать до вогнищевих проліфератів або так званих доброякісних пухлин (за термінологією Л.А. Шабада), в той час як захворювання, що віднесені до третьої групи, патоморфологічно представлені у вигляді дифузної, патологічної нерівномірної гіперплазії. В першу групу включені захворювання, гістологічна структура яких відповідає стану, що позначається як cancer in situ, так званий “компенсований” рак, який згідно міжнародної гістологічної класифікації передраків належить до передраків (хвороба Боуена, еритроплазія Кейра).

Співставляючи класифікацію Машкіллейсона А.Л. із класифікацією Венкеі й Шугара, помітно, що виділені три групи передракових станів за Машкіллейсоном майже повністю відповідають трьом патоморфологічним фазам А, В і С. Наприклад, захворюванням, що входять у першу групу, відповідає гістологічна картина, характерна для фази А; захворюванням другої групи – фаза B; захворюванням третьої групи відповідає стадія В, С або С.

Етіологія передракових захворювань шкіри обличчя, червоної облямівки губи та слизової оболонки порожнини рота.

Для виникнення передракових процесів указаних локалізацій чільне місце належить, без сумніву, зовнішнім впливам. До них належать:

• метеорологічні чинники, в першу чергу (інсоляція, обвітрювання);

• інші види променистої енергії (особливо іонізуюче випромінювання);

• дія високих та низьких температур (термічні опіки, обмороження);

• суттєву роль відіграють мікроопіки червоної облямівки під час тривалого куріння;

• тривалий контакт із хімічними канцерогенами (похідними нафти, кам’яного вугілля, отрутохімікатами, миш’яком);

• Важлива роль належить гострій та хронічній травмі, механічним подразненням (хронічна травма губи каріозними зубами, чубуком люльки, мундштуком та ін.).

До факторів, які сприяють збільшенню захворюваності населення на передракові процеси й рак порожнини рота, належать тривале подразнення слизової оболонки порожнини рота закладанням під язик насу та жування листків рослини бетель (Середня Азія, Індія, Пакистан). До таких само чинників належить паління тютюну, вживання міцних спиртних напоїв, відсутність гігієни порожнини рота, наявність зруйнованих зубів, недосконалих конструкцій зубних протезів, гальванічного струму при біметалевому протезуванні та ін. Слід приймати до уваги вік хворих, тому що більшість передракових змін виникають у похилому віці (хоча можуть з’явитись і в молодому віці). Показова роль статі хворих. Практично всі автори, що вивчали рак цих ділянок, вказують на значне переважання передракових станів у чоловіків.

Спадкові фактори при локалізації преканцерозів у порожнині рота або на губі не відіграють суттєвої ролі.

Основні передракові захворювання

• Пігментна ксеродерма. Для шкіри являється облігатним передраковим захворюванням. Це спадково зумовлене захворювання шкіри, яке характеризується надмірною чутливістю до сонячного проміння. Внаслідок інсоляції в червоних плямах шкіри розвиваються атрофічні зміни, шкіра стає тонкою й блискучою, з’являються ділянки телеангіоектазій, плями, що нагадують ластовиння, бородавчасті розростання – гістологічно це акантоми. Процес майже завжди перетворюється на рак, часто – первинно-множинний (полінеоплазія).

Лікування: електроексцизія, лазерна або кріодеструкція, при множинних зростаннях – близькофокусна рентгенотерапія. Як захисний засіб рекомендується старанний захист від сонячних променів відкритих ділянок тіла, особливо обличчя.

• Хвороба Боуена може розповсюджуватись на всьому тілі, але найчастіше уражує шкіру тулуба, шиї, обличчя, статевих органів та слизових оболонок. Захворювання описане ще в 1912 р., воно може мати різноманітні клінічні ознаки, але найчастіше характеризується утворенням папульозно-лускатих бляшок, добре обмежених, овальної або полігональної форми, жовтасто-червоного або жовто-коричнюватого кольору. Розміри бляшок від 0,1 до 10 см. При пальпації бляшок визначається консистенція паперу або тонкого картону. Характерним є наявність атрофії тканини в центрі бляшки. При цьому відсутній перлинний вал як при базаліомах.

За клінічними проявами виділяють 4 форми хвороби Боуена: