8. Вказівки до роботи студентів на занятті.

8.1.Проведення адсорбційної хроматографії катіонів на оксиді алюмінію

Розділення катіонів Fe³⁺та Сu²⁺ проводять за допомогою адсорбційної колоночної хроматографії. Підготувати колонку для хроматографії таким чином: взяти суху скляну трубку довжиною 12 – 15 см із внутрішнім діаметром біля 1 см, що має відтягнутий вузький кінець.

У цей кінець заштовхати трохи вати, а потім заповнити трубку порошком оксиду алюмінію на 4 – 5 см по висоті, періодично постукуючи по трубці, запобігаючи утворенню порожнеч. Підготовлену колонку вертикально закріпити у штативі. Відібрати приблизно по 3 см³ розчинів хлориду феруму(III) і сульфату купруму з однаковою молярною концентрацією еквівалента та змішати ці розчини у пробірці. Одержаний розчин обережно перелити у колонку. Знизу підставити пусту колбочку.

Через деякій час верхній шар адсорбента забарвиться у жовтий колір (катіони Fe³⁺), а нижче утвориться блакитний шар (катіони Сu²⁺).

Після того, як через адсорбент пройде весь розчин, для більшої наочності досліду, треба промити адсорбент невеликою кількістю води, а потім пропустити через колонку проявлювач – розведений розчин жовтої кровяної солі K₄Fe(CN)₆. Тоді верхній шар забарвиться у темно- синій колір, а шар катіонів купруму – у коричневий.

Зробити висновок про залежність адсорбції катіонів на оксиді алюмінію від заряду катіону. Колонку із забарвленими шарами катіонів намалювати у протоколі роботи.

8.2. Проведення розподільної хроматографії амінокислот на папері.

Готовий фільтр або коло фільтровального паперу діаметром 12 см розкреслити олівцем на 4 сектори: у трьох секторах на відстані 0,5 см від центру олівцем намітити місця старту, а у четвертому секторі вирізати вузький язичок, що доходить майже до центру (рис.3.3). З краю фільтра у трьох секторах зробити позначки: “гл” - гліцин, “сум” - суміш амінокислот, “лей” - лейцин.

Гл Сум

Фронт

розчинника

Лейцин

. Гліцин

Лей

л Місце старту

Рис.3.3. Рис.3.4.

Потім на місця старту нанести краплі відповідних розчинів: гліцину, лейцину та суміші цих амінокислот. Краплі не повинні бути більшими, ніж 3-4 мм у діаметрі. Нанести по 3-4 краплі поступово, підсушуючи попередню пляму перед нанесенням наступної краплі.

У чашку Петрі налити розчинник, покласти фільтр таким чином, щоб відігнутий язичок був занурений у розчинник. Зверху папір накрити другою чашкою Петрі та поставити у термостат з температурою 45-50⁰С. Коли розчинник дійде майже до краю фільтра, вийняти папір, підсушити його у сушильній шафі та обробити проявником – розчином нінгідрину. Хроматограму підсушити у термостаті – на ній проявляться кольорові плями амінокислот.

За допомогою хроматограми визначити фактори утримування амінокислот гліцину та лейцину. Лінійкою відміряти відстань від місця старту до середини плями кожної з амінокислот та від місця старту до лінії фронту розчинника (рис. 3.4.).

Розрахувати фактори утримування (R_f) амінокислот за формулами: R_{f(гліцину)} = r₁/r_p, R_{f(лейцину)} = r₂/r_p,

Де: r₁ –відстань від точки старту до середини плями гліцину, см;

r₂ – відстань від точки старту до середини плями лейцину, см; r_p–відстань від точки старту до лінії фронту розчинника, см.

Замалювати хроматограму, записати результати розрахунків та на їх основі зробити висновок про розподіл амінокислот у залежності від полярності молекул.

8.3. Оформлення протоколу лабораторної роботи.

Намалювати у зошиті колонку із забарвленими шарами катіонів. Записати висновок про залежність адсорбції катіонів на оксиді алюмінію від заряду катіону.

Замалювати хроматограму, записати результати розрахунків та висновок про розподіл амінокислот у залежності від полярності молекул.