5. Питання для самостійного опрацювання.

1) Вибрати правильну характеристику агрегатного стану драглів:

а) це вязкотекуча рідина, що зменшує вязкість при нагріванні і приймає форму посудини;

б) це рідина, концентрація якої змінюється при нагріванні і яка не має власної форми;

в) це колоїдна система з підвищеною вязкістю і відсутністю власної форми;

г) це нетекуча система, що може мати власну форму при низьких температурах.

2) Вказати основну причину драглювання:

а) утворення просторової структури з розчинних молекул ВМС за рахунок міжмолекулярних звязків;

б) виділення розчинних молекул ВМС в окрему фазу;

в) включення більшої кількості молекул розчинника у гідратну оболонку молекул ВМС з втратою їх рухливості;

г) хімічна взаємодія розчинених молекул ВМС між собою з утворенням нової необоротної структури.

3) Вибрати фактори, які впливають на драглювання:

1 – форма і розміри молекул ВМС, 2 – концентрація молекул ВМС,

3 - температура, 4 – рН системи, 5 – електролітний склад системи; 6 – час.

а) 2, 3, 4, 5; б) 1, 2, 3, 4; в) 3, 4, 5, 6; г) всі ці фактори.

4) вказати, як впливає величина рН на драглювання розчинів білків:

а) драглювання краще відбувається при значеннях рН, які менші ІЕТ білка;

б) драглювання краще відбувається при значеннях рН, які більші ІЕТ білка;

в) драглювання краще відбувається при значенні рН, що відповідає ІЕТ білка;

г) драглювання розчинів білків не залежить від співвідношення величини рН і ІЕТ білка.

5) Вибрати ознаки, що характеризують явище переходу драглів у колоїд-

ний розчин або розчин ВМС під дією механічного втручання:

1 – ізотермічне; 2 – екзотермічне; 3 – ендотермічне;

4 – оборотне; 5 – необоротне.

а) 1, 5; б) 1, 4; в) 2, 4; г) 3, 5.

6) Білки, молекулярні маси яких співвідносяться як М_А  М_В  М_С, висолюють із розчину. Вказати порядок одержання білкових фракцій.

а) А  В  С; б) С  В  А; в) В  А  С; г) залежності немає.

Правильні відповіді.

1) Правильна відповідь г).

Драглі – це нетекучі системи, що можуть мати власну форму і за деякими ознаками нагадують тверді тіла. При нагріванні вони поступово розмякшуються, переходять у вязкотекучий стан, а при подальшому нагріванні можуть перетворитися на рідкі речовини. При охолодженні такої рідкої речовини спостерігається зворотний процес утворення нетекучої системи.

2) Правильна відповідь а).

Драглювання базується на міжмолекулярній взаємодії розчинених молекул ВМС з утворенням просторової структури. Основним видом взаємодії при структуруванні вважається гідрофобна взаємодія, але можуть виникати і водневі, іонні та навіть ковалентні звязки.

Ступінь структурування та вид звязків, що утворюються між макромолекулами, залежать від природи і концентрації ВМС та температури.

Дисперсійне середовище (розчинник) знаходиться всередині такої просторової структури ВМС, а сама система нагадує тверде тіло.

3) Правильна відповідь г).

Процес драглювання залежить від природи, розмірів і форми молекул ВМС, їх концентрації, температури і часу, рН розчину та наявності у ньому електролітів.

4) Правильна відповідь в).

Процес драглювання розчинів білків залежить від співвідношення рН розчину та ІЕТ даного білка. Найкраще драглювання відбувається при рН, що дорівнює ІЕТ, тому що при такому рН молекули білка знаходяться в ізоелектричному стані, тобто сумарний заряд молекул дорівнює нулю. Такий стан молекул сприяє утворенню між ними гідрофобних взаємодій, водневих звязків, не відбувається електростатичного відштовхування молекул.

5) Правильна відповідь б).

Під впливом механічної дії (механічного втручання) драглі здатні розріджуватися, а при припиненні дії знову утворювати драглі. Цей процес є ізотермічним і оборотним. Називається він тиксотропією. Здатність струк-турованої системи навіть під дією механічного навантаження переходити у неструктуровану є доказом того, що утворення структури при драглюванні забезпечується, в першу чергу, силами міжмолекулярної взаємодії.

6) Правильна відповідь а).

Висолювання білків із розчинів залежить від середньої молекулярної маси молекул білка. Розчин суміші білків містить фракції (групи) молекул різної середньої молекулярної маси. Першими висолюються молекули білка з більшою молекулярною масою, а для висолювання більш легких фракцій білкових молекул треба застосувати розчини солей більшої концентрації. Так, альбуміни сироватки крові утворюють осад у насиченому розчині сульфату амонію, а глобуліни – у напівнасиченому розчині.