Основи медичної психології

251

Додаток 1

Внутрішня картина хвороби (за А. Гольдшейдером і Р. Лурія)

Кожна соматичне захворювання має об'єктивну та суб'єктивну сторони. Об'єктивна сторона хвороби визначається певними клінічними методами (пальпація, аускультація, рентгенограма, комп'ютерна томографія тощо), а суб'єктивна сторона захворювання виражена внутрішніми переживаннями хворого. Таким чином, кожна клінічна картина захворювання визначається об'єктивною та суб'єктивною сторонами.

Об'єктивна сторона захворювання вивчається в медуніверситеті на клінічних кафедрах, а суб'єктивна сторона, зокрема в межах медичної психології.

Суб'єктивна сторона захворювання – це є внутрішня картина хвороби (ВКХ). Вперше модель внутрішньої картини хвороби було розроблено німецьким вченим А. Гольдшайдером 1929 р. та російським психологом Р.А. Лурія (1935). Ця модель представлена на схемі А. Модель виділяє чотири сторони аутопластичної картини хвороби:

1.Інтелектуально-інформативна сторона

2.Сензитивна сторона

3.Емоційна сторона

4.Вольова сторона

Інтелектуально-інформативна сторона передбачає певний рівень інтелекту, знання про захворювання, свій організм та їх оцінка. Сензитивна сторона передбачає переживання неприємних відчуттів, які викликає хвороба. Емоційна сторона відображає емоційні переживання у вигляді страхів, тривоги, надії та ін. Вольова сторона розкриває рівень зусиль, щоб справитись із хворобою, потурбуватися про обстеження та лікування.

Проте ВКХ в залежності від ряду причин, зокрема від індивідуальних особливостей (структура особистості, вік, стать, професія, соціальний статус, культурна та релігійна приналежність тощо), життєвих ситуацій, важкості захворювання, його нозологічної приналежності, психологічна структура ВКХ і її роль регулятора поведінки доволі варіабельні. Якщо захворювання перебігає довготривало, то відбуваються різноманітні пере-

252

будови ВКХ, які зв'язані не тільки з особливостями перебігу хвороби, але й зі складними процесами адаптації та дезадаптації особистості до свого захворювання, до тих життєвих ситуацій, що зв’язані із хворобою. В цих умовах особистість формує психологічні структури, які мають адаптивний, захисний характер і в свою чергу вступають в складні відносини з іншими психологічними блоками. Являючись активною психологічною формацією особистості, ВКХ здатна активно впливати на систему інтерперсональних та соціальних відносин людини. Тому міра її адекватності об'єктивній картині захворювання може бути різною. Що приводить до різних типів відношення та реагування на захворювання. Тому особливості ВКХ вимагають коженразспеціальногоаналізу.Дляцьогопропонуємопевнусхемуаналізу ВКХ (див. схему Б). Виходячи з неї необхідно звернути увагу на такі структурні елементи особистості, як:

1.Характерологічні риси

2.Тип вищої нервової діяльності

3.Емоційний тип реагування

4.Рівень інтелекту

5.Рівень інформованості

6.Ціннісні орієнтації

7.Віра в себе

8.Системи психологічного захисту

9.Вольові процеси

Взаємодія цих чинників формує уявлення хворого про норму та патологію даного розладу, усвідомлення його значущості для особистості, оціненім прогнозу та формування моделей поведінки в умовах наявних порушень та психологічні механізми захисту.

Виходячи із цієї концепції лікування соматичного хворого повинно обов'язково враховувати ВКХ шляхом застосування принципів деонтології, та методів малої психотерапії.

Схема А

Внутрішня картина хвороби (за А. Гольдшейдером і Р. Лурія)

алопластина			аутопластина
картина хвороби			картина хвороби
об’єктивні провяви хвороби			інтелектуальна частина
				сенсетивна частина

Емоції

Рівеньінформованості

Ціннісні орієнтації або бажання

Особистісна Я сутність

Тип вищої нервової діяльності

Віра в себе

Системи самозахисту

Формування картини проблеми

Формування моделі реагування, тобто моделі поведінки

253

Схема Б

Інтелект

254

Додаток 2

Терапія соматизованих депресій

Соматизована (прихована, вегетативна) депресія – різновид депресій, за яких соматовегетативні симптоми займають центральне місце в клінічній картині захворювання.

Взаємозв'язок основної і побічної дії психотропних засобів при лікуванні соматизованої депресії

	групи психо-	основна	побічна дія
	тропних засобів	терапевтична дія
		седативна	центральний міорелаксуючий
	транквілізатори		ефект підсилюється при збіль-
		анксіолітична
			шенні терапевтичної дози
	трициклічні	тимолептична	адреноергічний і кардіоток-
	антидепресанти	тимоаналептична	сичний ефект
	нейролептики	аптипсихотична	стимулююча, гіпокінетична,
		гіпноседативна	гіперкінетичиа дія, дискінезії

Притчi

Одному учневі весь час не давало спокою питання: як у життілюдини поднуться їїприреченість зісвободою вибору. Врештівін звернувсяіз цим питанням до вчителя.

Вчитель відповів:

– Вирушаючи в поле за букетом, ти не можеш бути абсолютновпевнениманівсвомумайбутньомумаршруті(адже навіть напрямок свого руху нерідко ти ледве уявляш), ані в тому, які саме квіти складуть твій букет. Але ти йдеш від квітки до квітки, керуючись лише власними міркуваннями, ти схиляшся в подяці до кожноїі зриваш їх, складаючи одну до одної.

Кожна квітка – це твій маленький повсякденний досвід, шлях до неї – частина твого життя, а букет – це весь твій життвий досвід. Яким бути йому – залежить лише від тебе.

Навчальне видання

ЖДАН В’ячеслав Миколайович СКРИПНІКОВ Андрій Миколайович ЖИВОТОВСЬКА Лілія Валентинівна СОННИК Григорій Трохимович ДЕНЕКО Максим Олексійович

ОСНОВИ

МЕДИЧНОЇ

ПСИХОЛОГІЇ

Навчально-методичний посібник

для студентів вищих медичних навчальних закладів ІV рівнів акредитації

та лікарів-інтернів

Коректура авторська Комп'ютерне верстання Кулинич Є.

Підписано до друку 10.09.2014 р. Формат паперу 60×84/16. Папір офсетний. Друк трафаретний.

Ум. друк. арк. 15,0. Тираж 300 пр. Зам. № 9002.

Видавець і виготовлювач ТОВ «АСМІ». 36011, м. Полтава, вул. В. Міщенка, 2. Тел./факс: [phone].

Свідоцтво суб’єкта видавничої справи серія ДК №4420 від 16.10.2012 р.