Основи медичної психології

Розділ 1		21

1 рівень – симптоматичний або емпіричний. На цьому рівні діагноз обмежується констатацією особливостей або симптомів (ознак);

2 рівень – етіологічний, що враховує не тільки наявність характеристик, але і причини їх виникнення;

З рівень – рівень типологічного діагнозу, що полягає у визначенні місця і значення виявлених характеристик в загальній картині психічного життя людини.

Методи психодіагностики.

Основними методами психодіагностики є тестування і опитування, методичним втіленням яких є відповідно, тести і опитувальники, які також називаються методиками. Методики мають наступні властивості:

1)вони дозволяють зібрати діагностичну інформацію у відносно короткі терміни,

2)вони надають інформацію не про людину взагалі, а прицільно про ті чи інші її особливості (про інтелект, тривожність і т.д.).

3)інформація поступає у вигляді, що дозволяє надати якісне та кількісне порівняння індивіда з іншими людьми,

4)інформація, яка отримана за допомогою психодіагностичних методик, важлива з точки зору вибору засобів втручання, а також прогнозу розвитку індивіда, ефективності тої чи іншої його діяльності та спілкування.

Тестування

Тест – це проба, завдання або система завдань, які дають змогу швидко оцінити психічний стан або рівень інтелектуального розвитку досліджуваного.

Психологічна діагностика використовує низку експериментальнопсихологічних методик – тестів, за допомогою яких можлива оцінка функціонування як окремих сфер психічної діяльності, так і інтегративних утворень – типів темпераменту, особливостей характеру, особистісних якостей.

Існують тести вербальні (мовні) та невербальні (малюнкові). Переважно виділяють дві групи тестів – стандартизовані та прожективні (проективні).

Тест, орієнтований на оцінку, називається стандартизованим тестом (тести інтелекту, спеціальних здібностей, креативності для вимірювання творчих здібностей).

Однак, є тести, орієнтовані на інше: вони виявляють не оціночні показники (наприклад, рівень розвитку певної властивості), а якісні особливості особистості, які не оцінюють за будь-яким критерієм. До цієї групи тестів належать проективні . Вони базуються на тому, що в різноманітних проявах індивіда втілюється його особистість, в тому числі його прихова-

22		ОСНОВИ МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

ні, неосвідомлювані потяги, конфлікти, переживання. Тобто, основним є суб'єктивний зміст та реагування, яке виникає при тестуванні у обстежуваного, що дозволяє робити висновки про особливості особистості.

В таблиці 3 перелічено низку психодіагностичних методик для дослідження тих чи інших сфер психічної діяльності.

Таблиця 3

Психодіагностичні методики для дослідження сфер психічної діяльності

	Сфера
	психічної	Психодіагностична методика
	діяльності
		Таблиці Шульте
	Увага	Коректурна проба
		Рахунок по Крепеліну
		Методика Мюнстерберга
		Тест десяти слів
	Пам'ять	Піктограма
		Запам'ятовування цифр
		Відтворення оповідань
		Сенсорна збудливість
	Сприйняття	Проби Ашафенбурга,
		Рейхардта, Ліпмана
		Тести на класифікацію виключення,
	Мислення	сілогізми, аналогії, узагальнення
		Асоціативний експеримент
		Піктограма
	Емоції	Тест Спілбергера-Ханіна
		Метод кольорових виборів Люшера
	Інтелект	Тест Равена,
		тест Векслера

Опитувальниками називають методики, які містять набір запитань, на які обстежуваний повинен відповісти, або це є ствердження, з якими він погоджується або не погоджується.

Існують опитувальники " відкритого" типу (відповіді даються у довільній формі) та " закритого" типу (відповіді вибирають із варіантів, які

Розділ 1		23

надані в опитувальнику). Крім того, розрізняють опитувальники-анкети та особистісні опитувальники.

Опитувальники-анкети надають можливість отримати таку інформацію про обстежуваного, яка не відображає безпосередньо його особистісні особливості. Наприклад, біографічні опитувальники, опитувальники інтересів, установок.

Особистісні опитувальники для вимірювання особливостей особистості поділяються на кілька груп:

а) типологічні опитувальники, що розроблені на основі визначення типів особистості і дозволяють віднести обстежуваних до того чи іншого типу, що відрізняється якісно своєрідними проявами;

б) опитувальник рис особистості, що визначають вираженість рис – стійких особистісних ознак;

в) опитувальник мотивів; г) опитувальник цінностей; д) опитувальник установок; е) опитувальники інтересів;

Аналіз методів психологічного дослідження показує, що вони не є ізольованими, а можуть ставати складовою частиною один для одного.

Поняття психічного здоров’я.

Характеристика загального самопочуття виявляється центральною ланкою розмежування здоров'я і хвороби. Здорова людина – це та людина, яка почувається благополучно і тому може виконувати повсякденні соціальні функції. Хвора людина – це та, яка має погане самопочуття і тому не може виконувати повсякденні соціальні функції. При цьому дійсна наявність або відсутність різних відхилень від норми на біологічному рівні існування найчастіше не є визначальною для віднесення себе до здорового або хворого. Наприклад, люди, що вжили алкоголь на вечірці, мають відхилення від «нормальних» параметрів психічного функціонування (знаходяться в так званому «зміненому стані свідомості»), однак, вони не є хворими доти, доки в них не порушується виконання соціальних функцій. Звідси випливає, що поняття здоров'я ширше, ніж поняття норми, а поняття хвороби за змістом відрізняється від поняття патології.

Загальне визначення здоров'я, що було запропоновано Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ), включає такий стан людини, при якому:

24ОСНОВИ МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

1)збережені структурні і функціональні характеристики організму;

2)наявна висока пристосовність до змін у звичному природному і соціальному середовищі;

3)зберігається емоційне і соціальне благополуччя.

Критерії психічного здоров'я за визначенням ВООЗ:

1)усвідомлення і почуття безперервності, постійності свого «Я»;

2)почуття сталості переживань в однотипних ситуаціях;

3)критичність до себе і до результатів своєї діяльності;

4)відповідність психічних реакцій до сили і частоти середовищних впливів;

5)здатність керувати своєю поведінкою відповідно до загальноприйнятих норм;

6)здатність планувати своє життя і реалізовувати свої плани;

7)здатність змінювати поведінку в залежності від життєвих ситуацій

іобставин.

Таким чином, здоров'я взагалі і психічне здоров'я зокрема являють собою динамічне сполучення різних показників, тоді як хворобу, навпроти, можна визначити як звуження, зникнення або порушення критеріїв здоров'я.

Завдання для самостійності роботи.

1.Кому належить термін «клінічна психологія»? а) Кречмеру; б) Жане; в) Уїтмеру; г) Фрейду.

д) Адлеру

2.Кого можна вважати родоначальником нейропсихології? а) Прібрама; б) Лейбніца; в) Коха; г) Галля.

д) Корсакові

3.Найважливішим завданням медичної психології є:

а) вивчення психіки хворої людини

Розділ 1		25

б) вивчення психіки здорової людини в) вивчення функцій спілкування г) вивчення поведінки людини в соціумі

д) вивчення поведінки людини в стресових ситуаціях

4.Предметом вивчення медичної психології є: а) особистість хворої людини б) взаємини хворого і медичних працівників

в) вплив психічних особливостей людини на його здоров'ї г) особистість медичного працівника д) всі відповіді вірні

5.Клінічна психологія базується на методології:

а) медицини б) психології в) педагогіки г) філософії д) соціології

6. Психосоматика вивчає:

а) вплив психіки на виникнення психічних захворювань б) вплив психіки на виникнення соматичних захворювань в) вплив соматичного стану на психіку людини г) вплив середовища на психіку людини

д) вплив генетичних чинників на розвиток захворювань

7.Медична психологія робить значний вплив на розвиток таких загальнотеоретичних питань психології:

а) співвідношення соціального і біологічного в розвитку психіки, б) аналіз компонентів, що входять до складу психічних процесів в) розвиток і розпад психіки,

г) роль особистісного компоненту в структурі різних форм психічної діяльності.

д) всі відповіді вірні

8.До допоміжних методів психологічного дослідження відносять всі,

окрім:

а) інтерв'ю б) анкетування

26		ОСНОВИ МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

в) методи самоспостереження г) експеримент д) методи самооцінки

9.Вивчення результатів конкретних методик психодіагностичного дослідження відбувається в:

а) два етапи б) три етапи в) чотири етапи г) п'ять етапів д) шість етапів

10.Психометричні методики використовуються для:

а) виявлення якісних закономірностей психічної діяльності б) вимірювання психічних функцій в) визначення структури особистості

г) вивчення психофізіологічних особливостей пацієнта д) всі відповіді вірні

Еталони відповідей до завдань
Завдання 1. в		Завдання 6.	б
Завдання 2.	г	Завдання 7.	д
Завдання 3.	а	Завдання 8.	г
Завдання 4.	д	Завдання 9.	в
Завдання 5.	б	Завдання 10. б

Контрольні питання.

1.Медична психологія, ціль, задачі, місце серед інших дисциплін;

2.Роль медичного психолога у діагностичному, лікувальному та реабілітаційному процесах;

3.Теоретичні та методологічні основи медичної психології;

4.Етапи становлення та розвиток медичної психології у світі та на Україні;

5.Методи психологічного дослідження: спостереження, самоспостереження, цілеспрямована психологічна бесіда;

6.Експериментально-психологічні методи, їх роль у психологічній діагностиці хворих;

7.Принципи побудови комплексного психологічного дослідження з урахуванням віку та культурних особливостей пацієнта;

Розділ 1		27

8. Визначення психічного здоров’я та рівнів психологічної адаптації людини. Критерії здоров’я ВООЗ.

Література.

1.Клиническаяпсихология:Учебн.длястуд.мед.вузов/Н.Д.Лакосина, И.И. Сергеев, О.Ф. Панкова. – 2-е изд. – М.: МЕДпресс-информ, 2005. –

С. 9-23, 123-138.

2.Вітенко Н.В. Загальна та медична психологія. К.:«Здоров'я». – 1994. – С.76-89.

3.Менделевич В.Д. Клиническая и медицинская психология. Практическое руководство. – 4-е изд.- М.: „МЕДпресс-информ”, 2002. – С.3-61.

Технологічна карта практичного заняття

	Етапи	Години,	Навчальні посібники	Місце
		хв.		проведення
	1. Тестовий контроль	15	Таблиці, схеми	Навчальна
	початкового рівня			кімната
	2. Розбір матеріалу			Навчальна
				кімната
	заняття під керівництвом	45	Таблиці, схеми
	викладача			Палата
	3. Підсумковий тестовий	15		Навчальна
	контроль			кімната
	4. Підведення підсумків	15		Навчальна
	заняття			кімната

28		ОСНОВИ МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

Граф логічної структури теми: «Предмет, завдання та методи дослідження психологічного стану людини. Поняття про психічне здоров’я.»

Медична психологія

Розділи

психогігієна

психопрофілактика

Клінічна

психологія

Межові стани

нейропси

Психосоматичні

патопсихологія

хологія

та соматопсихчні

розлади

Цілі та задачі

Зв’язок з іншими науками

соціологія

антропологія

історія

філологія

лінгвістика

методологія

Методи

досліджень

основні

допоміжні

спостереження

експеримент

бесіди

самоспостереження

інтерв’ювання

експертних

оцінок

тестування

анкетування

29

Розділ 2

Клініко-психологічні аспекти пізнавальної діяльності та емоційно-вольової сфери.

Свідомість та самосвідомість.

Актуальність теми:

Психічна діяльність є частиною загальної життєдіяльності людини. Не підлягає сумніву, що вона тісно пов’язана з роботою мозку. Стан та зміст психіки визначається не тільки морфофункціональним станом головного мозку, але і залежать від відображення зовнішнього світу, від володіння індивідом через власну активну діяльність досвідом та знаннями, які накопичені людством. Враховуючи, що психіка людини є занадто складною за своїм походженням, її вивченням займаються психологія, медицина, фізіологія, педагогіка та інші науки.

При різному характері та важкості патології у людини по різному страждають окремі психічні функції. Внаслідок цього психопрофілактика захворювань та реабілітаційні міроприємства з пацієнтами мають бути спрямовані на патогенетично значимі психічні стани та процеси.

Мета заняття – уміти оцінити вплив хвороби на пізнавальні процеси людини та знати прояви патології психічних процесів при різних захворюваннях.

Зміст заняття

1.Клініко-психологічні особливості психічної діяльності людини.

2.Особливості відчуттів та сприйманні у соматично хворих.

3.Вплив хвороби не емоційно-вольову сферу людини.

4.Особливості інтелекту та мови при соматичних хворобах та їх вплив на процес лікування.

5.Зміни волі та потягів людини під час захворювання.

6.Критерії ясної свідомості та стани порушеної свідомості при різних захворюваннях.

30		ОСНОВИ МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

Інформаційний матеріал

Основними формами прояву психіки людини є психічні процеси, психічні стани та психічні властивості.

Психічні процеси – це психічні явища, які мають фізіологічну основу та забезпечують первинне відображення та усвідомлення людиною дійсності. Психічні процеси поділяють на пізнавальні та когнітивні, до яких відносять відчуття, сприймання, уявлення, увагу, пам’ять, мислення, мову, уяву а також емоційні та вольові якості. Вищою формою відображення дійсності є свідомість.

Психічні стани – тимчасова своєрідність психічної діяльності, яка визначається загальним функціональним рівнем психічної активності в залежності від умов діяльності та особистісних особливостей людини. Їх можна розглядати як фон, на якому протікають психічні процеси. Це стани працездатності, втоми, фрустрації, афекту та ін.

Психічні властивості особистості – це стійкі утворення, які забезпе-

чують певний рівень поведінки та діяльності, який є характерним для даної людини. До них відносять темперамент, характер, здібності та ін.

Відчуття

Відчуття – це елементарний психологічний акт, за допомогою якого відображаються окремі властивості предметів і явищ зовнішнього світу і внутрішнього стану організму, що безпосередньо впливають на аналізатори (органи чуттів) людини.

Фізіологічна основа відчуттів – складна діяльність органів чуття. І.П.Павлов назвав цю діяльність аналізаторною, а системи складно організованихклітин,якібезпосередньоздійснюютьаналіз,синтезподразників,– аналізаторами.

Аналізатор має три відділи: периферичний (рецепторний), передавальний (провідниковий) і центральний (мозковий).

Будь-яке відчуття має певні якості, силу, тривалість. Якість відчуття – внутрішня його суть, що відрізняється від інших відчуттів (наприклад, звуки, запахи, форми, тощо). Сила відчуття визначається ступенем його прояву. Тривалість відчуття – це той час, упродовж якого в людині зберігається враження від даного конкретного відчуття.

Класифікація відчуттів:

Залежно від місця подразника: