3. Слов'янська народна демонологія.

Питання народної демонології та її осмислення належать до пріоритетних в слов. духовній культурі. Слов. демонологія потребує уважного вивчення її внутрішніх особливостей, різноманітних зовнішніх з’вязків із суміжними культурами. Демонологія широко репрезентована у жанрах усної народної словесності: казках, піснях, переказах, у родинній і календарній обрядовості тощо. «Народна демонологія» передбачає так звану «нижчу» міфологію, яка складається із міфологічних персонажів : духи, демони, люди, що наділені демонічними здібностями. Демонологія – сукупність міфологічних уявлень, заснованих на вірі в духів-демонів, які шкодять або сприяють людині в її справах. Протягом багатьох тисячоліть слов’яни були переконанні в існуванні духів, нечистої сили, які населяли світ. На них переносились людські якості, їм приписувалися людські почуття, подоба. Домовик – Божество дому, родини, який походить від культу домашнього вогнища. Живе за піччю або під порогом. Він невидимий, але інколи показується маленьким дітям. Його перевозять у нову хату, що охороняв родину. Коли все у злагоді, він допомагає по господарству. Іноді має Доманю – господиню дому. Вона допомагає жінкам прясти. Домовика не можна залишати при переїзді у нову хату, слід покликати його з собою, підставивши черевик, аби він не образився. Русалки – Богині рік, озер, джерел, рослин, лісів, полів тощо. Русалки: купалка, водяниця, жартівниця, лемачиха, мавка, лоскотуха, криниця, мемодиха. Це молоді вродливі жінки, котрі живуть у воді, лісі, полі і люблять лоскотати перехожих, іноді навіть до смерті. Мавки мали довге лляне волосся, уособлювали дітей, що народилися мертвими або померли нехрещеними. Виходить ночами на береги рік, озер, вони голі, у вінках, сідають на траву і чешуть коси або танцюють у танці. Оберегом від них слугував хрест та полин. Лісовик – Бог лісу, Бог-пастух, який випасає лісову худобу. При всій схожості з людиною домовик не має тіні. Любить пожартувати з людьми, заводячи їх далеко у ліс. Значної шкоди людині він не робить, навпаки, під опікою Лісовика її не чіпає жоден дикий звір у лісі. Водяник – Водяний цар. Це старий довгобородий дід, який панує над Русалками. Може дуже зашкодити людині, навіть утопити, перевернути човен, якщо вона необережно втручається до його царства. Чорт (біс, диявол, дідько, сатана, чарівник) – людиноподібна істота, вкрита чорною шерстю, з рогами, хвостом, копитами. З бігом часу на чолі всіх «злих» сил став чорт, що почав зватися дияволом, сатаною чи демоном, і йому мали підпорядковуватися всі інші сили. Людей, наділених якимись особливими якостями, часто називали «чортами». Це були знавці письмен, чарів, які читали і ворожили. Перелесник – дух спокуси, який заманює жінок і дівчат, кохається з ними в ночі й забирає силу та вроду. Уявляється в образі гарного палкого юнака. Порівнювали його з літаючим змієм. Вважалося небезпечним докоряти жінці за зв'язок зі змієм, бо він може спалити хату. Мара – міфічна богиня зла. Образ мари уособлював хворобливий, тривожний, неспокійний сон. Страшна істота жіночої статі, нічний привид, що насідав на сонну людину, а коли вона прокидалася, то мара миттю зникала. Вій – демонічна істота, старий дідуган з величезними бровами. Мав довгі та густі вії, що тягнуться аж до землі. Його погляд міг убити людину. Нечиста сила найбільш небезпечна для людей в нечисту пору року.